Проповідь архієпископа Іларіона в неділю про Блудного сина
В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри! Ось ми вже і зробили три впевнених кроки назустріч Великому посту, які відповідають трьом передпостовим, підготовчим неділям. Сьогодні Свята Церква пропонує нам у храмах почути благовіствування від святого апостола і євангеліста Луки - притчу про Блудного сина (Лк. 15. 11-32). Інколи цю притчу ще називають про Милосердного Батька. І це також вказує на особливу Божу Любов до всіх людей - як до праведників, так і до заблукалих, покинутих і відкинутих усім світом, але не Богом, грішників.
Вся п’ятнадцята глава Євангелія від Луки переповнена прикладами, які розповідають про загубленість і віднайдення, падіння і піднесення, гріх і покаяння. І все це проілюстровано у притчах про заблудлу вівцю (Лк 15. 3-7), загублену драхму (Лк. 15. 8-11) та блудного сина. Тому деколи цю главу називають Євангелієм в Євангелії.
Ідилія життя батька і двох синів була порушена бажанням молодшого відокремитись від батькового дому і забрати те, що йому належало по праву, але чим він міг володіти тільки в майбутньому. Нелицемірна та щира батьківська любов по-особливому сприйняла це рішення молодшого сина. Батько не боїться втратити майно. Він готовий пожертвувати матеріальним, але щоб його син у свій час прийшов до розуміння того, що у цьому світі є важливішим. Чому такий сміливий батько? Бо любить! А де є любов, там немає страху. І він впевнений, що поверненнянеодмінно буде.
Переконання блудного сина у тому, що коли він буде мати, у цьому і буде його щастя було хибним. Можливо і справді, спочатку було так, але в цьому світі все минає: «І ось, усе — суєта і томління духу!» (Еккл. 1. 14). Коли залишився на самоті і без нічого, збагнув вічну істину: без батька немає доброго життя, немає і сенсу самого життя і вирішив вернутися до джерела доброти і правдивої, нелицемірної любові.
До усвідомлення своєї гріховності блудний син прийшов через гріх самонадії та легковажності, які повернули його додому з відчуттям покаяння і самоосудження: «недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх» (Лк. 15. 19).
А що ж старший син? Він завжди фізично був зі своїм батьком, але далеким від нього у своїх думках і поглядах на життя. Заздрість і образа, з якою він зустрічає прихід молодшого брата, характеризує його працю у домі батька не як рідного, а як наймита. На наш людський розсуд, здавалося б, аргументи, які наводить старший син, є переконливими: «ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми» (Лк. 15. 29). Ці слова показують вірну людину, яка ніколи не залишаючи свого батька, загубила найголовніше - чуйне та сповнене любові братське серце. Бо проявляючи заздрість і осудження, старший брат перестав цінувати і свого батька, і його любов.
Дорогі брати і сестри! Два сини, зображені у цій притчі, показують кожного з нас і наш особистісний шлях до Бога. Він може бути сповнений надмірної впевненості у власних силах, власному інтелекті, досвіді й т.д., які будуть нас віддаляти від Бога, а може бути сповнений постійного служіння йому, але наше серце не буде пройняте відчуттям любові та радості. Бо лише той, хто перебуває в Любові, той перебуває в Богові!
І тому не варто осуджувати блудного сина, він пройшов через «терни», але дістався до «Світла Правди». Не осуджуймо і старшого брата, він у всьому вірний, тільки заплутався у тенетах суєти віку цього. Звертаймо краще увагу на любов батька, котрий символічно зображає Бога, Який постійно чекає на повернення. І вийде назустріч до кожного, щоб заспокоїти серце, яке усвідомило свою гріховність і кається, чи привести до усвідомлення помилковості тих, хто засумнівався.
Стихира, яка сьогодні читається за богослужінням, закликає: «Як блудний син, прийшов і я, Щедрий, життя своє проживши в розлуці і розтративши багатство, яке Ти дав мені, Отче. Прийми мене, що каюся, Боже, і помилуй мене». Амінь.
ІЛАРІОН,
архієпископ Рівненський і Острозький
Проповідь Патріарха в 5-ту неділю по П'ятидесятниці
Сьогодні в Євангелії розповідається про вигнання бісів із двох біснуватих людей, які вийшли із гробових печер Гергесинського краю. Вони були настільки люті, що ніхто не насмілювався проходити тим шляхом, де вони знаходились.
В Євангелії говориться про біснуватих, про вигнання бісів, про вселення їх, з дозволу Ісуса Христа, в стадо свиней і загибель стада у морі, і далі про прохання жителів міста Гадари, щоб Господь покинув їх, і про те, як Він переправився на другий берег і прибув до Капернаума (Мф. 8, 28-34; 9, 1).
Проповідь на 4-у неділю після П’ятидесятниці
Один римський сотник просив Господа нашого Ісуса Христа про зцілення свого слуги. Господь сказав йому: “Я прийду і зцілю його” (Мф. 8, 7). Але сотник припав до ніг Христових і сказав: “Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій” (Мф. 8, 8). Уже одне це свідчить, що сотник, будучи язичником, твердо вірив у Божественну всемогутність Ісуса Христа, в той час як і кращі з юдеїв не вірили в Нього. Тому Господь, почувши такі слова сотника-язичника, звернувся до людей, що йшли за Ним і сказав: “І в Ізраїлі не знайшов Я такої віри” (Мф. 8, 10). Христос був здивований простою і твердою вірою сотника і нагородив його за це зціленням слуги.
Святійший Патріарх Філарет відвідав Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах
10 червня 2018 року, у Неділю всіх святих землі Української, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, на запрошення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, відвідав Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах, де очолив Божественну літургію.
Першоієрарха, якого супроводжував архієпископ Іларіон, перед головною монастирською брамою зустріли голова Радивилівської районної державної адміністрації Олег Ващук, голова Радивилівської районної ради Володимир Кондик, голова Демидівської районної державної адміністрації Богдан Левшенюк, голова Демидівської районної ради Сергій Радченко, голова Демидівської територіальної громади Віктор Іщук та генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» Леонід Галабуз, які тепло привітали Святійшого Владику та піднесли Його Святості коровай і квіти.
Слово Святійшого Патріарха Філарета на день Святої Тройці
Сьогодні, у свято Святої Тройці, ми згадуємо зішестя на апостолів Святого Духа, Який вічно перебуває в Церкві Христовій. Ця подія є вінцем і завершенням спокутного подвигу Сина Божого. Тому і саме це свято є достойним і радісним завершенням церковних торжеств на честь і славу Воскреслого Господа.
Людська природа, створена Богом, спасенна Сином Божим і освячена Животворчим Духом, немовби знову одержує буття, краще і досконаліше. Людська природа підноситься на доступну для неї висоту честі й слави. І що ми не придумували б і як не намагалися б піднести людську природу, ми ніколи не піднесемо її так, як піднесло її християнство. У християнстві людська природа обожествлена, тобто з’єднана з самим Божеством. А що може бути вище за Бога? Нічого!
Поточна сторінка: 48
[678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546474849505152535455]
Розклад богослужінь
6 березня 2021 р. - Субота.
М'ясопусна поминальна субота.
9.00. Літургія. Панахида.
17.00. Вечірня.
7 березня 2021 р. - Неділя.
Неділя м'ясопусна, про Страшний суд. Глас 6.
9.00. Літургія. Молебень.
Поминання спочилих (ПАНАХИДА) не звершується.
Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)