Проповідь на 7-му Неділю після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Євангелії, які читаємо кожної неділі під час Святої Літургії, не є випадкові, а спеціально підібрані. Їх можна зібрати у певні тематичні групи. Так, євангельські історії перших неділь після Зіслання Святого Духа розповідають про прояв віри та її користь для людини.

Розповідь про віру сотника навчає нас, що віра повинна переростати у довір’я Богу й служіння ближнім. 
Історія про гадаринських біснуватих нагадує, що віра в Бога захищає нас від впливу злого духа й різних гріхів. 
Приклад чотирьох товаришів розслабленого показує нам, що віра у Божу всемогутність оздоровляє нас від різних недуг, дає силу нести тягарі життя, зближає людей між собою, зокрема у недолі. 
Оздоровлення Ісусом двох сліпців відкриває нам віру, як очі душі, духовний зір, який допомагає нам пізнавати Бога. 
Щоб віра в Бога приносила нам користь, давала плоди любові, християнин повинен навчитися бачити Бога в житті, у світі, в потребах ближніх, як сказав Христос: «Усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили» (Мф. 25, 40). Віра, яка бачить Бога у житті, готова служити ближнім, ділитися його любов’ю з іншими. 
Дуже важливим і цінним органом людського тіла є око. Око – складний і делікатний орган людського тіла. Сьогодні медицина лікує різні недуги ока, але ще не роблять пересадки ока. Око дозволяє людині бачити речі в світі, розрізняти їх види, кольори та користуватися ними. 
Коли згадати різні тілесні недуги та запитати, яка серед них найважча, практично небезпечна у своїх наслідках, то можна однозначно сказати, що це сліпота. Пошкодження ока, втрата зору дуже обмежує фізичні можливості людини обслужити себе, допомогти собі, не кажучи вже про поміч іншим. Сліпа людина стає дуже залежною від інших осіб, зданою на їхню поміч і милість. Сліпота завдає людині, як фізичну, так і моральну шкоду.
Подібно й віра – духовний зір, очі душі відіграють важливу роль у житті люди. Вони дають людині можливість бачити Бога, тобто бачити сенс життя, отримати оздоровлення від недуг, спасіння, відрізняти добро від зла, користь і небезпеку для себе та свого життя. 
Очі віри дають людині можливість бачити красу Божої любові, розуміти Божий закон, тобто бачити в ньому дорогу до Бога, до вічного щастя і радості з Богом. Брак віри - духовного зору позбавляє християнина бачити красу Божої любові, переживати радість вже тут і у вічності. І як неможливо взяти око від здорової людини і прищепити хворій, так неможливо взяти віру від однієї людини й передати іншій. Духовний зір віри можна лише виховати у душі з допомогою молитви та Божої ласки.
Сьогодні багато людей зазнають у різні періоди життя терпіння – фізичні і моральні. І дуже часто терплять саме через духовну сліпоту: слабку віру, коли в труднощах звертаються до забобонів, гадань, різних гадалок і ворожбитів, а не до Господа Бога; через самолюбство, коли людина думає більше про власне добро, ніж про спільне добро, добро інших людей; через гордість, коли сильніші не хочуть поступитися слабшим, ставлять себе вище від них, стараються принизити, висміяти їх різними грубими, двозначними жартами; користолюбство, коли один старається підступно використати іншого для своєї власної користі і збагачення; заздрість, коли одні не вміють радіти успіхами і здобутками інших, вороже ставляться до них. 
Тут варто пригадати слова Ісуса Христа, який сказав таке: «Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то – якою ж великою буде темрява!» З цих слів Христа можемо зробити однозначний висновок, що рівень нашого життя залежить від нашого духовного зору, тобто від рівня нашої віри. Отже, як людина дотримується божих заповідей, таким є її життя, або в світлі Божої ласки, або в темряві гріха і у владі сатани.
Один мудрець запитав своїх учнів: «Як можна розпізнати, коли закінчується ніч і настає день?» Учні почали думати, але не змогли знайти відповіді. Тоді один із них встав і каже: «Мабуть тоді, коли вже можна розрізнити дерево одне від другого, коли можна розпізнати вже людей. Ні – відповів мудрець. То ж по чому можемо це розпізнати?” – запитали мудреця учні. А він каже: «Коли ти зустрінеш людину і на її обличчі побачиш свого брата або сестру, це буде знак, що закінчилася ніч і настав день, що у твоїй душі закінчилася ніч гріха та зійшло світло Божої благодаті». 
Бажаю вам гострого духовного зору до кінця життя, чистої і твердої віри. Хай наша віра провадить нас до Бога, допомагає іти за Христом, просвітлює, очищає і оздоровлює наші душі силою його ласки, а через нас провадить інших до Бога, як джерела духовного світла, щастя і радості. Амінь.

Джерело: http://kolomija.com/bbloteka/propovd/1067-propovd-na-7-mu-nedlyu-pslya-pyatidesyatnic.html



ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ

19 серпня відзначають свято Преображення Господнього або Яблучний Спас. У цей день за древнім церковним звичаєм, в знак подяки за щедрий врожай, святять груші, яблука, виноград, мед, обжинкові вінки, або колосся жита та пшениці.

Свято встановлене у пам’ять преображення Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор, про що розповідають три євангелисти – Матвій, Марко і Лука. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп’яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів Петра і братів Заведеєвих, Якова та Івана, вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: «Петро та приявні з ним були зморені сном». Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений яскравим сяйвом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим від снігу і блищав, як світло. Поруч з Ним стояли два найшанованіші старозавітні пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід. Далі Євангеліє оповідає про те, що співрозмовників осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: «Це – Син Мій улюблений, Його слухайте». Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: Встаньте, не бійтеся». Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді. Разом з Ісусом Христом вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум. Христос наказав нікому не розповідати про те, що вони бачили до тих пір, поки Він не воскресне з мертвих.

Читати далі

Успенський Піст

Через місяць після посту Апостольського існує в Православній Церкві багатоденний піст Богородичний або Спасо-Богородичний, званий Успенським. Він встановлений перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Богоматері і продовжується два тижні, від 14 до 28 серпня. Церква прийняла і зберігає цей піст, скеровуючи нас до духовного благодатного перетворення і наслідування Божої Матері, Яка перед Своїм переселенням на небо невпинно перебувала в пості та молитві. Божа Матір хоч і завжди трудилася за нас і постила, не маючи потреби в пості, як чиста і Всенепорочна, одначе, передбачивши про Своє представлення, Вона, що перевищує і перевершує життям Ангелів, явила ангельську стриманість, часто молилась, щоб через Божественного Духа з'єднатися блаженною душею з Своїм Сином і стати нашою ходатайницею, і тоді особливо постила, коли наблизився для нея час кончини звідси, витончуючи Себе святою любов'ю до Сина. Тому і ми зобов'язані постити в цей час і оспівувати Її, наслідуючи Її життя і спонукаючи Її до заступництва за нас. Свідчимо справжню любов свою до пречистої Діви Богородиці святим Їй наслідуванням.

Читати далі

7 серпня - Успіння праведної Анни, матерi Пресвятої Богородиці

7 серпня православна церква щорічно відзначає Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. У цей день віруючі вшановують кровних предків Ісуса Христа, бездітні жінки просять дарувати їм дітей. За переказами, Ганна чудесним чином народила свою дочку в похилому віці, з тих пір вона стала покровителькою майбутніх матерів. Згідно раньохристиянським апокрифів, Анна була дочкою священнослужителя Маттана. Вона була одружена з Іоакимом і до самої старості страждала від бездітності, однак продовжувала вірити і молитися. В ті часи відсутність дітей у подружжя вважалася великою ганьбою, тому одного разу у майбутнього батька Богородиці церква не прийняла дари на священне свято. Іоаким віддалився в пустинне місце і день і ніч молився Богу про дарування дитяти. Анна просила Всевишнього про те ж. Щира молитва двох терплячих і люблячих людей була почута.

Читати далі

Духовенство та вірні Рівненської єпархії взяли участь у святковому богослужінні та Хресній ході в столиці

28 липня Православна Церква відзначає день пам’яті святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого. Князь Володимир Святославович увійшов у історію нашого народу як князь, який охрестив Україну-Русь і ввів її в християнську цивілізацію. За його труди на благо рідної землі народ ще за життя назвав його Великим, любив його як батька нації, а після смерті вшановує його в лику святих. Діяльність князя і справді була великою. Великою, міцною, єдиною і сильною була при ньому і княжа Україна. Дружби з Володимиром, його допомоги шукали європейські імператори і королі.

Також 28 липня й державне свято – день Хрещення Київської Руси-України, яке було встановлене в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Руси згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року.

Читати далі

 

Сторінки.: 123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445                                                                    

 

 

 



 

 

Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd

  Розклад богослужінь

21 липня 2018 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

22 липня 2018 р. - Неділя.
8-ма неділя після П’ятидесятниці. Глас 7. Сщмч. Панкратія. Сщмч. Кирила. Прмчч. Патермуфія, Копрія і мч. Олександра. Свт. Феодора.
9.00. Сповідь. Літургія. Причастя. 

 

 

 
 
 

 

 





Збір коштів