imageВеликим і незчисленним є Собор святих угодників і чудотворців землі Волинської. З впевненістю можна сказати, що нам відомі імена далеко не всіх святих, які своїми подвигами і чудесами освятили землю Волинську. Святкування Собору (тобто спільної пам’яті) всіх святих землі Волинської було започатковано у 1831 році і приурочено поверненю великої православної святині Свято-Успенської Почаївської Лаври до Православ’я, яка більше 100 років перебувала в підпорядкуванні уніатів.

До складу Собору Волинських святих входять:

Рівноапостольні Кирило і Мефодій, вчителі слов’янські; Рівноапостольна, велика княгиня Ольга; Рівноапостольний великий князь Володимир; Святитель, Петро, митрополит Київський, Святитель Феогност, митрополит Київський; Святитель Кипріан, митрополит Київський; Святитель Фотій, митрополит Київський; Святитель Інокентій, єпископ Іркутський; Святитель Нифонт, єпископ Новгородський; Преподобний Стефан, єпископ Володимир-Волинський; Преподобномученик Макарій, архимандрит Овруцький; Преподобномученик Афанасій Берестейський; Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобний Мефодій Почаївський; Преподобний Амфілохій Почаївський; Преподобний Кукша Одеський; Преподобний Варлаам, ігумен Печерський; Преподобний Микола Святоша, князь Луцький; Преподобний Нестор Літописець; Благовірний князь Олег Брянський; Праведна діва Юліанія, княжна Ольшанська-Дубровицька; Преподобний Феодор, князь Острозький; Благовірний Констянтин, князь Острозький; Благовірний Ярополк, князь Володимир-Волинський; Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський.

За нижче поданими посиланнями можна ознайомитися з житієм кожного святого  

Собор Волинських святих ( І частина)

Собор Волинських святих  ( ІІ частина)

Собор Волинських святих ( ІІІ частина)

Собор Волинських святих ( IV частина)

Собор Волинських святих ( V частини)

Собор Волинських святих ( VI частина)

Собор Волинських святих ( VII частина)

Собор Волинських святих ( VIII частина)

 

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вітальне слово архієпископа Іларіона з нагоди Дня матері

Щороку другу неділю травня прийнято вважати днем, коли майже увесь світ відзначає День матері.  Напередодні цього свята  архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон привітав матерів:

Любі наші матері! Щиросердечно вітаю вас із Днем матері! Шанобливе та поважне ставлення до матері, її високий авторитет у сім’ї та суспільстві за всіх часів притаманні українському народу, а материнська молитва була і є надійною та могутньою опорою духовності українців.

Образ матері, її сердечне тепло та ласка для кожної людини назавжди залишаються найдорожчими святинями, що втілюють моральні чесноти, уособлюють незрадливість і самопожертву, символізують життя, родинне тепло, затишок і всепереможну любов.

Читати далі

6 травня пам'ять Георгія Побідоносця (Юрія Переможця)

Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут (в давнину - Беліт), біля підніжжя Ліванських гір.

Вступивши на військову службу, великомученик Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Досягнувши незабаром звання тисяцького, св. Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Діоклетіан був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римських богів. Поставивши собі за мету відродити в Римській імперії язичництво, що відмирало, він увійшов в історію, як один із найжорстокіших гонителів християн.

Читати далі

Неділя жінок-мироносиць

Неділя через 2 тижні після Пасхи називається неділею жінок-мироносиць. Цього дня Церква згадує людей, які зберегли вірність Ісусу Христу – своєму Господу та Учителю – в той час коли Його найближчі учні-апостоли розбіглися хто куди й переховувалися з остраху перед юдеями. Цими людьми, які залишилися поруч із Спасителем в часи Його хресних страждань та смерті, були Діва Марія та декілька жінок, а також два заможних чоловіки – праведні Йосиф Аримафейський та Никодим, які були таємними учнями Христа.

Читати далі

Що таке Радониця?

У вівторок другого після Пасхи тижня звершується особливе загальноцерковне поминання всіх від віку спочилих православних християн. Цей день носить назву Радониця – від слова «радість», якою ми ділимося з нашими рідними, душі яких вже у вічності, і вітаємо їх словами «Христос Воскрес!». 

В день Радониці у храмах звершується перша уставна Панахида після Великого четверга Страсного тижня, бо під час Великого посту поминання померлих звершується у визначені дні, а з Чистого четверга до Радониці зазвичай взагалі не звершується. 

Читати далі

Поточна сторінка: 9

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

24 жовтня 2020 р. - Субота.
17.00. Вечірня.  

25 жовтня 2020 р. - Неділя.
20-та неділя після П'ятдесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VII Вселенського собору.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 



Збір коштів