Проповідь архієпископа Іларіона в неділю про Блудного сина
В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри! Ось ми вже і зробили три впевнених кроки назустріч Великому посту, які відповідають трьом передпостовим, підготовчим неділям. Сьогодні Свята Церква пропонує нам у храмах почути благовіствування від святого апостола і євангеліста Луки - притчу про Блудного сина (Лк. 15. 11-32). Інколи цю притчу ще називають про Милосердного Батька. І це також вказує на особливу Божу Любов до всіх людей - як до праведників, так і до заблукалих, покинутих і відкинутих усім світом, але не Богом, грішників.
Вся п’ятнадцята глава Євангелія від Луки переповнена прикладами, які розповідають про загубленість і віднайдення, падіння і піднесення, гріх і покаяння. І все це проілюстровано у притчах про заблудлу вівцю (Лк 15. 3-7), загублену драхму (Лк. 15. 8-11) та блудного сина. Тому деколи цю главу називають Євангелієм в Євангелії.
Ідилія життя батька і двох синів була порушена бажанням молодшого відокремитись від батькового дому і забрати те, що йому належало по праву, але чим він міг володіти тільки в майбутньому. Нелицемірна та щира батьківська любов по-особливому сприйняла це рішення молодшого сина. Батько не боїться втратити майно. Він готовий пожертвувати матеріальним, але щоб його син у свій час прийшов до розуміння того, що у цьому світі є важливішим. Чому такий сміливий батько? Бо любить! А де є любов, там немає страху. І він впевнений, що поверненнянеодмінно буде.
Переконання блудного сина у тому, що коли він буде мати, у цьому і буде його щастя було хибним. Можливо і справді, спочатку було так, але в цьому світі все минає: «І ось, усе — суєта і томління духу!» (Еккл. 1. 14). Коли залишився на самоті і без нічого, збагнув вічну істину: без батька немає доброго життя, немає і сенсу самого життя і вирішив вернутися до джерела доброти і правдивої, нелицемірної любові.
До усвідомлення своєї гріховності блудний син прийшов через гріх самонадії та легковажності, які повернули його додому з відчуттям покаяння і самоосудження: «недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх» (Лк. 15. 19).
А що ж старший син? Він завжди фізично був зі своїм батьком, але далеким від нього у своїх думках і поглядах на життя. Заздрість і образа, з якою він зустрічає прихід молодшого брата, характеризує його працю у домі батька не як рідного, а як наймита. На наш людський розсуд, здавалося б, аргументи, які наводить старший син, є переконливими: «ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми» (Лк. 15. 29). Ці слова показують вірну людину, яка ніколи не залишаючи свого батька, загубила найголовніше - чуйне та сповнене любові братське серце. Бо проявляючи заздрість і осудження, старший брат перестав цінувати і свого батька, і його любов.
Дорогі брати і сестри! Два сини, зображені у цій притчі, показують кожного з нас і наш особистісний шлях до Бога. Він може бути сповнений надмірної впевненості у власних силах, власному інтелекті, досвіді й т.д., які будуть нас віддаляти від Бога, а може бути сповнений постійного служіння йому, але наше серце не буде пройняте відчуттям любові та радості. Бо лише той, хто перебуває в Любові, той перебуває в Богові!
І тому не варто осуджувати блудного сина, він пройшов через «терни», але дістався до «Світла Правди». Не осуджуймо і старшого брата, він у всьому вірний, тільки заплутався у тенетах суєти віку цього. Звертаймо краще увагу на любов батька, котрий символічно зображає Бога, Який постійно чекає на повернення. І вийде назустріч до кожного, щоб заспокоїти серце, яке усвідомило свою гріховність і кається, чи привести до усвідомлення помилковості тих, хто засумнівався.
Стихира, яка сьогодні читається за богослужінням, закликає: «Як блудний син, прийшов і я, Щедрий, життя своє проживши в розлуці і розтративши багатство, яке Ти дав мені, Отче. Прийми мене, що каюся, Боже, і помилуй мене». Амінь.
ІЛАРІОН,
архієпископ Рівненський і Острозький
Блаженнійший Митрополит Епіфаній очолив урочисте богослужіння у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах
Його Блаженству співслужили митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, єпископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, єпископ Одеський і Балтський Павло, намісник обителі архімандрит Софроній (Бордюк) та запрошене духовенство.
Петрів, або Апостольський піст
Через тиждень після свята П'ятдесятниці починається піст, який носить ім'я святих апостолів. Ця назва пов'язана по-перше, з тим, що він відбувається за прикладом перших учнів Христових, котрі постом готували себе до всесвітньої проповіді Євангелія після отримання дарів Святого Духа, тобто - після П'ятдесятниці. По-друге, за сучасним церковним уставом він продовжується до дня святих апостолів Петра і Павла (знову - зв'язок з апостолами). По-третє, встановлення цього звичаю сягає апостольських часів - першого християнського покоління.
До наших днів дійшов пам'ятник ранньохристиянської писемності, відомий під назвою «Постанови святих апостолів». Хоча, текст продовжував коригуватися і доповнюватися аж до III століття, багато викладеного в ньому устави та положення відображають апостольську епоху і містять апостольське вчення. У п'ятій книзі «Постанов» читаємо: «відсвяткувавши П'ятдесятницю, святкуйте одну седмицю, а після неї одну седмицю постіть, бо справедливо, щоб ви і веселилися за дар Божий, і постили після послаблення». Перша частина цієї постанови дотримується у нас до цього дня: після П'ятдесятниці йде так звана загальна седмиця, протягом якої піст забороняється. Друга частина постанови (щодо тривалості утримання) з часом зазнала змін. Це було пов'язано з будівництвом у Римі (який тоді ще не відпав від Православ'я) і Константинополі храмів на честь первоверховних апостолів Петра і Павла та встановлення їх свята 29 червня (12 липня за новим стилем). Піст тривав до дня святих апостолів і став змінним за тривалістю від півтора до шести тижнів: його початок залежить від дня святкування П'ятдесятниці (ця дата від року до року «плаває» за календарем), а кінець строго фіксований.
Проповідь архієпископа Іларіона на П’ятидесятницю
Свято, яке зібрало нас сьогодні на спільну молитву, називається Днем Святої Тройці. В цей день дві тисячі років тому на учнів Христових, святих апостолів, зійшла благодать Святого Духа. Цю подію описує апостол Лука у Книзі “Діяння святих апостолів” (Діян. 2), вказуючи, що на вибраних учнів та Пресвяту Богородицю, які перебували у будинку, де Спаситель напередодні страждання та розп’яття звершив Тайну вечерю, зійшов Дух Святий. Благодать Божа, через яку ми спасаємося, зцілюємося від гріха і отримуємо можливість для життя вічного з Богом.
06 червня Троїцька поминальна субота
В родительські дні завжди можна побачити безліч людей, які йдуть на кладовища, щоб вшанувати пам'ять своїх померлих родичів, прибрати на могилках. Але також дуже важливо в цей день прийти в храм Божий на початок Божественної літургії, подати записку з іменами покійних і помолитися за їх упокоєння, або хоча б поставити свічку. Записки можна віддавати відразу в кілька храмів, оскільки, чим більше буде підноситися молитов, тим краще це для наших близьких. Саме молитви наші за покійних є головною і неоціненною допомогою для тих, хто відійшов у інший світ.
У ці дні багато з нас зайняті своїми садами, і тому, на жаль, не всі знаходять час прийти в храм помолитися саме в день родительської суботи. Але це можна зробити і напередодні, в п'ятницю - подати записку, щоб за наших близьких міг помолитися священик. За цим вечірнім Богослужінням також слідує панахида за покійних. А також добре, якщо ми будемо молитися про них кожен день на домашній молитві.
Поточна сторінка: 13
[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]
Розклад богослужінь
6 березня 2021 р. - Субота.
М'ясопусна поминальна субота.
9.00. Літургія. Панахида.
17.00. Вечірня.
7 березня 2021 р. - Неділя.
Неділя м'ясопусна, про Страшний суд. Глас 6.
9.00. Літургія. Молебень.
Поминання спочилих (ПАНАХИДА) не звершується.
Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)