.jpg)
.jpg)
Звернення Блаженнійшого Митрополита Епіфанія до українського народу
Дорогі брати і сестри!
Скупчення російських військ біля кордонів нашої держави, поширення інформації про плани агресора розпочати вторгнення, інші ворожі заяви та дії очільників Росії вимагають нашої відповіді.
Найперше слід підкреслити, що вторгнення Російської Федерації в Україну вже відбулося, воно розпочалося ще взимку 2014 року із нападу «зелених чоловічків» у Криму. Вісім років триває хоча офіційно не оголошена Кремлем, але цілком реальна війна Росії проти України. Наслідками цієї війни є окупація Криму та частини Донбасу, щоденні обстріли російськими військами української території, постійні гібридні атаки з боку Росії в економічній, дипломатичній, інформаційній, релігійній та інших сферах.
Мета цієї агресії відома і зрозуміла: перетворити всю нашу країну або хоча би її більшу частину на окуповану територію, керовану від імені Кремля зрадниками, терористами і кримінальниками. Перетворити Україну на ту прірву, на яку Росія перетворила Крим, Донецьк та Луганськ. За наш рахунок спробувати відновити зогнилого і мертвого радянського монстра, тюрму народів, імперію зла, примусити вільні народи Європи упокоритися перед бажаннями нинішніх володарів Кремля.
Вже фактом історії є те, що Україна у значно гірших умовах, які склалися для нас у 2014-15 роках, дала відсіч зазіханням агресора, який і тоді мав намір створити на наших землях «Новоросію» від Харкова до Одеси. Тим більше зараз, маючи оновлене і боєздатне військо, маючи непохитну підтримку союзників серед демократичних країн всього світу, ми здатні успішно протистояти нападнику та зруйнувати його плани.
Ми щиро вдячні Америці, країнам Європи та всім нашим союзникам у світі за підтримку, дипломатичну, економічну та військову допомогу. Уроки минулого яскраво свідчать – умиротворення агресора, спроба «зрозуміти» його, «врахувати» його забаганки ведуть не до миру, а до зростання апетитів та розширення агресії. Так було напередодні ІІ Світової війни. За помилки того часу народи заплатили страшну ціну. Сподіваємося, що ці гіркі уроки вивчені, а висновки з них – зроблені.
Для українського народу слова національного гімну «душу й тіло ми положим за нашу свободу» – не пустий звук, а глибоке переконання, стверджене століттями боротьби за власну незалежну соборну державу. За понад триста п’ятдесят років під московською владою ми достатньо натерпілися від імперського і радянського рабства. Закріпачення українців та знищення козацтва, викорінення національної свідомості, хвилі репресій та голодомори, включно з жахливим злочином геноциду 1932-33 років, духовна окупація через анексію Української Церкви – про все це ми добре пам’ятаємо і не допустимо повторення минулого!
Дорогі брати і сестри, співгромадяни!
Ми, український народ, не бажаємо чужого, а лише захищаємо своє: батьківську землю, власний дім, родину та ближніх. Тому правда – на нашому боці. А там, де правда, там – Божа допомога і перемога.
Ворог хоче залякати нас, розсварити, змусити українців власними руками зруйнувати свій дім, як це не раз було вже в нашому минулому. Розуміючи це ми повинні зберігати розсудливість, не піддаватися на провокації, відкласти внутрішні другорядні суперечки перед обличчям зовнішньої загрози.
В єдності – наша сила!
Агресор нападає тоді, коли має сподівання на досягнення своєї мети. Наше спільне завдання показати російським правителям: подолати Україну неможливо, ми будемо боротися і захищати себе та рідну землю до перемоги!
Дорогі брати і сестри, український народе!
Протягом трьох десятиліть від часу відновлення нашої державної незалежності ми з вами не раз опинялися перед обличчям викликів, які здавалися неймовірними. Однак кожного разу ми долали їх, з Божою допомогою та об’єднавши зусилля у боротьбі за правду, гідність і волю. Так маємо чинити й тепер – і з допомогою Всевишнього досягнемо перемоги і справедливого миру.
