Проповідь на 7-му Неділю після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Євангелії, які читаємо кожної неділі під час Святої Літургії, не є випадкові, а спеціально підібрані. Їх можна зібрати у певні тематичні групи. Так, євангельські історії перших неділь після Зіслання Святого Духа розповідають про прояв віри та її користь для людини.

Розповідь про віру сотника навчає нас, що віра повинна переростати у довір’я Богу й служіння ближнім. 
Історія про гадаринських біснуватих нагадує, що віра в Бога захищає нас від впливу злого духа й різних гріхів. 
Приклад чотирьох товаришів розслабленого показує нам, що віра у Божу всемогутність оздоровляє нас від різних недуг, дає силу нести тягарі життя, зближає людей між собою, зокрема у недолі. 
Оздоровлення Ісусом двох сліпців відкриває нам віру, як очі душі, духовний зір, який допомагає нам пізнавати Бога. 
Щоб віра в Бога приносила нам користь, давала плоди любові, християнин повинен навчитися бачити Бога в житті, у світі, в потребах ближніх, як сказав Христос: «Усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили» (Мф. 25, 40). Віра, яка бачить Бога у житті, готова служити ближнім, ділитися його любов’ю з іншими. 
Дуже важливим і цінним органом людського тіла є око. Око – складний і делікатний орган людського тіла. Сьогодні медицина лікує різні недуги ока, але ще не роблять пересадки ока. Око дозволяє людині бачити речі в світі, розрізняти їх види, кольори та користуватися ними. 
Коли згадати різні тілесні недуги та запитати, яка серед них найважча, практично небезпечна у своїх наслідках, то можна однозначно сказати, що це сліпота. Пошкодження ока, втрата зору дуже обмежує фізичні можливості людини обслужити себе, допомогти собі, не кажучи вже про поміч іншим. Сліпа людина стає дуже залежною від інших осіб, зданою на їхню поміч і милість. Сліпота завдає людині, як фізичну, так і моральну шкоду.
Подібно й віра – духовний зір, очі душі відіграють важливу роль у житті люди. Вони дають людині можливість бачити Бога, тобто бачити сенс життя, отримати оздоровлення від недуг, спасіння, відрізняти добро від зла, користь і небезпеку для себе та свого життя. 
Очі віри дають людині можливість бачити красу Божої любові, розуміти Божий закон, тобто бачити в ньому дорогу до Бога, до вічного щастя і радості з Богом. Брак віри - духовного зору позбавляє християнина бачити красу Божої любові, переживати радість вже тут і у вічності. І як неможливо взяти око від здорової людини і прищепити хворій, так неможливо взяти віру від однієї людини й передати іншій. Духовний зір віри можна лише виховати у душі з допомогою молитви та Божої ласки.
Сьогодні багато людей зазнають у різні періоди життя терпіння – фізичні і моральні. І дуже часто терплять саме через духовну сліпоту: слабку віру, коли в труднощах звертаються до забобонів, гадань, різних гадалок і ворожбитів, а не до Господа Бога; через самолюбство, коли людина думає більше про власне добро, ніж про спільне добро, добро інших людей; через гордість, коли сильніші не хочуть поступитися слабшим, ставлять себе вище від них, стараються принизити, висміяти їх різними грубими, двозначними жартами; користолюбство, коли один старається підступно використати іншого для своєї власної користі і збагачення; заздрість, коли одні не вміють радіти успіхами і здобутками інших, вороже ставляться до них. 
Тут варто пригадати слова Ісуса Христа, який сказав таке: «Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то – якою ж великою буде темрява!» З цих слів Христа можемо зробити однозначний висновок, що рівень нашого життя залежить від нашого духовного зору, тобто від рівня нашої віри. Отже, як людина дотримується божих заповідей, таким є її життя, або в світлі Божої ласки, або в темряві гріха і у владі сатани.
Один мудрець запитав своїх учнів: «Як можна розпізнати, коли закінчується ніч і настає день?» Учні почали думати, але не змогли знайти відповіді. Тоді один із них встав і каже: «Мабуть тоді, коли вже можна розрізнити дерево одне від другого, коли можна розпізнати вже людей. Ні – відповів мудрець. То ж по чому можемо це розпізнати?” – запитали мудреця учні. А він каже: «Коли ти зустрінеш людину і на її обличчі побачиш свого брата або сестру, це буде знак, що закінчилася ніч і настав день, що у твоїй душі закінчилася ніч гріха та зійшло світло Божої благодаті». 
Бажаю вам гострого духовного зору до кінця життя, чистої і твердої віри. Хай наша віра провадить нас до Бога, допомагає іти за Христом, просвітлює, очищає і оздоровлює наші душі силою його ласки, а через нас провадить інших до Бога, як джерела духовного світла, щастя і радості. Амінь.

