.jpg)
.jpg)
Заява з нагоди виборів до Верховної Ради України
Враховуючи, що Українська Церква завжди через заяви і звернення реагувала на проведення в нашій країні виборів різного рівня, адже це є важлива подія для суспільства та держави, у зв’язку з наближенням часу голосування на дострокових виборах народних депутатів України, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Прес-служба Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) нагадує про наступне.
Церква закликає виборців усвідомлено використати час, який залишився, щоби у день голосування, 21 липня, помолившись у недільний день, прийти на виборчі дільниці та зробити відповідальний вибір.
Важливо не змарнувати можливість здійснити своє виборче право, обов’язково прийти на виборчу дільницю та віддати свій голос за певний партійний список і за кандидатуру в одномандатному мажоритарному окрузі. Слід не забувати, що від підсумків голосування, особливо зараз, залежить майбутнє всієї нашої держави, а отже і Української Церкви та кожного з нас – будемо ми рухатися у обраному нашим народом та закріпленому в Конституції напрямку Європейського Союзу та євроатлантичної безпеки, чи допустимо повернення до минулого.
Завдяки усвідомленню державою важливості питань церковної єдності, завдяки підтримці всіх патріотичних, проукраїнських сил стало можливим провести Об’єднавчий Собор, отримати Томос про автокефалію і цим перегорнути сторінку понад 300-літнього незаконного підкорення Церкви Руси-України московському володарюванню. Однак всі бачать, як російська держава використовує різні сили та нагоди щоби зруйнувати це важливе надбання. Тож не маємо права заспокоюватися досягнутим – бо бачимо, що все зроблене потребує подальшої потужної підтримки та захисту від ворожої протидії.
Для суспільства має бути очевидною тривожна тенденція до широкого реваншу тих сил, які послідовно виступали за повернення до старої, не раз відкинутої нашим народом моделі фактичної залежності української держави від волі Кремля. Під гаслами «миру за будь-яку ціну» ці сили хочуть досягти поразки і капітуляції України перед агресором. Під гаслами «захисту канонічного православ’я» – хочуть у релігійній обгортці надалі поширювати ідеї «русского мира» і «третього Риму». Ці сили відверто ставлять собі за мету протистояти Православній Церкві України, впливаючи на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади – як вони це робили не раз у попередні десятиліття, борючись проти утвердження української церковної автокефалії.
Також для віруючих не може бути байдужим негативне ставлення кандидатів у парламентарі до традиційних для українського народу християнських моральних, духовних, сімейних цінностей.
Все це слід враховувати під час голосування, пам’ятаючи про свою особисту відповідальність за долю держави, а православні вірні – також і за долю Помісної Церкви.
Слід наголосити і на моральній складовій виборів. Обман чи підкуп виборців, надання їм завідомо нездійсненних обіцянок, фальшування підсумків голосування є виявом неправди, яка є порушенням Божих заповідей. Тому ми закликаємо партії та кандидатів у народні депутати та всіх учасників виборчого процесу пам’ятати про відповідальність не лише перед людським законом, але і перед Богом, Який бачить все.
Дорогі виборці! Знову, як і під час попередніх виборів, Церква нагадує: не слід продавати свій голос ані за гроші чи інші матеріальні цінності, ані за солодкі обіцянки. Зробіть свій вибір чесно і за совістю, керуючись здоровим глуздом та власними світоглядними переконаннями.
Наше спільне завдання – зберегти державність, незалежність і єдність країни, не допустити втілення в життя намірів знову повернути Україну в кремлівське ярмо.
Від голосу кожного, від рішення виборців у день голосування справді залежить, яким буде наше спільне майбутнє. Усвідомлений, відповідальний, чесний вибір під час голосування 21 липня – наш внесок у досягнення перемоги та миру для України, побудови її кращого майбутнього.
Джерело: pomisna.info
Проповідь на 7-му Неділю після П’ятидесятниці
Євангелії, які читаємо кожної неділі під час Святої Літургії, не є випадкові, а спеціально підібрані. Їх можна зібрати у певні тематичні групи. Так, євангельські історії перших неділь після Зіслання Святого Духа розповідають про прояв віри та її користь для людини.
Розповідь про віру сотника навчає нас, що віра повинна переростати у довір’я Богу й служіння ближнім.
Історія про гадаринських біснуватих нагадує, що віра в Бога захищає нас від впливу злого духа й різних гріхів.
Проповідь в 6-ту неділю по П'ятидесятниці
Сьогоднішнє Євангеліє – розповідає нам про прощення гріхів та зцілення. Ми бачимо, що Христос після того, як Його не прийняли в Гадаринському краї, приходить в інше місце. І Господь приходить, щоб зробити чудо зцілення людям, найбільш, здавалося б, розслабленим і духовно, і тілесно.
Ми бачимо, що Господь робить чудо зцілення тоді, коли люди приходять до Нього і виявляють справжню віру. Друзі розслабленого виявляють приклад міцної віри. Вони вірять, що Господь може зцілити хворого. Розслаблений, або сказати сучасною медичною мовою – паралізований, сам не може зробити ні кроку, щоб прийти до Христа, вони не просять, щоб Господь до них прийшов, а самі з покорою приносять свого хворого приятеля до Нього. Насправді, ми повинні б завжди першими приходити до Христа.
Проповідь Патріарха в 5-ту неділю по П'ятидесятниці
Сьогодні в Євангелії розповідається про вигнання бісів із двох біснуватих людей, які вийшли із гробових печер Гергесинського краю. Вони були настільки люті, що ніхто не насмілювався проходити тим шляхом, де вони знаходились.
В Євангелії говориться про біснуватих, про вигнання бісів, про вселення їх, з дозволу Ісуса Христа, в стадо свиней і загибель стада у морі, і далі про прохання жителів міста Гадари, щоб Господь покинув їх, і про те, як Він переправився на другий берег і прибув до Капернаума (Мф. 8, 28-34; 9, 1).
Проповідь на 4-у неділю після П’ятидесятниці
Один римський сотник просив Господа нашого Ісуса Христа про зцілення свого слуги. Господь сказав йому: “Я прийду і зцілю його” (Мф. 8, 7). Але сотник припав до ніг Христових і сказав: “Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій” (Мф. 8, 8). Уже одне це свідчить, що сотник, будучи язичником, твердо вірив у Божественну всемогутність Ісуса Христа, в той час як і кращі з юдеїв не вірили в Нього. Тому Господь, почувши такі слова сотника-язичника, звернувся до людей, що йшли за Ним і сказав: “І в Ізраїлі не знайшов Я такої віри” (Мф. 8, 10). Христос був здивований простою і твердою вірою сотника і нагородив його за це зціленням слуги.
Розклад богослужінь
Збір коштів 
