Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день – це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншими учнями Христовими та іншими віруючими одностайно перебували в одній світлиці в Єрусалимі.

Була третя година дня за єврейським часом, тобто, за нашим часом – дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.

Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.

Вітаю Вас, дорогі брати і сестри, з Воскресінням Христовим! З цим величним святом, що уособлює в собі перемогу вічного над тимчасовим, життя над смертю, добра над злом. Це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і навіть для мертвих. Згадаємо жахливе розп’яття нашого Спасителя на хресті. Адже після нього всі стали вважати, що Ісус Христос насправді помер. Але на третій день після розп’яття сталася ця велика подія. Спаситель Воскрес і цим Він переміг смерть, дав надію нам на вічне життя.

Воскресіння Христове зміцнює нас у вірі, дає нам сенс жити і радіти, відкриває тайну Божества Христового. Христос прийшов на землю, постраждав і воскрес, аби замість смерті дати людині життя, замість печалі – радість. Тому з таким піднесенням ми співаємо: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував», знаючи, що Своєю смертю і воскресінням Господь відкрив нам шлях на Небо.

Щороку храм преп. Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» приймає колядників із усієї України. 28 січня 2017 році тут відбувся XII фестиваль колядок та щедрівок. Академічні та парафіяльні хори, ансамблі, дитячі колективи створили у храмі ауру щирості та святкової радості. І це невипадково. Адже показати свою співочу майстерність та прославити народження Ісуса Христа духовною піснею виявили бажання близько 50 колективів.

Настоятель храму прот. Василь (Жуковський) привітав учасників та гостей фестивалю з Різдвяними святами, побажав, щоб через молитву та коляду ми стали ближчими до Бога, щоби різдвяна радість наповнили добром наші серця на весь рік. Саме у такий непростий час для України важливо підтримувати традиції нашого народу, нашу духовну спадщину. Бо коляда не просто створює атмосферу тепла та дива, а й об’єднує нас.

Кожного року радісно і з духовним піднесенням ми святкуємо найвеличнішу подію всіх часів – Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Це велике чудо, тому що невмістимий і нічим необмежений Бог вміщається в утробі Пресвятої Діви, невидимий Господь стає видимою людиною, Безначальний бере початок від людської плоті й крові.

Дві тисячі років тому Він прийшов у світ і започаткував наше спасіння. Це неповторна у своїй суті спасенна подія, яка спонукає нас прославляти, дякувати і поклонятися Господу. Вифлеємська зоря й ангельські хори чудесно звістили світові про величне таїнство Божої любові. Бог, Творець видимого і невидимого, добровільно прийняв повноту людської природи і прийшов у світ, щоб примирити нас із Собою. Перешкода, що постала внаслідок гріхопадіння Адама – знищена. Ворота раю відчиняються, і ми повертаємося до Дерева життя, з якого споживаємо Небесний Хліб. Оспівуючи це таїнство Божого благовоління, Церква урочисто проголошує: «Небо і земля нині з’єдналися, коли Христос народився, нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла…». Різдво Христове принесло нам нову благовість про Бога і людину. Бог став одним із нас. Він явив нам велич людини, показавши, що людська природа може бути богоносною, тобто з’єднатися з Божеством і водночас залишитися собою.