• Головна
  • Проповіді настоятеля
  • Документи
  • Історія Свято-Миколаївської церкви
  • Пам’яті благодійників
  • Відновлення та будівництво храму
  • Списки жертводавців
  • Розпорядок богослужінь
  • Святий Миколай – покровитель храму
  • Парафії Острозького благочиння
  • Світлини
  • Відео
  • Контакти


Митрополит Епіфаній — про Лавру, об’єднання з УПЦ МП та віру в Бога під час війни

 

 

 

 

На свято Богоявлення

 

 

 

 

19 січня Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа

Богоявленням називається свято тому, що при Хрещенні Господа явилась світу Пресвята Тройця ( Мф. 3, 13-17; Мк. 1, 9-11; Лк. 3, 21-22). Бог Отець промовляв з небес про Синa, Син хрестився від святого Предтечі Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба. З древніх часів це свято називалося днем Просічення і святом Світла, тому що Бог є Світло і явився просвітити «тих що сидять у пітьмі тіні смертній» ( Мф. 4, 16) і спасти за благодаттю впалий людський рід.

В древній Церкві був звичай хрестити оголошених у навечір’я Богоявлення, оскільки Хрещення і є духовним просвіщенням людей.

Початок свята Богоявлення належить до апостольських часів. Про нього згадується в Апостольських постановах. З ІІ століття збереглося свідчення святителя Климента Александрійського про святкування Хрещення Господнього і про завершуване перед цим святом нічне бдіння.

В ІІІ столітті на свято Богоявлення відомі бесіди при Богослужінні святого мученика Іполита і святого Григорія Чудотворця. У наступні століття – з ІV по ІХ ст. всі великі отці Церкви Григорій Богослов, Іоанн Золотоуст, Амвросій Медіоланський, Іоанн Дамаскін проводили особливі бесіди про свято Богоявлення. Преподобні Йосиф Студит, Феофан і Візантій написали багато піснеспівів на це свято, котрі співаються і зараз на Богослужінні. Преподобний Іоанн Дамаскін говорив, що Господь хрестився не тому, що Сам мав потребу в очищенні, але щоб, «водами поховати людський гріх», виконати закон, відкрити таїнство Святої Тройці і, насамкінець, освятити «водне єство» і подати нам образ і приклад Хрещення.

Свята Церква в святі Хрещення Господнього утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Лиць Єдиного Бога і навчає нас рівночесно сповідувати і прославляти Святу Тройцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває і руйнує хибні вчення древніх лжеучителів, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу. Церква показує необхідність Хрещення для віруючих в Христа, надихає нас почуттям глибокої вдячності до Просвітителя і Просвітителя нашого гріховного єства. Вона навчає, що наше спасіння і очищення від гріхів можливе тільки завдяки силі Благодаті Святого Духа, і тому необхідно достойно бергти ці благодатні дари Святого Хрещення для Збереження в чистоті того дорогоцінного одягу, про яку говорить нам свято Хрещення: «Всі що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» ( Гал.3,27). 

Джерело: http://www.rivne-cerkva.rv.ua/library/statti/498-19sichna.html

 

 

ЧОМУ ОСВЯЧЕНУ ВОДУ НАЗИВАЮТЬ СВЯТОЮ?

✨Освячена вода використовується під час Таїнства хрещення людини, при освяченні храмів та всіх богослужбових предметів, а також при освяченні будинків та ін. Святою водою окроплюють вірних, її вживають для уздоровлення, шанують як святиню. Чому саме через цю речовину ми отримуємо животворчу і зміцнюючу силу?
✨Глибокий символічний зміст освяченої води можна пояснити, виходячи із того значення, яке вона відіграє в житті Божого творіння: вода є матеріальною основою життя, без неї неможливе життя ані рослин, ані тварин, ані самої людини. Ще одна її важлива фізична властивість: вона очищує. В таких міркуваннях бачимо і богословський зміст символу: водою руйнується стара людина, дарується очищення і підтримується життя нової людини у Хрещенні.
✨Святою водою називають звичайну за походженням воду (колодязну, джерельну, озерну, річкову, водопровідну, очищену, питну), яка через звершення спеціальних молитов (Чину освячення), завдяки благословінню Божому і благодаттю Святого Духа освячується. За вірою людини Господь, зокрема і через освячену воду, творить чудеса – зцілює і очищує, насамперед від духовної скверни, пристрастей, зла. Свята вода – та, що несе Світло Божої благодаті.
✨Водосвяття є мале і велике. З нагоди святкових днів та за потребою вірян Церква звершує молитви на освячення води за малим Чином. А виключно напередодні та у саме свято Богоявлення – звершується Чин великого освячення води. Ця вода зветься агіасмою (від грец. ἁγίασμα – «святиня»).
✨Чин великого освячення води ми звершуємо на спогад про подію Хрещення Господнього, коли Спаситель зійшов у води Йордану як людина, тілесно, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Освячуючи воду, ми просимо у Господа подати через неї благословіння й оновлення для нас самих, для навколишнього світу.
✨Тому ми з благоговінням приймаємо окроплення освяченою водою від священнослужителів, споживаємо цю воду на благословення собі, окроплюємо нею наше житло. Адже ми отримуємо це благословення й очищення не від води як фізичної речовини, не від якоїсь безособової «енергетики» – але просимо й отримуємо благословення від Бога. А вода знаменує зовнішньо, видимо те, що звершується внутрішньо, духовно – але аж ніяк не навпаки!
✨Тому, святкуючи Богоявлення, важливо прийти на богослужіння, помолитися, взяти участь у Таїнстві Євхаристії, а не лише прийти «за святою водою». І допомагатиме освячена вода у зціленні духовних та тілесних хвороб, допоки у наших серцях житиме непохитна віра в Триєдиного Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа.
 
