Свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього – одне з 12-ти найбільших свят, яке має сталу дату відзначення, 14 вересня. Його особливістю є те, що це єдине дванадесяте свято, основою якого є не лише новозавітні, а й більш пізні події церковної історії.

Ця неділя сповнена особливого духовного торжества, адже ми перебуваємо у передсвятті Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього і водночас молитовно згадуємо Оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. Свята Церква через євангельські читання Божественної літургії відкриває нам дві величні та нерозривні істини: спасительну силу Хреста Господнього та абсолютну непохитність Його Церкви.

Вшановуючи Різдво Пресвятої Богородиці, ми згадуємо, що ця подія була чудом і виявом благовоління Господнього, бо народилася Діва Марія від неплідних батьків Іоакима і Анни. І це народження, яке ми нині урочисто прославляємо, є для кожного свідченням, що ніколи не слід впадати у відчай і зневіру, але належить покладатися на Бога і бути впевненими у Його Промислі.

У Фригії, біля міста Ієраполя, у місцевості, що зветься Херотопа, знаходився храм в ім’я Архістратига Михаїла; поруч із храмом струменіло цілюще джерело. Цей храм був споруджений стараннями одного з жителів міста Лаодикії на подяку Богові та святому Архістратигу Михаїлу за зцілення його німої дочки водою з джерела.

30 серпня 2026 року у Свято-Миколаївському храмі церковна громада зібралася на спільну молитву перед початком нового навчального року. Після Божественної Літургії було звершено молебень для дітей, студентів, батьків, учителів, викладачів, а також за успішний та благословенний початок навчання.

Сьогодні особливий скорботний день, проте сповнений живої любові і вдячності. Ми вшановуємо і підносимо молитви до Бога за всіх наших захисників і захисників, які полягли в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Нехай Господь упокоїть їх світлі душі в оселях праведних, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання, але є життя безкінечне.

Святому Іоану, Предтечі Господа нашого Ісуса Христа, судилося передати Спасителю своїм народженням і своєю смертю. І подібно до того, як Ісус Христос постраждав за гріхи людські, так і Його Предтеча отримав мученицьку смерть від беззаконного царя Ірода. 29 серпня згадуємо мученицьку смерть його пророка Іоана Предтечі через усі пізнання голови.

Всі 35 років після відновлення української державності і проголошення Незалежності у 1991 році ми боролися. За правду, за мову, за віру, за свободу, за право вільно робити вибір і прямувати до означеної нами мети. А останні дванадцять з половиною років ми змушені боротися за право жити на власній, дарованій нам Богом землі, за право не залежати ні від кого і самим бути господарями у своєму домі, визначати долю своєї держави, свого народу, своєї Церкви.

Щороку 23 серпня ми відзначаємо День Державного Прапора – цього символічного знака нашої свободи, гідності, єдності та спільної відповідальності. А в новітній час синьо-жовтий стяг і цей день отримали ще глибше й ціннісне значення для народу України, для нашої ідентичності.