Чин Пасії у Свято-Миколаївській церкві

31 березня 2013 року Божого, у Свято-Миколаївській церкві, у неділю ввечері другої седмиці Великого посту, прот. Юрій Лукашик звершив чин Пасії. Було прочитано друге страсне Євангеліє від святого апостола і євангелиста Марка.

Пасіями називаються особливі служби, що звершуються в період Великого посту чотири рази, за числом читання страсних Євангелій згідно зі всіма євангелістами. Відправляється це богослужіння в неділю після вечірньої відправи або ж в п’ятницю після повечір’я.

Сама назва «пасія» красномовно говорить нам про зміст цього великопісного богослужіння, на якому оспівуються Страждання Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Піснеспіви, які виконуються під час цієї служби, своєю мелодійністю і змістом розчулюють серце віруючої людини. Пасія спонукає християн, згадуючи розп’яття Господнє, Його Страждання, співрозп’ястись Христу і пам’ятати: «...ті, що Христові є, плоть свою розп’яли з пристрастями і похотями» (Гал. 5. 24). Під час цього богослужіння присутні християни надихаються до подвигу, удосконалення, слідування за Христом, що і є метою не тільки посту, але й усього християнського життя.

Всі ми повинні співпереживати Розіп`ятому Христу, повинні за словами преподобного Іоанна Дамаскіна, розпинатися і бути похованим разом із Христом, щоб третього дня разом із Ним воскреснути. Тому і останній піснеспів Пасії «Прийдіть вшануємо» завершується словами, зверненими до Спасителя, в яких закладена основа віри – «Покажи нам і славне Твоє Воскресіння». Адже ми віримо не лише у Христа Розіп`ятого, але й у Христа Воскреслого і Прославленого.

Стихира, гл. 5:

Прийдіть, вшануймо Йосифа незабутнього, /

що вночі до Пилата прийшов / і Життя всіх випросив: /

Дай мені цього Странника, / що не має де голови прихилити; /

дай мені цього Странника, / Його ж бо ученик лукавий на смерть продав; /

дай мені цього Странника, / що Його Мати, бачачи на хресті розп’ятим, /

ридаючи, голосила / і матерньо промовляла: /

«О горе мені, Сину мій, / о горе мені, Світе мій / і серце моє улюблене! /

Симеоном бо провіщене в церкві нині сталося: / Моє серце меч пройняв. /

Ти ж в радість Воскресіння Твого мій плач оберни». / Поклоняємось страстям Твоїм, Христе, / поклоняємось страстям Твоїм, Христе, / поклоняємось страстям Твоїм, Христе, /

і святому Воскресінню.