Рівненська єпархія

 

 

 

 

 

 

 

Свято Стрітення Господнє: тлумачення та пояснення події

15 лютого, на сороковий день після Різдва Христового, православні віруючі відзначаються велике християнське свято – Стрітення Господнє або принесення до Єрусалимського храму Господа нашого Ісуса Христа. Історію цього свята розповідає тільки один євангеліст апостол Лука. Саме цей євангельський текст читається на Літургії в день свята (Лук. 2: 22-40). Як передає ап. Лука: «І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу. І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят» (Лук. 2: 22-24).

 

Читати далі

12 лютого – Собор Трьох Святителів

Собор Трьох Святителів Вселенської Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого належить до найшанованіших свят Православної Церкви. Згідно із Святим Переданням, поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка у другій половині XI ст., в час правління Візантійського імператора Олексія I Комніна про те, хто з цих трьох Святителів є більш цінний для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, другі святого Григорія Богослова, а ще інші – святого Іоана Золотоустого. Через це між багатьма виник розбрат: одні називалися василіанами, другі –григоріанами, а треті – іоанітами.

 

Читати далі

Велика Агіасма

Агіасма (з гр. мови – святиня; церковно-сл. Агіасма – свята вода). Зазвичай Агіасма означає святу воду Великого освячення, тому часто вживається словосполучення “Велика Агіасма”. Рідше зустрінемо новий порівняно вираз “Мала Агіасма”, що означає воду Малого водосвяття.

Велика Агіасма, тобто вода освячена на Богоявлення, є однією із святинь Православної Церкви і має широке літургійне застосування. ЇЇ, наприклад, п’ють у випадку тих чи інших перепон до святого Причастя. Святитель Іоан Золотоустий говорить про чудесні властивості цієї води: “В це свято опівночі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають весь рік… Сутність цієї води – протягом довгого часу не псуватися, але цілий рік, а часто два чи три роки залишатися неушкодженою і свіжою, і після такого довгого періоду часу, вона не поступається водам, які щойно взяті із джерел”.

Читати далі

14 січня Обрізання Господнє. Святителя Василія Великого

На восьмий день після Свого Народження Господь наш Ісус Христос, за старозавітнім законом, прийняв обрізання, встановлене для всіх младенців чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і його потомками ( Бут. 17, 10-14; Лев. 12,3). При звершенні цього обряду Божественному Младенцю було дане Ім’я Ісус, звіщене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії ( Лк. 1, 31-33; 2,21).

За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям належить неухильно виконувати Божественні постанови. Господь прийняв обрізання для того, щоб ніхто потім не міг засумніватися у тому, що Він був істинний Чоловік, а не носій прозорої плоті, як навчали деякі єретики ( докети). У Новому Завіті обряд обрізання уступив місце таїнству Хрещення, прообразом котрого він був ( Кол. 2, 11-12). 

Читати далі

Стр.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546474849

 

Розклад богослужінь

28 січня 2023 р. - Субота.
17.00 Вечірня.

29 січня 2023 р. - Неділя.
33-тя неділя після П'ятдесятниці. Глас 8. 
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

Лист від настоятеля і громади до Архієпископа Рівненського і Острозького ІЛАРІОНА

4 грудня 2022 року у Свято-Миколаївському храмі міста Острога Рівненської єпархії ПЦУ відбулися парафіяльні збори щодо визначення дати святкування Різдва Христового.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів


Головна | Історія | Благодійники | Відновлення храму | Богослужіння | Контакти
Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd