Розклад богослужінь

30 липня 2017 р. - Неділя.
Неділя 8-ма після П'ятидесятниці. Глас 7. Пам'ять свв. отців шістьох Вселенських соборів. Вмц. Марини (Маргарити).
9.00. Літургія. Сповідь. Причастя. 

 

 




Збір коштів


7-ма Неділя після П’ятидесятниці. Зцілення двох сліпих і німого

Істинною вірою є віра в те, що людина не може побачити. Нагородою за віру є можливість побачити те, у що людина вірила. Августин.

 Мф. 9:27-35

27 Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! 28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! 29 Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. 30 І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж,щоб ніхто не довідався. 31 Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій.

32 Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. 33 І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. 34 Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів.35 І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях.

***

Слова, які кричали сліпці: “помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів!” – перегукуються з рядками Книги Псалмів “Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих” (Пс. 122:3-4).

***

Сліпці тілесні знають, що вони не можуть бачити, натомість духовні сліпці навіть і не підозрюють своєї сліпоти.

***

Віра є зв’язком людини з Богом. Іноді вона буває слабкою, як тоненька нитка, але й великі мости починалися з тонкої нитки. У старі часи, коли хотіли збудувати міст над проваллям, прив’язували тоненьку ниточку до стріли. Коли стріла перелітала на інший бік, до нитки приєднували мотузку. Через деякий час натягали канат та потужний металевий ланцюг. Крокуючи готовим мостом, будівельники згадували, з якої тоненької ниточки усе починалося.

Можливо, і зараз чиясь віра є тоненькою і слабкою, але найслабша віра є достатньою для великого початку, бо, помножена на труди, швидко зміцнюється…

 ***

В Євангелії від Матвія титул “Син Давидів” відіграє значну роль і зустрічається десять раз. Це більше, ніж у всіх інших Євангеліях 
разом. Лука вживає його чотири рази (3:31; 18:38-39; 20:41). Марк – тричі (10:47-48; 12:35). Іоан – не вживає жодного разу. Зовсім не випадково Матвій називає Христа Сином Давидовим вже у першому вірші Євангелія.


Згідно з Матвієм, сліпці були першими, хто прилюдно назвав Ісуса Сином Давидовим. У цьому випадку тілесна сліпота не заважала їм бачити істину…

Віра не залежить від гостроти зору, бо приходить із глибини серця. Навіть, якщо очі ослабнуть і потребуватимуть окулярів або перестануть бачити зовсім, віра подолає слабий зір та неміч тілесну, бо Господь ніколи не полишить тих, хто вірує…

***

Ми живемо в час, коли прийнято хвалитися найменшими власними здобутками. Так діє людина, складаючи резюме, коли шукає роботу. Так само діють великі й малі компанії, конкуруючи одна з одною. Іноді ціна на продукт є значно меншою від суми, витраченої на його рекламу. Громадські діячі, політики, митці й артисти платять величезні гроші засобам масової інформації, підживлюючи інтерес суспільства до власної особи. Зірки естради і кіно спалахують і згасають, так і не встигнувши обігріти жодного своїм теплом, бо немає нічого настільки мінливого, як популярність. Тих, кого обожнювали вчора, завтра згадають лише одиниці.

На цьому фоні Християнство лишається єдиним острівцем стабільності, що пережив два тисячоліття мінливого світу. Це при тому, що Христос діяв всупереч усім технологіям сучасності. Замість того, щоби рекламувати Свою діяльність, Він творив чудеса і наказував людям зберігати їх в таємниці. При цьому, робив це постійно і свідомо. Але чому?

Відповідь на це питання є ключем до розуміння сьогоднішнього Євангельського читання. Справа в тому, що Христос не шукав відомості чи популярності у сучасному розумінні цього слова. Не домагався шанування сильних світу та аплодисментів юрби. Якби це було Його метою, то чудеса відбулися б в Єрусалимі, перед Іродом і Пилатом, у присутності тисячної юрби прихильників. Натомість, Спаситель шукав учнів і послідовників, головною рисою яких є не зачарованість особою, а послух і самопосвята.

