Важливою темою, яка обговорювалася, була календарна реформа (перехід на новоюліанський календар, тобто новий стиль) і її прийняття на парафіях Рівненської єпархії. Одноголосним рішенням учасники Єпархіальної ради підтримали календарну реформу. Тому повнота Рівненської єпархії готова з 1 вересня 2023 року перейти на новоюліанський календар.

«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Трійці поклоняємося. Вона бо спасла нас».

Величний день Пасхи продовжується й завершується не менш світлим і великим святом Святої П’ятдесятниці. Поруч із Різдвом Христовим і Воскресінням воно належить до найбільших свят нашого церковного року. Зішестя Святого Духа – це неначе вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його довершив Син Божий. У дні П’ятдесятниці Сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя, народжується і починає діяти Христова Церква. Дух її веде, просвічує й оберігає на дорозі правди. Зміст богослужінь сповнений радості і прославлення Святого Духа і Святої Трійці.

Сьогодні ми згадуємо Перший Вселенський Собор і отців Церкви, які зібралися на цьому Соборі. Чому нам треба згадувати про ці події давно минулих літ? Адже Перший Вселенський Собор відбувся у 325 році, майже 17-ть століть тому. Але він є для нас важливий тому, що цей Собор відстояв у християнському світі головну істину нашої віри, що є осередком нашого спасіння - Божество Господа нашого Ісуса Христа.

Назва свята відображає суть події - це Вознесіння на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Ця подія відзначається завжди в 40-й день після Великодня, у четвер 6-го тижня після Пасхи.

Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсея у 40-й день немовлята повинні були приноситися батьками в храм, до Господа. І тепер в сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти в небесний храм Свого Отця, як Спаситель людства.

“Зійшли, як зоря, від сходу до заходу, твої мощі, Cвятителю Миколаю” співається сьогодні в кондаку свята. З поміж великих святих угодників Божих Cвятитель Миколай Чудотворець користується особливою любов'ю нашого народу.

«Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін.9:3) – такими словами Христос відповідає на запитання апостолів про причину сліпоти сліпородженого, про чудесне зцілення якого ми читаємо у сьогоднішньому Євангельському оповіданні.

У Євангелії ми читаємо про зустріч Христа і жінки-самарянки біля колодязя Якова на самарянській території біля міста Сихар. Там був тільки один колодязь глибиною 32 м, викопаний Яковом, прабатьком Ізраїля близько півтора тисячі років до Христа, який існує і до сьогодні.

У четверту неділю після Пасхи здійснюється спогад зцілення Христом розслабленого в Капернаумі. Про цю подію оповідає лише св. Іоан, що повідомляє в своєму Євангелії про кожен прихід Господа до Єрусалиму на свята. В цьому випадку не зовсім ясно, на яке саме свято Ісус прийшов до Єрусалиму, але найімовірніше, то була або Пасха, або П'ятидесятниця. 

Минулого недільного дня ми згадували про сповідання апостола Фоми, бажання якого бути впевненим у Христовому воскресінні з мертвих послужило утвердженню віри. А цієї неділі ми вшановуємо учениць Спасителя, які першими почули від ангелів звістку про перемогу Христа над смертю, і цю велику новину сповістили світові.