78544Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається 7 квітня (25 березня старий стиль). Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 7 січня (25 грудня), яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.

Вперше ця дата з'являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського як день Розп'яття Спасителя за римським календарем (ще в VI ст. Св. Мартін з Браги писав, що багато галльських єпископів вважали Пасху нерухомим святом). При цьому сщмч. Іполит на підставі зіставлення ряду біблійних віршів і буквального їх тлумачення стверджував, що Різдво Христове відбулося через 5500 років після створення світу. Переконання про 5500-літньому вік творіння до часу пришестя у світ Спасителя і про збіг дат створення світу і пришестя Христа у плоті перейшло в александрійську традицію, але тут вирішальною стала дата не Різдва Христового, а Благовіщення: свт. Афанасій Великий писав, що Христос втілився в утробі Діви на 25-й день березня, тому що в цей день спочатку Бог створив людину.

З V століття місце дати Розп'яття зайняла дата Воскресіння, а час земного служіння Спасителя від Втілення до Воскресіння стало вважатися кратним цілому числу років.

У візантійській традиції дата 25 березня має величезне значення - це день не тільки Благовіщення, а й створення світу, і Воскресіння Христового, від неї відраховуються дати інших свят: Різдва Христового, Зачаття та Різдва св. Іоанна Предтечі. День Благовіщення нерідко вважався днем початку церковного чи навіть цивільного року як на Сході, так і на Заході. Переконання про збіг історичної дати Воскресіння Христового з 25 березня привело до того, що цей день отримав назву "Киріопасхи" (Киріопасха - Господственна (тобто справжня, нормальна) Пасха, іноді зустрічається неправильна етимологія - Господня Пасха). Зараз Киріопасхою називають збіг свят Великодня і Благовіщення, що відбувається раз на кілька років.

В Україні в зв'язку з використанням Церквою юліанського календаря 25 березня випадає на 7 квітня. за григоріанським ("цивільним") календарем).

Встановлення
Зображення Благовіщення присутні вже серед розписів катакомб 2-ї половини II - 1-й пол. III століть, тим не менш, можна з великим ступенем ймовірності стверджувати, що встановлення особливого свята Благовіщення відбулося не раніше IV століття.

Відкриття св. рівноапостольної Оленою на початку IV ст. святих місць земного життя Господа Ісуса Христа і розпочате нею будівництво храмів на цих місцях (зокрема, в Назареті) викликали зростання інтересу до події Різдва Христового і таємниці Втілення, можливо, з цим пов'язано і встановлення Благовіщення як окремого свята. На початку VIII ст. вірменський автор Григор Ашаруні писав, що свято Благовіщення було встановлений свт. Кирилом Єрусалимським, тобто в 3-й чверті IV ст.

Оскільки відомості про константинопольське богослужіння V-VI ст. нечисленні, нічого певного про святкування Благовіщення в цей період в Константинополі стверджувати не можна, але вже до кінця VII ст. це одне з найбільш шанованих тут свят. Всі візантійські пам'ятки VIII і наступних століть називають Благовіщення серед найважливіших свят; богослужіння Благовіщення незмінно відбувається 25 березня.

На Заході відомості про свято Благовіщення сходять приблизно до того ж часу, що і на Сході. З творів західних отців Церкви і письменників відомі слова на Благовіщення, приписувані латинським авторам V ст. блаженному Августину, святим Петру Хрисологу і Льву I Великому. Однозначно про літургійне шанування дня Благовіщення говориться в Liber Pontificalis часів папи Сергія I (687-701), де Благовіщення входить в число 3 свят, присвячених Божій Матері, коли в Римі відбувалася урочиста процесія.

Назва свята в давнину не була постійною, сучасна грецька назва "євангелісмос" з'являється лише з VII ст. У творах стародавніх авторів зустрічаються назви: грец. "День вітання", "сповіщення" або "день / свято Благовіщення"; лат. "Annuntiatio angeli ad beatam Mariam Virginem" (Благовіщення ангела до блаженної Діви Марії), "Mariae salutatio" (вітання Марії) і ряд інших подібних за змістом назв. Благовіщення сприймалося і як Господське, і як Богородичне свято. На відміну від Православної Церкви, де Благовіщення вважається одним з найважливіших свят (повна назва - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії), в католицтві це свято другого класу (повна назва Annuntiatio beatae Mariae Virginis - Благовіщення Блаженної Діви Марії).

