У другу неділю Великого посту Церквою вшановується пам’ять святителя Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі.

Цей Недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я. Святий Григорій у свій час ревно став на захист православного вчення, а подвижники Києво-Печерської лаври святістю свого життя довели спасительність і силу віри православної. 

Великий піст – це час посиленої молитви за наших ближніх, як за живих, так і за спочилих. У цей період Христова Церква запровадила особливі поминальні дні, щоби вшанувати тих, хто завершив свій земний шлях: це суботи другого, третього та четвертого тижня Великого посту. Перший із таких поминальних днів під час Великого посту, коли ми підносимо свої молитви до Всевишнього за упокій своїх рідних і близьких, – сьогодні.

У першу неділю Великого посту ми відзначаємо Торжество Православ’я. Цього дня повнота Церкви Христової святкує перемогу над усіма єресями та лжевченнями, зокрема й над іконоборством.

Ще в ранньому християнстві люди по-особливому вшановували Спасителя, Божу Матір, ангелів та святих. Існує кілька припущень про те, хто ж першим почав зображувати Сина Божого, Пречисту Діву Марію, святих та ангелів.

Одна з характерних особливостей богослужіння Великого посту – читання і спів Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Для багатьох вірян цей канон – чи не єдина відмінність великопісного часу від решти церковного року, адже у суботи та неділі під час Великого посту особливостей зовсім мало, а з буденних служб серед вірян найбільш популярні дні, коли читається канон св. Андрія Критського.

Нагадаємо, що Великий піст – найдовший у православній традиції. Він триває сім тижнів, або 48 днів. Останній тиждень посту називається Страсним (а кожен його день – Великим), а попередні тижні шість тижнів – Святою Чотиридесятницею.

Сьогодні – останній день перед Великим постом, Неділя сиропусна, прощена. За благочестивою традицією, вірні просять одне у одного прощення, відповідаючи: «Бог простить, і я прощаю».

Прощеною ця неділя називається ще й тому, бо в цей день на вечірній звершується особливий Чин прощення, на якому священник після відпусту, звертаючись до кліру і до вірних, із земним поклоном просить в них прощення провин, а вірні, у свою чергу, просять прощення у священника та одне в одного.

Сьогодні ми згадуємо першу річницю великого російського вторгнення, вчиненого з метою остаточного знищення української державності та самої нашої ідентичності.

Згадуємо через піст і молитву. Згадуємо з подякою Богові та Його святим угодникам за чудо врятування нашої країни від загарбання і знищення тоді, коли для більшості наша боротьба з агресором здавалася хороброю, однак неминуче приреченою на поразку.

То в чому ж полягає Страшний суд? За що я буду виправданий чи засуджений? Маючи досвід земного правосуддя, можна подумати, що він відбуватиметься за такими самими законами. Проте Господь розвіює цю думку, адже у Його Слові міститься чіткий критерій Страшного суду. Полягає він у тому, чи керується людина двоєдиною головною заповіддю Христа, чи виявляє любов до Бога і свого ближнього. Причому вияв любові до Бога пов’язаний із виявом любові до ближнього: «Істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили»

Святі Отці, знаючи, яке велике полегшення і користь приносить покійним поминання та молитва за їх упокій, повчають здійснювати це соборно. Про велику користь від такого поминання говорив зокрема Діонісій Ареопагіт – «як корисне душам померлих поминання». Іоан Золотоустий говорить: «Узаконено апостолами творити перед страшними тайнами поминання спочилих: вони знали, що велика буває від цього користь для спочилих; не даремні моління, не даремні милостині: все це встановив Дух Святий, бажаючи, щоб ми отримували користь один через одного».