Проповідь на 7-му Неділю після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Євангелії, які читаємо кожної неділі під час Святої Літургії, не є випадкові, а спеціально підібрані. Їх можна зібрати у певні тематичні групи. Так, євангельські історії перших неділь після Зіслання Святого Духа розповідають про прояв віри та її користь для людини.

Розповідь про віру сотника навчає нас, що віра повинна переростати у довір’я Богу й служіння ближнім. 
Історія про гадаринських біснуватих нагадує, що віра в Бога захищає нас від впливу злого духа й різних гріхів. 
Приклад чотирьох товаришів розслабленого показує нам, що віра у Божу всемогутність оздоровляє нас від різних недуг, дає силу нести тягарі життя, зближає людей між собою, зокрема у недолі. 
Оздоровлення Ісусом двох сліпців відкриває нам віру, як очі душі, духовний зір, який допомагає нам пізнавати Бога. 
Щоб віра в Бога приносила нам користь, давала плоди любові, християнин повинен навчитися бачити Бога в житті, у світі, в потребах ближніх, як сказав Христос: «Усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили» (Мф. 25, 40). Віра, яка бачить Бога у житті, готова служити ближнім, ділитися його любов’ю з іншими. 
Дуже важливим і цінним органом людського тіла є око. Око – складний і делікатний орган людського тіла. Сьогодні медицина лікує різні недуги ока, але ще не роблять пересадки ока. Око дозволяє людині бачити речі в світі, розрізняти їх види, кольори та користуватися ними. 
Коли згадати різні тілесні недуги та запитати, яка серед них найважча, практично небезпечна у своїх наслідках, то можна однозначно сказати, що це сліпота. Пошкодження ока, втрата зору дуже обмежує фізичні можливості людини обслужити себе, допомогти собі, не кажучи вже про поміч іншим. Сліпа людина стає дуже залежною від інших осіб, зданою на їхню поміч і милість. Сліпота завдає людині, як фізичну, так і моральну шкоду.
Подібно й віра – духовний зір, очі душі відіграють важливу роль у житті люди. Вони дають людині можливість бачити Бога, тобто бачити сенс життя, отримати оздоровлення від недуг, спасіння, відрізняти добро від зла, користь і небезпеку для себе та свого життя. 
Очі віри дають людині можливість бачити красу Божої любові, розуміти Божий закон, тобто бачити в ньому дорогу до Бога, до вічного щастя і радості з Богом. Брак віри - духовного зору позбавляє християнина бачити красу Божої любові, переживати радість вже тут і у вічності. І як неможливо взяти око від здорової людини і прищепити хворій, так неможливо взяти віру від однієї людини й передати іншій. Духовний зір віри можна лише виховати у душі з допомогою молитви та Божої ласки.
Сьогодні багато людей зазнають у різні періоди життя терпіння – фізичні і моральні. І дуже часто терплять саме через духовну сліпоту: слабку віру, коли в труднощах звертаються до забобонів, гадань, різних гадалок і ворожбитів, а не до Господа Бога; через самолюбство, коли людина думає більше про власне добро, ніж про спільне добро, добро інших людей; через гордість, коли сильніші не хочуть поступитися слабшим, ставлять себе вище від них, стараються принизити, висміяти їх різними грубими, двозначними жартами; користолюбство, коли один старається підступно використати іншого для своєї власної користі і збагачення; заздрість, коли одні не вміють радіти успіхами і здобутками інших, вороже ставляться до них. 
Тут варто пригадати слова Ісуса Христа, який сказав таке: «Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то – якою ж великою буде темрява!» З цих слів Христа можемо зробити однозначний висновок, що рівень нашого життя залежить від нашого духовного зору, тобто від рівня нашої віри. Отже, як людина дотримується божих заповідей, таким є її життя, або в світлі Божої ласки, або в темряві гріха і у владі сатани.
Один мудрець запитав своїх учнів: «Як можна розпізнати, коли закінчується ніч і настає день?» Учні почали думати, але не змогли знайти відповіді. Тоді один із них встав і каже: «Мабуть тоді, коли вже можна розрізнити дерево одне від другого, коли можна розпізнати вже людей. Ні – відповів мудрець. То ж по чому можемо це розпізнати?” – запитали мудреця учні. А він каже: «Коли ти зустрінеш людину і на її обличчі побачиш свого брата або сестру, це буде знак, що закінчилася ніч і настав день, що у твоїй душі закінчилася ніч гріха та зійшло світло Божої благодаті». 
Бажаю вам гострого духовного зору до кінця життя, чистої і твердої віри. Хай наша віра провадить нас до Бога, допомагає іти за Христом, просвітлює, очищає і оздоровлює наші душі силою його ласки, а через нас провадить інших до Бога, як джерела духовного світла, щастя і радості. Амінь.

Джерело: http://kolomija.com/bbloteka/propovd/1067-propovd-na-7-mu-nedlyu-pslya-pyatidesyatnic.html



ЧЕТВЕРТА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ. ПРП. ІОАНА ЛІСТВИЧНИКА.

Преподобний Іоан Ліствичник, пам'ять якого ми сьогодні святкуємо, каже в одному зі своїх писань: "Ми не будемо судимі, браття, ми не будемо засуджені за те, що не творили чудес або не виголошували пророцтв, але ми будемо осуджені за те, що не оплакували своїх гріхів все наше життя"...
Що ж таке гріх, якщо він має народити в нас таке сокрушення сердечне, щоб цей серцевий біль - не затьмарював, але надихав все наше життя?
Ми часто думаємо, що гріх - це порушення морального закону, порушення обов'язку, неправий вчинок. Але в гріху є щось набагато більше основне, що воістину повинно викликати у нас печаль, і більш ніж печаль: глибокий, гострий біль.

Читати далі

Cлово Святійшого Патріарха Філарета на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

Сьогодні свято Благовіщення. Церква Христова святкує виявлення надвічної Божої таїни і початок нашого спасіння. В чому ж полягає ця Божа таїна?

У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Божому спасти людей від гріха і смерті.

Благовіщення було виявленням цієї таїни. Сутність таїни полягає в тім, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія – початок нашого спасіння.

Євангеліст Лука розповідає про цю подію так:

Посланий був архангел Гавриїл від Бога в Назарет до Діви Марії, що була заручена з Йосифом; він привітав її і сказав: “Не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться...”

Читати далі

Богослужіння в четвер першої седмиці Великого Посту з читанням 4-ї частини Великого покаянного канону св. Андрія Критського

«Помилуй мене, Боже, помилуй мене» - у Свято-Миколаївській церкві  читався Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського.

17 березня 2016 року, в четвер першої седмиці Великого посту, ввечері, було звершено Велике Повечір’я з читанням 4-ї частини Великого Покаянного канону.  Богослужіння звершив настоятель храму прот. Юрій Лукашик.

Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Самим читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Матір-Церква відкриває нам ворота Святої Чотиридесятниці.

Читати далі

Hеділя сиропусна. Згадування Адамового вигнання. Прощена неділя.

Сьогоднішня неділя, яку називають сиропусною чи також неділею прощення, розпочинає особливий час, який триває десяту частину від цілого року - час покаяння, покути та особливої молитви, час, котрий християни всіх віків, неначе ту євангельську десятину, віддають Богові. Цією десятиною і є Великий піст, період особливої християнської аскези та духовного подвигу, бо приготовляє нас до особливого, найбільшого християнського свята– Пасхи Христової. 

Сиропусна неділя - це остання неділя в приготуванні до Великого посту. Вона є порогом, дверима до Великого посту. Для того, щоб гідно провести час посту, необхідно виконати певні умови, і ці умови та мету пригадує нам Христос у Євангелії цієї неділі. 

Читати далі

 

Сторінки.: 123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445                                                                    

 

 

 



 

 

Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd

  Розклад богослужінь

21 липня 2018 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

22 липня 2018 р. - Неділя.
8-ма неділя після П’ятидесятниці. Глас 7. Сщмч. Панкратія. Сщмч. Кирила. Прмчч. Патермуфія, Копрія і мч. Олександра. Свт. Феодора.
9.00. Сповідь. Літургія. Причастя. 

 

 

 
 
 

 

 





Збір коштів