Дійсно, ані Писання, ані загалом Передання Церкви не подає нам точної дати народження Сина Божого. Про саму подію та обставини Різдва Христового нам оповідають у Новому Завіті два євангелисти, святі апостоли Матфей (Мф. 1: 18 – 25, 2: 1 – 12) та Лука (Лк. 2: 4 – 20). Але чіткої дати не вказується. Чому ж ми святкуємо Різдво Христове саме 25 грудня?

Життя Праотців, яких сьогодні згадує Церква, є не лише спомином про далекий минулий час, але входженням у тайну Божого задуму про людину та світ. Праотці є не просто предками за тілом, але нашими духовними отцями, через яких ми відкриваємо глибину нашого покликання і зв’язок із Творцем. Їхні життя стали дорогою, що веде все людство до зустрічі з Богом, і цією дорогою покликані йти й ми.

12 грудня 2024 року у Свято-Воскресенському Гурбинському чоловічому монастирі на Повстанських Могилах урочисто відзначили день пам’яті святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського.

Сьогодні у храмах ми чуємо притчу про званих на вечерю. Це слово Господнє направлене до кожного з нас, запрошуючи замислитися над нашим життям, над нашими пріоритетами і над нашою відповіддю на Божий заклик. У цій притчі Спаситель розкриває драму людської свободи: Божу щедрість і, водночас, людську байдужість. Особливо глибоко ці слова звучать у час війни, коли все тимчасове та буденне стає крихким, а вічне — більш явним.

Андрія – одне з найбільш шанованих свят українського народу. Відзначається воно 30 листопада, в день вшанування пам’яті святого апостола Андрія Першозваного, якого, окрім усього іншого, шанують як основоположника Церкви Христової на прадавніх українських землях. Що ми знаємо про цього святого?

Сьогоднішнє Євангельське читання (Лк. 13:10-17) відкриває нам не лише чудо зцілення скорченої жінки, але й глибокий зміст Христової любові та свободи. У ньому ми бачимо, як Господь Ісус Христос, подолавши людські упередження, дарує радість і свободу тим, хто перебуває в тенетах страждання.

Сьогоднішнє церковне свято є дванадесятим і великим за своїм духовним значенням. Адже зі сповненням обітниці батьків Діви Марії, коли вони свою довгоочікувану і вимолену Донечку у юному віці віддали на виховання до храму, справджується й давнє пророцтво, відкривається людству шлях до спасіння: Пресвята Діва Марія послужила великій тайні Боговтілення.

Сьогоднішня притча, яку ми чуємо за літургією у храмах, нагадує нам про те, як легко людина може втратити сенс життя, захопившись земними турботами. Багатий чоловік з Євангелія був успішним: його нива дала великий урожай, і перед ним постало питання: «Що мені робити?»

Сьогодні розпочався останній багатоденний піст 2024 року. Він триватиме сорок днів – до 24 грудня, до Святвечора. Власне, іменується цей піст Різдвяним, адже він покликаний духовно готувати нас до зустрічі свята Різдва Христового.

Різдвяний піст за душевним настроєм є радісним, бо передує великому святу Народження нашого Спасителя, а тому й не такий суворий порівняно з Великоднім.