• Головна
  • Проповіді настоятеля
  • Документи
  • Історія Свято-Миколаївської церкви
  • Пам’яті благодійників
  • Відновлення та будівництво храму
  • Списки жертводавців
  • Розпорядок богослужінь
  • Святий Миколай – покровитель храму
  • Парафії Острозького благочиння
  • Світлини
  • Відео
  • Контакти


Митрополит Епіфаній — про Лавру, об’єднання з УПЦ МП та віру в Бога під час війни

 

 

 

 

На свято Богоявлення

 

 

 

 

19 січня Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа

Богоявленням називається свято тому, що при Хрещенні Господа явилась світу Пресвята Тройця ( Мф. 3, 13-17; Мк. 1, 9-11; Лк. 3, 21-22). Бог Отець промовляв з небес про Синa, Син хрестився від святого Предтечі Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба. З древніх часів це свято називалося днем Просічення і святом Світла, тому що Бог є Світло і явився просвітити «тих що сидять у пітьмі тіні смертній» ( Мф. 4, 16) і спасти за благодаттю впалий людський рід.

В древній Церкві був звичай хрестити оголошених у навечір’я Богоявлення, оскільки Хрещення і є духовним просвіщенням людей.

Початок свята Богоявлення належить до апостольських часів. Про нього згадується в Апостольських постановах. З ІІ століття збереглося свідчення святителя Климента Александрійського про святкування Хрещення Господнього і про завершуване перед цим святом нічне бдіння.

В ІІІ столітті на свято Богоявлення відомі бесіди при Богослужінні святого мученика Іполита і святого Григорія Чудотворця. У наступні століття – з ІV по ІХ ст. всі великі отці Церкви Григорій Богослов, Іоанн Золотоуст, Амвросій Медіоланський, Іоанн Дамаскін проводили особливі бесіди про свято Богоявлення. Преподобні Йосиф Студит, Феофан і Візантій написали багато піснеспівів на це свято, котрі співаються і зараз на Богослужінні. Преподобний Іоанн Дамаскін говорив, що Господь хрестився не тому, що Сам мав потребу в очищенні, але щоб, «водами поховати людський гріх», виконати закон, відкрити таїнство Святої Тройці і, насамкінець, освятити «водне єство» і подати нам образ і приклад Хрещення.

Свята Церква в святі Хрещення Господнього утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Лиць Єдиного Бога і навчає нас рівночесно сповідувати і прославляти Святу Тройцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває і руйнує хибні вчення древніх лжеучителів, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу. Церква показує необхідність Хрещення для віруючих в Христа, надихає нас почуттям глибокої вдячності до Просвітителя і Просвітителя нашого гріховного єства. Вона навчає, що наше спасіння і очищення від гріхів можливе тільки завдяки силі Благодаті Святого Духа, і тому необхідно достойно бергти ці благодатні дари Святого Хрещення для Збереження в чистоті того дорогоцінного одягу, про яку говорить нам свято Хрещення: «Всі що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» ( Гал.3,27). 

Джерело: http://www.rivne-cerkva.rv.ua/library/statti/498-19sichna.html

 

 

ЧОМУ ОСВЯЧЕНУ ВОДУ НАЗИВАЮТЬ СВЯТОЮ?

✨Освячена вода використовується під час Таїнства хрещення людини, при освяченні храмів та всіх богослужбових предметів, а також при освяченні будинків та ін. Святою водою окроплюють вірних, її вживають для уздоровлення, шанують як святиню. Чому саме через цю речовину ми отримуємо животворчу і зміцнюючу силу?
✨Глибокий символічний зміст освяченої води можна пояснити, виходячи із того значення, яке вона відіграє в житті Божого творіння: вода є матеріальною основою життя, без неї неможливе життя ані рослин, ані тварин, ані самої людини. Ще одна її важлива фізична властивість: вона очищує. В таких міркуваннях бачимо і богословський зміст символу: водою руйнується стара людина, дарується очищення і підтримується життя нової людини у Хрещенні.
✨Святою водою називають звичайну за походженням воду (колодязну, джерельну, озерну, річкову, водопровідну, очищену, питну), яка через звершення спеціальних молитов (Чину освячення), завдяки благословінню Божому і благодаттю Святого Духа освячується. За вірою людини Господь, зокрема і через освячену воду, творить чудеса – зцілює і очищує, насамперед від духовної скверни, пристрастей, зла. Свята вода – та, що несе Світло Божої благодаті.
✨Водосвяття є мале і велике. З нагоди святкових днів та за потребою вірян Церква звершує молитви на освячення води за малим Чином. А виключно напередодні та у саме свято Богоявлення – звершується Чин великого освячення води. Ця вода зветься агіасмою (від грец. ἁγίασμα – «святиня»).
✨Чин великого освячення води ми звершуємо на спогад про подію Хрещення Господнього, коли Спаситель зійшов у води Йордану як людина, тілесно, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Освячуючи воду, ми просимо у Господа подати через неї благословіння й оновлення для нас самих, для навколишнього світу.
✨Тому ми з благоговінням приймаємо окроплення освяченою водою від священнослужителів, споживаємо цю воду на благословення собі, окроплюємо нею наше житло. Адже ми отримуємо це благословення й очищення не від води як фізичної речовини, не від якоїсь безособової «енергетики» – але просимо й отримуємо благословення від Бога. А вода знаменує зовнішньо, видимо те, що звершується внутрішньо, духовно – але аж ніяк не навпаки!
✨Тому, святкуючи Богоявлення, важливо прийти на богослужіння, помолитися, взяти участь у Таїнстві Євхаристії, а не лише прийти «за святою водою». І допомагатиме освячена вода у зціленні духовних та тілесних хвороб, допоки у наших серцях житиме непохитна віра в Триєдиного Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа.
 
Рівненська єпархія

 

 

 

 

 

 

 

Антипасха. Неділя про Фому

Перша неділя після Пасхи в церковному календарі носить назву Антипасхи, Фоминої неділі. Назва Антипасха означає «замість Пасхи»: не протиставлення, а повернення до минулого свята, повторення його. З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої Седмиці, святкується особливо, складаючи собою немов би заміну Пасхи.У цей недільний день Своїм новим явленням для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і оновив явлення, яке було у перший день по Воскресінню. Але оскільки оновлення явлення Спасителя було особливо заради апостола Фоми, то восьмий день після Пасхи називається неділею св. Ап. Фоми. Безпосередньо слідуючи за Пасхальною седмицею, вона завершує найбільш урочисту частину найбільшого свята. Тому іноді Фоминунеділю називають восьмим днем Пасхи. Святитель Григорій Богослов пише: «Древній і з доброю метою встановлений закон шанувати день оновлення, або краще сказати, з днем оновлення шанувати нові благодіяння. Але хіба не днем оновленням був і перший Недільний день, що слідував за священною і світлоносною ніччю? Для чого ж дається оце найменування нинішнього дня? То був день спасіння, а цей день спогаду проспасіння»(Слово 44-е в неділю Нову).

Читати далі

Про Страсну седмицю

Страсною седмицею, називається останній тиждень перед Великоднем, присвячений спогадам про останні дні земного життя Спасителя, про Його страждання, розп'яття, хресну смерть, поховання.

Цей тиждень особливо шанується Церквою. «Всі дні, - йдеться в Синаксарі, - перевершує Свята і Велика Чотиридесятниця, але більше Святої Чотиридесятниці Свята і Велика седмиця (страсна), і більше самої Великої седмиці ця Велика і Свята субота. Називається ця седмиця великою не тому, що її дні або години більші (інших), але тому, що в цю седмицю здійснилися великі і надприродні чудеса і надзвичайні діла нашого Спасителя ... »

Читати далі

Вхід Господній в Єрусалим. Чого навчає нас свято Входу Господнього в Єрусалим?

Сьогодні ми святкуємо урочистий вхід Господа нашого Ісуса Христа в Єрусалим. Не раз і раніше Христос приходив до Єрусалима, не раз навколо Нього збиралися маси людей, що приходили слухати Його повчання та зцілятися від своїх недуг, але такої урочистості під час попередніх завітань Христа до Єрусалима не було.Чому цей вхід був урочистим і чим він відрізняється від урочистих входів царів і великих полководців сивої давнини? Коли порівняємо вхід в Єрусалим Христа з входом царів і римських полководців після їхніх перемог, то побачимо безмежну різницю.

Читати далі

24 квітня - Лазарева субота

У суботу напередодні свята Входу Господнього в Єрусалим Православна Церква згадує подію воскресіння Лазаря – одне з найбільших чудес, які сотворив Христос під час Свого земного життя. Цей день отримав назву Лазаревої суботи.
 
Спаситель називав Лазаря Своїм другом, часто відвідував його і сестер Марфу і Марію у Вифанії. Коли Лазар помер, Господь перебував далеко від того місця, проте одразу сповістив про це апостолам: «Лазар помер; і радію за вас, що Я не був там, щоб ви увірували; але ходімо до нього» (Ін. 11: 14-15). 

Читати далі

Стр.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546474849

 

Розклад богослужінь

28 січня 2023 р. - Субота.
17.00 Вечірня.

29 січня 2023 р. - Неділя.
33-тя неділя після П'ятдесятниці. Глас 8. 
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

Лист від настоятеля і громади до Архієпископа Рівненського і Острозького ІЛАРІОНА

4 грудня 2022 року у Свято-Миколаївському храмі міста Острога Рівненської єпархії ПЦУ відбулися парафіяльні збори щодо визначення дати святкування Різдва Христового.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів


Головна | Історія | Благодійники | Відновлення храму | Богослужіння | Контакти
Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd