За сумлінну і жертовну працю на благо острожан, відродження української релігійної традиції, сприяння у відбудові Свято-Миколаївської церкви, високе почуття патріотизму та з нагоди 917-ї річниці міста Острога, настоятеля Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП прот. Юрія Лукашика нагороджено Почесною грамотою Рівненської обласної ради.

4 червня 2017 року, під час урочистостей з нагоди Дня міста, грамоту вручив депутат Рівненської обласної ради Олександр Корнійчук.

Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день – це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншими учнями Христовими та іншими віруючими одностайно перебували в одній світлиці в Єрусалимі.

Була третя година дня за єврейським часом, тобто, за нашим часом – дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.

Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.

У сьогоднішньому євангельському читанні ми чули розповідь про те, як Господь наш Ісус Христос зцілив сліпого від народження. Цей чоловік роками просив милостиню біля воріт Єрусалимського храму. Із його життя ми бачимо, що він нікому не був потрібен, всі, навіть його батьки, відмовилися від нього. Свій притулок цей нещасний жебрак знайшов при храмі Божому. Повз нього щодня проходило безліч народу, але мало хто звертав на нього увагу. Для більшості людей він був неначе камінь, на якому сидів сліпий. Цей жебрак ‒ в’язень серед вільного світу з його невимовною і безкінечною красою. Від нього була схована краса світу, краса храму. Він тільки чув звуки піснеспівів храму і шум людей, які проходили поруч.