52400 pНа восьмий день після Свого Народження Господь наш Ісус Христос, за старозавітнім законом, прийняв обрізання, встановлене для всіх младенців чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і його потомками ( Бут. 17, 10-14; Лев. 12,3). При звершенні цього обряду Божественному Младенцю було дане Ім’я Ісус, звіщене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії ( Лк. 1, 31-33; 2,21).

За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям належить неухильно виконувати Божественні постанови. Господь прийняв обрізання для того, щоб ніхто потім не міг засумніватися у тому, що Він був істинний Чоловік, а не носій прозорої плоті, як навчали деякі єретики ( докети). У Новому Завіті обряд обрізання уступив місце таїнству Хрещення, прообразом котрого він був ( Кол. 2, 11-12). Свідчення про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві відносяться до IV століття. Канон святу написаний преподобним Стефаном Саваїтом .Разом з обрізанням, прийнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав також Ім’я Ісус ( Спаситель) як печать Свого служіння справі спасіння світу ( Мф. 1,21; Діянь. 3,6, 16; Фил. 2, 9, 10). Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили у Новий Завіт з Богом і « обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим» ( Кол.2, 11). Саме ім’я християнина засвідчує про вступ людини у Новий Завіт з Богом.

Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської

1295522091 vasvelikii2Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської, « належить не тільки одній Кесарійській Церкві, і не в свій тільки час, не одним співвітчизникам своїм був корисний, але по всім країнам і містам вселенної, і всім людям приносив і приносить користь, і для християн завжди був і буде вчителем найспасительнішим», - так говорив сучасник святителя Василія, святий Амфілохій, єпископ Іконійський.

Святитель Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії. У сім'ї свт. Василія до лику святих зараховані мати Емілія (пам'ять 1 січня), сестра Макрина (пам'ять 19 липня), брат Григорій (пам'ять 10 січня). Батько був адвокат, під його керівництвом Василій здобув первинну освіту, потім він навчався у кращих вчителів Кесарії Каппадокийської, де познайомився зі святим Григорієм Богословом (пам'ять 25 січня), а пізніше перейшов до шкіл Константинополя. Для завершення навчання святитель Василій відправився до Афін - центру класичної освіти.

У Афінах Василій Великий здобув усі доступні знання. Про нього говорили, що «він так вивчив все, як інший не вивчає єдиного предмету, кожну науку він вивчив до такої досконалості, неначе не вчився нічому іншому. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, що мав глибокі пізнання в медицині, - це був як корабель, такий навантажений ученістю, наскільки це містке для людської природи».

У Афінах між Василієм Великим і Григорієм Богословом встановилася щонайтісніша дружба, що продовжувалася все життя. Близько 357 р. святий Василій повернувся в Кесарію, де незабаром вступив на шлях аскетичного життя. Василій, прийнявши Хрещення від єпископа Кесарійського Діанія, був поставлений читцем. Бажаючи знайти духовного керівника, він відвідав Єгипет, Сірію, Палестину. Наслідуючи наставникам, повернувся в Кесарію і поселився на березі ріки Ірис. Навколо нього зібралися ченці. Сюди ж Василь привернув свого друга Григорія Богослова. Вони трудилися в строгій стриманості; при важких фізичних навантаженнях вивчали творіння якнайдавніших тлумачів Священного Писання. Ними була складена збірка Добротолюбіє. У царювання Констанція (337-362) розповсюдилося псевдовчення Арія. Церква призвала до служіння Василя і Григорія.

Василій повернувся в Кесарію, де в 362 р. був рукопокладений в сан диякона, в 364 р. - в сан пресвітера. При імператорові Валенті (334-378), прихильнику аріан, у важкі часи для Православ'я до Василія перейшло управління Церковними справами. В цей час він склав чин Літургії, «Бесіди на Шестиднев», а також книги проти аріан. У 370 р. Василій був возведений на єпископа на Кесарійськую кафедру. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Священного Писання, великою ученістю, працями на благо Церковного світу і єдності. Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, утверджуючи їх віру, закликаючи до мужності і терпіння. Все це викликало ненависть до нього аріан. Всі свої особисті засоби він використовував на користь бідних: створював притулки, благодійній готелі, лікарні, влаштував два монастирі - чоловічий і жіночий.

Аріани усюди переслідували його. Святителю Василію погрожували розоренням, вигнанням, тортурами і смертю. Він же сказав: «Смерть для мене благодіяння. Вона скоріше приведе мене до Бога, для Якого живу і труджуся».

Святитель Василій майже щоденно звершував Богослужіння. Він особливо піклувався про суворе виконання канонів Церкви, уважно слідкуючи, щоб до числа кліру вступали лише достойні. Невтомно обходив він свої церкви, слідкуючи щоб ніде не була порушена церковна дисципліна. За прикладом ченців, клірики митрополії святителя, навіть диякони і пресвітери, жли у надзвичайній бідності, трудились і провадили життя чисте і чеснотне. Для кліру святий Василій добивався звільнення від податків.Святитель Василій Великий відомий також як один із творців чернечого уставу, та організаторів східного чернецтва зокрема відомі його « Великі і малі чернечі правила»

Хвороби з юнацтва, невтомні наукові праці, подвиги стриманості, турботи і скорботи пастирського служіння виснажили сили святителя, і 1 (14) січня 379 р. він помер перед Господом, маючи 49 років. Церква відразу стала святкувати його пам'ять.

 За матеріалами Рівненської єпархії

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


Блаженнійший Митрополит Епіфаній: "Приміщення, які є в моєму розпорядженні як Митрополита, за потреби будуть надані для прийому хворих"

Кожен із нас, як і мільйони людей у всьому світі, зараз переживає складний період змін – і зовнішніх, і внутрішніх. Змін в усьому, що раніше здавалося таким звичним, сталим і зрозумілим. Карантин ніби поставив світ довкола нас на паузу, змусив відмовитися від важливих повсякденних речей, особистого спілкування та зустрічей з рідними, друзями, колегами, позбавив можливості пересуватися у просторі та подорожувати, а дітей – щоденних забав і пізнання довкілля. Багато хто нині відчуває пригнічення й розгубленість, втративши контроль над ситуацією. Так, коронавірус буквально «закрив» людей вдома, але він «відкрив» дещо інше – те, що було приховане: недоліки в системах нашого життєзабезпечення, в організації життєдіяльності громад, у життєвих пріорітетах. А головне – він спонукав переосмислити наше ставлення до цінного дару Божого – здоров’я й життя, причому не лише власного, але й усіх, хто знаходиться поруч із нами. 

Читати далі

Повідомлення про рішення Священного Синоду

Рішення Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) під головуванням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, ухвалене шляхом дистанційного спілкування (телеконференції) 
МАЛИ МІРКУВАННЯ:
Про додаткові заходи у зв’язку з триваючою пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19), впровадженням державою, органами влади та місцевого самоврядування в Україні нових посилених обмежень свободи зібрань, пересування, істотного обмеження чи припинення перевезень громадським транспортом та інших карантинних обмежень.

Читати далі

Третя неділя Великого посту, Хрестопоклонна

День за днем, під керівництвом Матері-Церкви, ми долаємо дні Святої Чотиридесятниці і вже досягли третьої Неділі Великого посту.

Воскресний день називається Хрестопоклонною Неділею тому, що нам для поклоніння виноситься Святий Хрест. Досягнувши середини посту, християни потребують благодатної помочі для зміцнення духовних сил. Саме споглядаючи на Древо Хресне, православні вірні отримують велику втіху і підбадьорення. Бо ніщо не може так втішити і підвести до духовної боротьби, як Хрест Христів, шануючи який, людина віддає шану Самому Богу. «О, Триблаженне Древо, на якому був розп’ятий Христос – Цар і Господь» – взиває Свята Церква.

Читати далі

Розпорядження архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона з приводу поширення корона вірусу

Всечесні отці! Дорогі у Христі браття і сестри! Нещодавно в Україні вступили в дію обмежувальні заходи для запобігання поширення коронавірусу. Ми з вами передусім є свідомими віруючими людьми! І, безперечно розуміємо, що Церква ніколи не стояла осторонь того, що відбувається у суспільстві. Навпаки, історично Церква зажди була пліч-о-пліч з людьми в найважчих сторінках світової історії. Тому, закликаю всіх вас уважно поставитися до тих рекомендацій та практик, які були опубліковані Державою та Церквою, а також благословляю у всіх храмах і монастирях Рівненської єпархії: 

1. Посилити молитви (в тому числі молитву під час пошесті згубної (епідемії) прийняту 17 березня Священним Синодом Православної Церкви України) за здоров’я осіб зі слабким здоров'ям; за одужання тих, які уражені коронавірусом; за працівників сфери охорони здоров’я, які найбільше ризикують своїм життям заради безпеки і здоров’я українського суспільства.  

Читати далі

Поточна сторінка: 20

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

13 січня 2021 р. - Середа.
17.00. Вечірня.

14 січня 2021 р. - Четвер. 
Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого. Свт. Петра Могили.
9.00. Літургія. Молебень. 

16 січня 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

17 січня 2021 р. - Неділя.
32-га неділя після П'ятдесятниці, перед Богоявленням. Глас 7. Собор 70-х апостолів.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида. 

Оголошення! 
У зв'язку з карантинними обмеженнями повідомляємо, що під час Різдвяних свят церковні колядники не будуть відвідувати ваші оселі.  Пожертву Новонародженому Спасителю можна буде скласти під час святкових богослужінь у храмі. 

Настоятель Свято-Миколаївської церкви прот. Юрій Лукашик

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)

  

 



Збір коштів