В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!   

Дорогі браття і сестри!  

Недавно ми з вами святкували найвеличнішу подію у справі Божого домобудівництва нашого спасіння – Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Сьогодні ж ми згадуємо не менш важливу подію у житті нашого Спасителя – Його хрещення у водах Йорданських. Сьогоднішнє свято, за словами святителя Іоана Золотоустого, є печаттю різдвяного циклу, бо запечатує Вифлеємський вертеп, де Ветхий днями, як дитина біля грудей матері, лежав у яслах; Він же відкриває йорданські джерела, де Той же Ветхий днями хреститься нині з грішниками, даруючи світові Своїм пречистим тілом відпущення гріхів. У першому випадку народжений з утроби Пречистої Діви явився для дітей як дитина, для матері – сином, для волхвів – царем ...; у другому випадку, саме в час Свого хрещення, Він приходить на Йорданські води для того, щоб омити гріхи митарів і грішників.  

Господь наш Ісус Христос після повернення з Єгипту постійно перебував у Галилеї, у місті Назареті, де був вихований своїми батьками, приховуючи від людей силу Свого Божества і премудрість до тридцятилітнього віку, бо неможливо було в юдеїв нікому раніше тридцятилітнього віку бути вчителем або священиком. Саме тому Христос і не починав Свого служіння, Своєї проповіді і не являв Себе Сином Божим і, за словами святого апостола Павла, Первосвящеником Великим, Який перейшов небеса (Євр. 4: 14), доки не досяг зазначеного віку. Коли ж настала повнота часу і закінчився визначений час приготування людського роду до спасіння, тоді прийшов час виконати волю Отця Небесного, показати і відкрити людям шлях в Царство Боже. У цей час, за пророцтвом Ісаї, у країні Йорданській лунає «глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому» (Мф. 3: 3).

Предтеча і Хреститель Спасів Іоан з’являється в Юдейській пустелі і проповідує покаяння, готуючи вірних рабів до зустрічі з обітованим і очікуваним Месією. Той, Хто послав Іоана на проповідь, дав йому знамення, за яким він повинен був упізнати Месію, Який прийшов у світ. Про це говорить і сам Хреститель у своїй проповіді: «Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим» (Ін. 1: 33). До Іоана приходили єрусалимляни з усієї країни Юдейської і вся околиця Йорданська і хрестились від нього, сповідуючи свої гріхи (Мф. 3: 5 – 6; Мк. 1: 5). Тоді прийшов і Ісус з Галилеї, щоб хреститися від Іоана (Мф. 3: 13). Спаситель прийшов у той час, коли Предтеча сповіщав про Нього народу, кажучи: «Гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мк. 1: 7 – 8). Обітований Ангел завіту, Творець неба і землі, Яким споконвіку все створено, зберігається і керується до цього часу, Цар, Якому зі страхом і трепетом поклоняються херувими і серафими, «приходить на Йордан, до Іоана хреститися від нього» (Мф. 3: 13).  

Христос не мав навіть найменшої потреби приймати хрещення від Іоана. Будучи непорочним і безгрішним, народженим від Духа Святого і Пречистої і Пресвятої Діви Марії, Спаситель Сам був джерелом чистоти і святості, але через те, що Він був посланий у світ Богом Отцем для того, щоб взяти на себе гріхи світу, приходить на Йордан, щоб очистити, омити їх святим хрещенням.  

Розуміючи тайну предвічного боговтілення, Іоан стримував Його, кажучи: «Мені треба хреститися від Тебе і чи Тобі приходити до мене?» (Мф. 3: 14). «Хто бачив Владику, – говорить у день свята святитель Іоан Золотоустий, – Який стоїть перед рабом? Хто бачив царя, який схилив би голову перед своїм воїном? Хто бачив пастиря, якому б вівця вказувала шлях?» «Мені, – продовжує говорити устами Предтечі святитель, – потрібно хреститися від Тебе» – тобто, Владико, Ти Сам дай мені те хрещення, яке Ти хочеш дати світові. Я маю потребу в тому, щоб Ти охрестив мене, бо я перебуваю під тягарем праотцівського гріха і ношу в собі отруту змія. Мені потрібно хреститися від Тебе. Мертвий не може підняти живого і хворий не зціляє лікаря! Учень не вищий за вчителя свого і слуга не вищий за господаря свого (Мф. 10: 24). Навіщо Ти примушуєш мене звершувати те, що перевищує мої сили». Та Господь сказав Іоану: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3: 15).  

