52400 pНа восьмий день після Свого Народження Господь наш Ісус Христос, за старозавітнім законом, прийняв обрізання, встановлене для всіх младенців чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і його потомками ( Бут. 17, 10-14; Лев. 12,3). При звершенні цього обряду Божественному Младенцю було дане Ім’я Ісус, звіщене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії ( Лк. 1, 31-33; 2,21).

За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям належить неухильно виконувати Божественні постанови. Господь прийняв обрізання для того, щоб ніхто потім не міг засумніватися у тому, що Він був істинний Чоловік, а не носій прозорої плоті, як навчали деякі єретики ( докети). У Новому Завіті обряд обрізання уступив місце таїнству Хрещення, прообразом котрого він був ( Кол. 2, 11-12). Свідчення про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві відносяться до IV століття. Канон святу написаний преподобним Стефаном Саваїтом .Разом з обрізанням, прийнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав також Ім’я Ісус ( Спаситель) як печать Свого служіння справі спасіння світу ( Мф. 1,21; Діянь. 3,6, 16; Фил. 2, 9, 10). Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили у Новий Завіт з Богом і « обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим» ( Кол.2, 11). Саме ім’я християнина засвідчує про вступ людини у Новий Завіт з Богом.

Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської

1295522091 vasvelikii2Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської, « належить не тільки одній Кесарійській Церкві, і не в свій тільки час, не одним співвітчизникам своїм був корисний, але по всім країнам і містам вселенної, і всім людям приносив і приносить користь, і для християн завжди був і буде вчителем найспасительнішим», - так говорив сучасник святителя Василія, святий Амфілохій, єпископ Іконійський.

Святитель Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії. У сім'ї свт. Василія до лику святих зараховані мати Емілія (пам'ять 1 січня), сестра Макрина (пам'ять 19 липня), брат Григорій (пам'ять 10 січня). Батько був адвокат, під його керівництвом Василій здобув первинну освіту, потім він навчався у кращих вчителів Кесарії Каппадокийської, де познайомився зі святим Григорієм Богословом (пам'ять 25 січня), а пізніше перейшов до шкіл Константинополя. Для завершення навчання святитель Василій відправився до Афін - центру класичної освіти.

У Афінах Василій Великий здобув усі доступні знання. Про нього говорили, що «він так вивчив все, як інший не вивчає єдиного предмету, кожну науку він вивчив до такої досконалості, неначе не вчився нічому іншому. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, що мав глибокі пізнання в медицині, - це був як корабель, такий навантажений ученістю, наскільки це містке для людської природи».

У Афінах між Василієм Великим і Григорієм Богословом встановилася щонайтісніша дружба, що продовжувалася все життя. Близько 357 р. святий Василій повернувся в Кесарію, де незабаром вступив на шлях аскетичного життя. Василій, прийнявши Хрещення від єпископа Кесарійського Діанія, був поставлений читцем. Бажаючи знайти духовного керівника, він відвідав Єгипет, Сірію, Палестину. Наслідуючи наставникам, повернувся в Кесарію і поселився на березі ріки Ірис. Навколо нього зібралися ченці. Сюди ж Василь привернув свого друга Григорія Богослова. Вони трудилися в строгій стриманості; при важких фізичних навантаженнях вивчали творіння якнайдавніших тлумачів Священного Писання. Ними була складена збірка Добротолюбіє. У царювання Констанція (337-362) розповсюдилося псевдовчення Арія. Церква призвала до служіння Василя і Григорія.

Василій повернувся в Кесарію, де в 362 р. був рукопокладений в сан диякона, в 364 р. - в сан пресвітера. При імператорові Валенті (334-378), прихильнику аріан, у важкі часи для Православ'я до Василія перейшло управління Церковними справами. В цей час він склав чин Літургії, «Бесіди на Шестиднев», а також книги проти аріан. У 370 р. Василій був возведений на єпископа на Кесарійськую кафедру. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Священного Писання, великою ученістю, працями на благо Церковного світу і єдності. Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, утверджуючи їх віру, закликаючи до мужності і терпіння. Все це викликало ненависть до нього аріан. Всі свої особисті засоби він використовував на користь бідних: створював притулки, благодійній готелі, лікарні, влаштував два монастирі - чоловічий і жіночий.

Аріани усюди переслідували його. Святителю Василію погрожували розоренням, вигнанням, тортурами і смертю. Він же сказав: «Смерть для мене благодіяння. Вона скоріше приведе мене до Бога, для Якого живу і труджуся».

Святитель Василій майже щоденно звершував Богослужіння. Він особливо піклувався про суворе виконання канонів Церкви, уважно слідкуючи, щоб до числа кліру вступали лише достойні. Невтомно обходив він свої церкви, слідкуючи щоб ніде не була порушена церковна дисципліна. За прикладом ченців, клірики митрополії святителя, навіть диякони і пресвітери, жли у надзвичайній бідності, трудились і провадили життя чисте і чеснотне. Для кліру святий Василій добивався звільнення від податків.Святитель Василій Великий відомий також як один із творців чернечого уставу, та організаторів східного чернецтва зокрема відомі його « Великі і малі чернечі правила»

Хвороби з юнацтва, невтомні наукові праці, подвиги стриманості, турботи і скорботи пастирського служіння виснажили сили святителя, і 1 (14) січня 379 р. він помер перед Господом, маючи 49 років. Церква відразу стала святкувати його пам'ять.

 За матеріалами Рівненської єпархії

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


Церква з Тобою! Звернення Блаженнійшого Митрополита Епіфанія до вірян

Вже понад два тижні ми з вами, разом з усім світом, проходимо випробування пандемією і карантином. Комусь ці випробування долати легше, комусь – складніше, а комусь – просто нестерпно. Будьмо відвертими, життя більшості з нас ще донедавна – це надзвичайна зайнятість, планування на майбутнє та повсякденні турботи.

Карантин ніби ставить на паузу всі ці речі. Та не впадаймо у відчай. Бог і Його Церква – з вами.

Подивімося на час карантину як на час можливостей, які дає нам Господь. Залишившись на самоті чи у вузькому колі найрідніших людей, ми маємо сьогодні змогу переосмислити прості, як здавалося раніше, речі – цінність особистого спілкування, можливість відвідування храму, дієвість щирої молитви, вагу дружніх зустрічей, тепло родинних святкувань чи подорожі.

Читати далі

Митрополит Епіфаній звершить Божественну літургію. 29 березня, неділя.

Завдяки молитві ми виявляємо любов і вдячність до своїх рідних та друзів, а сьогодні – ще й до тих, хто тихо й жертовно служить ближнім, ризикуючи власним здоров’ям. З цього тижня богослужіння у наших храмах звершуються в основному лише за участі священнослужителів та церковнослужителів. Та ми певні, що під час онлайн-трансляцій тисячі вірян разом з нами з надією на Божу милість і допомогу промовляють слова молитви зі своїх осель.

Долучайтеся до богослужіння, яке звершуватиме Блаженнійший Митрополит Епіфаній, та всеукраїнської молитви в режимі онлайн на нашій сторінці, на сторінці Митрополит Епіфаній або на нашому YouTube-каналі: bit.ly/2LHBrIv

Читати далі

Щодо рішення Кабінету Міністрів України про продовження карантинних заходів до 24 квітня 2020 року

У зв‘язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України режиму надзвичайної ситуації на всій території України до 24 квітня 2020 р., що включає період Страсного тижня і Великдень (19 квітня), повідомляємо, що Священний Синод Православної Церкви України ухвалюватиме відповідні практичні рекомендації для духовенства і мирян, зокрема, про порядок звершення богослужінь в ці дні, в міру наближення відповідного часу. Пам’ятаймо настанову Спасителя: «Досить кожному дневі своїх турбот» (Мф. 6: 34). Рішення буде ухвалене вчасно, з урахуванням обставин, які швидко змінюються, рішень інших Помісних Православних Церков та у взаємодії з державою. 

Читати далі

25 березня - День загальної молитви і посту за Україну

25 березня Православна Церква України оголошує Днем загальної молитви і посту за Україну. Долучаючись до заклику Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, ми поділяємо крайню стурбованість та усвідомлюємо всю складність нинішньої ситуації. Тож закликаємо усіх вірян, у кожному куточку України, в цей день, залишаючись кожен у місці свого перебування, приєднатися до подвигу посту (для тих, кому дозволяє стан здоров’я) та спільної молитви, щоби єдиними вустами попросити у Господа захисту від цієї згубної хвороби, допомоги у боротьбі з пандемією, а також помолитися за медичних працівників та всіх, хто жертовно служить ближнім. 

Пережити цей час скорботи й випробувань допоможе нам щира молитва.

Читати далі

Поточна сторінка: 19

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

13 січня 2021 р. - Середа.
17.00. Вечірня.

14 січня 2021 р. - Четвер. 
Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого. Свт. Петра Могили.
9.00. Літургія. Молебень. 

16 січня 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

17 січня 2021 р. - Неділя.
32-га неділя після П'ятдесятниці, перед Богоявленням. Глас 7. Собор 70-х апостолів.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида. 

Оголошення! 
У зв'язку з карантинними обмеженнями повідомляємо, що під час Різдвяних свят церковні колядники не будуть відвідувати ваші оселі.  Пожертву Новонародженому Спасителю можна буде скласти під час святкових богослужінь у храмі. 

Настоятель Свято-Миколаївської церкви прот. Юрій Лукашик

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)

  

 



Збір коштів