Джерело: http://kolomija.com/bbloteka/propovd/1067-propovd-na-7-mu-nedlyu-pslya-pyatidesyatnic.html



17 грудня – святої великомучениці Варвари

Свята великомучениця Варвара жила і прийняла мученичеську кончину при імператорі Максиміні (305 — 311). Батько її, язичник Діоскор, був багатою і шанованою людиною в місті Іліополі Фінікійському. Рано овдовівши, він усю свою нерозтрачену любов зосередив на єдиній дочці.

Варвара росла неабиякою красунею. Дивуючись незвичайній вроді доньки, Діоскор вирішив продовжити її виховання подалі від сторонніх очей. Для цього він побудував вежу, де, крім Варвари, перебували тільки її вчителі-язичники. З вежі відкривався гарний пейзаж, було видно усю красу довколишньої місцевості. Вдень можна було дивитися на лісисті гори, на швидкоплинні річки, на рівнини, вкриті строкатим килимом квітів; вночі величний хор небесних світил чарував невимовною красою.

Читати далі

13 грудня Православна Церква вшановує пам'ять святого апостола Андрія Первозванного

Святий апостол Андрій Первозванний був родом з Віфсаїди Галілейської. Згодом він жив у Капернаумі, на березі Генісаретського озера разом з братом Симоном, займаючись рибним ловом. З юних років апостол Андрій відрізнявся молитовною налаштованістю до Бога.

Він не одружився, а став учнем святого пророка Іоанна Хрестителя, який сповістив про пришестя у світ Спасителя. Коли святий Іоанн Хреститель вказав на Йордані святим апостолам Андрію і Іоанну Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим, вони негайно пішли за Господом. Святий апостол Андрій став першим учнем Христа і першим, хто сповідав Його Месією, привівши до Христа свого старшого брата Симона, майбутнього апостола Петра.

Читати далі

4 грудня Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Введення в храм Пресвятої Богородиці відбулось, за збереженими Переданням розповідями, таким чином. Батьки Діви Марії, Праведні Іоаким і Анна, молячись за звільнення від безпліддя, дали обітницю, якщо народиться дитина, присвятити її на служіння Богу.

Коли Пресвятій Діві виповнилось три роки, святі батьки вирішили виконати свою обітницю. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, з запаленими свічами в руках привели Її в Єрусалимський храм. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик зі множеством священиків. До храму вели сходи з п’ятнадцятим високих сходинок. Як тільки младенця Марію поставили на першу сходинку, то Вона укріпляєма силою Божою подолала і інші сходини. Потім первосвященик за натхненням з Неба увів Пресвяту Діву в Святеє святих, куди зі всіх людей тільки раз в році входив первосвященик з очищувальною кров’ю. Всі присутні в храмі дивувались цій незвичайній події.

Читати далі

21 листопада Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Єгудиїла, Варахиїла та Єремиїла.

Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, який відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято в листопаді 9-му місяці від березня ( з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають « днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» ( Мф. 25,31).

Читати далі

 

Сторінки.: 123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445                                                                    

 

 

 



 

 

Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd

  Розклад богослужінь

21 липня 2018 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

22 липня 2018 р. - Неділя.
8-ма неділя після П’ятидесятниці. Глас 7. Сщмч. Панкратія. Сщмч. Кирила. Прмчч. Патермуфія, Копрія і мч. Олександра. Свт. Феодора.
9.00. Сповідь. Літургія. Причастя. 

 

 

 
 
 

 

 





Збір коштів