.jpg)
.jpg)
ПОЧАТОК РІЗДВЯНОГО ПОСТУ
Православна Церква підготовлює вірян до святкування Різдва Христового постом, який триватиме сорок днів, від 28 листопада до 6 січня.
Преподобний Симеон Фессалонікійський говорить, що піст різдвяної Чотиридесятниці – це символ говіння Мойсея, який постував сорок днів і ночей та отримав на кам’яних скрижалях Божі заповіді.
Мета посту полягає в тому, щоб ми до Христового Різдва очистили себе молитвою, таїнствами сповіді та причастя, добрими вчинками і могли благоговійно зустріти явленого у світ Сина Божого.
Загальні правила дотримання Різдвяного посту менш суворі, ніж Великого та Успенського. Зрозуміло, що під час посту заборонено м'ясні, молочні продукти, яйця. Крім того, у понеділок, середу і п'ятницю, за Уставом, не їмо риби та олії. У вівторок і четвер споживаємо їжу з олією. Риба під час Пилипівки дозволяється в суботу, неділю та великі свята.
Із 2 по 6 січня піст посилюється: навіть у суботу й неділю риба не благословляється. А на Святвечір, 6 січня, за благочестивим звичаєм, якщо дозволяє здоров’я, варто взагалі утриматися від поживи «до появи першої зірки». Наголошуємо, що ці настанови стосуються тих, хто може утримуватися від скоромного, не шкодячи своєму здоров’ю. Хворі, вагітні, знесилені, зайняті виснажливою працею мають постувати відповідно до тілесного стану за благословінням свого духівника.
Обмеженнями в харчах піст аж ніяк не вичерпується. Той, хто поститься, повинен більше уваги приділяти духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Святе Письмо, іншу християнську літературу, більше допомагати ближнім. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів, – необхідно примиритися, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють постувальника всіх плодів його труду. Піст – це добра нагода покинути погані звички.
Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки – може бути духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, впадає в гординю (гляньте, мовляв, я пісникую). Без молитви й покаяння, без духовних змін піст – це дієта, і до релігії відношення не має.
Тож нехай Господь допоможе нам достойно пройти Різдвяний піст, з чистим серцем у різдвяну ніч співати разом із небесним хором: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14).
Джерело: Рівненська єпархія
21 листопада Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних
Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Єгудиїла, Варахиїла та ЄремиїлаСвяткування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, який відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято в листопаді 9-му місяці від березня ( з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають « днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» ( Мф. 25,31).
Чини Ангельські розділяються на три ієрархії – вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію складають три чини.
У вищу ієрархію входять: Серафими, Херувими, Престоли. Найближче до Пресвятої Тройці знаходяться шестикрилі Серафими ( Полум’яні, Вогненні) ( Іс. 6, 2). Вони полум’яніють любов’ю до Бога і інших спонукають до неї.
Після Серафимів Господу предстоять многоокі Херувими ( Бут. 3, 24). Їхнє ім’я означає вилиття премудрості, просвіщення, бо через них, що сяють світлом Богопізнання і розуміння таїн Божих, посилається премудрість і просвіщення для істинного Богопізнання.
За Херувимами – предстоять Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, Престоли ( Кол. 1, 16), що таємничо і неосяжно носять Бога. Вони служать правосуддю Божому.
Середню Ангельську ієрархію складають три чини: Господства, Сили і Власті.
Господства ( Кол. 1,16) володіють над наступними чинами Ангелів. Вони настановляють поставлених від Бога земних володарів на мудре правління. Господства навчають володіти почуттями, приборкувати гріховні бажання, підкоряти плоть духу, панувати над своєю вольою, перемагати спокуси.
Сили (1 Пет. 3, 22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудо творення і прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, укріплюють в терпінні, дарують духовну кріп кість і мужність
Власті ( 1 Пет. 3, 22: Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони відбивають від людей бісівські спокуси, утверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.
Нижчу ієрархію складають також три чини: Начала, Архангели та Ангели.
Начала ( Кол. 1, 16) керують нижчими ангелами, направляючиїх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала настановляють людей віддавати кожному честь, яка належить його званню. Навчають керівників виконувати посадові обов’язки не заради особистої слави і вигоди, а заради честі Божої і користі ближнім.
Архангели ( 1Сол. 4, 16) благовістять про велике і преславне, відкривають тайни віри, пророцтва і розуміння волі Божої, укріплюють в людях святу віру, просвічуючи їхній розум світлом Святого Євангелія.
Ангели ( 1 Пет. 3.22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають наміри Божі, настановляють людей до чеснотного і святого життя. Вони охороняють віруючих, утримують від падіння, піднімають впалих, ніколи не покидають нас і завжди готові допомогти, якщо ми забажаємо.
Всі чини Небесних сил носять загальну назву Ангелів – за суттю свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, в свою чергу, просвічують решту.
Над всіма дев’ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл ( ім’я його в перекладі з єврейської означає – « хто як Бог») – вірний служитель Божий, тому що він скинув з Неба гордовитого деницю з іншими павши ми духами. А до інших Ангельських Сил він викликнув: « Будьмо уважні! Станьмо добре перед Сотворителем нашим і не задумаймо неугодного Богові!». За Церковним переданням, що закарбоване в службі Архистратигу Михаїлу, він приймав участь у багатьох старозавітніх подіях. Під час виходу ізраїльтян з Єгипту він супроводжував їх у вигляді вогненного стовпа вночі і хмарного вдень. Через нього явився Сила Господня, що знищила єгиптян посланих фараоном наздогнати ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав Ізраїль у всіх бідах.
Він явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихону ( Нав. 5, 13-16). Сила великого Архистратига Божого явилась у знищенні 185 тисяч воїнів Асирійського царя Сеннахирима ( 4 Цар.19, 35), в поразці нечестивого Антіохового воєначальника Іліодора і в огородженні від вогню трьох святих отроків – Ананії, Азарії і Мисаїла, кинутих в піч на спалення за відмову поклонитися ідолу ( Дан. 3, 92-95)
З волі Божої, переніс пророка авакума з Юдеї до Вавилону, щоб дати їжу Даниїлу кинутому у рів з левами ( кондак акафіста, 8)
Архангел Михаїл заборонив дияволу явити іудеям тіло святого Мойсея для обожнення( Іуд. 1,9).
Святий Архангел Михаїл явив свою силу, коли він дивно спас отрока, кинутого грабіжниками в море з каменем на шиї біля берегів Афону ( Афонський Патерик).
Слід зазначити, що шанування святого Архистратига Михаїла почалося на наших землях ще з часів древньої Русі, про це свідчать чудеса явлені архангелом Божим і велика кількість храмів та монастирів побудованих нашими благочестивими предками на честь Начальника Небесних сил.
Найперше треба згадати, про Михайлівський Золотоверхий монастир, який обрав для себе за оселю Архистратиг Михаїл. Місто Київ, злотоглава столиця нашої держави і вся Україна мають собі за небесного покровителя Архангела Михаїла.
З Священного Писання і Священного Передання для нас відомі також такі Архангели:
Гавриїл – кріпость ( сила) Божа, провісник і служитель Божественної могутності ( Дан. 8, 16; Лк. 1, 26);
Рафаїл – лікування Боже, цілитель людських недугів ( Тов.3, 16; 12,15);
Уриїл – вогонь, чи світло Боже, просвітитель ( 3 Езд. 5, 20);
Селафиїл – молитвеник Божий, той що спонукає до молитви ( 3 Езд. 5, 16);
Єгудиїл- той що славить Бога, той що підкріплює працюючих для слави Господньої і молільник про відплату їм за подвиги;
Варахиїл – роздавач благословення Божого на добрі діла, той що просить для людей милості Божі;
Єремиїл – піднесення до Бога ( 3 Езд. 4, 36).
Ніде не вказується точна кількість святих Ангелів. Для нас це є не важливо. Церква Христова, здавна вшановує Горні Воїнства, Як служителів Божественної Слави, як наших небесних захисників і покровителів, керманичів всього нашого життя.
Архистратиг Михаїл
Архангел Гавриїл
Архангел Рафаїл
Архангел Уриїл
Архангел Селафиїл
Архангел Єгудиїл
Архангел Варахиїл
Архангел Єремиїл
Джерело:http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/334-21lustopada.html
Проповідь архієпископа Іларіона в Сиропусну неділю
Євангельське читання, яке ми сьогодні чуємо у храмах від святого апостола і євангеліста Матфея (Мф. 6. 14-21), є частиною Нагірної проповіді Ісуса Христа, в якій Спаситель спонукає нас до того, щоб ми пам'ятали про Бога, наше духовне життя та про інших людей, відмежовуючись від земної несправедливості.
Слова сьогоднішнього Євангелія доносять до нас прості істини, які давно нам відомі, проте давно і забуті: «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6.14-15).
Неділя м'ясопусна, про Страшний суд
Читання про Страшний суд, яке ми чуємо сьогодні з Євангелія (Мф. 25: 31-46), спонукає нас до роздумів, особливо актуальних в час Великого посту, що починається вже за тиждень. Це не притча, які нам для настанови нагадувала Церква у минулі тижні, а пророцтво і сповіщення про майбутнє, яке чекає всіх нас. У ньому Господь дає розуміння того, як відбуватиметься останній у житті людства Суд та хто стане праворуч від Нього як праведник, і хто ліворуч – як грішник.
М'ясопусна поминальна субота
Присвячуючи неділю М'ясопусну нагадуванню про останній Страшний суд Христів, Церква, маючи на увазі цей суд, встановила клопотати не тільки за живих членів своїх, але і за всіх, від віку спочилих, що у благочесті пожили, всіх родів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю, і молить Господа про помилування їх. Урочисте всецерковне поминання покійних в цю суботу (а також в Троїцьку суботу) приносить велику користь і допомогу спочилим батькам і братам нашим і разом з тим служить виразом повноти церковного життя, якою ми живемо. Бо порятунок можливий тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті що живуть, але і всі спочилі у вірі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності в Церкві Христовій.
Проповідь архієпископа Іларіона в неділю про Блудного сина
Вся п’ятнадцята глава Євангелія від Луки переповнена прикладами, які розповідають про загубленість і віднайдення, падіння і піднесення, гріх і покаяння. І все це проілюстровано у притчах про заблудлу вівцю (Лк 15. 3-7), загублену драхму (Лк. 15. 8-11) та блудного сина. Тому деколи цю главу називають Євангелієм в Євангелії.
Ідилія життя батька і двох синів була порушена бажанням молодшого відокремитись від батькового дому і забрати те, що йому належало по праву, але чим він міг володіти тільки в майбутньому. Нелицемірна та щира батьківська любов по-особливому сприйняла це рішення молодшого сина. Батько не боїться втратити майно. Він готовий пожертвувати матеріальним, але щоб його син у свій час прийшов до розуміння того, що у цьому світі є важливішим. Чому такий сміливий батько? Бо любить! А де є любов, там немає страху. І він впевнений, що поверненнянеодмінно буде.
Проповідь архієпископа Іларіона в неділю про Митаря і Фарисея
У минулу неділю ми чули в Євангелії приклад про митаря Закхея — відомого збирача податків, стремління якого побачити Ісуса було сильнішим за його проблему у низькому зрості й соціальне становище. Сьогодні ми у притчі знову зустрічаємо образ митаря, який разом з фарисеєм перебували у храмі, молячись Богові.
Вони прийшли на молитву і творили її, звертаючись до того ж самого Бога і у тому ж самому святому місці. Крім того, з євангельського опису можемо побачити щирість їхньої молитви, яка не звучала з їхніх вуст завченими фразами, а радше, навпаки, «від повноти серця промовляли вуста». Це зумовило те, що для кожного з них кінцевий результат був зовсім різним.
Свято Стрітення Господнє: тлумачення та пояснення події
15 лютого, на сороковий день після Різдва Христового, православні віруючі відзначаються велике християнське свято – Стрітення Господнє або принесення до Єрусалимського храму Господа нашого Ісуса Христа. Історію цього свята розповідає тільки один євангеліст апостол Лука. Саме цей євангельський текст читається на Літургії в день свята (Лук. 2: 22-40). Як передає ап. Лука: «І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу. І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят» (Лук. 2: 22-24).
Розклад богослужінь
27 листопада 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
Заговини на Різдвяний піст.
Поминання всіх, в Україні голодом заморених.
28 листопада 2021 р. - Неділя.
23-тя неділя після П'ятдесятниці. Глас 6.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Початок Різдвяного посту.
Оголошення!
Шановні парафіяни! Запрошуємо ваших діток до недільної школи! Детальніше на сторінці фейсбуку "Недільна школа Свято-Миколаївської церкви міста Острог" . Приєднуйтесь!
Збір коштів 
