Пасіями називаються особливі служби, що звершуються в період Великого посту чотири рази, за числом читання страсних Євангелій згідно зі всіма євангелістами. Відправляється це богослужіння в неділю після вечірньої відправи або ж в п’ятницю після повечір’я.

Сама назва «пасія» красномовно говорить нам про зміст цього великопісного богослужіння, на якому оспівуються Страждання Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Піснеспіви, які виконуються під час цієї служби, своєю мелодійністю і змістом розчулюють серце віруючої людини. Пасія спонукає християн, згадуючи розп’яття Господнє, Його Страждання, співрозп’ястись Христу і пам’ятати: «...ті, що Христові є, плоть свою розп’яли з пристрастями і похотями» (Гал. 5. 24). Під час цього богослужіння присутні християни надихаються до подвигу, удосконалення, слідування за Христом, що і є метою не тільки посту, але й усього християнського життя.

Протягом 10-11 листопада 2012 року у Свято-Миколаївській церкві перебувала Дубинська Чудотворна ікона Божої Матері.

Розділити радість із парафіянами, на запрошення настоятеля протоієрея Юрія Лукашика прибули священнослужителі Острозького благочиння із навколишніх парафій: о. Іван Парипа ( Свято-Миколаївська, с. Бродівське), о. Олег Парипа (Свято-Вознесенська, с. Могиляни), о. Юрій Андрощук (Свято-Михайлівська, с. Оженин), о. Володимир Шевчук (Свято-Олександроневська, м.Острог).

По дорозі, встеленою квітами, Чудотворну ікону доправили до церкви.  Настоятель храму разом зі священиками відслужили молебень із Акафістом до Божої Матері.

На наступний день, у неділю, після Божественної літургії та молебню всі присутні були помазані олією, освяченою від чудотворного образу. Прот. Юрій Лукашик звернувся з привітальним словом та подякував священикам і всім присутнім за спільну молитву до Чудотворного Образу Божої Матері, який несе на собі велику благодатну силу зцілення від найтяжчих хвороб та допомогу в скорботних обставинах.

22 травня наша громада велично та урочисто відсвяткувала день покровителя  храму – Святителя і Чудотворця Миколая.

Престольне свято завжди збирає багато гостей. Тому не випадково, що розділити радість з настоятелем храму та парафіянами приїхало духовенство Острозького благочиння: прот. Михайло Гаврилів (Свято-Троїцька парафія, с. Михалківці), о. Василь Кошіль (Свято-Успенська парафія, с. Вельбівно), о. Ярослав Кричильський (Свято-Богородична парафія, с. Плоска), о. Роман Лесько (Свято-Вознесенська парафія, с. Верхів), о. Володимир Шевчук (Свято-Олександроневська парафія, м. Острог). Також на храмове свято завітав настоятель Гурбенського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах ієромонах Нифонт.

Одним з аспектів дослідження історії середньовічних та ранньомодерних міст є встановлення їх історичних топографії та соціальної топографії. Інтегральними складовими останніх є вивчення та локалізація культових споруд, котрі в різні періоди існували на теренах того чи іншого міського поселення. Однією з таких споруд в Острозі був неіснуючий нині острозький Миколаївський храм, котрий припинив своє існування у другій половині XIX століття, і який досьогодні вважається однією із найперших відомих православних церков у місті Острозі.

Джерельну базу розглядуваної проблеми становлять статистично-описові документи Острога XVI-XVIII ст., численні церковні статистичні матеріали, клірові відомості острозьких церков тощо, значна кількість яких зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острога.[1]