5-a неділя Великого посту
МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ
ЧАША НАШОГО ЖИТТЯ
З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосуються до вірян, до нас, які начебто вже є християнами й теоретично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.
Апостол Павло дає нам дуже сильний поштовх, коли каже, що все ж є відмінність між кров’ю, пролитою Ісусом Христом, і кров’ю різних звірів, принесених у жертву за якусь мету. Це для нас є важливим нагадуванням для того, щоб, переосмислюючи щоденні наші дії, побачити, чи справді ми більше уповаємо на Божу силу чи на людську у вирішенні буденних справ. Чи молитва від того терпить і стає для нас тягарем чи, натомість, вона є мотором наших зусиль для покращення нашого стану, стану наших близьких і цілого людства?
Для того, щоб увійти в цей радикалізм, у вибір між смертю і життям, що його нам приносить розп’ятий Ісус, Євангеліст Марко, як приклад, подає самого Христа, щоб ми, наслідуючи Його, ставали справжньою живою іконою. Для того нам показано апостолів, які не завжди є ідеальними: сваряться за власні інтереси, які ставлять вище від громадських і церковних, і лише згодом дозрівають у вірі, ідуть у світ проповідувати Євангеліє, витримують нелюдські знущання і майже всі гинуть як мученики Христа ради. Також Церква нам показує Марію Єгипетську - як досконалий образ співачки з Олександрії, грішниці, яка навернулася до Господа і задля Нього з любов’ю переносила і сорокалітнє покаянне життя в пустелі.
Апостоли і Марія Єгипетська мають для нас послужити і живими іконами Ісуса Христа, які, змінивши своє життя, зрозуміли Його і прирівнялися до Його ідеалу. Щоб уподібнитися до Нього, вони проходять через розп’яття і воскресіння, через відкуплення і причастя.
Щоб ми зрозуміли цю складну істину, Господь говорить нам про чашу. Чашу його крові, чашу наших гріхів, чашу спасіння, чашу, наповнену Святим Духом. Бо й справді Ісус, як досконала ікона Отця, має випити чашу наших гріхів, чашу гіркоти. Він має зазнати смерті для воскресіння людей. Випивши й обмивши цю чашу, Він наповнює її Святим Духом, який є нашою надією і силою для вічного життя в Бозі. Усе це відбувається на Голгофі, на хресті.
Христос вмирає на хресті, і ми є учасниками хреста. Оскільки чаша наповнена Духом, то ми в таємничий спосіб прилучаємося до неї на Божественній Літургії під час Євхаристії, стаючи причасниками Тіла і Крові, тобто живого Бога.
Ісус вчить нас про це через терпеливе повчання, що його Він дає посвареним апостолам на тлі прохання Якова та Йоана, синів Заведея, які хотіли мати привілейовані місця в його земнім царстві. Наша чаша - наслідувати Христа у його відданості Отцеві для добра цілої людської спільноти. Людина може жити щасливо й розквітати душевно, тільки віддавши пріоритет своєму ближньому в молитві і на ділі. Це є нашою чашею. Це є нашою кров’ю. Це є хрещення, якого від нас вимагає Ісус. Він вимагає це від тих, які належать до числа Його учнів. Хрещення в Ісусі - це участь у його терпіннях та смерті, що також передбачає воскресіння і наповнення Святим Духом та його благотворною енергією в день П’ятидесятниці.
Єдиний спосіб, щоб людині і спільноті стати на шлях, вказаний Господом, - це наслідувати самого Господа Бога. Ісус представляє нам правдиву ікону Отця. Так, як Він зумів поставити особу Отця в центрі свого життя і щоб Отець міг вповні діяти через Нього, так само й нам треба вміти молитися, щоб сказати: не задля моїх заслуг, але Христа ради живу, працюю і сподіваюся. А щоб до того дійти, треба хотіти пити чашу і хреститися. Якщо ми захочемо бути добрими і справді співчувати й допомагати іншим людям, Христос у цьому нам обов’язково допоможе. Тоді ми зможемо бути благословенням для інших людей.
Якщо будемо покутувати за наші гріхи й робити справи милосердя для ближнього, як вчив нас Господь, тоді будемо і виявляти віру в Бога Отця. Якщо будемо молитися і приходити до церкви, щоб брати участь у Божественній Літургії, тоді будемо учнями, яких Ісус збирає на Тайну вечерю, щоб дати їм своє Тіло і свою Кров. Якщо будемо робити все, що Він нам заповідав, будемо певні, що йдемо дорогою життя.
За матеріалами книги о. Михайла Димида "Роздуми над недільними читаннями Святого Письма: Від неділі Православ'я до П'ятидесятниці".
«Всі хто взяв меч, від меча і загинуть»
Ці слова Господа нашого Ісуса Христа варто почути агресорам і тиранам, тим, хто замишляє зло, хто свідомо йде на насильство, аби привласнити чуже, загарбати, скривдити. А «меч», від якого вони, як попереджає Господь, загинуть, – в руках захисників, які його взяли з метою захисту, оборони.
Військо, як і зброя, згідно з християнським вченням, існує для того, щоби захищати, а не для того, щоб нападати. По суті, ці слова Ісус Христос промовив у Гефсиманському саду на підтвердження настанов Старого Завіту: «Хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини» (Бут. 9: 6). Церква Христова – проти насилля, але завжди – на захисті правди, миру і ближніх.
Митрополит Епіфаній закликав до захисту України від російської агресії
За понад тисячоліття історії нашої державності не раз ворог приходив на землю Руси-України. 1169 року Золотоверхий Київ внаслідок нашестя з північного сходу, очоленого суздальсько-володимирським князем Андрієм Юрійовичем, був вперше у своїй історії розграбований і спалений. Ані храми, ані монастирі, включно з Печерським, не уникнули плюндрування. 1708 року війська московського царя захопили столицю Гетьманщини Батурин, знищили усіх мешканців та спалили її. 1918 року більшовицькі загони від імені створеної у Харкові за наказом російського уряду маріонеткової «республіки» на декілька місяців захопили частину України, включно з Києвом, піддавши мешканців окупованих земель, зокрема і священнослужителів, терору.
Проповідь в неділю про блудного сина
Сьогоднішня неділя знову наближає нас і підготовлює до проходження подвигу Великого посту. Називається вона неділею про блудного сина (Лк. 15, 11 – 32). Свята Матір Церква закликає всіх до покаяння, нагадуючи, що за умови істинного смирення і покаяння з боку людини-грішника, Господь, як люблячий Батько відкриває для нас обійми Свого милосердя і прощає найтяжчі гріхи. Приклад такого безмежного Божого милосердя ми можемо побачити в сьогоднішньому Євангельському читанні, що пропонується для нашої уваги під час Божественної літургії.
Неділя про митаря і фарисея
Подія євангельської розповіді відбувається у Храмі. І ми задаємося запитанням, для чого люди відвідують Храм Божий? Не кожен приходить до Храму, маючи за ціль молитися. Чимало туристів відвідують визначні пам’ятки архітектури, якими є старовинні церкви, щоб в такий спосіб дізнатися історію міста, країни, народу. Ще більше людей ходять до Храму із звички чи встановленої традиції. І лише дуже мала частина людей відвідує Святиню, щоб мати ближче спілкуванням із Богом та насолодитися духовною їжею.
Розклад богослужінь
1 квітня 2023 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
2 квітня 2023 р. - Неділя.
5-та неділя Великого посту. Глас 1. Прп. Марії Єгипетської.
8.30. Сповідь.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.