.jpg)
Розклад богослужінь
.jpg)
Збір коштів 
14 жовтня – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
«Діва днесь предстоїть у церкві, і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками торжествують, бо ради нас молить Богородиця Предвічного Бога» – це дивне явлення Божої Матері сталося в середині X ст в Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалась риза Богоматері, Її головний покров (мафорій) і частина пояса, перенесені з Палестини в V ст.
У Воскресний день, 14 жовтня, під час всенічної відправи храм був переповнений богомольцями, святий Андрій, Христа ради юродивий, о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Богородицю, що йшла по повітрі. Матір Божа була осяяна небесним сяйвом в оточенні Ангелів і сонму святих. Святий Хреститель Господній Іоанн та святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Схиливши коліна, Пресвята Діва почала зі сльозами молитися за християн і довгий час перебувала на молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку Вона зняла зі Своєї голови покривало і розкрила його над тими, хто молився, захищаючи від Ворогів видимих і невидимих. Пресвята Владичиця сяяла Небесною славою. Святі Андрій та Єпіфаній, що удостоїлись бачити Богоматір, Яка молилася за людей довгий час, дивилися на це славне явлення Покрову Пречистої. У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивне заступництво Богоматері.
У 14 ст. руський паломник дяк Олександр бачив у церкві ікону Пресвтої Богородиці, що молиться за світ, написану так, як її бачив святий Андрій. Але Грецька Церква не знає цього свята. Та по-особливому свято Покрови Пресвятої Богородиці святкується на нашій рідній Українській землі, починаючи з найдавніших часів. Слід зазначити, що святий Андрій, який бачив це дивневидіння, був слов’янин, він у молодому віці потрапив у полон і був проданий у Костантинополі в рабство місцевому жителю Феогносту. В Україні велика кількість храмів освячена саме на честь Покрови Пресвятої Богородиці, що є доказом того, що наші благочестиві предки з найдавніших часів урочисто вшановували це свято. Треба згадати ще й те, що славні лицарі козаки-запорожці, які мужньо боронили православну віру, мали в себе на Січі церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці і вважали Пречисту своєю Небесною Заступницею і Покровителькою.
У свято Покрови Пресвтої Богородиці ми благаємо у Цариці Небесної захисту і Помочі: "Пом’яни нас у твоїх молитвах, Госпоже Діво Богородице, щоб не загинули через примноження гріхів наших, покрий нас від усякого зла і лютих напастей; на Тебе бо надіємось і, Твого Покрову свято шануючи, Тебе величаємо".
Джерело: http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/243-14govtna.html
Сьогодні православна Церква святкує Різдво Пресвятої Богородиці. В церковних піснеспівах, звертаючись до Божої Матері, свята Церква співає: “Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній...” Яку радість принесла Діва Марія, що народилася від маловідомих батьків з невеликого юдейського народу, підкореного римлянам, приниженого, знеславленого порівняно з усіма навколишніми країнами і народами? Вона принесла людям радість того, що прийшов довгоочікуваний людством час, коли Божественною силою, подвигом Господа нашого Ісуса Христа буде зруйноване царство диявола, царство гріха і смерті, коли відчиняться для людей двері безсмертного блаженного вічного життя. Щороку, починаючи від найдревніших часів, Свята Православна Церква 15 вересня звершує пам’ять преподобних отців наших Антонія і Феодосія Києво-Печерських засновників чернечого життя на Русі. Засновник Києво-печерської лаври святий Антоній народився на початку XI століття в місті Любечі (поблизу Чернігова) і в хрещенні був названий Антипою. З юних років він відчув потяг до вищого духовного життя і наважився йти на Афон. У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії - Премудрості Божої). З цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста". У нас в Україні це свято з'єдналося зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. У "Сказанні дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році за наказом Патріарха Московського і всієї Русі Філарета, дається таке пояснення свята 14 серпня: "А на винесення в день Чесного Хреста буває хід заради освячення води і просвічення людського, по всім містам і селам". 28 липня – день пам’яті святого Рівноапостольного Великого князя Володимира та річниця Хрещення Київської Руси-України. Цього року Україна відзначає два визначні ювілеї – 1000-ліття упокоєння святого Володимира та 1000-ліття мученицької кончини його синів благовірних князів страстотерпців Бориса й Гліба. У переддень свята, 27 липня, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі Всенішне бдіння. Разом з сонмом єпископату та духовенства, які прибули до столиці нашої держави на ювілейні святкування, віруючий народ молився до Всевишнього Бога, щоб заступництвом святого Володимира Україна визволилася від нашестя чужинців.
Слово на свято Різдва Пресвятої Богородиці
15 вересня пам’ять преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських
14 серпня винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Пам'ять семи мучеників Маккавеїв.
Духовенство та вірні Рівненської єпархії прийняли участь в святкуванні 1000-ліття упокоєння святого Рівноапостольного Великого князя Володимира у столиці
Сторінки.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940