Подія євангельської розповіді відбувається у Храмі. І ми задаємося запитанням, для чого люди відвідують Храм Божий? Не кожен приходить до Храму, маючи за ціль молитися. Чимало туристів відвідують визначні пам’ятки архітектури, якими є старовинні церкви, щоб в такий спосіб дізнатися історію міста, країни, народу. Ще більше людей ходять до Храму із звички чи встановленої традиції. І лише дуже мала частина людей відвідує Святиню, щоб мати ближче спілкуванням із Богом та насолодитися духовною їжею.

12 лютого православна Церква святкує пам’ять трьох великих і визначних ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: свт. Василія Великого, свт. Григорія Богослова і свт. Іоана Золотоустого. В нашому народі цей празник знаний, як свято Трьох Святителів.

Собор Трьох Святителів Вселенської Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого належить до найшанованіших свят Православної Церкви. 

Святі Отці навчають, що є два види благодаті Божої: перша благодать – це благодать, що закликає грішника, її називають початковою, благодаттю яка випереджає. Вона торкається серця людини, відкриває перед нею нове життя і духовний світ. І ось, якщо людина відгукнеться на заклик цієї благодаті, то Господь дає для неї нову благодать, яка називається благодаттю, звершеною, яка сприяє спасінню людини.

Скупчення російських військ біля кордонів нашої держави, поширення інформації про плани агресора розпочати вторгнення, інші ворожі заяви та дії очільників Росії вимагають нашої відповіді.

Найперше слід підкреслити, що вторгнення Російської Федерації в Україну вже відбулося, воно розпочалося ще взимку 2014 року із нападу «зелених чоловічків» у Криму. Вісім років триває хоча офіційно не оголошена Кремлем, але цілком реальна війна Росії проти України. Наслідками цієї війни є окупація Криму та частини Донбасу, щоденні обстріли російськими військами української території, постійні гібридні атаки з боку Росії в економічній, дипломатичній, інформаційній, релігійній та інших сферах.

Дорогі брати і сестри! Ось і сподобилися ми відсвяткувати події Різдва Христового, Обрізання Господнього, пам'ять святителя Василія Великого, а сьогодні перебуваємо напередодні згадування іншої великої події - Хрещення Ісуса Христа. Ці кілька днів, що відділяють нас від свята, в якому Спаситель через занурення у воду і з’явлення Святого Духа у вигляді голуба, і Отцівського свідчення з неба, дадуть нам можливість стати учасниками свого особистого Хрещення.

Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, який відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято в листопаді 9-му місяці від березня ( з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають « днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» ( Мф. 25,31).

Дорогі брати і сестри, євангельське читання 23-ї неділі після П'ятидесятниці від святого апостола і євангеліста Луки розповідає нам про зцілення Христом біснуватого у Гадаринській країні.

Сам прихід Ісуса Христа до людей у місцевість, яка взагалі не дотримувалася старозавітних приписів та була пройнята язичницькими віруваннями, був викликом, як для апостолів, так і для людей, які постійно ходили за Спасителем. Та й зустрічають Господа у цьому краї не сотні й тисячі людей з тілесними хворобами та бажанням почути Його проповідь, а оголений, закований у кайдани чоловік несповна розуму.

Цього дня молитовно згадують душі померлих родичів, у храмах правляться панахиди, здійснються вчинки милосердя.

«Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, там де немає скорботи, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя». Сотні уст за священиком пошепки повторюють слова молитви, згадуючи імена своїх рідних, близьких, знайомих. У такі моменти душі спочилих саме зараз потребують молитовної допомоги тих, хто має можливість молитися за живих і спочилих. 

Святий апостол Лука походив з Антіохії Сирійської. Народився в сім’ї заможних язичників, отримавши від батьків ім’я Лука, яке для нас завжди пов’язується з написаним ним Євангелієм. Але не всі знають, що книга Діянь апостольських також належить його перу. Святий Лука був із числа сімдесяти апостолів, сподвижник Павла.

Почувши про вчення Христове, Лука прибув у Палестину і став ревним Його послідовником. Ще за часів земного служіння Господа був посланий на першу проповідь, про що знаходимо відомості в Євангелії. Після воскресіння Господь явився двом ученикам, які прямували до Еммауса. Ними були євангеліст Лука та інший апостол – Клеопа.