Митрополит Епіфаній — про Лавру, об’єднання з УПЦ МП та віру в Бога під час війни

На свято Богоявлення

19 січня Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа

Богоявленням називається свято тому, що при Хрещенні Господа явилась світу Пресвята Тройця ( Мф. 3, 13-17; Мк. 1, 9-11; Лк. 3, 21-22). Бог Отець промовляв з небес про Синa, Син хрестився від святого Предтечі Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба. З древніх часів це свято називалося днем Просічення і святом Світла, тому що Бог є Світло і явився просвітити «тих що сидять у пітьмі тіні смертній» ( Мф. 4, 16) і спасти за благодаттю впалий людський рід.

В древній Церкві був звичай хрестити оголошених у навечір’я Богоявлення, оскільки Хрещення і є духовним просвіщенням людей.

Початок свята Богоявлення належить до апостольських часів. Про нього згадується в Апостольських постановах. З ІІ століття збереглося свідчення святителя Климента Александрійського про святкування Хрещення Господнього і про завершуване перед цим святом нічне бдіння.

В ІІІ столітті на свято Богоявлення відомі бесіди при Богослужінні святого мученика Іполита і святого Григорія Чудотворця. У наступні століття – з ІV по ІХ ст. всі великі отці Церкви Григорій Богослов, Іоанн Золотоуст, Амвросій Медіоланський, Іоанн Дамаскін проводили особливі бесіди про свято Богоявлення. Преподобні Йосиф Студит, Феофан і Візантій написали багато піснеспівів на це свято, котрі співаються і зараз на Богослужінні. Преподобний Іоанн Дамаскін говорив, що Господь хрестився не тому, що Сам мав потребу в очищенні, але щоб, «водами поховати людський гріх», виконати закон, відкрити таїнство Святої Тройці і, насамкінець, освятити «водне єство» і подати нам образ і приклад Хрещення.

Свята Церква в святі Хрещення Господнього утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Лиць Єдиного Бога і навчає нас рівночесно сповідувати і прославляти Святу Тройцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває і руйнує хибні вчення древніх лжеучителів, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу. Церква показує необхідність Хрещення для віруючих в Христа, надихає нас почуттям глибокої вдячності до Просвітителя і Просвітителя нашого гріховного єства. Вона навчає, що наше спасіння і очищення від гріхів можливе тільки завдяки силі Благодаті Святого Духа, і тому необхідно достойно бергти ці благодатні дари Святого Хрещення для Збереження в чистоті того дорогоцінного одягу, про яку говорить нам свято Хрещення: «Всі що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» ( Гал.3,27). 

Освячена вода використовується під час Таїнства хрещення людини, при освяченні храмів та всіх богослужбових предметів, а також при освяченні будинків та ін. Святою водою окроплюють вірних, її вживають для уздоровлення, шанують як святиню. Чому саме через цю речовину ми отримуємо животворчу і зміцнюючу силу?

Глибокий символічний зміст освяченої води можна пояснити, виходячи із того значення, яке вона відіграє в житті Божого творіння: вода є матеріальною основою життя, без неї неможливе життя ані рослин, ані тварин, ані самої людини. Ще одна її важлива фізична властивість: вона очищує. В таких міркуваннях бачимо і богословський зміст символу: водою руйнується стара людина, дарується очищення і підтримується життя нової людини у Хрещенні.

Святою водою називають звичайну за походженням воду (колодязну, джерельну, озерну, річкову, водопровідну, очищену, питну), яка через звершення спеціальних молитов (Чину освячення), завдяки благословінню Божому і благодаттю Святого Духа освячується. За вірою людини Господь, зокрема і через освячену воду, творить чудеса – зцілює і очищує, насамперед від духовної скверни, пристрастей, зла. Свята вода – та, що несе Світло Божої благодаті.

Водосвяття є мале і велике. З нагоди святкових днів та за потребою вірян Церква звершує молитви на освячення води за малим Чином. А виключно напередодні та у саме свято Богоявлення – звершується Чин великого освячення води. Ця вода зветься агіасмою (від грец. ἁγίασμα – «святиня»).

Чин великого освячення води ми звершуємо на спогад про подію Хрещення Господнього, коли Спаситель зійшов у води Йордану як людина, тілесно, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Освячуючи воду, ми просимо у Господа подати через неї благословіння й оновлення для нас самих, для навколишнього світу.

Тому ми з благоговінням приймаємо окроплення освяченою водою від священнослужителів, споживаємо цю воду на благословення собі, окроплюємо нею наше житло. Адже ми отримуємо це благословення й очищення не від води як фізичної речовини, не від якоїсь безособової «енергетики» – але просимо й отримуємо благословення від Бога. А вода знаменує зовнішньо, видимо те, що звершується внутрішньо, духовно – але аж ніяк не навпаки!

Тому, святкуючи Богоявлення, важливо прийти на богослужіння, помолитися, взяти участь у Таїнстві Євхаристії, а не лише прийти «за святою водою». І допомагатиме освячена вода у зціленні духовних та тілесних хвороб, допоки у наших серцях житиме непохитна віра в Триєдиного Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа.

 

Рівненська єпархія