Сьогодні ми чуємо в Євангелії про зустріч Христа і жінки-самарянки біля колодязя Якова на самарянській території біля міста Сихар. Там був тільки один колодязь глибиною 32 м, викопаний Яковом, прабатьком Ізраїля близько півтора тисячі років до Христа, який існує і до сьогодні. І тут, біля колодязя прабатька Ізраїля – Якова, відбулася зустріч двох осіб: Христа і самарянки.

Четверта неділя після Великодня присвячена спогадам про дивовижне зцілення Ісусом розслабленого (паралізованого) чоловіка, що 38 років не втрачав віри в Чудо. Процю подію розповідає в своєму Євангелії святий Іоанн, який описував всі появи Господа під час свят в Єрусалимі.

Після воскресіння Ісус найперше з’являвся жінкам, бо вони найбільше за Ним сумували. Насамперед Христос зустрівся з матір’ю, щоб заспокоїти і повідомити, що з Ним все гаразд. А далі була Марія Магдалина, яку Він колись зцілив від одержимості, й відтоді вона вірно Його супроводжувала.

В Церкві, у храмі немає нічого випадкового: абсолютно все, навіть найменша деталь, має свою символіку, своє призначення, свій сенс і значення. Облачення священнослужителів теж не обираються довільно: і колір, і елементи одягу мають свою традицію і можуть багато чого розповісти. До речі, ви помітили, які красиві вишиті убрання у наших архієреїв та священнослужителів? З нагоди Дня вишиванки розповімо вам трохи про символіку облачення священників.

Цей день, хоча й світський за своєю природою, однак є глибоко близьким кожному християнину, адже материнство - це не лише великий дар, але й безмежне благословення від Бога, - символ невичерпної любові, жертовності та мудрості.

9 травня за новоюліанським календарем ми святкуємо день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. У народі Миколай Чудотворець – один з найшанованіших святих. Свята в його честь відзначають двічі на рік: весною – 9 травня і зимою – 6 грудня.

Із 29 квітня до 4 травня ми згадуємо останні дні земного життя Христа Спасителя: Його страждання, смерть і погребіння. (Слово «страсті» церковнослов’янською означає «страждання»).
Усі дні цього Страсного тижня (Страсної седмиці) називаються «Великими» – Великий понеділок, Великий вівторок і т. д. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включено в богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо – як перехід від Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.

Сьогодні ми відзначаємо одне з дванадцяти найбільших свят – Вхід Господній в Єрусалим. Згадуємо євангельську подію, коли Господь входив у Єрусалим, а люди прославляли Його, тримаючи в руках пальмове віття. В давнину зелене віття і, зокрема, листя пальм було символом перемоги, так зустрічали правителів після переможної битви, а також нагороджували тих, хто здійснив героїчний подвиг.

Сьогодні Лазарева субота. Цей день особливий, бо згадує нині Свята Церква про одне з найвеличніших чуд сотворених Господом під час Його земного служіння – дивне воскрешення Праведного Лазаря. Прослухавши сьогоднішнє Євангельське читання, ми стаємо свідками цієї події, яка засвідчує видимо перемогу Христа над смертю.