ВЕЛИКИЙ ПІСТ
Великий піст має таку назву як через його духовну значущість, так і через його тривалість, адже він – найдовший з усіх багатоденних постів, встановлених Церквою. Великий піст триває сім тижнів, або 48 днів. Перші шість тижнів – це Свята Чотиридесятниця, а сьомий тиждень, останній перед Великоднем, зветься Страсним (Страсною седмицею).
Правила Великого посту, яких ми сьогодні дотримуємося, були встановлені в перших століттях, а закріплені й доповнені в монастирях Православної Церкви впродовж VI – XI століть. Ці правила призначені загалом для всіх православних християн, а не виключно для ченців. Тому важливо, щоби піст був не обтяженням, а нашим вибором, певною земною жертвою, яку ми добровільно робимо з нашої любові до Бога.
БОГОСЛУЖБОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
Молитви під час Великого посту вирізняються покаянним настроєм. Наприкінці кожного великопостового богослужіння з понеділка до п’ятниці, а також у перші три дні Страсного тижня – з доземними поклонами читається молитва святого Єфрема Сиріна, яка була укладена в IV столітті.
У перші чотири дні Великого посту на Повечір’ї читається покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ще раз повністю він читається ввечері середи п’ятого тижня посту.
Під час Чотиридесятниці у середу та п'ятницю, в четвер 5-го тижня, а також у понеділок та вівторок Страсного тижня звершується Літургія ранішосвячених дарів. Повні Божественні літургії звершуються лише у суботні та недільні дні, а також у великі свята.
Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя і четверта).
ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЇЖІ
Нагадаємо, що обмеження в їжі – одна з допоміжних, але не головна складова посту. Без сповідання власних гріхів та покаяння піст буде лише певною дієтою. Ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не у більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого, аби змістити фокус і вивільнити час для головного – духовного, внутрішнього – того, що має значення для вічності.
Під час Великого посту зазвичай утримуємося від споживання: м՚яса, молока, масла, яєць, риби (крім визначених днів), інших продуктів тваринного походження. Послаблення з благословення священників традиційно надаються: дітям до 7 років, людям похилого віку, хворим, вагітним і матерям, які годують, особам, які важко працюють і подорожують.
ПІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Враховуючи надзвичайні випробування, які зараз несе український народ через загарбницьку навалу, Православна Церква України закликає вірян виявити особливу розсудливість щодо міри тілесного посту. Піст не має завдавати шкоди здоров'ю! А оскільки під час війни ми не завжди вільні у виборі свого раціону та продуктів, які є під рукою, маємо виходити з наявних можливостей.
Предстоятель ПЦУ також наголошував на тому, що війна, у вогненному вирі якої ми зараз живемо, кардинально змінює форму посту, але не може змінити його сутність – самообмеження заради духовної досконалості. «Безперечно, що для тих, хто може і здатен постувати згідно з традицією, духовно корисним буде її дотримуватися. Але всі решта у тому, що стосується їжі, маєте діяти на власний розсуд, відповідно до обставин. Справи милосердя, моральна і матеріальна підтримка тих, хто поруч, надання розради, притулку, допомоги – все це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім», – зокрема зазначив Митрополит Епіфаній.
Нехай Господь благословить всіх нас на добрий шлях корисної духовної подорожі до найвеличнішого свята – Світлого Христового Воскресіння!
Джерело: pomisna.info
Прощена неділя
Дорогі брати і сестри! Наближається час Великого посту, а з ним – і потреба нам заглибитись у себе, змінитися, оновитися, набратися духовних сил та зміцнитись у вірі й надії, бо війна зі злом триває – як зовнішня, так і внутрішня.
Входячи в особливий період Великого посту ми маємо, найперше, примиритися зі своїми ближніми та здобути внутрішній мир, простити одне одному образи і провини. Немає безгрішних людей на землі, тож кожен з нас – свідомо чи ні – має провини перед Богом та ближніми, а тому потребує прощення. Не тримаймо образ на наших ближніх, гуртуймося, не сварімося. Бо лише разом, у згоді ми можемо перемогти ворога!
Знаємо, що прощення нами провин наших ближніх є умовою отримання і нами самими прощення від Бога. Тож вибачайте і просіть прощення, не затримуйте в душі образ, бо вони закривають вас і від людей, і від Бога, обтяжують, не дають рухатись далі. Моліться за своїх ближніх, просіть Господа дарувати їм і вам прощення.
МОЛИТВА у Прощену неділю на початок Великого посту:
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, прийми рабів Твоїх, що каються у своїх гріхах свідомих і несвідомих, вільних і невільних і в них бажають сповідатися за Твоїм повелінням, і прийми їх милостивою Твоєю силою і благодаттю; укріпи їх, щоб вони більше не поверталися до злих і неподобних вчинків і до гріхів, у які вони багаторазово впадали; але підніми і захисти їх від спокус диявольських і від тенет ворожих, щоб вони без перешкод послужили Тобі у праведності та чистоті в усі дні життя свого. Амінь.
