78544Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається 7 квітня (25 березня старий стиль). Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 7 січня (25 грудня), яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.

Вперше ця дата з'являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського як день Розп'яття Спасителя за римським календарем (ще в VI ст. Св. Мартін з Браги писав, що багато галльських єпископів вважали Пасху нерухомим святом). При цьому сщмч. Іполит на підставі зіставлення ряду біблійних віршів і буквального їх тлумачення стверджував, що Різдво Христове відбулося через 5500 років після створення світу. Переконання про 5500-літньому вік творіння до часу пришестя у світ Спасителя і про збіг дат створення світу і пришестя Христа у плоті перейшло в александрійську традицію, але тут вирішальною стала дата не Різдва Христового, а Благовіщення: свт. Афанасій Великий писав, що Христос втілився в утробі Діви на 25-й день березня, тому що в цей день спочатку Бог створив людину.

З V століття місце дати Розп'яття зайняла дата Воскресіння, а час земного служіння Спасителя від Втілення до Воскресіння стало вважатися кратним цілому числу років.

У візантійській традиції дата 25 березня має величезне значення - це день не тільки Благовіщення, а й створення світу, і Воскресіння Христового, від неї відраховуються дати інших свят: Різдва Христового, Зачаття та Різдва св. Іоанна Предтечі. День Благовіщення нерідко вважався днем початку церковного чи навіть цивільного року як на Сході, так і на Заході. Переконання про збіг історичної дати Воскресіння Христового з 25 березня привело до того, що цей день отримав назву "Киріопасхи" (Киріопасха - Господственна (тобто справжня, нормальна) Пасха, іноді зустрічається неправильна етимологія - Господня Пасха). Зараз Киріопасхою називають збіг свят Великодня і Благовіщення, що відбувається раз на кілька років.

В Україні в зв'язку з використанням Церквою юліанського календаря 25 березня випадає на 7 квітня. за григоріанським ("цивільним") календарем).

Встановлення
Зображення Благовіщення присутні вже серед розписів катакомб 2-ї половини II - 1-й пол. III століть, тим не менш, можна з великим ступенем ймовірності стверджувати, що встановлення особливого свята Благовіщення відбулося не раніше IV століття.

Відкриття св. рівноапостольної Оленою на початку IV ст. святих місць земного життя Господа Ісуса Христа і розпочате нею будівництво храмів на цих місцях (зокрема, в Назареті) викликали зростання інтересу до події Різдва Христового і таємниці Втілення, можливо, з цим пов'язано і встановлення Благовіщення як окремого свята. На початку VIII ст. вірменський автор Григор Ашаруні писав, що свято Благовіщення було встановлений свт. Кирилом Єрусалимським, тобто в 3-й чверті IV ст.

Оскільки відомості про константинопольське богослужіння V-VI ст. нечисленні, нічого певного про святкування Благовіщення в цей період в Константинополі стверджувати не можна, але вже до кінця VII ст. це одне з найбільш шанованих тут свят. Всі візантійські пам'ятки VIII і наступних століть називають Благовіщення серед найважливіших свят; богослужіння Благовіщення незмінно відбувається 25 березня.

На Заході відомості про свято Благовіщення сходять приблизно до того ж часу, що і на Сході. З творів західних отців Церкви і письменників відомі слова на Благовіщення, приписувані латинським авторам V ст. блаженному Августину, святим Петру Хрисологу і Льву I Великому. Однозначно про літургійне шанування дня Благовіщення говориться в Liber Pontificalis часів папи Сергія I (687-701), де Благовіщення входить в число 3 свят, присвячених Божій Матері, коли в Римі відбувалася урочиста процесія.

Назва свята в давнину не була постійною, сучасна грецька назва "євангелісмос" з'являється лише з VII ст. У творах стародавніх авторів зустрічаються назви: грец. "День вітання", "сповіщення" або "день / свято Благовіщення"; лат. "Annuntiatio angeli ad beatam Mariam Virginem" (Благовіщення ангела до блаженної Діви Марії), "Mariae salutatio" (вітання Марії) і ряд інших подібних за змістом назв. Благовіщення сприймалося і як Господське, і як Богородичне свято. На відміну від Православної Церкви, де Благовіщення вважається одним з найважливіших свят (повна назва - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії), в католицтві це свято другого класу (повна назва Annuntiatio beatae Mariae Virginis - Благовіщення Блаженної Діви Марії).

Джерело: Рівненська єпархія





 

 

 

 

 

 

 

 

 


Митрополит Епіфаній: "Не на показ, не з примусу, а добровільно та щиро, з любові до Бога, допомагаймо своєму ближньому, який опинився у скруті"

Часто ми запитуємо у себе: чи правильно чинимо, чи справедливе ухвалюємо рішення, як краще вчинити у тій чи іншій ситуації? Аби знайти відповіді на ці непрості питання, варто подумати над тим, а як би ви зробили для Бога – свого люблячого Небесного Отця?

Усе найкраще, що звершує людина у своєму житті, лине від щирої душі, спонукається любов‘ю, добром та милосердям. Саме ці чесноти, які ми плекаємо у своєму серці, є, зокрема, свідченням нашої віри у Христа. Як ми можемо показати Богові, що дійсно слідуємо Його вченню? Найперше, своїми вчинками щодо ближніх, добром, яке ми проявляємо до інших людей, бо Господь навчає нас: «Істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили» (Мф. 25: 40).

Читати далі

Радісних Різдвяних свят! - 2020

Із великою радістю і духовним піднесенням ми святкуємо народження Господа нашого Ісуса Христа. Це одне із найбільших свят церковного року, що завжди приносить радість у наші душі, великі надії та сподівання, утвердження у вірі. Ця подія нас об’єднує: збирає родини за святковим столом, парафіян – на спільній молитві у храмі, хористів-колядників у домівках всіх тих, хто хоче чути благодатну новину про народження нашого Спасителя.

Тож сердечно вітаю Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим і Новим 2020 роком і складаю молитву Господу, щоб Він зміцнив нашу нову православну церкву і допоміг нам зберегти єдність нашої країни.

Читати далі

Архієпископ Іларіон привітав духовенство і вірян з Різдвом Христовим та Новим роком

Архієпископ Іларіон привітав духовенство і вірян з Різдвом Христовим та Новим роком. Див. відео.

Читати далі

Проповідь Митрополита Епіфанія на Євангельське зачало 28-ї неділі після П’ятидесятниці

Всі люди, які живуть на землі, покликані нашим Творцем і Богом до вічного життя, покликані ввійти в таїнство безкінечної любові – Царство Небесне. Господь створив світ для того, щоб розділити з людьми вічну Божественну радість, але люди не тільки не сприйняли цього, а навіть знехтували і відкинули, навівши на себе прокляття гріха і смерті. Пізніше Бог послав у світ Свого Єдинородного Сина, щоб спасти людей від прокляття та знову дати можливість спасіння і вічного життя, але і це не було сприйняте людьми. Господь дав нам все необхідне для нашого спасіння, і кожен має можливість засвоїти для себе ті благодатні дари, які вилив Всемилостивий Отець на грішний світ. Хто ж зуміє засвоїти все це – стане учасником вічних благ, тому що і притча, яку ми чули у сьогоднішньому євангельському читанні, дає нам яскравий приклад цього.

Читати далі

Поточна сторінка: 9

[12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546]

                                     

 

  Розклад богослужінь

 
12 квітня 2020 р. - Неділя.
6-та неділя Великого посту, ваїй, цвітоносна, вербна. ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ.
9.00. Літургія.
Богослужіння звершується без присутності вірян.

Освячену вербу можна брати упродовж дня на подвір'ї храму у неділю, 12 квітня  (після 11.00 ). 

  

 

 

 





Збір коштів