Cвято Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня – в Україні відзначають як релігійне та національне


Поміж Богородичними святами церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. В Україні його відзначають 14 жовтня як свято релігійне, національне, родинне. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста». Встановлений він був як подяка за заступництво Богородиці над Царгородом.

Головний мотив встановлення цього свята — це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби, повсюди в місті панувала тривога. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховували Її ризу, відправляли всенічну, храм був переповнений. Саме тоді після відправи св. Андрій Юродивий та його учень Епіфан мали видіння: від царських дверей (так раніше називали головні двері церкви, через які входили до храму) йшла світлом осяяна Богородиця у супроводі Івана Христителя та Івана Богослова, при співі великого хору святих. Богородиця підійшла до престолу, вклякла, довго молилася і плакала. Після цього, як бачив св. Андрій, Вона зняла зі своєї голови хустку-покров-омофор і широко простягла її над народом у церкві. Коли видіння зникло, св. Андрій та Епіфан зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб врятувати місто. Як наслідок, вороги таки відступили, і місто виявилося врятованим.

Історики не можуть дати чіткої відповіді, коли жив св. Андрій, і коли відбулося чудо заступництва Богородиці над Царгородом. Одні дослідники стверджують, що св. Андрій жив при імператорі Леві I Великому (457-474 рр.). Тобто, у V столітті, інші, яких більшість, час життя св. Андрія відносять до часів імператора Лева VI Мудрого (886-911 рр.) — на початок Х століття.

Свято Покрови був у греків місцевим празником і після падіння Царгороду 1453 р. вони навіть перестали його святкувати. Покрова має службу великих празників зі всеношною, але не належить до 12 великих свят церковного року.

Культ Богородиці як Заступниці і Покровительки широко розвинувся і серед українського народу: українські князі, королі, військо, козаки та гетьмани обирали Богородицю  своєю Покровителькою та Опікункою.

Князь Ярослав Мудрий 1036 р. розбиває печенігів і з вдячності будує в Києві храм Благовіщення на Золотих Воротах. В церкві 1037 р. він віддає увесь народ під опіку Божої Матері. Князь Мстислав, в поході проти черкесів обіцяє збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо Вона допоможе йому перемогти ворога. Він перемагає і виконує свою обітницю. Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові і Пречистій Діві Марії. Наші князі і їхнє військо йдучи в похід проти половців 1103 р., складали обіти Богові і Пречистій Діві Марії. Князь Ігор Святославович, герой епосу "Слово о полку Ігоревім", після своєї втечі з полону, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері, щоб їй подякувати за поміч і порятунок. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію спішить з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та з поклоном складає Їй багаті дари. Деякі українські князі на своїх печатках використовували іконки Божої Матері або молитви до Неї.

Запорізькі козаки мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. На іконі понад Пречистою був надпис: "Ізбавлю і покрию люди моя.. ", а від запорожців, що під іконою, простягнена стрічка вгору до Божої Матері з написом: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла". Вибираючись в похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали Їй подяку. А Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 р. проголосила празник Покрова своїм офіційним святом.

З 2015 року 14 жовтня є і державним святом – Днем захисника України. У цей день ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм оптимізму і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба!

Всі ці знаменні дати нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь, давню історичну традицію, а тому особливо шануються українцями.

І сьогодні ми звертаємось до Матері Божої з проханням про мир, добро, благополуччя, про гідне і щасливе майбутнє нашого народу. Аби на людей зійшла благодать, а душі наповнилися любов’ю, щирістю і всепрощенням.

 

Джерело: http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/53972/






Проповідь в Неділю 1-шу Великого посту прот. Василя Кошіля

Вітаю Вас, улюблені брати і сестри, у цей дев’ятий день місяця березня. Сьогодні перша неділя великого посту. Її  ми ще називаємо Торжеством Православ’я.
До цього торжества церква йшла тернистою дорогою багато складних років, подібно до того, як Христос ішов на Голгофу і як ми прямуємо до спасіння у ці непрості часи нашого життя.
Для того, щоб зрозуміти сутність даної події і усвідомити її значимість колись і сьогодні, нам слід заглянути в історію церкви і перенести її в сьогодення.

Читати далі

Богослужіння в четвер першої седмиці Великого Посту з читанням 4-ї частини Великого покаянного канону св. Андрія Критського

Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Самим читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Матір-Церква відкриває нам ворота Святої Чотиридесятниці.

У перші чотири дні Великого Посту цей канон ділиться на частини і читається на Великому повечір’ї, а на Утрені в четвер п’ятої седмиці читається повністю. Більше ніж 1300 років Свята Церква завдяки цьому твору відкриває нам глибину покаяння. Цей канон можна описати як покаянний плач, що розкриває нам всю безодню гріха. Проникливі слова збентежують душу християнина і пробуджують спрагле серце людини від гріховного сну. Преподобний Андрій майстерно зображає нам великі образи – Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Обітовану Землю і особливо Христа і Церкву.

Читати далі

Звернення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона

Наш побожний український народ протягом багатьох століть боровся за свою Незалежність. Багато наших прадідів жертвували своїм життям заради того, щоб ми, та всі подальші покоління мали можливість жити у вільній, справедливій і заможній Державі.
У 1991 році, без збройного конфлікту, без насилля та пролиття крові, Господь дарував нам вільну Країну, про яку так мріяли наші предки. Але, нажаль, через більш як 20 років нашої Незалежності, сьогодні пролилась та проливається людська кров, брат іде війною на брата.

Читати далі

Молитви за Україну

22 січня 2014 року, у зв'язку з поглибленням суспільно-політичної кризи та протистоянням, Священний Синод благословив у всіх храмах звершувати посилені молитви за мир в Україні.

Прохання на потрійній ектенії

Ще молимось, щоби Господь наш Ісус Христос захистив Україну від видимих і невидимих ворогів, щоби зберіг неподільною, свобідною і незалежною Українську державу, щоби припинив ворожнечу між владою і народом та зупинив міжусобну боротьбу, щоби напоумив владу не застосовувати зброю проти народу, який обрав її, щоби викорінив в нас ненависть і гнів та всі інші пристрасті, що руйнують братолюбність, і вселив в серця наші любов до своєї Батьківщини, щоби послав мир і злагоду народу нашому і простив нам усі провини вільні і невільні, благаємо Тебе, Чоловіколюбний Господи, вислухай і скоро помилуй.

Читати далі

 

Сторінки.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546474849                                                                    

 

 

 



 

 

Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd

  Розклад богослужінь

20 жовтня 2018 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

21 жовтня 2018 р. - Неділя.
21-ша неділя після П’ятидесятниці. Глас 4. Пам’ять святих отців VІІ Вселенського собору.
9.00. Сповідь. Літургія. Причастя.
 

 

 

 
 
 

 

 





Збір коштів