Петрівський піст або, за народною назвою «Петрівка», починається через тиждень після П’ятидесятниці, у понеділок після Неділі Всіх Святих – цього року 8 червня. Триває він до свята апостолів Петра і Павла (12 липня). Таким чином, тривалість посту в різні роки – різна, адже початок посту залежить від дати святкування Пасхи (від якої відраховується Неділя Всіх Святих), а завершення посту припадає на один і той самий день. Цього року піст триватиме тридяцять чотири дні.

Про цей піст згадується ще в Апостольських постановах: «Після П’ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться». Початково Петрівський піст був встановлений для тих, хто з якихось причин не міг постити перед Великоднем. Для них піст розпочинався відразу після завершення циклу великодніх святкувань, тобто через тиждень після дня Святої Тройці. Саме про такий піст пише у своїх творах єпископ Іполит Римський (ІІІ ст.).

Спаситель наш, Господь Iсус Христос, розлучаючись зi Своїми учениками перед голгофськими стражданнями, обiцяв послати iншого Утiшителя - Святого Духа. "Я ублагаю Отця, - сказав Вiн, - й iншого Утiшителя дасть вам, щоб був з вами повiк, Духа iстини" (Iн. 14, 16-17). I пiсля Свого Воскресiння, явившись апостолам, Христос велiв їм не вiдлучатися з Єрусалиму: чекати обiцяного Утiшителя. I ось настав день, коли Господь виконав Свою обiцянку. У п`ятдесятий день пiсля Свого Воскресiння Вiн посилає вiд Свого Отця Божественного Духа, Який зiйшов на апостолiв у виглядi вогненних язикiв i надiлив їх Божественними дарами. Своїм незвичайним явленням Святий Дух ясно вiдкрив Своє Божество i показав таїну Святої єдиносущної i нероздiльної Тройцi. Бог Отець послав у свiт Свого Сина, а Син Божий - Iсус Христос - послав вiд Отця Святого Духа. Ось чому св. Церква закликає нас сьогоднi на поклонiння Святiй Тройцi. "Прийдiть, люди, Триiпостасному Божеству поклонiмося", - спiває вона. Ось чому ми називаємо свято на п`ятдесятий день пiсля Пасхи днем Святої Тройцi.

У 6-ту Неділю після Воскресіння Христового Свята Православна Церква згадує подію зцілення сліпонародженого. Святе Євангеліє розповідає нам, що Господь Ісус Христос, проходячи з учнями коло храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка і серце Божественного Вчителя загорілося жалістю і любов’ю. Учні знали, що всяке нещастя, яке спіткало людину – це покарання Боже або за її гріхи, або за гріхи батьків. І тому запитали в Ісуса Христа: “Вчителю! Хто згрішив, він чи його батьки, чому він народився сліпим?”. І Господь, бачачи їх здивування, відповів, що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому, щоб на ньому явилися діла Божі. Потім він плюнув на землю, зробив болото і помазав ним очі сліпому, сказавши йому: “Піди і вмийся в Силоамській купелі”. Виконавши повеління Господнє, сліпий став зрячим.

Соціологічні дослідження, якщо вони дійсно науково обґрунтовані, – це не просто дзеркало існуючого становища суспільства, а й відображення його прагнень, інтенцій, прагнень у майбутнє. І завдання громадянського суспільства та «політичного класу» – не упустити цих устремлінь, які зафіксовані у цифрах і графіках, і не дозволити тоталітарним силам, політикам-авантюристам і агентурі недружніх держав «осідлати» ситуацію – і за допомогою демагогії і маніпуляцій змусити людей робити зовсім не те, до чого ті на початку прагнули.

Тому – увага! Нещодавно були опубліковані результати одного з дійсно знакових всеукраїнських опитувань, проведеного спільно чотирма провідними українськими соціологічними структурами, такими як: Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS, Соціологічна група «Рейтинг», Центр Разумкова та Київський міжнародний інститут соціології. Це дослідження показове тим, що в цілому було опитано 25000 респондентів (по 1000 на кожну область і Київ), що дозволило отримати високу ступінь точності по країні в цілому і розглядати результати по кожній області як репрезентативні. Опитування було присвячене релігійним уподобанням населення.