Розклад богослужінь

22 жовтня 2017 р. - Неділя.
Неділя 20-та після П'ятидесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VІІ Вселенського собору.
9.00. Літургія. Сповідь. Причастя. 

 

 

 

 

 

 

 

 




Збір коштів


14 жовтня – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

«Діва днесь предстоїть у церкві, і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками торжествують, бо ради нас молить Богородиця Предвічного Бога» – це дивне явлення Божої Матері сталося в середині X ст в Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалась риза Богоматері, Її головний покров (мафорій) і частина пояса, перенесені з Палестини в V ст.

У Воскресний день, 14 жовтня, під час всенічної відправи храм був переповнений богомольцями, святий Андрій, Христа ради юродивий, о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Богородицю, що йшла по повітрі. Матір Божа була осяяна небесним сяйвом в оточенні Ангелів і сонму святих. Святий Хреститель Господній Іоанн та святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Схиливши коліна, Пресвята Діва почала зі сльозами молитися за християн і довгий час перебувала на молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку Вона зняла зі Своєї голови покривало і розкрила його над тими, хто молився, захищаючи від Ворогів видимих і невидимих. Пресвята Владичиця сяяла Небесною славою. Святі Андрій та Єпіфаній, що удостоїлись бачити Богоматір, Яка молилася за людей довгий час, дивилися на це славне явлення Покрову Пречистої. У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивне заступництво Богоматері.

У 14 ст. руський паломник дяк Олександр бачив у церкві ікону Пресвтої Богородиці, що молиться за світ, написану так, як її бачив святий Андрій. Але Грецька Церква не знає цього свята. Та по-особливому свято Покрови Пресвятої Богородиці святкується на нашій рідній Українській землі, починаючи з найдавніших часів. Слід зазначити, що святий Андрій, який бачив це дивневидіння, був слов’янин, він у молодому віці потрапив у полон і був проданий у Костантинополі в рабство місцевому жителю Феогносту. В Україні велика кількість храмів освячена саме на честь Покрови Пресвятої Богородиці, що є доказом того, що наші благочестиві предки з найдавніших часів урочисто вшановували це свято. Треба згадати ще й те, що славні лицарі козаки-запорожці, які мужньо боронили православну віру, мали в себе на Січі церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці і вважали Пречисту своєю Небесною Заступницею і Покровителькою.

У свято Покрови Пресвтої Богородиці ми благаємо у Цариці Небесної захисту і Помочі: "Пом’яни нас у твоїх молитвах, Госпоже Діво Богородице, щоб не загинули через примноження гріхів наших, покрий нас від усякого зла і лютих напастей; на Тебе бо надіємось і, Твого Покрову свято шануючи, Тебе величаємо".

Джерело: http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/243-14govtna.html

 

 


 

 

Проповідь у Неділю про Закхея

Через Палестину, що лежить між двома частинами світу Африкою і Азією, проходила велика кількість торгівельних шляхів. Цими шляхами безперервно рухалися каравани купців, подорожніх і прочан. Біля входу у міста, так як сьогодні на кордонах, стояли спеціальні установи - митниці.

Люди, які обслуговували ці установи, мали в народі не дуже добру славу і називалися митарями. Про одного із таких митарів розповідає нам сьогоднішнє Євангеліє. Ця розповідь не стільки про самого митаря, як про чудесну переміну у його житті, яка відбулася внаслідок його зустрічі з Божим Сином, Господом Ісусом Христом.

Читати далі

19 січня Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Богоявленням називається свято тому, що при Хрещенні Господа явилась світу Пресвята Тройця ( Мф. 3, 13-17; Мк. 1, 9-11; Лк. 3, 21-22). Бог Отець промовляв з небес про Синa, Син хрестився від святого Предтечі Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба. З древніх часів це свято називалося днем Просічення і святом Світла, тому що Бог є Світло і явився просвітити «тих що сидять у пітьмі тіні смертній» ( Мф. 4, 16) і спасти за благодаттю впалий людський рід.

В древній Церкві був звичай хрестити оголошених у навечір’я Богоявлення, оскільки Хрещення і є духовним просвіщенням людей.

Читати далі

Слово на Обрізання Господнє

Господь наш Ісус Христос, коли сповнилося вісім днів від Різдва Його, захотів перетерпіти обрізання: і щоб виконати закон — "не прийшов, каже, зруйнувати Закон, але виконати", — підкорявся-бо Закону, щоб йому належне й підвладне вільно вчинити, як же говорить Ангел: "Послав Бог Сина Свого, що був під Законом, щоб тих, хто під законом, викупити", і щоб показати Себе, що прийняв плоть справжню, і щоб загородилися уста єретиків, які говорили, нібито Христос не прийняв на Себе справжньої плоті людської, але примарно народився. Обрізався, щоб очевидною була Його людськість, бо якщо не вбрався б у нашу плоть, то як можна було обрізаному бути примарі, а не плоті? Говорить святий Єфрем Сирин: "Якщо б не був плоттю, то кого б Йосип обрізав. Але тому що плоть була справжня, то й обрізався як чоловік, і кров'ю справжньою обагрилося немовля, як син чоловічий, і боліло, і плакав від болю, як же властиво природі людській. Ще ж і для того плоттю обрізався, щоб духовне ввести нам обрізання: закінчив-бо старий, той, що по плоті, закон, почав новий — духовний. А так, як же старий плотський чоловік обрізав чуттєву плоть, так духовний новий обрізати мусить помислові пристрасті: лють, гнів, заздрість, гординю, нечистоту й інші гріхи та гріховні бажання. У восьмий же день обрізався, кров'ю Своєю пишучи нам життя майбутнє, яке учителі звичайно восьмим днем або віком називають, — так нинішнього канону творець Стефан у четвертій пісні говорить: "Майбутнього безперервне восьмого віку життя зображає, у нього ж Владика обрізався [плоттю]". Але і святий Григорій Ниський говорить таке: "Восьмиденне [обрізання] законоположилося, восьмим днем майбутній восьмий вік назнаменовуючи".

Читати далі

Різдвяний Піст: як правильно його провести?

Від 28 листопада до 6 січня включно триває Різдвяний піст або Пилипівка.
На питання, як правильно дотримуватися Різдвяного посту, відповідає Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет:

Від 28 листопада до 6 січня включно триватиме Різдвяний піст або Пилипівка. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.

Протягом посту християни не повинні вживати в їжу продукти тваринного походження - м’ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять. Різдвяний піст відноситься до не суворих постів, а тому за церковним Уставом під час нього може вживатися риба та олія. На час посту ті, хто перебувають у шлюбі, повинні утриматися від статевих відносин.

Читати далі

 

Сторінки.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940