Яку правду? Про що говорив Спаситель? Святитель Іоан Золотоустий говорить, що Спаситель немовби говорив: «Так, Я виконав усі заповіді, дані в Законі, і залишилась тільки одна – стосовно хрещення. Мені належить виконати і цю. Не бійся, але сміло охрести Мене, бо Я спасу світ; Я віддаю Себе на смерть, щоб оживити умертвлене єство людське. Через Своє чоловіколюбство Я раніше всіх віків вирішив спасти рід людський. Я це роблю, тому що не нехтую творінням рук Моїх, не осоромлюся земного єства. Залиш тепер, тому що так належить».  

Святитель Епіфаній Кіпрський говорить, що Христос прийшов на Йордан і хрестився від Іоана не тому, що мав потребу в омитті гріхів, але для того, щоб виконати до кінця все, що було властиве прийнятому Ним людському єству, і показати, що Він прийняв істинну плоть і є істинною людиною. Хреститель Іоан звершив місію, покладену на нього раніше віків, Він охрестив Спасителя, і, як тільки вийшов Ісус з води, «розкрилися Йому небеса, і побачив Іоан Духа Божого, Який сходив, мов голуб, і спускався на Нього. І ось голос лунає з неба, який говорить: Це є син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3: 16 – 17).  

Потрібно розуміти, дорогі браття і сестри, що сутність сьогоднішнього величного свята полягає не тільки в хрещенні Христа, але і в Богоявленні. «Нині, – говорить святитель Іоан Золотоустий, – над водами Йорданськими являється Бог, Єдиний у Тройці: Отець – у гласі, Син – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба». Так через предвічну раду Божу явно і ясно відкрилась тайна Пресвятої Тройці. У час хрещення Ісус Христос явився Богом у плоті і разом з тим явив нам найвеличнішу тайну Божественної Тройці. Для нас це явлення надзвичайно важливе, адже воно перекреслює всі єретичні думки і твердження про те, що Син Божий не був досконалим Богом, а тільки знаряддям в руках Бога Отця. Явлення Пресвятої Тройці на Йордані дає нам ясне розуміння того, що всі три Її іпостасі рівні між собою.  

Хрещення Іоанове було призначене Богом для покаяння ізраїльського народу, адже Іоан хрестив хрещенням на покаяння для відпущення гріхів (Мк. 1: 4). Ісусове ж хрещення є для нас прообразом життя вічного. Для кожного віруючого, який охреститься в ім’я Господнє, відкриваються небеса, і він вступає в таємниче благодатне єднання з Отцем, Сином і Святим Духом. З моменту хрещення людина стає носієм і храмом Духа Святого.  

Подальші події після хрещення Спасителя показали, що воно мало для нас ще один не менш важливий і надзвичайно глибокий зміст. Господь став відомим людям не під час народження, а під час хрещення, і після нього вступає на справу служіння людям. Світові відкривається Його Божественна всемогутня сила, якою Він повертав зір сліпим, глухим слух, німим мову, зціляв проказу і одним словом воскрешав померлих.  

Дорогі браття і сестри! Свята Церква, прославляючи хрещення Господнє, закликає кожного із нас наслідувати все те, що виконав Спаситель. Не маючи потреби в омитті гріхів, Він все ж виконав Закон, тим самим закликаючи і нас до смиренного виконання всього, що вимагає від нас Церква. Після хрещення Ісус віддалився в пустелю, де переносив піст і спокуси диявола, якого переміг словом Божим. Господь закликає кожного із нас боротися із життєвими спокусами і пристрастями, долаючи їх з допомогою Божою.  

Свята Церква, закликаючи нас до праведності, взиває разом зі святим апостолом Павлом: «Благодать Божа явилась, спасительна для всіх людей, яка вчить нас, щоб ми відкинувши нечестя і мирські похоті, цнотливо, праведно і побожно жили в нинішньому віці, очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа» (Тит. 2: 11 – 13). Амінь.    

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній