Розклад богослужінь

17 грудня 2017 р. - Неділя.
Неділя 28-ма після П'ятидесятниці. Глас 3. 
Вмц. Варвари і мц. Юліанії. Прп. Іоана Дамаскина. Прп. Іоана, єп. Полівотського. Свт. Геннадія, архієп. Новогородського.
9.00. Літургія. Сповідь. Причастя.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Збір коштів



5 листопада - Дмитрівська поминальна субота

Цього дня молитовно згадують душі померлих родичів, у храмах правляться панахиди, здійснються вчинки милосердя.

«Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, там де немає скорботи, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя». Сотні уст за священиком пошепки повторюють слова молитви, згадуючи імена своїх рідних, близьких, знайомих. У такі моменти душі спочилих саме зараз потребують молитовної допомоги тих, хто має можливість молитися за живих і спочилих. 

Читати далі

Cвято Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня – в Україні відзначають як релігійне та національне

Поміж Богородичними святами церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. В Україні його відзначають 14 жовтня як свято релігійне, національне, родинне. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста». Встановлений він був як подяка за заступництво Богородиці над Царгородом.

Головний мотив встановлення цього свята — це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби, повсюди в місті панувала тривога. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховували Її ризу, відправляли всенічну, храм був переповнений. Саме тоді після відправи св. Андрій Юродивий та його учень Епіфан мали видіння: від царських дверей (так раніше називали головні двері церкви, через які входили до храму) йшла світлом осяяна Богородиця у супроводі Івана Христителя та Івана Богослова, при співі великого хору святих. Богородиця підійшла до престолу, вклякла, довго молилася і плакала. Після цього, як бачив св. Андрій, Вона зняла зі своєї голови хустку-покров-омофор і широко простягла її над народом у церкві. Коли видіння зникло, св. Андрій та Епіфан зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб врятувати місто. Як наслідок, вороги таки відступили, і місто виявилося врятованим.

Читати далі

9 жовтня пам'ять святого апостола і євангелиста Іоанна Богослова

Святий апостол і євангелист Іоанн Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом в число Своїх учеників на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обоє братів послідували за Господом.

Апостол Іоанн був улюбленим учеником Ісуса Христа. Спаситель любив його за жертовну любов та дівственну чистоту. Після свого покликання апостол нерозлучався з Господом і був одним з трьох учеників, яких він особисто наблизив до Себе. Святий Іоанн був присутнім при воскрешенні Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господа на Фаворі. Під час Тайної Вечері він возлежав поряд з Господом і за знаком апостола Петра, прихилившись до грудей Спасителя, запитав хто видасть Його. Апостол Іоанн слідував за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни та Каяфи, він же знаходився у дворі архієрейському при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним по Хресному шляху, сумуючи всім серцем. Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до неї з висоти Хреста слова Розіп’ятого Господа: « Жоно, це син Твій» і до нього: « Це Мати твоя»( Ін. 19,26, 27). З того часу апостол Іоанн, як люблячий син, піклувався про Пресвяту Діву Марію і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.

Читати далі

15-та НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Сьогоднішнє Євангеліє розкриває нам головну заповідь Христову: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. На цих двох заповідях увесь закон і пророки» (Лк. 10, 27; Мт. 22, 40).
Але для повного розуміння всієї повноти почутого сьогодні Євангелія, варто поринути в повчальну силу Біблійної історії.
У давню давнину, на горі Синай, дарував Бог пророку Мойсею кам’яні скрижалі, на яких були висічені Десять заповідей – Закон Божий, за яким повинен був жити кожен благочестивий чоловік. Проте народ Ізраїлів, покликаний до служіння Єдиному Господу, не встояв в істині. Сліпі вожді народу – фарисеї підмінили живу віру мертвим формальним законом, поховали животворящий дух Завіту під купою непотрібних та складних обрядів, звичаїв і правил. Вважали себе праведниками, ці горді лицеміри насправді затоптали заповіді Божі. Їм було сказано: не сотвори кумира і не вкради , а вони любили перші місця на бенкетах і перші лавки в синагогах та привіти на ринках (Мт. 23:6-7), творили кумирів з самих себе і обкрадали Самого Бога , привласнюючи яка належить тільки Йому честь. Їм було сказано не вбий, а вони духовно вбивали ближніх презирством і засудженням, байдужістю і жорстокістю. Зовні вони були зразками благопристойності, але в душах їх, подібно скопищу змій, клубочилися отруйні страсті і похоті.

Читати далі

 

Сторінки.: 1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041