78544Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається 7 квітня (25 березня старий стиль). Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 7 січня (25 грудня), яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.

Вперше ця дата з'являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського як день Розп'яття Спасителя за римським календарем (ще в VI ст. Св. Мартін з Браги писав, що багато галльських єпископів вважали Пасху нерухомим святом). При цьому сщмч. Іполит на підставі зіставлення ряду біблійних віршів і буквального їх тлумачення стверджував, що Різдво Христове відбулося через 5500 років після створення світу. Переконання про 5500-літньому вік творіння до часу пришестя у світ Спасителя і про збіг дат створення світу і пришестя Христа у плоті перейшло в александрійську традицію, але тут вирішальною стала дата не Різдва Христового, а Благовіщення: свт. Афанасій Великий писав, що Христос втілився в утробі Діви на 25-й день березня, тому що в цей день спочатку Бог створив людину.

З V століття місце дати Розп'яття зайняла дата Воскресіння, а час земного служіння Спасителя від Втілення до Воскресіння стало вважатися кратним цілому числу років.

У візантійській традиції дата 25 березня має величезне значення - це день не тільки Благовіщення, а й створення світу, і Воскресіння Христового, від неї відраховуються дати інших свят: Різдва Христового, Зачаття та Різдва св. Іоанна Предтечі. День Благовіщення нерідко вважався днем початку церковного чи навіть цивільного року як на Сході, так і на Заході. Переконання про збіг історичної дати Воскресіння Христового з 25 березня привело до того, що цей день отримав назву "Киріопасхи" (Киріопасха - Господственна (тобто справжня, нормальна) Пасха, іноді зустрічається неправильна етимологія - Господня Пасха). Зараз Киріопасхою називають збіг свят Великодня і Благовіщення, що відбувається раз на кілька років.

В Україні в зв'язку з використанням Церквою юліанського календаря 25 березня випадає на 7 квітня. за григоріанським ("цивільним") календарем).

Встановлення
Зображення Благовіщення присутні вже серед розписів катакомб 2-ї половини II - 1-й пол. III століть, тим не менш, можна з великим ступенем ймовірності стверджувати, що встановлення особливого свята Благовіщення відбулося не раніше IV століття.

Відкриття св. рівноапостольної Оленою на початку IV ст. святих місць земного життя Господа Ісуса Христа і розпочате нею будівництво храмів на цих місцях (зокрема, в Назареті) викликали зростання інтересу до події Різдва Христового і таємниці Втілення, можливо, з цим пов'язано і встановлення Благовіщення як окремого свята. На початку VIII ст. вірменський автор Григор Ашаруні писав, що свято Благовіщення було встановлений свт. Кирилом Єрусалимським, тобто в 3-й чверті IV ст.

Оскільки відомості про константинопольське богослужіння V-VI ст. нечисленні, нічого певного про святкування Благовіщення в цей період в Константинополі стверджувати не можна, але вже до кінця VII ст. це одне з найбільш шанованих тут свят. Всі візантійські пам'ятки VIII і наступних століть називають Благовіщення серед найважливіших свят; богослужіння Благовіщення незмінно відбувається 25 березня.

На Заході відомості про свято Благовіщення сходять приблизно до того ж часу, що і на Сході. З творів західних отців Церкви і письменників відомі слова на Благовіщення, приписувані латинським авторам V ст. блаженному Августину, святим Петру Хрисологу і Льву I Великому. Однозначно про літургійне шанування дня Благовіщення говориться в Liber Pontificalis часів папи Сергія I (687-701), де Благовіщення входить в число 3 свят, присвячених Божій Матері, коли в Римі відбувалася урочиста процесія.

Назва свята в давнину не була постійною, сучасна грецька назва "євангелісмос" з'являється лише з VII ст. У творах стародавніх авторів зустрічаються назви: грец. "День вітання", "сповіщення" або "день / свято Благовіщення"; лат. "Annuntiatio angeli ad beatam Mariam Virginem" (Благовіщення ангела до блаженної Діви Марії), "Mariae salutatio" (вітання Марії) і ряд інших подібних за змістом назв. Благовіщення сприймалося і як Господське, і як Богородичне свято. На відміну від Православної Церкви, де Благовіщення вважається одним з найважливіших свят (повна назва - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії), в католицтві це свято другого класу (повна назва Annuntiatio beatae Mariae Virginis - Благовіщення Блаженної Діви Марії).

Джерело: Рівненська єпархія





 

 

 

 

 

 

 

 

 


Різдво святого пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя

Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він».

Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.

Читати далі

Анонс: Рівненщину відвідає Блаженійший Митрополит Епіфаній

30 червня 2019 року, в день Всіх святих землі Української, у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах ( с. Пляшева Радивилівського району, Рівненської області) відбудуться церковні та державні урочистості по вшануванню пам'яті Українських козаків і селян – Героїв битви під Берестечком.

На запрошення Архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона богослужіння цього дня очолить Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

За богослужінням будуть піднесені молитви за спокій душ загиблих українських козаків і новітніх українських Героїв, які полягли за Незалежність України.

Читати далі

Проповіді настоятеля на Зелені свята

Проповіді настоятеля на День Святої Тройці і День Святого Духа. Див. відео.

Читати далі

Зелена неділя (зішестя Святого Духа, Зелені свята, П'ятидесятниця)

Спаситель наш, Господь Iсус Христос, розлучаючись зi Своїми учениками перед голгофськими стражданнями, обiцяв послати iншого Утiшителя - Святого Духа. "Я ублагаю Отця, - сказав Вiн, - й iншого Утiшителя дасть вам, щоб був з вами повiк, Духа iстини" (Iн. 14, 16-17). I пiсля Свого Воскресiння, явившись апостолам, Христос велiв їм не вiдлучатися з Єрусалиму: чекати обiцяного Утiшителя. I ось настав день, коли Господь виконав Свою обiцянку. У п`ятдесятий день пiсля Свого Воскресiння Вiн посилає вiд Свого Отця Божественного Духа, Який зiйшов на апостолiв у виглядi вогненних язикiв i надiлив їх Божественними дарами. Своїм незвичайним явленням Святий Дух ясно вiдкрив Своє Божество i показав таїну Святої єдиносущної i нероздiльної Тройцi. Бог Отець послав у свiт Свого Сина, а Син Божий - Iсус Христос - послав вiд Отця Святого Духа. Ось чому св. Церква закликає нас сьогоднi на поклонiння Святiй Тройцi. "Прийдiть, люди, Триiпостасному Божеству поклонiмося", - спiває вона. Ось чому ми називаємо свято на п`ятдесятий день пiсля Пасхи днем Святої Тройцi.

Читати далі

Поточна сторінка: 19

[12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546]

                                     

 

  Розклад богослужінь

 
12 квітня 2020 р. - Неділя.
6-та неділя Великого посту, ваїй, цвітоносна, вербна. ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ.
9.00. Літургія.
Богослужіння звершується без присутності вірян.

Освячену вербу можна брати упродовж дня на подвір'ї храму у неділю, 12 квітня  (після 11.00 ). 

  

 

 

 





Збір коштів