5-a неділя Великого посту
МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ

Aп. Євр. 9,11-14
Христос же, з’явившись як архієрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, - тобто не земної будови, - і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, - увійшов раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.
Бо коли кров козлів і биків та попіл з телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
Єв.Мр. 10,32-45
Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадця­тьох, почав їм говорити, що має статися з ним: «Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засу­дять його на смерть, і видадуть його поганам; і посміхатимуться з ньо­го, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне».
Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: «Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросимо». Він же їм відповів: «Що хочете, щоб я зробив вам?» «Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі». Ісус же сказав їм:«Не знаєте, чого просите. Чи можете пити ча­шу, яку я п’ю, і хреститися хрещенням, яким я хрещусь?» Ті йому відповіли: «Можемо». Ісус сказав їм: «Чашу, яку я п’ю, питимете, і хре­щенням, яким я хрещуся, хреститиметесь. Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано».
Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. Тоді і Ісус прикликав їх і сказав їм: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили, лише, щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох».

ЧАША НАШОГО ЖИТТЯ


З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосують­ся до вірян, до нас, які начебто вже є християнами й теоре­тично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.

Апостол Павло дає нам дуже сильний поштовх, коли каже, що все ж є відмінність між кров’ю, пролитою Ісусом Христом, і кров’ю різних звірів, принесених у жертву за якусь мету. Це для нас є важливим нагадуванням для того, щоб, переосмислюючи що­денні наші дії, побачити, чи справді ми більше уповаємо на Бо­жу силу чи на людську у вирішенні буденних справ. Чи молитва від того терпить і стає для нас тягарем чи, натомість, вона є мо­тором наших зусиль для покращення нашого стану, стану на­ших близьких і цілого людства?

Для того, щоб увійти в цей радикалізм, у вибір між смертю і життям, що його нам приносить розп’ятий Ісус, Євангеліст Марко, як приклад, подає самого Христа, щоб ми, наслідуючи Його, ставали справжньою живою іконою. Для того нам пока­зано апостолів, які не завжди є ідеальними: сваряться за власні інтереси, які ставлять вище від громадських і церковних, і лише  згодом дозрівають у вірі, ідуть у світ проповідувати Євангеліє, витримують нелюдські знущання і майже всі гинуть як муче­ники Христа ради. Також Церква нам показує Марію Єгипет­ську - як досконалий образ співачки з Олександрії, грішниці, яка навернулася до Господа і задля Нього з любов’ю переносила і сорокалітнє покаянне життя в пустелі.

Апостоли і Марія Єгипетська мають для нас послужити і живими іконами Ісуса Христа, які, змінивши своє життя, зрозуміли Його і прирівнялися до Його ідеалу. Щоб уподібнитися до Нього, вони проходять через розп’яття і воскресіння, через відкуплення і причастя.

Щоб ми зрозуміли цю складну істину, Господь говорить нам про чашу. Чашу його крові, чашу наших гріхів, чашу спасіння, чашу, наповнену Святим Духом. Бо й справді Ісус, як досконала ікона Отця, має випити чашу наших гріхів, чашу гіркоти. Він має зазнати смерті для воскресіння людей. Випивши й обмив­ши цю чашу, Він наповнює її Святим Духом, який є нашою на­дією і силою для вічного життя в Бозі. Усе це відбувається на Голгофі, на хресті.

Христос вмирає на хресті, і ми є учасниками хреста. Оскіль­ки чаша наповнена Духом, то ми в таємничий спосіб прилуча­ємося до неї на Божественній Літургії під час Євхаристії, стаючи причасниками Тіла і Крові, тобто живого Бога.

Ісус вчить нас про це через терпеливе повчання, що його Він дає посвареним апостолам на тлі прохання Якова та Йоана, си­нів Заведея, які хотіли мати привілейовані місця в його земнім царстві. Наша чаша - наслідувати Христа у його відданості От­цеві для добра цілої людської спільноти. Людина може жити щасливо й розквітати душевно, тільки віддавши пріоритет сво­єму ближньому в молитві і на ділі. Це є нашою чашею. Це є нашою кров’ю. Це є хрещення, якого від нас вимагає Ісус. Він вимагає це від тих, які належать до числа Його учнів. Хрещення в Ісусі - це участь у його терпіннях та смерті, що також передба­чає воскресіння і наповнення Святим Духом та його благотворною енергією в день П’ятидесятниці.

Єдиний спосіб, щоб людині і спільноті стати на шлях, вказа­ний Господом, - це наслідувати самого Господа Бога. Ісус пред­ставляє нам правдиву ікону Отця. Так, як Він зумів поставити особу Отця в центрі свого життя і щоб Отець міг вповні діяти че­рез Нього, так само й нам треба вміти молитися, щоб ска­зати: не задля моїх заслуг, але Христа ради живу, працюю і сподіваюся. А щоб до того дійти, треба хотіти пити чашу і хреститися. Якщо ми захочемо бути добрими і справді співчувати й допо­магати іншим людям, Христос у цьому нам обов’язково допо­може. Тоді ми зможемо бути благословенням для інших людей.

Якщо будемо покутувати за наші гріхи й робити справи мило­сердя для ближнього, як вчив нас Господь, тоді будемо і виявля­ти віру в Бога Отця. Якщо будемо молитися і приходити до цер­кви, щоб брати участь у Божественній Літургії, тоді будемо учнями, яких Ісус збирає на Тайну вечерю, щоб дати їм своє Ті­ло і свою Кров. Якщо будемо робити все, що Він нам заповідав, будемо певні, що йдемо дорогою життя.

За матеріалами книги о. Михайла Димида "Роздуми над недільними читаннями Святого Письма: Від неділі Православ'я до П'ятидесятниці".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28 липня пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира, у святому хрещенні Василія

Небагато імен на скрижалях історії можуть порівнятися з ім'ям святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі, котрий на віки вперед визначив духовну долю нашої Церкви і нашого православного народу. Святий князь Володимир був сином Київського князя Святослава (1972). Вперше ім'я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабця, свята рівноапостольна княгиня Ольга (+969; пам'ять 11 липня), з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, були обложені в Києві степовими кочівниками. Вдруге ім'я князя Володимира зустрічається в літописах під 970 роком, коли князь Святослав незадовго до своєї смерті розділив Руську землю між трьома синами: старший син, Ярополк, одержав Київ, середній син, Олег, - землю Древлянську, а молодший син, Володимир, - Новгород.

Читати далі

12 липня пам’ять славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла

Апостол Петро був братом «найближчого» нам – нащадкам русичів – апостола Андрія Первозванного. Андрій і привів брата до Христа, але тоді його ще звали Симоном. Ім'я Петро він отримав від Самого Ісуса, коли першим з апостолів назвав його Христом (тобто Месією). За твердість віри Господь і назвав його Петром, тобто каменем, на якому Він збудує Церкву Свою.

Так, в страсі Петро тричі відрікся від Господа. Але після Свого воскресіння Той знов відновив його в апостольській гідності, триразово, по числу зречень, доручивши йому пасти ягнят і овець Своїх. Можливо, на прикладі Петра нам було показано, що навіть Камінь Віри не може бути на цьому світі безгрішним. І якщо ним не був Петро – перший єпископ Риму, то як же такими можуть називатися його наступники, затверджуючи догмат про безгрішність Папи римського? За Переданням, апостол Петро кожен ранок при звуках співу півня згадував свою легкодухість і ридав кривавими сльозами.

Читати далі

Різдво святого пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя

Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він».

Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.

Читати далі

Зелена неділя (зішестя Святого Духа, Зелені свята, П'ятидесятниця)

Спаситель наш, Господь Iсус Христос, розлучаючись зi Своїми учениками перед голгофськими стражданнями, обiцяв послати iншого Утiшителя - Святого Духа. "Я ублагаю Отця, - сказав Вiн, - й iншого Утiшителя дасть вам, щоб був з вами повiк, Духа iстини" (Iн. 14, 16-17). I пiсля Свого Воскресiння, явившись апостолам, Христос велiв їм не вiдлучатися з Єрусалиму: чекати обiцяного Утiшителя. I ось настав день, коли Господь виконав Свою обiцянку. У п`ятдесятий день пiсля Свого Воскресiння Вiн посилає вiд Свого Отця Божественного Духа, Який зiйшов на апостолiв у виглядi вогненних язикiв i надiлив їх Божественними дарами. Своїм незвичайним явленням Святий Дух ясно вiдкрив Своє Божество i показав таїну Святої єдиносущної i нероздiльної Тройцi. Бог Отець послав у свiт Свого Сина, а Син Божий - Iсус Христос - послав вiд Отця Святого Духа. Ось чому св. Церква закликає нас сьогоднi на поклонiння Святiй Тройцi. "Прийдiть, люди, Триiпостасному Божеству поклонiмося", - спiває вона. Ось чому ми називаємо свято на п`ятдесятий день пiсля Пасхи днем Святої Тройцi.

Читати далі

 

Розклад богослужінь

1 квітня 2023 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

2 квітня 2023 р. - Неділя.
5-та неділя Великого посту. Глас 1. Прп. Марії Єгипетської.
8.30. Сповідь.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів