.jpg)
.jpg)
12 липня пам’ять славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла
Апостол Петро був братом апостола Андрія Первозванного. Андрій і привів брата до Христа, але тоді його ще звали Симоном. Ім'я Петро він отримав від Самого Ісуса, коли першим з апостолів назвав його Христом (тобто Месією). За твердість віри Господь і назвав його Петром, тобто каменем, на якому Він збудує Церкву Свою.
Так, в страсі Петро тричі відрікся від Господа. Але після Свого воскресіння Той знов відновив його в апостольській гідності, триразово, по числу зречень, доручивши йому пасти ягнят і овець Своїх. Можливо, на прикладі Петра нам було показано, що навіть Камінь Віри не може бути на цьому світі безгрішним. І якщо ним не був Петро – перший єпископ Риму, то як же такими можуть називатися його наступники, затверджуючи догмат про безгрішність Папи римського? За Переданням, апостол Петро кожен ранок при звуках співу півня згадував свою легкодухість і ридав кривавими сльозами.
Петро першим приступив до будівництва Церкви, ще в день зішестя на апостолів Святого Духа своєю яскравою мовою обернувши до Христа 3000 душ. Апостол Петро проповідував в Антіохії, Малій Азії, Єгипті, Карфагені, Греції, Римі, Іспанії і Британії. Саме із слів Петра написав Євангеліє для римських християн апостол Марк. Сам Петро є автором двох Послань, де він застерігає новонавернених від тих самих псевдовчень, які лежать в основі сучасного протестантизму. Свою мученицьку кончину апостол Петро прийняв в 67 році в Римі. Його розіпнули вниз головою. Настільки незвичайний спосіб страти він вибрав сам, оскільки вважав себе негідним бути розіпнутим подібно до Христа, від якого він колись відрікся.
До цього часу Петро із славою пройшов свою земну дорогу. У самому ж її початку, серед тих трьох тисяч, обернених ним до Христа, в день п'ятидесятниці був і якийсь хлопець на ім'я Стефан. Не дивлячись на свій вік, Стефан вже встиг відбутися як визнаний ерудит і талановитий оратор. Тепер же Стефан направив свій дар на проповідь Євангелія в Єрусалимі. Успіх його проповідей не міг не викликати ненависті фарисеїв, і після чергової виграної ним полеміки члени синедріону на смерть забили його каменями. Так вже в 34 році архідиякон Стефан став першим мучеником, що приніс себе в жертву Христу.
Одяг же тих, що б'ють доручено було стерегти хлопцю Савлу – найздібнішому випускникові Єрусалимської академії рабинів. Савл спостерігав за биттям з увагою, гідною старанного учня. Мученицька смерть Стефана стала початком масових гонінь на християн. Савл при цьому був наділений особливими повноваженнями по винищуванню християнства за межами Палестини. Але не знав він тоді, що і Господь вже призначив його «спудом вибраним Собі». На дорозі до Дамаску Савла раптово засліпило яскраве світло. Впавши на землю, він почув голос Господа: «Савле, Савле, за що гониш Мене?». Супутники осліплого Савла також чули голос Христа і його веління йти до Дамаску до християнської общини. Приведений до християн, Савл прийняв у них хрещення, під час якого прозрів.
Лють іудеїв, оскаженілих зверненням Савла до Христа, змусила його бігти до Єрусалиму. Там він і познайомився з апостолами, які відправили його з проповіддю по середземномор'ю.
Першим пунктом подорожі Савла став Кіпр, де він обернув до віри римського проконсула Сергія Павла. З тих пір і сам Савл іменується Павлом. Під час своєї місіонерської подорожі він засновував християнські общини у всіх середземноморських країнах. Для знову освічених общин Апостол Павло написав 14 послань, що є систематизацією християнського учення. Ці послання, завдяки щонайширшій освіті і багатому досвіду автора, відрізняються приголомшливою глибиною. Не випадково перетнулися дороги Стефана і Павла. Обидва вони були елліністами, тобто римськими громадянами, що народилися не в Іудеї. Обидва були ерудитами і обдарованими ораторами свого часу. Через чверть століття після мученицької смерті Стефана, в тому ж Єрусалимі Павло також був схоплений іудеями для побиття каменями. Благаючи не брати на себе гріх, Апостол привів їм випадок зі свого гіркого досвіду участі в безневинній смерті праведника.
У 59 році апостол Павло був узятий під варту римськими властями і опинився в ув'язненні. Два роки опісля Павло як римський громадянин був відправлений до Риму на суд кесаря. Після дев'ятимісячного висновку по велінню Нерона апостол Павло був обезголовлений в тому ж 67 році, що і апостол Петро. І якщо Петра сам Глава Церкви назвав «каменем, на якому вона стоїть», то Павла за монументальні праці вже сама Церква назвала своїм «стовпом». Тому обидва вони називаються «Первоверховними апостолами» і пам'ять їх святкується в один день.
За матеріалами сайту Рівненської єпархії
М’ясопусна поминальна субота
Присвячуючи неділю М'ясопусну нагадуванню про останній Страшний суд Христів, Церква, маючи на увазі цей суд, встановила клопотати не тільки за живих членів своїх, але і за всіх, від віку спочилих, що у благочесті пожили, всіх родів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю , і молить Господа про помилування їх. Урочисте всецерковне поминання покійних в цю суботу (а також в Троїцьку суботу) приносить велику користь і допомогу спочилим батькам і братам нашим і разом з тим служить виразом повноти церковного життя, якою ми живемо. Бо порятунок можливий тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті що живуть, але і всі спочилі у вірі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності в Церкві Христовій.
Проповідь в неділю про блудного сина
Сьогоднішня неділя знову наближає нас і підготовлює до проходження подвигу Великого посту. Називається вона неділею про блудного сина (Лк. 15, 11 – 32). Свята Матір Церква закликає всіх до покаяння, нагадуючи, що за умови істинного смирення і покаяння з боку людини-грішника, Господь, як люблячий Батько відкриває для нас обійми Свого милосердя і прощає найтяжчі гріхи. Приклад такого безмежного Божого милосердя ми можемо побачити в сьогоднішньому Євангельському читанні, що пропонується для нашої уваги під час Божественної літургії.
Господь Ісус Христос дуже часто, викладав Своє спасительне вчення розповідаючи притчі – повчальні розповіді, у яких на життєвих прикладах, порівняннях та алегоріях для слухачів вказувався шлях до вічного життя. Сьогодні, ми з вами, улюблені, вислухали одну із таких розповідей Божественного Вчителя.
У Рівному відбулися Єпархіальні збори
11 лютого 2019 року, у класі Недільної школи Свято-Покровського кафедрального собору міста Рівне, відбулися Єпархіальні збори, які пройшли під головуванням правлячого архієрея – архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона. Участь у зборах взяли священнослужителі та миряни Рівненської єпархії.
Після молитви «Царю небесний» та обрання заступника голови і секретаря зборів, учасники заслухали архієпископа Іларіона, який проінформував Єпархіальні збори про те, що перед проведенням Помісного Об’єднавчого Собору Православної Церкви України 15 грудня 2018 року було також проведено Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату, яким прийнято рішення припинити діяльність релігійного об’єднання – Української Православної Церкви Київського Патріархату шляхом об’єднання та приєднання до утворюваної Православної Церкви України, припинити чинність Статуту про управління УПЦ КП, припинити діяльність всіх статутних органів УПЦ КП. Таким чином, вся повнота Української Православної Церкви Київського Патріархату увійшла до складу новоствореної помісної автокефальної церкви – Православної Церкви України.
Неділя про митаря і фарисея
Подія євангельської розповіді відбувається у Храмі. І ми задаємося запитанням, для чого люди відвідують Храм Божий? Не кожен приходить до Храму, маючи за ціль молитися. Чимало туристів відвідують визначні пам’ятки архітектури, якими є старовинні церкви, щоб в такий спосіб дізнатися історію міста, країни, народу. Ще більше людей ходять до Храму із звички чи встановленої традиції. І лише дуже мала частина людей відвідує Святиню, щоб мати ближче спілкуванням із Богом та насолодитися духовною їжею.
Притча про митаря і фарисея є прекрасною ілюстрацією того, якою повинна бути молитва. Всі ми прекрасно знаємо про негативне ставлення єврейського народу до митарів, які збирали податки зі своїх братів та сестер по крові збирали для загарбників, неправдиво при цьому збагачуючись.
Розклад богослужінь
24 липня 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
25 липня 2021 р. - Неділя.
5-тa неділя після П'ятдесятниці. Глас 4.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Збір коштів 
