Дорогі во Христі брати і сестри! Кожного разу коли Ісус Христос ходив по землі і сіяв зерно Небесної науки, у тому часі можна було зустріти багато людей біснуватих, які потрапили у володіння злого духа. У період святої Чотиридесятниці Церква пропонує особливі євангельські читання, які розкривають нам важливість посту і вказують, як потрібно чинити, щоб досягнути вічного блаженства.

У сьогоднішній євангельсьській розповіді ми чули, як одного разу підійшов до Ісуса один чоловік, привівши з собою сина одержимого нечистим духом, духом німоти і глухоти, що мучив малого хлопця.

Російська Федерація не лише окупувала та незаконно приєднала до себе Крим – останніми днями все частіше надходять повідомлення про концентрацію військ Росії біля українських кордонів, від Брянської області на півночі до Ростовської на півдні, а також у сепаратистських регіонах – у Криму та Придністров’ї.

Ворог вже напав на нашу державу, окупував частину української землі. По суті без оголошення війни керівництво Росії вже розпочало війну проти України.

Але зараз від кожного з нас залежить: або кремлівська агресія проти України на цьому буде зупинена, – або влада Росії розгорне повномасштабну війну з українським народом.

Уся наша планета усіяна пам’ятниками.  Усі вони поставлені для людей, присвячені їх героїзму, праці, досягненням, генію… Всі ці пам’ятники воздвигнуті вдячними дітьми, родичами чи суспільством. Але один пам’ятник воздвигнутий людською ненавистю, люттю і невдячністю. Це Хрест Христів.

З давніх-давен хресна смерть була ганебною. На розп’яття засуджували розбійників, крадіїв і вбивць – тих, хто був чорною плямою на білому полотні людства і закону. Найбільше таким чином страчували у Римській імперії для того, щоб придушувати повстання і наводити жах на завойовані народи. До того ж це була жахлива, довга і мученицька смерть.