Кому з нас не доводилося іноді спостерігати зворушливу картину: який-небудь дуже старий, згорблений, укритий сивиною старець тримає дитя і ніжно пестить його тремтливими від старості руками. Тут ми бачимо поряд немов два протилежні полюси життя: початок одного і кінець іншого; дві життєві зорі: вранішню й вечірню, схід і захід, розквіт і в’янення. Коли ці протилежності існують окремо, ми чомусь не зосереджуємо на них своєї  уваги.

Та порівняйте сивого старця і дитя, і ця вражаюча різниця мимоволі впадає у вічі й викликає в душі тривожні почуaття та дум­ки. Від одного вже віє холодом близької могили. Життєва сила, часом без­розсудно розтрачена за багато десятків років, уже ледве тліє і ось-ось по­гасне зовсім. А на його руках ворушиться маленька істота, теж безсила і слабка, але це безсилля майбутньої сили. У малюка все ще попереду, і з кожним днем він буде рости і все більше й більше розвиватися. Мимоволі думається: дідусю, колись і ти був дитям, життєрадісним і з нерозтраченим запасом прихованих у твоїй маленькій істоті сил. А що тепер з тобою сталося, і куди й на що пішли твої сили? І ти, чарівне дитя, будеш колись таким самим дряхлим старцем, якщо численні знегоди, що чекають на тебе попереду, не згублять тебе ще раніше, в розквіті сил!

Спершу вони відмовилися молитися за патріотів Майдану. Згодом відмовилися відспівувати героїв Небесної сотні та загиблих бійців АТО. Так прихожанам церков УПЦ Московського патріархату потроху стали відкриватися очі на суть церкви, якій вони ще донедавна вірили.

Події в Україні, а на Рівненщині нещодавнє підписання Меморандуму про об’єднання православних церков, а через день відкликання підпису Митрополита Рівненського і Острозького Варфоломія УПЦ МП збурили громадськість. Здавалося б що тут такого, коли громада дружно зібрала підписи й зажадала від священика свого приходу переходу до УПЦ КП. Громада ж бо вправі вирішувати?! Коли ж ні. Не так все просто. Віряни села Бадівка Острозького району приїхали разом із благочинним УПЦ КП Острозького району Юрієм Лукашиком на прес-конференцію у Рівне, щоб розповісти про те, що коїться у їхньому селі.

Україна, після отримання своєї Незалежності, переживає складні часи. Проти нас звершена агресія з боку братнього російського народу. Агресія від того, хто повинен бути гарантом недоторканості нашої території. І він, замість того, щоб бути гарантом, відібрав від нас тимчасово Крим, а тепер зазіхає на Донбас, і не тільки на Донбас, а й на значну частину України.

Що нам треба робити у ці складні часи? Нам треба звертатись, насамперед, до Бога. До Того Бога, Який сказав, що волосина не падає з голови без Його волі. Якщо волосина не падає без Його волі, то і все, що відбувається, теж відбувається з Його попущення. І ми, дорогі браття і сестри, повинні звертатись насамперед до Нього, щоб Він помилував нас. 

З ініціативи Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета 30 листопада 2014 р., в неділю, о 14 годині на Михайлівській площі Києва відбудеться спільна Молитва за Україну з читанням Акафісту до Покрова Божої Матері. До участі в молитві запрошені глави, духовенство та вірні Православних Церков, УГКЦ, РКЦ та всі християни.

Одночасно з молитвою в Києві Святійший Патріарх Філарет благословив провести 30 листопада о 14 годині такі молебні з Акафістом до Покрова Божої Матері в усіх єпархіях Київського Патріархату.