Джерело: pomisna.info
Святий великомученик і цілитель Пантелеймон
Святий великомученик і цілитель Пантелеймон народився в місті Никомидії, у сім'ї багатого язичника Євсторгія, і звався Пантолеоном. Мати ж його Еввула була християнкою і хотіла виховати сина у християнській вірі, але померла, коли майбутній великомученик був ще юнаком. Батько віддав Пантолеона в початкову язичницьку школу, закінчивши яку, юнак почав навчатися мистецтва лікування у знаменитого в Никомидії лікаря Єфросина.
Здібності Пантолеона стали відомими імператорові Максиміану (284 - 305), який захотів бачити юнака при своєму дворі.
28 липня пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира, у святому хрещенні Василія
Небагато імен на скрижалях історії можуть порівнятися з ім'ям святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі, котрий на віки вперед визначив духовну долю нашої Церкви і нашого православного народу. Святий князь Володимир був сином Київського князя Святослава (1972). Вперше ім'я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабця, свята рівноапостольна княгиня Ольга (+969; пам'ять 11 липня), з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, були обложені в Києві степовими кочівниками. Вдруге ім'я князя Володимира зустрічається в літописах під 970 роком, коли князь Святослав незадовго до своєї смерті розділив Руську землю між трьома синами: старший син, Ярополк, одержав Київ, середній син, Олег, - землю Древлянську, а молодший син, Володимир, - Новгород.
Незабаром після смерті Святослава між братами почалися розбрати. У помсту за загибель свого воєводи, убитого князем Олегом під час полювання, князь Ярополк в 977 році виступив з військом на Древлянське князівство. Князь Олег загинув під час відступу поблизу міста Овруча. Звістка про його смерть досягла Новгорода, і князь Володимир, знаючи владолюбство брата, втік за море до варягів. Ярополк послав до Новгорода своїх посадників і став один правити на Русі. Але через три роки князь Володимир повернувся до Новгорода з дружиною варягів і вигнав київських посадників. Незабаром він завоював Полоцьк і одружився на полоцькій княжні Рогнеді, нареченій Ярополка. Потім він підкорив Київ, за його наказом Ярополк був убитий. Не дивлячись на те, що вдова Ярополка, родом грекиня, була вагітною, Володимир узяв її в наложниці. Похітливим язичником, що покладався на свою силу і військову дружину, - таким постає князь Володимир до свого навертання у християнство. За язичницьким поняттям, правда і справедливість на стороні сильного. Князь Володимир цілком слідував цьому як вищому мірилу життя. Далекі тоді ще були від його серця слова: "Не у силі Бог, а в правді".
Різдво святого пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя
Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він».
Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.
Як оповідає Євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з'явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в того сина. І ось у благочестивого подружжя, до старості позбавленого дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили в Бога.
Петрів, або Апостольський піст
Через тиждень після свята П'ятдесятниці починається піст, який носить ім'я святих апостолів. Ця назва пов'язана по-перше, з тим, що він відбувається за прикладом перших учнів Христових, котрі постом готували себе до всесвітньої проповіді Євангелія після отримання дарів Святого Духа, тобто - після П'ятдесятниці. По-друге, за сучасним церковним уставом він продовжується до дня святих апостолів Петра і Павла (знову - зв'язок з апостолами). По-третє, встановлення цього звичаю сягає апостольських часів - першого християнського покоління.
До наших днів дійшов пам'ятник ранньохристиянської писемності, відомий під назвою «Постанови святих апостолів». Хоча, текст продовжував коригуватися і доповнюватися аж до III століття, багато викладеного в ньому устави та положення відображають апостольську епоху і містять апостольське вчення. У п'ятій книзі «Постанов» читаємо: «відсвяткувавши П'ятдесятницю, святкуйте одну седмицю, а після неї одну седмицю постіть, бо справедливо, щоб ви і веселилися за дар Божий, і постили після послаблення». Перша частина цієї постанови дотримується у нас до цього дня: після П'ятдесятниці йде так звана загальна седмиця, протягом якої піст забороняється. Друга частина постанови (щодо тривалості утримання) з часом зазнала змін. Це було пов'язано з будівництвом у Римі (який тоді ще не відпав від Православ'я) і Константинополі храмів на честь первоверховних апостолів Петра і Павла та встановлення їх свята 29 червня (12 липня за новим стилем). Піст тривав до дня святих апостолів і став змінним за тривалістю від півтора до шести тижнів: його початок залежить від дня святкування П'ятдесятниці (ця дата від року до року «плаває» за календарем), а кінець строго фіксований.
Розклад богослужінь
18 - 21 березня 2024 р. - Понеділок-Четвер.
17.00. Велике повечір’я з читанням Покаянного канону
прп. Андрія Критського.
22 березня 2024 р. - П'ятниця.
17.00. Вечірня з чином Пасії.
23 березня 2024 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
24 березня 2024 р. - Неділя.
1-ша неділя Великого посту.Торжество Православ'я. Глас 1.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Цікаво та актуально