52400 pНа восьмий день після Свого Народження Господь наш Ісус Христос, за старозавітнім законом, прийняв обрізання, встановлене для всіх младенців чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і його потомками ( Бут. 17, 10-14; Лев. 12,3). При звершенні цього обряду Божественному Младенцю було дане Ім’я Ісус, звіщене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії ( Лк. 1, 31-33; 2,21).

За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям належить неухильно виконувати Божественні постанови. Господь прийняв обрізання для того, щоб ніхто потім не міг засумніватися у тому, що Він був істинний Чоловік, а не носій прозорої плоті, як навчали деякі єретики ( докети). У Новому Завіті обряд обрізання уступив місце таїнству Хрещення, прообразом котрого він був ( Кол. 2, 11-12). Свідчення про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві відносяться до IV століття. Канон святу написаний преподобним Стефаном Саваїтом .Разом з обрізанням, прийнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав також Ім’я Ісус ( Спаситель) як печать Свого служіння справі спасіння світу ( Мф. 1,21; Діянь. 3,6, 16; Фил. 2, 9, 10). Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили у Новий Завіт з Богом і « обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим» ( Кол.2, 11). Саме ім’я християнина засвідчує про вступ людини у Новий Завіт з Богом.

Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської

1295522091 vasvelikii2Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської, « належить не тільки одній Кесарійській Церкві, і не в свій тільки час, не одним співвітчизникам своїм був корисний, але по всім країнам і містам вселенної, і всім людям приносив і приносить користь, і для християн завжди був і буде вчителем найспасительнішим», - так говорив сучасник святителя Василія, святий Амфілохій, єпископ Іконійський.

Святитель Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії. У сім'ї свт. Василія до лику святих зараховані мати Емілія (пам'ять 1 січня), сестра Макрина (пам'ять 19 липня), брат Григорій (пам'ять 10 січня). Батько був адвокат, під його керівництвом Василій здобув первинну освіту, потім він навчався у кращих вчителів Кесарії Каппадокийської, де познайомився зі святим Григорієм Богословом (пам'ять 25 січня), а пізніше перейшов до шкіл Константинополя. Для завершення навчання святитель Василій відправився до Афін - центру класичної освіти.

У Афінах Василій Великий здобув усі доступні знання. Про нього говорили, що «він так вивчив все, як інший не вивчає єдиного предмету, кожну науку він вивчив до такої досконалості, неначе не вчився нічому іншому. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, що мав глибокі пізнання в медицині, - це був як корабель, такий навантажений ученістю, наскільки це містке для людської природи».

У Афінах між Василієм Великим і Григорієм Богословом встановилася щонайтісніша дружба, що продовжувалася все життя. Близько 357 р. святий Василій повернувся в Кесарію, де незабаром вступив на шлях аскетичного життя. Василій, прийнявши Хрещення від єпископа Кесарійського Діанія, був поставлений читцем. Бажаючи знайти духовного керівника, він відвідав Єгипет, Сірію, Палестину. Наслідуючи наставникам, повернувся в Кесарію і поселився на березі ріки Ірис. Навколо нього зібралися ченці. Сюди ж Василь привернув свого друга Григорія Богослова. Вони трудилися в строгій стриманості; при важких фізичних навантаженнях вивчали творіння якнайдавніших тлумачів Священного Писання. Ними була складена збірка Добротолюбіє. У царювання Констанція (337-362) розповсюдилося псевдовчення Арія. Церква призвала до служіння Василя і Григорія.

Василій повернувся в Кесарію, де в 362 р. був рукопокладений в сан диякона, в 364 р. - в сан пресвітера. При імператорові Валенті (334-378), прихильнику аріан, у важкі часи для Православ'я до Василія перейшло управління Церковними справами. В цей час він склав чин Літургії, «Бесіди на Шестиднев», а також книги проти аріан. У 370 р. Василій був возведений на єпископа на Кесарійськую кафедру. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Священного Писання, великою ученістю, працями на благо Церковного світу і єдності. Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, утверджуючи їх віру, закликаючи до мужності і терпіння. Все це викликало ненависть до нього аріан. Всі свої особисті засоби він використовував на користь бідних: створював притулки, благодійній готелі, лікарні, влаштував два монастирі - чоловічий і жіночий.

Аріани усюди переслідували його. Святителю Василію погрожували розоренням, вигнанням, тортурами і смертю. Він же сказав: «Смерть для мене благодіяння. Вона скоріше приведе мене до Бога, для Якого живу і труджуся».

Святитель Василій майже щоденно звершував Богослужіння. Він особливо піклувався про суворе виконання канонів Церкви, уважно слідкуючи, щоб до числа кліру вступали лише достойні. Невтомно обходив він свої церкви, слідкуючи щоб ніде не була порушена церковна дисципліна. За прикладом ченців, клірики митрополії святителя, навіть диякони і пресвітери, жли у надзвичайній бідності, трудились і провадили життя чисте і чеснотне. Для кліру святий Василій добивався звільнення від податків.Святитель Василій Великий відомий також як один із творців чернечого уставу, та організаторів східного чернецтва зокрема відомі його « Великі і малі чернечі правила»

Хвороби з юнацтва, невтомні наукові праці, подвиги стриманості, турботи і скорботи пастирського служіння виснажили сили святителя, і 1 (14) січня 379 р. він помер перед Господом, маючи 49 років. Церква відразу стала святкувати його пам'ять.

 За матеріалами Рівненської єпархії

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


Архієпископ Іларіон відвідав своє друге кафедральне місто

24 серпня 2018 року, в день пам'яті преподобного Федора, князя Острозького, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон відвідав своє друге кафедральне місто – Острог.

На запрошення протоієрея Василія Жуковського владика Іларіон очолив Божественну літургію у студентсько-викладацькому храмі на честь преподобного Федора Острозького, Національного університету «Острозька академія».

За літургією архіпастирю співслужив Рівненський міський благочинний протоієрей Леонід Поліщук, Острозький благочинний протоієрей Юрій Лукашик, настоятель храму протоієрей Василій Жуковський та запрошене духовенство.

Читати далі

Понад 3000 паломників з Рівненщини взяли участь у святкуванні Хрещення Руси-України в столиці

Українська Православна Церква Київського Патріархату – це Церква, яка має своїм покликанням служіння Богу та народу України. Саме тому день Хрещення Київської Руси є для нас визначною подією, адже всезагальне Хрещення у 988 році стало своєрідним “днем народження” нашої Церкви – новим етапом становлення Православ’я на теренах Руси-України та визначило подальший духовний і культурний вектор розвитку нашої Батьківщини.

28 липня 2018 року, у цей знаменний для України день, відбулося загальноцерковне святкування в “колисці” східнослов’янського Християнства – місті Києві. В цей день Православна Церква відзначає також пам’ять святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого. Володимир Святославович увійшов в історію нашого народу як хреститель України-Руси. Саме він заклав християнську парадигму на наших землях і тому вшановується нащадками як рівноапостольний святий.

Читати далі

Проповідь в 6-ту неділю по П'ятидесятниці

Сьогоднішнє Євангеліє – розповідає нам про прощення гріхів та зцілення. Ми бачимо, що Христос після того, як Його не прийняли в Гадаринському краї, приходить в інше місце. І Господь приходить, щоб зробити чудо зцілення людям, найбільш, здавалося б, розслабленим і духовно, і тілесно.

Ми бачимо, що Господь робить чудо зцілення тоді, коли люди приходять до Нього і виявляють справжню віру. Друзі розслабленого виявляють приклад міцної віри. Вони вірять, що Господь може зцілити хворого. Розслаблений, або сказати сучасною медичною мовою – паралізований, сам не може зробити ні кроку, щоб прийти до Христа, вони не просять, щоб Господь до них прийшов, а самі з покорою приносять свого хворого приятеля до Нього. Насправді, ми повинні б завжди першими приходити до Христа.

Читати далі

Проповідь Патріарха в 5-ту неділю по П'ятидесятниці

Сьогодні в Євангелії розповідається про вигнання бісів із двох біснуватих людей, які вийшли із гробових печер Гергесинського краю. Вони були настільки люті, що ніхто не насмілювався проходити тим шляхом, де вони знаходились.

В Євангелії говориться про біснуватих, про вигнання бісів, про вселення їх, з дозволу Ісуса Христа, в стадо свиней і загибель стада у морі, і далі про прохання жителів міста Гадари, щоб Господь покинув їх, і про те, як Він переправився на другий берег і прибув до Капернаума (Мф. 8, 28-34; 9, 1).

Читати далі

Поточна сторінка: 46

[56789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354]

                                     

 

 Розклад богослужінь

13 січня 2021 р. - Середа.
17.00. Вечірня.

14 січня 2021 р. - Четвер. 
Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого. Свт. Петра Могили.
9.00. Літургія. Молебень. 

16 січня 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

17 січня 2021 р. - Неділя.
32-га неділя після П'ятдесятниці, перед Богоявленням. Глас 7. Собор 70-х апостолів.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида. 

Оголошення! 
У зв'язку з карантинними обмеженнями повідомляємо, що під час Різдвяних свят церковні колядники не будуть відвідувати ваші оселі.  Пожертву Новонародженому Спасителю можна буде скласти під час святкових богослужінь у храмі. 

Настоятель Свято-Миколаївської церкви прот. Юрій Лукашик

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)

  

 



Збір коштів