– Два роки тому Україна отримала Томос про автокефалію. Як Ви розцінюєте цю подію для українського народу?

– Для церкви і для всього українського народу Томос про афтокефалію - це справді визначна подія. Боротьба за незалежність Української Церкви з Російською Православною Церквою тривала впродовж історичного процесу. Хоч вона і переривалася змінами влади, але надія про незалежність завжди жевріла в душах українського народу та ієрархів Української Православної Церкви. Останнім часом вона стала особливо загостреною після проголошення незалежності у 1991 році. Проте не всі розуміли значення цієї боротьби, тому що багато людей були неправильно поінформовані представниками російської церкви. Отже, коли ця боротьба закінчилася визнанням та проголошенням Томосу для УАПЦ, в багатьох людей відбулися соціальні і духовні зміни. Вони зрозуміли, що віднині в Україні є єдина помісна Українська Церква. І тільки своя рідна церква зможе, як мати, піклуватися про своїх людей, нести правильну духовну опіку без спотворень і політичного іноземного підтексту «русского мира», оберігати духовну спадщину – мову, культуру і традиції українського народу.

– Скільки впродовж року приєдналося церковних громад до ПЦУ?

– На сьогодні по Рівненській області перейшло з УПЦ МП в ПЦУ 55 парафій, із них 2 в Острозькому районі. Процес переходу триває і нині.

– Скільки в нашій громаді налічується храмів ПЦУ?

– Острозький район, порівняно з іншими районами, не залишається одним із останніх за кількістю парафій і нараховує їх 17. Одна з них будується на території Острозької центральної районної лікарні.

– Як Ви розцінюєте прийнятий владою карантин на Різдвяні свята?

– Особисто я розцінюю неоднозначно. Через те, що у Новому Заповіті сказано: «Не бійтеся тих, хто тіло ваше може вбити, а бійтеся того, хто може не тільки тіло вбити, але й душу погубити» (Мт.10:28). Але виходячи із ситуації, яка пов’язана із коронавірусом, і довіряючи МОЗ, ми будемо змушені дотримуватися певних жорстких обмежень заради безпеки своїх парафіян, родин і всіх людей. Поки що немає іншого способу покращити ситуацію із захворюваністю. Через легковажність і недотримання правил карантину може постраждати багато людей. Як у державі, так і у церкві життя людини найдорожче. Тому священник зобов’язаний дбати про захист своєї пастви не тільки від «вовків» (за розумінням Євангелії), але й від хвороб, напастей та інших небезпек. Крім святої молитви, яка нас береже, ми будемо дотримуватись усіх правил карантину під час Різдвяних свят.

– Що для Вас особисто і для Вашої родини означає Різдво?

– Для мене і моєї родини велич Різдвяного свята є неперевершеною. Це найсвітліше християнське свято, якого всі з нетерпінням чекають і готуються до нього духовно. Його святість наповнює душу особливою духовною радістю, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій священної історії щирим привітанням: «Христос народився! Славімо його!» В родинному колі ми колядуємо, прославляємо предвічного Бога, який народився для того, щоб оновити світ та доповнити те, що втратила людина через непослух Творцеві.

– Чи багато молодих людей відвідують храм в Острозі?

– Економічна ситуація, яка склалася у нашій державі, змусила молодь покинути Батьківщину і поїхати за кордон на заробітки. Тому і спостерігається така тенденція, що молоді мало не тільки в Українській Церкві, але й в усіх інших існуючих церквах. Як тільки ситуація покращиться, молодь обов’язково повернеться і її буде ще більше, коли буде єдина церква в Україні, а це обов’язково буде.

– Що б Ви хотіли побажати парафіянам Вашої церкви і Острозького району на Різдво?

– Хочу побажати острожанам веселих Різдвяних свят, смачної куті, здоров’я як духовного, так і тілесного, миру, благополуччя та Божого благословення на прийдешній рік.

– Дякую Вам за розмову.

Спілкувалася Катерина Кравчук

Джерело: http://surl.li/iyyb

Збір коштів