Звернення архієпископа Іларіона від 28 травня 2022 року
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Зі Священного Писання ми знаємо, що два великих гріхи - вбивство і неправда - перебувають у тісній єдності між собою, адже начальником і натхненником обох є диявол. Тому всякий, хто віддається цим гріхам, за словами Спасителя, має батьком своїм диявола: «Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди» (Ін 8:44).
Вчора московський патріархат знову намагався відбілити себе в ситуації, коли він у повній мірі винен у кровопролитті українського народу. Однак це стало черговою брехнею і окозамилюванням, адже всі їхні заяви про повну самостійність і незалежність від москви яскраво виражені в їхніх діях. Не встигло, мабуть, і чорнило висохнути під так званими рішеннями собору, як їхні речники для російських ЗМІ заявили, що вони не розривали відносин з російською православною церквою, а лише «внесли поправки, які відповідають тим викликам, перед якими стоїть зараз українське суспільство». Очевидно, що дані поправки було внесено для того, щоб це релігійне об‘єднання формально не підпадало під дію закону «про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких розташований у країні-агресорі».
Прикладом їхнього небажання розривати зв’язки з РПЦ є й сьогоднішні богослужіння, зокрема у Києво-Печерській лаврі, за якими і надалі поминають «великого господина и отца кирилла». Тому ті, хто зараз всіляко і навіть з радістю вітає рішення цього зборища, який назвав себе собором, навмисно поширюють шаблонну новину, щоб і надалі свідомо вводити в оману український народ.
Дорогі брати і сестри, ми дуже довго йшли жертовним шляхом і великою Голгофою до незалежності та автокефалії. І саме утворення Православної Церкви України - це результат історичного процесу, який реалізований за Божим Промислом. Це вимога церковних канонів, історичної правди і законів суспільного буття. Тому у складний для України час наша Церква у суспільстві зараз як спасаючий корабель, який, долаючи бурхливі та підступні хвилі життєвого моря, єднає небесне й земне.
Саме тому велика кількість православних мирян нашої області бажають бути у Православній Церкві України, молитися рідною мовою, підтримувати свою державу та армію. Однак через такі зборища, які відбулися вчора у Києві, нас знову намагаються обдурити, нас знову намагаються розділити, нами знову намагаються маніпулювати. І все це відбувається з однією метою: щоб зупинити волевиявлення парафіян у переході до ПЦУ та знищити душу українського народу - справжню Українську Православну Церкву, яка має величне минуле, має багатий досвід, який базується на Священному Писанні, апостольському переданні та святоотцівській мудрості.
Однак як би зараз не старалися прибічники московського патріархату щось змінити, їм нічого вже не вдасться! І чим більше вони будуть маніпулювати душами простих православних українців, тим швидше наближатиметься момент краху всього російського в Україні, в тому числі і їхньої церкви. Адже можна лукавити і маніпулювати завжди, як це відбувається в російській церковній та державній історії, але Божа правда завжди перемагає, тому що там, де правда - там Бог, а де Бог - там перемога!
Іларіон,
архієпископ Рівненський і Острозький
28 травня 2022 року
28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці
Свято Успіння Богоматері встановлене Церквою з давніх часів. Про нього згадується у творах блаженного Ієронима, блаженного Августина та Григорія, єпископа Турського. У IV столітті воно вже повсюдно святкувалося в Візантії. За бажанням візантійського імператора Маврикія, який здобув перемогу над персами 15 серпня, день Успіння Богоматері (з 595 р.) стало святом загальноцерковним.
Але спочатку свято відбувалося не в один час: в одних місцях - у січні місяці, в інших - у серпні. Так, на Заході, в Римській Церкві (у VII ст.) 18 січня святкувалася «Кончина Діви Марії», а 14 серпня - «Взяття на небо». Загальне святкування Успіння 28 серпня в більшості східних і західних Церков встановлюється лише в VIII-IX ст.
ВІТАЄМО З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!
Святкуючи сьогодні державне свято – День Незалежності України – ми єдиними вустами і єдиним серцем молимося за нашу державу і просимо у Господа дарувати всім нам єдність, зміцнити в нас любов, навчити прощати і надихнути мудрістю. Щоби прагнення кращого майбутнього для нас і наших дітей спонукало кожного на добрі діла й нові звершення в соборній незалежній демократичній Україні.
Бажаємо всім, хто живе в цій прекрасній державі, миру, добра, злагоди і щастя, порозуміння і згуртованості. Адже лише разом, об’єднані спільною доброю метою, ми зможемо досягти бажаного – міцної та процвітаючої України, як простору гідності та свободи, надійної запоруки добробуту й щасливого життя українського народу. Зі святом, брати і сестри!
Вітаємо з Днем державного прапора України!
Прагнення до свободи, наша національна єдність, братнє плече поруч, невгамовний рух мегаполісу, безмежна небесна блакить та щебетання птахів, що дзвенить у тиші золотих нив, – усе це поєдналося у двох кольорах державного стяга. Він є символом нашої любові до Батьківщини і втіленої віковічної мрії нашого народу про незалежність.
Серце переповнюється радістю від усвідомлення, що наш прапор здіймається над рідною землею. Сьогодні ми підносимо свою молитву за Батьківщину і всі ті дари, якими наділив нас Господь. Просимо у Нього мудрості, а найперше – духовної сили для подолання усіх випробувань на шляху розбудови вільної, демократичної, європейської держави. Особливо молимося за наших братів і сестер, які перебувають у несправедливому полоні, дякуємо за їхню відвагу і гідність та віримо, що справедливість запанує і для них.
19 серпня Преображення Господнє
Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа одне з найбільших свят Православної Церки, яке встановлене в пам'ять Преображення Христа Ісуса перед учениками на горі Фавор. Про цю величну подію розповідають три синоптичні Євангелія: від Матфея (17:1-6), Марка (9:1-8), Луки (9:28-36).
В останній рік Свого суспільного служіння, перебуваючи в Кесарії Филиповій, Господь напередодні майбутніх страждань почав відкривати учням те, що «Він мусить йти до Єрусалиму, і постраждати від старійшин, і первосвящеників і книжників, і вбитим бути, і воскреснути третього дня» ( Мф. 16:21). Слова Вчителя сильно засмутили апостолів і особливо Петра, який став перечити Спасителю, кажучи: «Змилуйся, Господи! нехай не буде цього з Тобою! »(Мф. 16:22). Помітивши скорботу учнів і бажаючи полегшити її, Ісус Христос обіцяє деяким з них показати ту славу, в яку Він зодягнеться після свого відшестя: «Істинно кажу вам: є деякі з тих, які не зазнають смерти, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своїм »(Мф. 16:28).
Розклад богослужінь
28 травня 2022 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
29 травня 2022 р. - Неділя.
6-та неділя після Пасхи, про сліпого. Глас 5.
8.00. Літургія. Молебень. Панахида.