У сьогоднішньому уривку поєднано два чуда: зцілення сліпців та вигнання біса з німого чоловіка. На перший погляд, чудеса цілком різні та не пов’язані між собою. Сліпота – наслідок природної хвороби, а німота – результат втручання злої сили. Сліпці просять про милість і проголошують свою віру, а німий мовчить. Сліпці називають Христа Сином Давидовим, натомість після зцілення німого, самого Спасителя звинувачують у зв’язках із “князем бісівським”.

Єдине, що є спільного у цих чудесах, – це їх негативні наслідки. Сліпцям Христос сказав: “суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався”, але вони не послухали й розголосили про чудо по всій землі. Сліпі мали віру, але не мали послуху. Шукаючи для себе чуда, вони навіть не намагалися жити за словом Спасителя.

У випадку з німим Христа взагалі звинуватили у зв’язках із князем бісівським. Книжники та вчителі закону бачили чудеса, знали пророцтва, не могли їх заперечувати, але й не хотіли визнавати. Бо визнання Христа Богом тягне за собою повну зміну людського життя.

Два різних чуда, але обидва викликали непослух і спротив. Не дивно, що Христос наказував нікому не розголошувати про чудеса.

Минули тисячоліття, але і сьогодні частина людей шукає чуда, не бажаючи жити за Словом Божим. Інші, чуючи про чудеса,  шукають причини, щоби не визнати Христа Богом і не змінювати власного життя…

Джерело: http://4ernetki.com

 

15 вересня пам’ять преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських

Щороку, починаючи від найдревніших часів, Свята Православна Церква 15 вересня звершує пам’ять преподобних отців наших Антонія і Феодосія Києво-Печерських засновників чернечого життя на Русі.

Засновник Києво-печерської лаври святий Антоній народився на початку XI століття в місті Любечі (поблизу Чернігова) і в хрещенні був названий Антипою. З юних років він відчув потяг до вищого духовного життя і наважився йти на Афон. 

Читати далі

14 серпня винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Пам'ять семи мучеників Маккавеїв.

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії - Премудрості Божої). З цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста".

У нас в Україні це свято з'єдналося зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. У "Сказанні дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році за наказом Патріарха Московського і всієї Русі Філарета, дається таке пояснення свята 14 серпня: "А на винесення в день Чесного Хреста буває хід заради освячення води і просвічення людського, по всім містам і селам".

Читати далі

Духовенство та вірні Рівненської єпархії прийняли участь в святкуванні 1000-ліття упокоєння святого Рівноапостольного Великого князя Володимира у столиці

28 липня – день пам’яті святого Рівноапостольного Великого князя Володимира та річниця Хрещення Київської Руси-України. Цього року Україна відзначає два визначні ювілеї – 1000-ліття упокоєння святого Володимира та 1000-ліття мученицької кончини його синів благовірних князів страстотерпців Бориса й Гліба.

У переддень свята, 27 липня, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі Всенішне бдіння. Разом з сонмом єпископату та духовенства, які прибули до столиці нашої держави на ювілейні святкування, віруючий народ молився до Всевишнього Бога, щоб заступництвом святого Володимира Україна визволилася від нашестя чужинців.

Читати далі

Патріарх Філарет закликав українців молитися за мир в Україні

28 липня 2015 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет привітав українців з 1027-ю річницею Хрещення Київської Руси-України і закликав молитися про мир в Україні і визволення від нашестя чужинців.

Про це йдеться у посланні Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з нагоди ювілеїв 1000-ліття упокоєння святого рівноапостольного Великого князя Київського Володимира, мученицької смерті його синів святих страстотерпців князів Бориса і Гліба та 1027-ї річниці Хрещення Руси-України.

В день сьогоднішнього свята і ювілею Патріарх закликав всіх «найперше до щирої сердечної молитви до Господа про мир в Україні, про визволення нас від нашестя чужинців, про захист Божий для мужніх українських воїнів, які ціною своєї крові захищають всіх нас, ближніх своїх». Також він закликав піднести «молитви за примирення ворогуючих, навернення заблукалих, покаяння грішних».

Читати далі

Сторінки.: 1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738