Такого в Острозі ще не знаходили

Острог – одне з найдавніших міст України. Тут вже існувало поселення, коли почали розвиватися Київ, Кам’янець-Подільський та інші найстаріші міста України та Європи. Це не раз доводили археологи. Вони кажуть, що де б викопав яму у Волинських Афінах, неодмінно натрапиш на якісь цікаві артефакти. Нещодавно Острозька громада Української православної церкви Київського патріархату отримала дозвіл на спорудження нового храму біля костелу Успіння Богородиці Діви Марії на місці однієї з найстаріших церков у нашому місті – Миколаївської церкви. Вона існувала з 16 до 19 століття, а за деякими свідченнями і в 15 столітті. Аби не знищити історію, приховану у ґрунті, тут проводяться охоронні археологічні дослідження.


– Розкопки ми розпочали на початку вересня, – розповідає керівник археологічної експедиції, директор Рівненської філії державного підприємства “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України Богдан Прищепа. – Проте ми вже знайшли чимало цікавого. З’ясувалося, що біля церкви, існувало кладовище, на яке ми натрапили. Там виявлено понад 50 поховань. Зазначу, що люди поховані за всіма християнськими канонами: голова орієнтована на захід, руки схрещені на грудях, в усопшого у долонях був срібний литовський шеляг. Також ми  знайшли інші цікаві археологічні об’єкти. Окремо хотілося б виділити залишки будівлі, яку можна датувати приблизно 16 століттям. У ще нижчих шарах землі знайдено рештки слов’янського поселення, яке розвивалося тут у 11 столітті. У одному з житлових приміщень виявлено добре збережену піч (на знімку). Вона, за місцевою традицією, робилася з каменю на глиняному розчині. Чітко видно її стінки, основу, черень, де власне палили вогонь, ставили горщики в яких варили їжу. Тепер встановлено, що тоді житла острожан були, звісно, невеликі. Наприклад, виявлене під час розкопок, житло має площу 16 квадратних метрів – тобто всього 4 на 4 метри. Знайдено стовпові ями, які дають можливість реконструювати вигляд хатин. Є припущення, що будівлі споруджувались не зрубом, а каркасом. Кутові стовпи тримали обшивку будівлі. Другу напівземлянку ми датували приблизно 10 століттям. Її дослідження ще тривають.


У котловані майбутньої церкви археологи знайшли намисто, яке датують епохою  Київської Русі, тобто ХІ-ХІІ століттями. Останнім часом це перша така значна знахідка. Раніше вдавалося знаходити одиночні бусинки і то лише по 2-3 штучки. Цього разу пошуковцям усміхнулася справжня удача. Виготовлено прикрасу з кольорового скла. Її, вочевидь, носила представниця знаті, адже, ймовірно, намисто було завезене з-за кордону. Вони циліндричної та сферичної форми до того ж, різного розміру – від 4-5 міліметрів до 2 сантиметрів. В намисті 50 складових.
Поряд з намистом знайшли іншу унікальну річ, виріб з кістки –скульптурку зміїної, або драконівської голови. Це слов’янський амулет, який використовували язичники. Дослідники датували його приблизно ХІ століттям. Називають такі предмети вістря, бо один кінець загострений, а протилежний тупий.  Це унікальна річ не лише для Острога, але й всієї Волинської землі.
Ще одна цікава знахідка – амулет із зуба невстановленої тварини. Він характерний для дохристиянської епохи. Язичницький атрибут міг опинитися у житлі християнина не випадково, бо якийсь час, а це приблизно ХІ-ХІІ століття, мешканці теперішньої території України, були двовірцями. Наші далекі пращури навіть  після прийняття християнства тривалий час намагались не забувати старих культів та обрядів. Тому поряд із хрестиками іноді знаходили і язичницькі амулети.


Минулої середи знайшли кілька предметів трипільської культури. Унікальним є рогове долото та кременевий різак. Метал у трипільців зустрічається дуже рідко, тож стародавні мешканці праОстрога змушені були робити інструменти з більш доступного для них матеріалу. Якраз долото древній умілець вирізав з міцного рога оленя, на якому чітко видно загострений кінець та головку по якій, ймовірно, вдаряли чимось схожим на молоток. Знайдений різець міг використовуватись і для різьби по кістці, бо кремній твердий матеріал і дуже легко ріже кістку.


Під час розкопок знаходили також вироби із заліза, кольорових металів, наконечники стріл Х-ХІ ст., монети, переважно ХVІІ століття, побутові речі – ножі, деталі кінської упряжі – вудила, пряжки та ін.
В другій половині 19 століття, після демонтажу залишків церкви, поблизу місця, де тепер ведуться розкопки, побудували будинок. В 20-30 роках ХХ століття поляки тут спорудили навчальний заклад. На глибині приблизно півметра знайдено трубу, яка ймовірно, підводила воду до школи.  На жаль, при будівництві споруд був порушений археологічний шар, але у глибших шарах землі він зберігся добре.


За словами Богдана Анатолійовича, роботи тут ще дуже багато, бо розкопали лише більше половини наміченої площі. Планується, що пошукові роботи триватимуть, якщо дозволить погода, до середини грудня. Потім науковці будуть систематизовувати, описувати знахідки – працювати, так би мовити камерально. Слід зазначити, що трудяться тут, поряд з науковцями, наймані працівники, добровольці, студенти, навіть допомагають канадські волонтери. Кожен шар ґрунту бережливо знімається, знахідки очищаються, підписуються.  Археологи тепер досліджують, так би мовити, Х-ХІ століття, але під ним ще лежать більш ранні шари, зокрема, епохи трипільської культури, яку щойно почали досліджувати і вже знайдено окремі унікальні предмети, але очікується, що в землі приховано ще щось значніше. Робота триває – хай Бог допомагає.

Джерело: Іван ГЛУШМАН, «Замкова гора», 2008 p.

Розклад богослужінь

13 серпня 2022 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
Заговини на Успенський піст.

14 серпня 2022 р. - Неділя.
9-та неділя після П'ятдесятниці. Глас 8. Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів