ВЕЛИКИЙ ПІСТ
Великий піст має таку назву як через його духовну значущість, так і через його тривалість, адже він – найдовший з усіх багатоденних постів, встановлених Церквою. Великий піст триває сім тижнів, або 48 днів. Перші шість тижнів – це Свята Чотиридесятниця, а сьомий тиждень, останній перед Великоднем, зветься Страсним (Страсною седмицею).
Правила Великого посту, яких ми сьогодні дотримуємося, були встановлені в перших століттях, а закріплені й доповнені в монастирях Православної Церкви впродовж VI – XI століть. Ці правила призначені загалом для всіх православних християн, а не виключно для ченців. Тому важливо, щоби піст був не обтяженням, а нашим вибором, певною земною жертвою, яку ми добровільно робимо з нашої любові до Бога.
БОГОСЛУЖБОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
Молитви під час Великого посту вирізняються покаянним настроєм. Наприкінці кожного великопостового богослужіння з понеділка до п’ятниці, а також у перші три дні Страсного тижня – з доземними поклонами читається молитва святого Єфрема Сиріна, яка була укладена в IV столітті.
У перші чотири дні Великого посту на Повечір’ї читається покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ще раз повністю він читається ввечері середи п’ятого тижня посту.
Під час Чотиридесятниці у середу та п'ятницю, в четвер 5-го тижня, а також у понеділок та вівторок Страсного тижня звершується Літургія ранішосвячених дарів. Повні Божественні літургії звершуються лише у суботні та недільні дні, а також у великі свята.
Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя і четверта).
ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЇЖІ
Нагадаємо, що обмеження в їжі – одна з допоміжних, але не головна складова посту. Без сповідання власних гріхів та покаяння піст буде лише певною дієтою. Ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не у більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого, аби змістити фокус і вивільнити час для головного – духовного, внутрішнього – того, що має значення для вічності.
Під час Великого посту зазвичай утримуємося від споживання: м՚яса, молока, масла, яєць, риби (крім визначених днів), інших продуктів тваринного походження. Послаблення з благословення священників традиційно надаються: дітям до 7 років, людям похилого віку, хворим, вагітним і матерям, які годують, особам, які важко працюють і подорожують.
ПІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Враховуючи надзвичайні випробування, які зараз несе український народ через загарбницьку навалу, Православна Церква України закликає вірян виявити особливу розсудливість щодо міри тілесного посту. Піст не має завдавати шкоди здоров'ю! А оскільки під час війни ми не завжди вільні у виборі свого раціону та продуктів, які є під рукою, маємо виходити з наявних можливостей.
Предстоятель ПЦУ також наголошував на тому, що війна, у вогненному вирі якої ми зараз живемо, кардинально змінює форму посту, але не може змінити його сутність – самообмеження заради духовної досконалості. «Безперечно, що для тих, хто може і здатен постувати згідно з традицією, духовно корисним буде її дотримуватися. Але всі решта у тому, що стосується їжі, маєте діяти на власний розсуд, відповідно до обставин. Справи милосердя, моральна і матеріальна підтримка тих, хто поруч, надання розради, притулку, допомоги – все це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім», – зокрема зазначив Митрополит Епіфаній.
Нехай Господь благословить всіх нас на добрий шлях корисної духовної подорожі до найвеличнішого свята – Світлого Христового Воскресіння!
Джерело: pomisna.info
Прощена неділя
Дорогі брати і сестри! Наближається час Великого посту, а з ним – і потреба нам заглибитись у себе, змінитися, оновитися, набратися духовних сил та зміцнитись у вірі й надії, бо війна зі злом триває – як зовнішня, так і внутрішня.
Входячи в особливий період Великого посту ми маємо, найперше, примиритися зі своїми ближніми та здобути внутрішній мир, простити одне одному образи і провини. Немає безгрішних людей на землі, тож кожен з нас – свідомо чи ні – має провини перед Богом та ближніми, а тому потребує прощення. Не тримаймо образ на наших ближніх, гуртуймося, не сварімося. Бо лише разом, у згоді ми можемо перемогти ворога!
Знаємо, що прощення нами провин наших ближніх є умовою отримання і нами самими прощення від Бога. Тож вибачайте і просіть прощення, не затримуйте в душі образ, бо вони закривають вас і від людей, і від Бога, обтяжують, не дають рухатись далі. Моліться за своїх ближніх, просіть Господа дарувати їм і вам прощення.
МОЛИТВА у Прощену неділю на початок Великого посту:
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, прийми рабів Твоїх, що каються у своїх гріхах свідомих і несвідомих, вільних і невільних і в них бажають сповідатися за Твоїм повелінням, і прийми їх милостивою Твоєю силою і благодаттю; укріпи їх, щоб вони більше не поверталися до злих і неподобних вчинків і до гріхів, у які вони багаторазово впадали; але підніми і захисти їх від спокус диявольських і від тенет ворожих, щоб вони без перешкод послужили Тобі у праведності та чистоті в усі дні життя свого. Амінь.
Джерело: pomisna.info
7-ма Неділя після П’ятидесятниці. Зцілення двох сліпих і німого
У сьогоднішньому уривку поєднано два чуда: зцілення сліпців та вигнання біса з німого чоловіка. На перший погляд, чудеса цілком різні та не пов’язані між собою. Сліпота – наслідок природної хвороби, а німота – результат втручання злої сили. Сліпці просять про милість і проголошують свою віру, а німий мовчить. Сліпці називають Христа Сином Давидовим, натомість після зцілення німого, самого Спасителя звинувачують у зв’язках із “князем бісівським”.
6-та неділя після П'ятдесятниці. Прощаються тобі гріхи твої…
Звичайно ж, легше сказати людині: “Встань, візьми постіль твою та йди у дім твій”. В усякому разі, нам би так хотілося. Нам би хотілося, щоб щастя, удача, здоров’я – все те, до чого тільки і прагнуть наша душа і наше тіло, дісталося нам легко і просто, як колись дісталося нам саме життя наше. Дарма – і без всяких зусиль з нашого боку. Хто і коли побажає самому собі і своїм близьким і улюбленим скорботу, випробування, хвороби? Хто і коли скаже Господові: “Випробуй мене, дай мені Хрест”?
12 липня пам’ять славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла
Святих апостолів Петра і Павла Православна Церква називає Першоверховними. Цим почесним найменуванням вони відзначені, бо особливо потрудилися в поширенні Христового вчення серед язичницьких народів і показали найвищі зразки відданості і любові до Божественного Учителя і Його справи на землі.
Різдво святого пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя
Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він».
Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.
Розклад богослужінь
18 - 21 березня 2024 р. - Понеділок-Четвер.
17.00. Велике повечір’я з читанням Покаянного канону
прп. Андрія Критського.
22 березня 2024 р. - П'ятниця.
17.00. Вечірня з чином Пасії.
23 березня 2024 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
24 березня 2024 р. - Неділя.
1-ша неділя Великого посту.Торжество Православ'я. Глас 1.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Цікаво та актуально