Джерело: Рівненська єпархія





 

 

 

 

 

 

 

 

 


Митрополит Епіфаній звершить Божественну літургію. 29 березня, неділя.

Завдяки молитві ми виявляємо любов і вдячність до своїх рідних та друзів, а сьогодні – ще й до тих, хто тихо й жертовно служить ближнім, ризикуючи власним здоров’ям. З цього тижня богослужіння у наших храмах звершуються в основному лише за участі священнослужителів та церковнослужителів. Та ми певні, що під час онлайн-трансляцій тисячі вірян разом з нами з надією на Божу милість і допомогу промовляють слова молитви зі своїх осель.

Долучайтеся до богослужіння, яке звершуватиме Блаженнійший Митрополит Епіфаній, та всеукраїнської молитви в режимі онлайн на нашій сторінці, на сторінці Митрополит Епіфаній або на нашому YouTube-каналі: bit.ly/2LHBrIv

Читати далі

Щодо рішення Кабінету Міністрів України про продовження карантинних заходів до 24 квітня 2020 року

У зв‘язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України режиму надзвичайної ситуації на всій території України до 24 квітня 2020 р., що включає період Страсного тижня і Великдень (19 квітня), повідомляємо, що Священний Синод Православної Церкви України ухвалюватиме відповідні практичні рекомендації для духовенства і мирян, зокрема, про порядок звершення богослужінь в ці дні, в міру наближення відповідного часу. Пам’ятаймо настанову Спасителя: «Досить кожному дневі своїх турбот» (Мф. 6: 34). Рішення буде ухвалене вчасно, з урахуванням обставин, які швидко змінюються, рішень інших Помісних Православних Церков та у взаємодії з державою. 

Читати далі

25 березня - День загальної молитви і посту за Україну

25 березня Православна Церква України оголошує Днем загальної молитви і посту за Україну. Долучаючись до заклику Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, ми поділяємо крайню стурбованість та усвідомлюємо всю складність нинішньої ситуації. Тож закликаємо усіх вірян, у кожному куточку України, в цей день, залишаючись кожен у місці свого перебування, приєднатися до подвигу посту (для тих, кому дозволяє стан здоров’я) та спільної молитви, щоби єдиними вустами попросити у Господа захисту від цієї згубної хвороби, допомоги у боротьбі з пандемією, а також помолитися за медичних працівників та всіх, хто жертовно служить ближнім. 

Пережити цей час скорботи й випробувань допоможе нам щира молитва.

Читати далі

Блаженнійший Митрополит Епіфаній: "Приміщення, які є в моєму розпорядженні як Митрополита, за потреби будуть надані для прийому хворих"

Кожен із нас, як і мільйони людей у всьому світі, зараз переживає складний період змін – і зовнішніх, і внутрішніх. Змін в усьому, що раніше здавалося таким звичним, сталим і зрозумілим. Карантин ніби поставив світ довкола нас на паузу, змусив відмовитися від важливих повсякденних речей, особистого спілкування та зустрічей з рідними, друзями, колегами, позбавив можливості пересуватися у просторі та подорожувати, а дітей – щоденних забав і пізнання довкілля. Багато хто нині відчуває пригнічення й розгубленість, втративши контроль над ситуацією. Так, коронавірус буквально «закрив» людей вдома, але він «відкрив» дещо інше – те, що було приховане: недоліки в системах нашого життєзабезпечення, в організації життєдіяльності громад, у життєвих пріорітетах. А головне – він спонукав переосмислити наше ставлення до цінного дару Божого – здоров’я й життя, причому не лише власного, але й усіх, хто знаходиться поруч із нами. 

Читати далі

Поточна сторінка: 3

[12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546]

                                     

 

  Розклад богослужінь

 
12 квітня 2020 р. - Неділя.
6-та неділя Великого посту, ваїй, цвітоносна, вербна. ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ.
9.00. Літургія.
Богослужіння звершується без присутності вірян.

Освячену вербу можна брати упродовж дня на подвір'ї храму у неділю, 12 квітня  (після 11.00 ). 

  

 

 

 





Збір коштів