Від початку російської агресії в наших храмах неперервно звучить молитва про визволення від нашестя чужинців, про Божу опіку над нашими захисниками на фронті, за полегшення долі та звільнення полонених і заручників. Благословляю найближчого недільного дня, 30 січня, у всіх храмах Православної Церкви України піднести додатково особливі молитви за нашу Батьківщину.
Закликаю на український народ, на наше військо і державу Господнє благословення!
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України
24 січня 2022 р.
Відійшов у вічність протоієрей Андрій Муляр
У Києві відбувся Об’єднавчий Собор Українського Православ’я
У Києві 15 грудня 2018 року зранку розпочався Об’єднавчий Собор Українського Православ’я, у якому взяли участь церковні ієрархи, священики та миряни.
Об’єднавчий Собор прийняв Статут Православної Церкви України та обрав Предстоятеля - Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Митрополит Київський і всієї України ЕПІФАНІЙ (в миру Думенко Сергій Петрович) народився 3 лютого 1979 року в селі Волково Іванівського району Одеської області в сім’ї робітників.
7 грудня пам'ять великомучениці Катерини
Свята великомучениця Катерина була дочкою правителя Александрії Єгипетської Конста під час правління імператора Максиміна( 305-313 рр.). Живучи в столиці елінської ученості, Катерина мала рідкісну красу і великий розум. Вона отримала блискучу освіту, вивчивши твори кращих античних філософів та вчених. Юнаки з найвідоміших родин імперії шукали руки прекрасної Катерини, але не один із них не став її обранцем. Вона повідомила батькам, що згідна вийти заміж за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі та мудрості.
Матір Катерини таємна християнка повела, її за порадою до свого духовного отця, святого старця, що творив молитвеник подвиг в усамітнені в печері неподалік від міста. Вислухавши Катерину, старець сказав, що він знає Юнака, Котрий перевершує її у всьому, тому що « краса Його світліша від сонячного сяйва, мудрість Його керує всім творінням, багатство Його розливається по всьому світу, але це не зменшує його, а лише примножує, висота роду його невимовна».
Слово на свято Введення в храм Пресвятої Діви Марії
Сьогодні ми святкуємо Введення у храм Пресвятої Діви Марії. Коли Діві Марії виповнилося три роки від народження, Її праведні батьки Іоаким і Анна вирішили виконати свою обітницю Богу – віддати на служіння Йому народжене ними дитя.
Вони скликали в Назареті, де жили, усіх своїх царствених родичів, бо праведний Іоаким походив із царського роду, а свята Анна була з архиєрейського роду, а також хор непорочних дів; приготували багато свічок, оточили Пресвяту Діву Марію царською величчю і вирушили до Єрусалима.
Розпочався Різдвяний Піст: як правильно його провести?
Від 28 листопада до 6 січня включно триває Різдвяний піст або Пилипівка. На питання, як правильно дотримуватися Різдвяного посту, відповідає Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Від 28 листопада до 6 січня включно триватиме Різдвяний піст або Пилипівка. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.
Тільки християнство має вчення про воскресіння мертвих (проповідь на Євангельське зачало 24-ї неділі після П’ятидесятниці)
Сьогодні Євангеліє розповідає нам про воскрешення Господом дочки Іаіра, начальника юдейської синагоги, і про зцілення кровоточивої жінки через лише доторкання нею до одежі Христа. Євангеліє говорить, що до Ісуса Христа прийшов Іаір, припав до Його ніг і просив прийти до нього в дім, бо його дочка, років дванадцяти, лежить при смерті. Коли ж Господь ішов, то народ тиснув Його. Одна жінка, яка страждала дванадцять років від кровотечі, витратила все своє майно на лікарів і не могла вилікуватися, – підійшла ззаду, доторкнулася до краю одежі Ісуса Христа, і в ту ж мить кровотеча у неї припинилася.
Розклад богослужінь
29 січня 2022 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
30 січня 2022 р. - Неділя.
32-га неділя після П'ятдесятниці. Глас 7. Прп. Антонія Великого.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Недільна школа Свято-Миколаївської церкви
Збір коштів 
