ХРАМОВЕ СВЯТО
22 травня 2022 року, у день пам’яті перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських у місто Бар, свій престольний день відсвяткувала православна громада міста Острога.
Святкування храмового свята розпочалося Вечірнею днем раніше, у суботу, яку очолив настоятель храму прот. Юрій Лукашик у співслужінні з прот. Володимиром Шевчуком.
Зранку, перед Богослужінням, прот. Олег Парипа відслужив Водосвятний молебень.
На престольне свято завітали прот. Володимир Шевчук, настоятель Свято-Олександроневської парафії (м. Острог) та парафії Косми і Даміана (с. Розваж), прот. Олег Парипа, настоятель Свято-Вознесенської парафії (с. Могиляни), прот. Василь Жуковський, настоятель студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія».
Святкову Літургію у Свято-Миколаївському храмі очолив протоієрей Володимир Шевчук, який після читання Євангелія виголосив проповідь.
Багато парафіян та гостей посповідались та прийняли причастя. Нехай Святі Христові Тайни будуть їм на спасіння душі і тіла.
По завершенні Літургії відбувся хресний хід навколо храму з читанням Євангелія та окропленням вірян освяченою водою.
Після завершення Хресного ходу усім присутнім було виголошено "Многая літа".
Священники відправили молебень, в якому прославили Святого Миколая-Чудотворця – покровителя та заступника нашої громади, піднесли молитви за Україну, за воїнів, які захищають нашу Батьківщину, за перемогу і справедливий мир.
На завершення Богослужіння настоятель подякував отцям, парафіянам і гостям за те, що прибули на престольне свято, яке цього року сумне, бо відбувається в умовах війни.
Більше фото у розділі "Світлини"
22 травня перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця

З Днем вишиванки!
Дорогі брати і сестри!
Щиро вітаю вас з прекрасним святом неповторної, барвистої української культури – Днем вишиванки. Вишиванка – наша національна святиня. Вона символізує зв’язок поколінь, пробуджує високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Вишиванку називають кодом нашої нації, унікальним народним символом, що вирізняє та єднає усіх українців. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. Вишивану сорочку українці одягали з давніх-давен, адже свято вірили, що вона захищає від усього злого та є оберегом.
Нехай мудрість і сила тисячолітньої традиції додає всім нам натхнення до праці, порозуміння, згуртованості, впевненості у власних силах і нових звершень на благо нашої церкви і України!


Притча про багача і Лазaря
Жив один багатий чоловік. Він завжди вдягався в коштовну порфіру (коштовну пурпурну тканину) й вісон (тоненька лляна тканина), щодня розкішно бенкетував.
І жив також один вбогий чоловік на ймення Лазар. Він щодня лежав біля воріт, весь покритий струпами, й просив милостиню. Він завжди був голодний і волів їсти крихітки, що падали у багатого пана зі столу. Приходили пси і лизали йому ці рани на ногах, щоб швидше гоїлися.
Отже, Лазар (ім’я це походить від єврейськ. – Бог – Помічник) був крайнім бідняком. Він не мав ні багатства й був хворий, тому надіявся лише на Бога і був праведний.
Сталося так, що вбогий Лазар помер. Його поховали, а душу Лазаря Ангели віднесли «на Авраамове лоно».
День пам’яті Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять Святих Мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Ці святі угодниці Божі жили і постраждали у ІІ столітті після Різдва Христового. Саме в цей час у Римі царював язичницький імператора Андріан. Свята Софія, народивши трьох доньок, дала їм імена, відповідні трьом християнським чеснотам - Віра, Надія та Любов.
Слухаючись своєї праведної матері, вони досягали успіху в духовному житті. Чутка про їхню премудрість і красу дійшла й до начальника області Антіоха. Він же, переконавшись, що вони християнки, повідомив про це імператора Адріана. Останній послав слуг за премудрими дівами. Помолившись Господу Богу, всі четверо, мати і доньки, пішли до царя. Імператор, побачивши їхні світлі та безстрашні обличчя, почав запитувати, якого вони роду, як їх звуть і яка їхня віра? Будучи премудрою, мати відповідала розсудливо, розповіла про своє життя, а також про те, що сповідує віру христову. Цар, побачивши її мудрість, покликав служницю на ім’я Палладія, яка мала переконати матір та дочок навернутись до ідолопоклонства, але їй це не вдалося.
ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО
Воздвиження Чесного Хреста Господнього – велике християнське двонадесяте свято, яке відзначається 27 вересня. Воно належить до дуже старовинних свят, але і історія знайдення св. Господнього Хреста, та історія встановлення свята покриті серпанком різноманітних легенд, а тому нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.
У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів–Андріан–віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гроб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі було збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера.
11 вересня - усікновення чесної голови святого пророка і Хрестителя Господнього Іоанна Предтечі
Про мученицьку кончину святого Іоанна Хрестителя близько 32 року після Різдва Христового оповідають святі євангелисти Матвій і Марк.
Священне передання Древньої Церкви зберегло деякі подробиці цих подій, які відбувалися незадовго до Розп'яття і Воскресіння Христового.
Ірод, званий Антипою, син Ірода Великого, який побив немовлят у Вифлеємі, керував регіоном на східному березі Йордану, який називався Галілеєю.
Розклад богослужінь
28 травня 2022 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
29 травня 2022 р. - Неділя.
6-та неділя після Пасхи, про сліпого. Глас 5.
8.00. Літургія. Молебень. Панахида.