.jpg)
.jpg)
Заява з нагоди виборів до Верховної Ради України
Враховуючи, що Українська Церква завжди через заяви і звернення реагувала на проведення в нашій країні виборів різного рівня, адже це є важлива подія для суспільства та держави, у зв’язку з наближенням часу голосування на дострокових виборах народних депутатів України, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Прес-служба Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) нагадує про наступне.
Церква закликає виборців усвідомлено використати час, який залишився, щоби у день голосування, 21 липня, помолившись у недільний день, прийти на виборчі дільниці та зробити відповідальний вибір.
Важливо не змарнувати можливість здійснити своє виборче право, обов’язково прийти на виборчу дільницю та віддати свій голос за певний партійний список і за кандидатуру в одномандатному мажоритарному окрузі. Слід не забувати, що від підсумків голосування, особливо зараз, залежить майбутнє всієї нашої держави, а отже і Української Церкви та кожного з нас – будемо ми рухатися у обраному нашим народом та закріпленому в Конституції напрямку Європейського Союзу та євроатлантичної безпеки, чи допустимо повернення до минулого.
Завдяки усвідомленню державою важливості питань церковної єдності, завдяки підтримці всіх патріотичних, проукраїнських сил стало можливим провести Об’єднавчий Собор, отримати Томос про автокефалію і цим перегорнути сторінку понад 300-літнього незаконного підкорення Церкви Руси-України московському володарюванню. Однак всі бачать, як російська держава використовує різні сили та нагоди щоби зруйнувати це важливе надбання. Тож не маємо права заспокоюватися досягнутим – бо бачимо, що все зроблене потребує подальшої потужної підтримки та захисту від ворожої протидії.
Для суспільства має бути очевидною тривожна тенденція до широкого реваншу тих сил, які послідовно виступали за повернення до старої, не раз відкинутої нашим народом моделі фактичної залежності української держави від волі Кремля. Під гаслами «миру за будь-яку ціну» ці сили хочуть досягти поразки і капітуляції України перед агресором. Під гаслами «захисту канонічного православ’я» – хочуть у релігійній обгортці надалі поширювати ідеї «русского мира» і «третього Риму». Ці сили відверто ставлять собі за мету протистояти Православній Церкві України, впливаючи на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади – як вони це робили не раз у попередні десятиліття, борючись проти утвердження української церковної автокефалії.
Також для віруючих не може бути байдужим негативне ставлення кандидатів у парламентарі до традиційних для українського народу християнських моральних, духовних, сімейних цінностей.
Все це слід враховувати під час голосування, пам’ятаючи про свою особисту відповідальність за долю держави, а православні вірні – також і за долю Помісної Церкви.
Слід наголосити і на моральній складовій виборів. Обман чи підкуп виборців, надання їм завідомо нездійсненних обіцянок, фальшування підсумків голосування є виявом неправди, яка є порушенням Божих заповідей. Тому ми закликаємо партії та кандидатів у народні депутати та всіх учасників виборчого процесу пам’ятати про відповідальність не лише перед людським законом, але і перед Богом, Який бачить все.
Дорогі виборці! Знову, як і під час попередніх виборів, Церква нагадує: не слід продавати свій голос ані за гроші чи інші матеріальні цінності, ані за солодкі обіцянки. Зробіть свій вибір чесно і за совістю, керуючись здоровим глуздом та власними світоглядними переконаннями.
Наше спільне завдання – зберегти державність, незалежність і єдність країни, не допустити втілення в життя намірів знову повернути Україну в кремлівське ярмо.
Від голосу кожного, від рішення виборців у день голосування справді залежить, яким буде наше спільне майбутнє. Усвідомлений, відповідальний, чесний вибір під час голосування 21 липня – наш внесок у досягнення перемоги та миру для України, побудови її кращого майбутнього.
Джерело: pomisna.info
Субота праведного Лазаря
Субота шостої седмиці Великого Посту - субота Лазаря, в цей день Православною Церквою згадується чудо воскресіння Христом праведного Лазаря.
Про праведного Лазаря, а особливо про його воскресіння описується в Євангелії від Іоана Богослова. Святий Лазар, брат Марфи і Марії, жив у селищі Вифанія, недалеко від Єрусалима. Лазар був єврей і фарисей, син Симеона фарисея (Мф. 26, 6). Під час Свого земного життя Господь часто відвідував дім Лазаря, якого дуже любив і називав Своїм другом, а коли Лазар помер і вже чотири дні пролежав у гробі, почувши про його смерть, Христос заплакав. Але Христос велів забрати камінь від печери, в якій поховали праведника, і промовив: «Лазар! Вийди!». І Лазар, вже будучи чотири дні у гробі, воскрес. Господь воскресив його з мертвих. Багато юдеїв, почувши про це, приходили до Віфанії і, впевнившись у дійсності цього найбільшого чуда, ставали послідовниками Христа. За це первосвященики хотіли вбити Лазаря. Праведний Лазар згадується у Святому Євангелії ще один раз: коли за 6 днів до Великодня Господь знову прийшов до Вифанії, там був і воскреслий Лазар.
5-a неділя Великого посту. МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ
З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосуються до віруючих, до нас, які начебто вже є християнами й теоретично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.
Апостол Павло дає нам дуже сильний поштовх, коли каже, що все ж є відмінність між кров’ю, пролитою Ісусом Христом, і кров’ю різних звірів, принесених у жертву за якусь мету. Це для нас є важливим нагадуванням для того, щоб, переосмислюючи щоденні наші дії, побачити, чи справді ми більше уповаємо на Божу силу чи на людську у вирішенні буденних справ. Чи молитва під того терпить і стає для нас тягарем чи, натомість, вона є мотором наших зусиль для покращення нашого стану, стану наших близьких і цілого людства?
Для того, щоб увійти в цей радикалізм, у вибір між смертю і життям, що його нам приносить розп’ятий Ісус, Євангеліст Марко, як приклад, подає самого Христа, щоб ми, наслідуючи Його, ставали справжньою живою іконою. Для того нам показано апостолів, які не завжди є ідеальними: сваряться за власні інтереси, які ставлять вище від громадських і церковних, і лише згодом дозрівають у вірі, ідуть у світ проповідувати Євангеліє, витримують нелюдські знущання і майже всі гинуть як мученики Христа ради. Також Церква нам показує Марію Єгипетську - як досконалий образ співачки з Олександрії, грішниці, яка навернулася до Господа і задля Нього з любов’ю переносила і сорокалітнє покаянне життя в пустелі.
4-a неділя Великого посту. Іоана Ліствичника
У сьогоднішньому Апостолі чуємо про правдиве поняття Церкви, про те, як мають виглядати наші парафії, щоб стати «якорями душі» у наших щоденних турботах.
Читання можна розділити на дві частини. Спочатку Церква подає приклад двох осіб, які стали послідовниками Господа згідно із власним людським покликанням, зокрема Авраама і Іоана Ліствичника. Потім наша увага звернена на потребу спільнотної єдності і молитовного мирного духу, щоб могти осягнути перемогу у Христі. Перший етап потрібний для довершення другого.
Звісно, Бог дає небесні дарування всім, хто їх просить, але не всі, хто їх отримує, уміють ними користуватися. Авраам осягнув Господньої милості через свою вірність. Господь випробовував його віру в той момент, коли сказав йому принести свого єдинородного сина Ісаака в жертву. Чесно і в покорі, як вірний син і слуга, Авраам бажав виконати цей наказ. Так і Іоан Ліствичник, пам’ять якого ми сьогодні вшановуємо, хоч правильно навчав, проте був змушений накласти на себе цілковиту мовчанку, щоб зберегти мир у громаді.
3-я неділя Великого посту ХРЕСТОПОКЛОННА
Вдумаймося і збагнімо слова сьогоднішнього Богослужіння: «Покажи, Добросердний, колишні свої для нас милості, щоб направду зрозуміли ми, що ти - Бог наш!» Вислів «...щоб направду зрозуміли ми, що ти - Бог наш!» яскраво свідчить, що йдеться тут про зрозуміння Бога, який створив нас вільними, свободолюбними істотами, йдеться про Того, хто «виснажив самого себе аж до розп’яття», щоб визволити від пристрастей кожного з нас, котрі цього бажають.
Бог, хрест, людина - три істини, над якими Церква закликає нас задуматися.
Почнемо від людини. Вона обмежена, має різні проблеми: одні приходять ззовні, а інші кожен творить собі сам. Найбільше нас тривожать проблеми психологічного характеру, які, фактично, є проблемами душі. І ми хочемо їх позбутися, не почуваємося добре - не тільки проти інших, а й проти себе. Не можемо знайти собі відповідного місця в суспільстві, палаємо бажанням показати свою індивідуальність.
Розклад богослужінь
Збір коштів 
