imageВеликим і незчисленним є Собор святих угодників і чудотворців землі Волинської. З впевненістю можна сказати, що нам відомі імена далеко не всіх святих, які своїми подвигами і чудесами освятили землю Волинську. Святкування Собору (тобто спільної пам’яті) всіх святих землі Волинської було започатковано у 1831 році і приурочено поверненю великої православної святині Свято-Успенської Почаївської Лаври до Православ’я, яка більше 100 років перебувала в підпорядкуванні уніатів.

До складу Собору Волинських святих входять:

Рівноапостольні Кирило і Мефодій, вчителі слов’янські; Рівноапостольна, велика княгиня Ольга; Рівноапостольний великий князь Володимир; Святитель, Петро, митрополит Київський, Святитель Феогност, митрополит Київський; Святитель Кипріан, митрополит Київський; Святитель Фотій, митрополит Київський; Святитель Інокентій, єпископ Іркутський; Святитель Нифонт, єпископ Новгородський; Преподобний Стефан, єпископ Володимир-Волинський; Преподобномученик Макарій, архимандрит Овруцький; Преподобномученик Афанасій Берестейський; Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобний Мефодій Почаївський; Преподобний Амфілохій Почаївський; Преподобний Кукша Одеський; Преподобний Варлаам, ігумен Печерський; Преподобний Микола Святоша, князь Луцький; Преподобний Нестор Літописець; Благовірний князь Олег Брянський; Праведна діва Юліанія, княжна Ольшанська-Дубровицька; Преподобний Феодор, князь Острозький; Благовірний Констянтин, князь Острозький; Благовірний Ярополк, князь Володимир-Волинський; Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський.

За нижче поданими посиланнями можна ознайомитися з житієм кожного святого  

Собор Волинських святих ( І частина)

Собор Волинських святих  ( ІІ частина)

Собор Волинських святих ( ІІІ частина)

Собор Волинських святих ( IV частина)

Собор Волинських святих ( V частини)

Собор Волинських святих ( VI частина)

Собор Волинських святих ( VII частина)

Собор Волинських святих ( VIII частина)

 

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Воздвиження Чесного Хреста Господнього – велике християнське двонадесяте свято, яке відзначається 27 вересня. Воно належить до дуже старовинних свят, але і історія знайдення св. Господнього Хреста, та історія встановлення свята покриті серпанком різноманітних легенд, а тому нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.

У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів–Андріан–віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гроб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі було збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера.

Читати далі

Проповідь архієпископа Іларіона на 15 неділю після П’ятидесятниці

Дорогі брати і сестри! Сьогодні 15-та неділя після святої П'ятидесятниці, і вона також має назву неділя перед Воздвиженням. Два євангельських читання, які ми сьогодні чули у храмах від святих апостолів і євангелістів Матфея та Іоана, розповідають нам про найбільшу заповідь любові до Бога і ближніх і про прообраз розп'яття Ісуса Христа та його спасительну смерть на хресті.

Читаючи Євангеліє, ми неодноразово бачимо, що до Христа приходили люди не тільки щоб послухати Його, але щоб і спокусити. Сам прихід законника, людини, яка формувала кодекс старозавітних законів, до Спасителя, його звертання «Учителю» і запитання про найбільшу заповідь у законі вже виглядало підступно і лицемірно. Проте Спаситель не відштовхує його, а дає відповідь на запитання, наголошуючи на любові до Бога і ближніх.

Читати далі

Проповідь архієпископа Іларіона на 14 неділю після П’ятидесятниці

У 14-ту неділю після святої П'ятидесятниці цим промовистим висловом Господь дає нам багато моментів для роздумів про наше життя і покликання бути в числі обраних. Кожне недільне євангельське читання, які ми з вами чули у храмах, дає нам поступові сходинки нашого «діяльного сходження». Так. Спочатку пропонувалося послухати про чудеса, які звершував Спаситель, зараз же ми чуємо притчі, в яких оповідається про Царство Боже, зокрема, про «весільний бенкет».

В образі  весільного банкету господар, який кличе на нього своїх друзів, хоче поділитися зі своїми найріднішими радістю, до якої покликані всі, хто має бажання її розділити. Святі отці, тлумачачи дану притчу, говорять про ряд символічних образів. Господар – це Бог, слуги - ангели, покликані – богообраний народ, їхня відмова - це небажання розділяти участь покликаних у Новозавітній Церкві Христовій. 

Читати далі

11 вересня християни відзначають Усікновення голови Івана Хрестителя

Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.

Згідно з переказами, поминати день усікновення голови Предтечі Господнього Івана почали ще його учні. Але традиція празника та його поширення остаточно сформувалися в V ст. Зокрема це свято згадується у вірменському перекладі Лекціонарію, який відображає практику єрусалимського богослужіння в V ст.

Читати далі

Поточна сторінка: 2

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

24 жовтня 2020 р. - Субота.
17.00. Вечірня.  

25 жовтня 2020 р. - Неділя.
20-та неділя після П'ятдесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VII Вселенського собору.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 



Збір коштів