Входячи в особливий період Великого посту ми маємо, найперше, примиритися зі своїми ближніми та здобути внутрішній мир, простити одне одному образи і провини. Немає безгрішних людей на землі, тож кожен з нас – свідомо чи ні – має провини перед Богом та ближніми, а тому потребує прощення. Не тримаймо образ на наших ближніх, гуртуймося, не сварімося. Бо лише разом, у згоді ми можемо перемогти ворога! 

Читання про Страшний суд, яке ми чуємо сьогодні з Євангелія (Мф. 25: 31-46), спонукає нас до роздумів, особливо актуальних в час Великого посту, що починається вже за тиждень. Це не притча, які нам для настанови нагадувала Церква у минулі тижні, а пророцтво і сповіщення про майбутнє, яке чекає всіх нас. У ньому Господь дає розуміння того, як відбуватиметься останній у житті людства Суд та хто стане праворуч від Нього як праведник, і хто ліворуч – як грішник.

За новоюліанським календарем пам’ять сорока святих мучеників, які в Севастійському озері були замучені під час одного з жорстоких гонінь на християн у Римській імперії близько 320 року, відзначається 9 березня. Але цьогоріч на цю дату припадає вселенська поминальна субота (субота м՚ясопусна), коли ми молимося за усіх від віку спочилих православних християн, а день наступний – Неділя про Страшний суд. Тож полієлейна служба 40 мученикам Севастійським переноситься на попередній день, 8 березня.

Сьогоднішня неділя знову наближає нас і готує до проходження подвигу Великого посту. Називається вона неділею про блудного сина (Лк. 15, 11 – 32). Свята Матір Церква закликає всіх до покаяння, нагадуючи, що за умови істинного смирення і покаяння з боку людини-грішника, Господь, як люблячий Батько відкриває для нас обійми Свого милосердя і прощає найтяжчі гріхи. Приклад такого безмежного Божого милосердя ми можемо побачити в сьогоднішньому Євангельському читанні.

Подія євангельської розповіді відбувається у Храмі. І ми задаємося запитанням, для чого люди відвідують Храм Божий? Не кожен приходить до Храму, маючи за ціль молитися. Чимало туристів відвідують визначні пам’ятки архітектури, якими є старовинні церкви, щоб в такий спосіб дізнатися історію міста, країни, народу. Ще більше людей ходять до Храму із звички чи встановленої традиції. І лише дуже мала частина людей відвідує Святиню, щоб мати ближче спілкуванням із Богом та насолодитися духовною їжею.

Два роки минули від того страшного для нашої країни дня, коли беззаконно і кровожерно російська армія розпочала повномасштабне вторгнення в нашу державу з метою її знищення. Але війну російська держава розпочала не тоді, а значно раніше – десять років тому. 20 лютого 2014 року російські війська розпочали окупацію Криму, який невдовзі було анексовано.

Сьогодні євангельським читанням про навернення митаря Закхея розпочинається наше приготування до Великого посту. Протягом наступних тижнів через слухання настанов з Писання ми будемо отримувати важливі духовні уроки, які завжди мають бути нам в нагоді, але особливо потрібні в покаянний постовий час. І перший з цих уроків – приклад розкаяння та навернення митаря Закхея.

Сьогодні у храмах за Божественною Літургією чуємо уривок з Євангелія від святого апостола і євангеліста Луки про зцілення Христом сліпого (Лк. 18. 35-43). 

Вже підходили останні дні проповідницького служіння Спасителя, але біля Христа і далі продовжували юрмитися сотні й тисячі «спраглих» душ, які супроводжували Його, де б Він не був.

Сьогодні з Послання апостола Павла до Колосян ми чуємо заклик вдягнутися у чесноти: «милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння» (Кол. 3:12), а найбільше дбати про «любов, яка є сукупністю довершеності» (Кол. 3:14). Що означають ці слова і яку науку вони нам подають?