Бог благословив і освятив день сьомий, «бо в нім відпочив від усіх справ Своїх, які Бог був створив» (Бут.2: 3). У євреїв субота (шабат) була днем ​​святкового спокою. Воскресіння Христове поклало початок новому Ізраїлю – «рід вибраний, царське священство, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1Пет.2: 9). Сьомим святковим днем, який завершував седмицю, для християн став день воскресіння Спасителя світу. Неділя – день молитви в храмі за Божественною літургією та благочестивого відпочинку. Субота з дня земного спокою стала символом радісного спокою в Царстві Небесному: “Тому для народу Божого залишається суботство. Бо, хто увійшов до Його відпочинку, той і сам відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх»(Євр.4, 9-10). Звідси звичай, закріплений уставом Церкви, здійснювати спеціальні заупокійні служби в суботу.

Сьогодні Православна Церква святкує Торжество Православ’я. У чому полягає суть цього свята? Торжество Православ’я - це не тільки перемога над іконоборцями. Бо перед цим йшла жорстока боротьба всередині Церкви: шанувати ікони чи ні, ідоли це чи образ Божий? У результаті цієї боротьби Церква перемогла єретиків іконоборців.

Торжество Православ’я означає перемогу Церкви над усіма єресями, які виникли з 1-го до 8-го століття. Якщо Церква перемогла всі єресі і називається Православною Церквою, тому що правильно славить Бога, то в чому суть православ’я, чим воно відрізніться від католицизму, від різних напрямків протестантів?

З 23 лютого 2015 року, протягом чотирьох днів першої седмиці Великого посту, у Свято-Миколаївському храмі міста Острога читався Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Богослужіння звершив настоятель храму прот. Юрій Лукашик.

Одна з характерних особливостей богослужіння Великого посту – читання чи спів Великого Покаянного канону святителя Андрія Критського. Для багатьох вірян цей канон – чи не єдина відмінність великопісного часу від решти церковного року, адже у суботи та неділі під час Великого посту особливостей зовсім мало, а з буденних служб найбільш популярні дні, коли читається канон св. Андрія Критського. 

Остання неділя перед Великим постом називається Неділею сиропусною, оскільки це останній день, коли вживаються молочні продукти перед Великим постом.

В цей день в церквах на літургії читається Євангеліє з частиною з Нагірної Проповіді, де йдеться про прощення образ ближнім, без чого ми не можемо отримати прощення гріхів від Отця Небесного, про піст, і про збирання небесних скарбів. Згідно з цим Євангельським читанням, християни мають благочестивий звичай просити цього дня один в одного прощення гріхів, відомих і невідомих образ і вживати всіх заходів до примирення з ворогуючими. Це перший крок на шляху до Великого посту. Тому це неділю прийнято називати Прощеною неділею. І крім того Церква в цей день згадує події, пов'язані з вигнанням перших людей з раю.