Проповідь настоятеля храму

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри!

28 листопада ми разом з усією церквою увійшли у час Різдвяного посту, у час, який має приготувати усіх нас до зустрічі із новонародженим Господом нашим Ісусом Христом. Що означає цей піст для християнина? І як він має виглядати у житті кожного, хто хоче гідно підготуватися до зустрічі з новонародженим дитятком Ісусом.

Щоб зрозуміти що таке піст, потрібно зрозуміти, що таке християнська віра. Християнська віра - це не що інше як відповідь Господу Богу на його заклик. Господь Бог воплотився на землі, помер заради наших гріхів, заради нашого спасіння, переміг смерть, воскрес, вознісся на небо і заснував свою святу Церкву. І усі люди, які не байдужі до цієї новини, до вічної радості, яку будемо переживати разом із Господом Богом, який прийшов і спас нас, приходять до церкви, приймають святе причастя і стараються у своїй молитві, у своїй вірності Господу Богу бути якомога ближче до Христа. Іншими словами, наше зростання у вірі – це є велика любов до Господа нашого Ісуса Христа і джерелом цієї любові є Господь наш Ісус Христос, який сам себе дає нам у своїй святій Церкві.

І Великий піст, і Різдвяний, який ми розпочали, готує нас до найбільших свят у році: до Христового Різдва і Святого Христового Воскресіння. Для чого є цей піст? Багато людей, коли почують слово «піст», то перша реакція і асоціація з цим словом виникає у тому, що це є такий період, який призначає церква, в якому потрібно зменшити, а часом і повністю строго обмежити свій раціон у їжі. І дуже часто люди, вже з першого дня Різдвяного чи Великого посту, починають дужі сурові обмеження, дуже строгі правила і тоді, навіть, коли не дотримуються тих правил, вважають, що зробили великий гріх і приходять із ним каятись. Але потім, коли закінчується піст, то дуже часто повертаються знову до свого життя, знову до своїх буднів і усі гріхи, усе зло і усі пристрасті, які панували у їхніх душах перед постом, дуже часто залишаються і надалі. Часом доводиться спостерігати ще гірші картини у нашому християнському житті, коли люди, наприклад, які мають великі спокуси до алкоголю та куріння стараються встановити таке собі правило - цілий піст не вживати алкоголь, не курити. Але після того, як настане Різдво чи інші великі свята, до яких ми також готуємось постами, і замість того, щоби разом з усіма парафіянами, з усією родиною, друзями радіти новопрославленому, новонародженому Ісусові Христові починають знову зловживати. І ще гірше – надолужувати усе те, що втратили впродовж сорока або більше днів. І тоді виникають питання. А навіщо тоді нам цей піст взагалі? До чого цей піст веде? Невже він веде тільки до маленької перерви у нашому грішному житті? Звичайно, навіть ті, які хоч на деякий час, хоча б на період посту утримуються від гріхів, особливо важких, роблять краще, ніж би зовсім не стримувалися у своїх спокусах, але, напевно, не роблять того, що хоче від них Христос.

Свята церква запровадила, організувала і чітко сказала в які дні розпочинається піст для того, щоби ми виправили і змінили своє життя. Результат нашого посту – це не перерва, яку ми собі зробили у своїх гріхах. Результатом нашого посту має бути наша особиста зміна. Якщо ми будемо говорити про власні гріхи і мораль, то результатом посту має бути те, щоб ми змінилися, стали кращими. Щоб наших гріхів поменшало, щоб темнота нашого серця і душі розсіялась, щоб ми на одну сходинку ближче піднялися до Христа і відчули радість Христового народження більш духовно, ніж минулого разу – це і є ті завдання, які стоять перед нами протягом посту.

Нехай цей Різдвяний піст, який ми з вами розпочали, веде нас передусім до єднання із Господом нашим Ісусом Христом. Коли ми прийдемо до Господа з щирою молитвою, сповіддю, приймемо святе причастя і обмежимо себе у гріховних спокусах, тоді ми переконаємось, що з Божою ласкою, з Божим благословенням ми зможемо подолати всі гріхи. Тому нехай у час Різдвяного посту, а найголовніше тоді, коли ми підійдемо до Святої Вечері і зустрічі з Новонародженим Христом, наші серця будуть чистими та зміненими. Амінь.

Благочинний Острозького району,
настоятель Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП
прот. Юрій Лукашик