• Головна
  • Проповіді настоятеля
  • Документи
  • Історія Свято-Миколаївської церкви
  • Пам’яті благодійників
  • Відновлення та будівництво храму
  • Списки жертводавців
  • Розпорядок богослужінь
  • Святий Миколай – покровитель храму
  • Парафії Острозького благочиння
  • Світлини
  • Відео
  • Контакти


Митрополит Епіфаній — про Лавру, об’єднання з УПЦ МП та віру в Бога під час війни

 

 

 

 

На свято Богоявлення

 

 

 

 

19 січня Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа

Богоявленням називається свято тому, що при Хрещенні Господа явилась світу Пресвята Тройця ( Мф. 3, 13-17; Мк. 1, 9-11; Лк. 3, 21-22). Бог Отець промовляв з небес про Синa, Син хрестився від святого Предтечі Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба. З древніх часів це свято називалося днем Просічення і святом Світла, тому що Бог є Світло і явився просвітити «тих що сидять у пітьмі тіні смертній» ( Мф. 4, 16) і спасти за благодаттю впалий людський рід.

В древній Церкві був звичай хрестити оголошених у навечір’я Богоявлення, оскільки Хрещення і є духовним просвіщенням людей.

Початок свята Богоявлення належить до апостольських часів. Про нього згадується в Апостольських постановах. З ІІ століття збереглося свідчення святителя Климента Александрійського про святкування Хрещення Господнього і про завершуване перед цим святом нічне бдіння.

В ІІІ столітті на свято Богоявлення відомі бесіди при Богослужінні святого мученика Іполита і святого Григорія Чудотворця. У наступні століття – з ІV по ІХ ст. всі великі отці Церкви Григорій Богослов, Іоанн Золотоуст, Амвросій Медіоланський, Іоанн Дамаскін проводили особливі бесіди про свято Богоявлення. Преподобні Йосиф Студит, Феофан і Візантій написали багато піснеспівів на це свято, котрі співаються і зараз на Богослужінні. Преподобний Іоанн Дамаскін говорив, що Господь хрестився не тому, що Сам мав потребу в очищенні, але щоб, «водами поховати людський гріх», виконати закон, відкрити таїнство Святої Тройці і, насамкінець, освятити «водне єство» і подати нам образ і приклад Хрещення.

Свята Церква в святі Хрещення Господнього утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Лиць Єдиного Бога і навчає нас рівночесно сповідувати і прославляти Святу Тройцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває і руйнує хибні вчення древніх лжеучителів, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу. Церква показує необхідність Хрещення для віруючих в Христа, надихає нас почуттям глибокої вдячності до Просвітителя і Просвітителя нашого гріховного єства. Вона навчає, що наше спасіння і очищення від гріхів можливе тільки завдяки силі Благодаті Святого Духа, і тому необхідно достойно бергти ці благодатні дари Святого Хрещення для Збереження в чистоті того дорогоцінного одягу, про яку говорить нам свято Хрещення: «Всі що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» ( Гал.3,27). 

Джерело: http://www.rivne-cerkva.rv.ua/library/statti/498-19sichna.html

 

 

ЧОМУ ОСВЯЧЕНУ ВОДУ НАЗИВАЮТЬ СВЯТОЮ?

✨Освячена вода використовується під час Таїнства хрещення людини, при освяченні храмів та всіх богослужбових предметів, а також при освяченні будинків та ін. Святою водою окроплюють вірних, її вживають для уздоровлення, шанують як святиню. Чому саме через цю речовину ми отримуємо животворчу і зміцнюючу силу?
✨Глибокий символічний зміст освяченої води можна пояснити, виходячи із того значення, яке вона відіграє в житті Божого творіння: вода є матеріальною основою життя, без неї неможливе життя ані рослин, ані тварин, ані самої людини. Ще одна її важлива фізична властивість: вона очищує. В таких міркуваннях бачимо і богословський зміст символу: водою руйнується стара людина, дарується очищення і підтримується життя нової людини у Хрещенні.
✨Святою водою називають звичайну за походженням воду (колодязну, джерельну, озерну, річкову, водопровідну, очищену, питну), яка через звершення спеціальних молитов (Чину освячення), завдяки благословінню Божому і благодаттю Святого Духа освячується. За вірою людини Господь, зокрема і через освячену воду, творить чудеса – зцілює і очищує, насамперед від духовної скверни, пристрастей, зла. Свята вода – та, що несе Світло Божої благодаті.
✨Водосвяття є мале і велике. З нагоди святкових днів та за потребою вірян Церква звершує молитви на освячення води за малим Чином. А виключно напередодні та у саме свято Богоявлення – звершується Чин великого освячення води. Ця вода зветься агіасмою (від грец. ἁγίασμα – «святиня»).
✨Чин великого освячення води ми звершуємо на спогад про подію Хрещення Господнього, коли Спаситель зійшов у води Йордану як людина, тілесно, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Освячуючи воду, ми просимо у Господа подати через неї благословіння й оновлення для нас самих, для навколишнього світу.
✨Тому ми з благоговінням приймаємо окроплення освяченою водою від священнослужителів, споживаємо цю воду на благословення собі, окроплюємо нею наше житло. Адже ми отримуємо це благословення й очищення не від води як фізичної речовини, не від якоїсь безособової «енергетики» – але просимо й отримуємо благословення від Бога. А вода знаменує зовнішньо, видимо те, що звершується внутрішньо, духовно – але аж ніяк не навпаки!
✨Тому, святкуючи Богоявлення, важливо прийти на богослужіння, помолитися, взяти участь у Таїнстві Євхаристії, а не лише прийти «за святою водою». І допомагатиме освячена вода у зціленні духовних та тілесних хвороб, допоки у наших серцях житиме непохитна віра в Триєдиного Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа.
 
Рівненська єпархія

 

 

 

 

 

 

 

Звернення Митрополита Епіфанія (24 березня 2022 р.)

Вже місяць триває наш успішний спротив відкритій російській агресії. Але насправді нам випало завершити боротьбу проти російської імперської тиранії, розпочату ще понад століття тому. Ми довершуємо справу, розпочату ще тоді – творимо Україну, вільну від кайданів Московії. Кайданів ідеологічних, кайданів політичних, кайданів релігійних.

Читати далі

СЬОГОДНІ ПОМИНАЛЬНА СУБОТА

Великий піст – це час посиленої молитви за наших ближніх, як за живих, так і за спочилих. У цей період Христова Церква запровадила особливі поминальні дні, щоби вшанувати тих, хто завершив свій земний шлях: це суботи другого, третього та четвертого тижня Великого посту. Перший із таких поминальних днів під час Великого посту, коли ми підносимо свої молитви до Всевишнього за упокій своїх рідних і близьких, – сьогодні.

Читати далі

Перша Неділя Великого посту. Торжество Православ'я

Перша Неділя Великого посту називається в церковному календарі Торжеством Православ'я. Провівши нас через верхи седмицю Святої Чотиридесятниці, підживляючи читанням Великого покаянського канону преподобного Андрія Крицького, повчаючи псалмами та піснеспівами духовними, Матір Церква приводить нас до пристановища, яке є першим променем, що провіщає нам Пасхальну радість Світіння Христового Воскресіння. Цей Воскресний день є особливим святом, що відзначається християнами із сивої давнини. Приводом для встановлення такого Торжества стала перемога Православної Церкви над іконоборчою єрессю на VII Вселенському соборі в Нікеї у 787 р. і утвердження цієї істини на Константинопольському соборі у 842 р. при імператриці Феодори.

Читати далі

Проповідь архієпископа Іларіона в Сиропусну неділю

Дорогі брати і сестри! Неділю, яка вводить нас у першу седмицю Великого Посту, Церква здавна називає Сиропусною, або ж згадування вигнання Адама, або ж неділею Прощеною. І кожна з цих означуваних назв має значення для християнина і його майбутнього духовного подвигу.

Євангельське читання, яке ми сьогодні чуємо у храмах від святого апостола і євангеліста Матфея (Мф. 6. 14-21), є частиною Нагірної проповіді Ісуса Христа, в якій Спаситель спонукає нас до того, щоб ми пам'ятали про Бога, наше духовне життя та про інших людей, відмежовуючись від земної несправедливості. 

Читати далі

Стр.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546474849

 

Розклад богослужінь

28 січня 2023 р. - Субота.
17.00 Вечірня.

29 січня 2023 р. - Неділя.
33-тя неділя після П'ятдесятниці. Глас 8. 
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

Лист від настоятеля і громади до Архієпископа Рівненського і Острозького ІЛАРІОНА

4 грудня 2022 року у Свято-Миколаївському храмі міста Острога Рівненської єпархії ПЦУ відбулися парафіяльні збори щодо визначення дати святкування Різдва Христового.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів


Головна | Історія | Благодійники | Відновлення храму | Богослужіння | Контакти
Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd