imageВеликим і незчисленним є Собор святих угодників і чудотворців землі Волинської. З впевненістю можна сказати, що нам відомі імена далеко не всіх святих, які своїми подвигами і чудесами освятили землю Волинську. Святкування Собору (тобто спільної пам’яті) всіх святих землі Волинської було започатковано у 1831 році і приурочено поверненю великої православної святині Свято-Успенської Почаївської Лаври до Православ’я, яка більше 100 років перебувала в підпорядкуванні уніатів.

До складу Собору Волинських святих входять:

Рівноапостольні Кирило і Мефодій, вчителі слов’янські; Рівноапостольна, велика княгиня Ольга; Рівноапостольний великий князь Володимир; Святитель, Петро, митрополит Київський, Святитель Феогност, митрополит Київський; Святитель Кипріан, митрополит Київський; Святитель Фотій, митрополит Київський; Святитель Інокентій, єпископ Іркутський; Святитель Нифонт, єпископ Новгородський; Преподобний Стефан, єпископ Володимир-Волинський; Преподобномученик Макарій, архимандрит Овруцький; Преподобномученик Афанасій Берестейський; Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобний Мефодій Почаївський; Преподобний Амфілохій Почаївський; Преподобний Кукша Одеський; Преподобний Варлаам, ігумен Печерський; Преподобний Микола Святоша, князь Луцький; Преподобний Нестор Літописець; Благовірний князь Олег Брянський; Праведна діва Юліанія, княжна Ольшанська-Дубровицька; Преподобний Феодор, князь Острозький; Благовірний Констянтин, князь Острозький; Благовірний Ярополк, князь Володимир-Волинський; Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський.

За нижче поданими посиланнями можна ознайомитися з житієм кожного святого  

Собор Волинських святих ( І частина)

Собор Волинських святих  ( ІІ частина)

Собор Волинських святих ( ІІІ частина)

Собор Волинських святих ( IV частина)

Собор Волинських святих ( V частини)

Собор Волинських святих ( VI частина)

Собор Волинських святих ( VII частина)

Собор Волинських святих ( VIII частина)

 

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


Велика субота

У Велику суботу Православна Церква згадує тілесне поховання Ісуса Христа і зішестя Його в пекло.

Знявши з хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосиф і Никодим поклали Пречисте тіло Господа в новому кам'яному гробі в саду Йосифовому, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей гробу привалили великий камінь. При похованні Ісуса Христа перебували Марія Магдалина й Марія, мати Якова та Іосії.

Первосвященики і фарисеї знали, що Ісус Христос пророкував про своє воскресіння, але не вірячи цьому пророцтву і побоюючись, щоб апостоли не викрали тіла Ісуса Христа і не сказали народові: воскрес із мертвих, - в Суботу випросили у Пілата військову варту, приставили до гробу і сам гріб запечатали (Мф. 27, 57-66; Ін. 19, 39-42) і тим надали істині нове підтвердження.

Читати далі

Останні слова Спасителя на Хресті

Господь Ісус Христос є не лише Спаситель і Викупитель людства, Він є також і наш Учитель. Кожне Його слово несе у собі печать вічності, оновлює, дає життя кожному, хто не залишається глухим по відношенню до нього. В цьому розумінні Голгофа стала тою найвищою учительною кафедрою, з якої Господь дає нам останій урок перед Своєю смертю і Воскресінням. Його слова, виголошені на Хресті, це свого роду останній заповіт для всіх, хто вважає себе послідовником Божественного Учителя. І перші слова, виголошені розіп’ятим Спасителем, були навіть не словами, а молитвою про прощення:«Отче, прости їм, бо не відають, що чинять»(Лк.23,34)   

Ніколи до Христа в історії людства ще не звучали подібні слова. Навпаки, коли карали злочинців смертю, останні частіше всього молились до своїх богів із закликом  про помсту. Спаситель же просить в Отця милості для Своїх розпинателів. Під час Свого земного життя Христос багато повчав і заповідав. Але із усіх Своїх повчань для виголошення на Хресті Він зупиняється саме на заповіді про прощення.

Читати далі

Про Страсну седмицю

Страсною седмицею, називається останній тиждень перед Великоднем, присвячений спогадам про останні дні земного життя Спасителя, про Його страждання, розп'яття, хресну смерть, поховання.

Цей тиждень особливо шанується Церквою. «Всі дні, - йдеться в Синаксарі, - перевершує Свята і Велика Чотиридесятниця, але більше Святої Чотиридесятниці Свята і Велика седмиця (страсна), і більше самої Великої седмиці ця Велика і Свята субота. Називається ця седмиця великою не тому, що її дні або години більші (інших), але тому, що в цю седмицю здійснилися великі і надприродні чудеса і надзвичайні діла нашого Спасителя ... »

За свідченням святителя Іоанна Золотоустого перші християни, палаючи бажанням невідступно бути з Господом в останні дні Його життя, у Страсну седмицю підсилювали моління і збільшували звичайні подвиги посту. Вони, наслідуючи Господа, Який одного разу зазнав з любові до занепалого людства безприкладні страждання, намагалися бути добрими і поблажливими до немочі братій своїх і більше творити справи милосердя, вважаючи непристойним вимовляти засудження в дні нашого виправдання кров'ю Непорочного Агнця, припиняли в ці дні всі тяжби, суди, спори, покарання і навіть звільняли на цей час від ланцюгів в'язнів в темницях, винних не в кримінальних злочинах.

Читати далі

Тимчасові обмеження – наш спільний тягар, покладімося на Бога і, взявши хрест свій, йдімо за Христом, – Митрополит Епіфаній

Сердечно вітаю всіх вас зі святом Входу Господнього в Єрусалим та початком Страсної седмиці!

Сьогодні ми вшановуємо біблійну подію, про яку провістив пророк Захарія за п’ять століть до Різдва Христового, і слова ці ми чуємо в Євангельському читанні: «Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі. Ученики Його спочатку не зрозуміли цього, але, коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому» (Ін. 12: 14 – 16).

«Дочко Сионська»! Так у біблійній мові, у словах пророків часто називається Єрусалим. Господь Ісус Христос урочисто входить у святе місто під радісні вигуки народу, входить як Цар, але не у спосіб, звичний для царів. Адже навіть нам, хто живе у ХХІ столітті, відомо, що хоча віслюк і був твариною, на якій пересувалися, але такий спосіб подорожі ніколи не вважався почесним, тим більше – достойним царів. Однак Спаситель обирає саме осля, щоби в’їхати на ньому до Єрусалима, щоби вступити до столиці не як звичайний цар земний, але як Той, чиє Царство «не від світу цього» (Ін. 18: 36), не як гордовитий володар, але Той, Хто «лагідний і смиренний серцем» (Мф. 11: 29).

Читати далі

Поточна сторінка: 11

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

24 жовтня 2020 р. - Субота.
17.00. Вечірня.  

25 жовтня 2020 р. - Неділя.
20-та неділя після П'ятдесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VII Вселенського собору.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 



Збір коштів