Парафіяни Свято-Миколаївської церкви Острога святкують Стрітення Господнє

Святі отці і вчителі Церкви про свято Стрітення Господнє

Святий Афанасій, архієпископ Олександрійський: «Нині відпускаєш раба Твого, Господи, за словом Твоїм, з миром, - промовив старець Симеон при стрітенні Господнім». Тому то, будемо зневажати смерть: бо якщо і боятися її станемо, то помремо, звичайно, у визначений нам Промислом час. Краще зустріти її доблесно, як щось звичайне і потрібне, аніж поступитися перед нею безславно. Хто закінчує життя в благочесті, той не помирає.

Святий Амфілохій, єпископ Іонійський: Тому то славним є дівство, але дівство правдиве. Бо і в дівстві є різниця. Одні діви задрімали і поснули, а інші були бадьорими (Мф. 25, 1-13). Достойним похвали є шлюб, але шлюб вірний і чесний: оскільки багато хто зберіг, а багато хто і не зберіг чистоти його. Шанованими є і вдівці, але вдівці правдиві, які отримали перемогу в подвигу цнотливості, вдівці чисті, чесні, непорочні, вдівці, які не зрадили один одному після шлюбу, перебуваючи в скверні гріха.

Такою була показана нам Словом Божим Анна Пророчиця, що дожила до глибокої старості, і як орел оновилась юністю… Чи бачиш ти велич Анни? Вона стала захисницею Господа, говорила про Нього перед лицем Його Самого. Чудна річ! Вдовиця присоромила священиків і книжників, і присоромлюючи їх, надихала весь народ, сповіщаючи про визволення, яке мало відбутися в Єрусалимі через пришестя Господа; проповідувала тим, хто її слухав, прославляючи Господа. Анна бачила Господа Немовлям ; бачила дари і очищувальні жертви, з Ним і за Нього принесені, і не було в неї сумніву в тому, що Бог Немовля. Анна сповідувала, що це Немовля є Бог, Лікар і Визволитель Всемогутній, і Викорінювач гріхів.

Святий Григорій, єпископ Ніський: О, істинно блаженний і триблаженний старче Симеоне! Яким є блаженним твій, істинно святим, вхід до храму, яким ти йшов до переходу від життя земного до небесного! Величними і блаженними є очі твоєї душі і тіла, що прийняли видиме Богоявлення і пізнали у плоті Бога Слово. Якими блаженними є твої руки, що обнімали слово життя! Якими блаженним є твої уста, що благовіствували одкровення Світла життя! І що я поспішаю прикласти особливу хвалу до кожного твого тілесного члена, коли Євангелист вже раніше навчив, що ти весь достохвальний і слугуєш житлом для Святого Духа! Але прийди, о блаженний отче, Святим Духом, що промовляє в тобі, відкрий скарб, що криється в небагатьох словах твоїх, бо Слово Боже приводить нас за порадою до вас і до подібних вам, що прикрашені сивиною, що володієте премудрістю, до істинних старців і отців, щоб ми навчались спасительним настановам, бо і в Святому Писанні сказано: «…запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх і вони скажуть тобі» (Втор. 32, 7).

Святитель Іоанн Золотоустий, архієпископ Константинопольський: І ти, каже Писання, являєшся Його Матір’ю. І так, чи будеш ти не підданою спокусам, після того як визнала, що Ти – Мати, після того як породила Його, після того, як думаєш, вмістила Його на певний час у Своєму чреві. Утроба Твоя була посудиною дії Духа. Чи будеш Ти не підданою спокусам, після того як стала Богородицею, після того, як будучи незамужньою, зачала, після Того, як стала Матір’ю Свого Творця? Чи будеш Ти не підданою останньому, але «… і Тобі Самій душу пройме меч» (Лк. 2, 35). Чому, Господи? Чим я згрішила? Ти, звичайно, нічим не згрішила; але, коли побачиш, що Він висить на хресті, - коли побачиш, що Він страждає за світ, - коли побачиш, що руки Його розпростерті на хресті і прибиті цвяхами до дерева, тоді Ти почнеш сумніватися і казати: невже це Той, про Якого говорив Мені ангел, невже це Той, по відношенню до Якого сталось Моє чудесне зачаття? Я була дівою і народила, і залишилась Дівою. Чому Він розпинається? І тоді Тобі Самій пройме душу меч.

Святий Феодот, єпископ Анкірський: Що ж про цю подію думає Божественна і всеоспівана дівственна Мати? Дивувалась всьому сказаному і клала все у Своє серце. Симеон додає їй таке пророцтво: «о, біла і невинна голубко! О, свята скиніє надії нашої, в якій утверджується вся святиня і велич» (Пс. 95, 6). «Ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, - і Тобі Самій душу пройме меч, - щоб відреклися помисли багатьох сердець» (Лк. 2, 34, 35). Навіщо ж ти старче з радісним змішав скорботне? До цього ти говорив про світло і славу, а тепер сповіщаєш про падіння, і передбачаєш меч для Богородиці? «Так, - каже він, - все буде у свій час: падіння для невіруючих, підняття – для віруючих, а знак для сперечання, коли по всьому світі люди будуть вимагати доказів і чудес…».

Святий Ісихій, пресвітер Єрусалимський: Це свято називається «очищенням». Це свято можна назвати, не погрішаючи, «святим святих». Бо сьогодні вершина всього таїнства втілення Христа. Немовля Христос нині є визнаним Богом. Той, Хто сидить на престолі, Творець єства нашого нині принесений був на грудях і приніс пару мислених голубів - Симеона і Анну… Тому, Хто постраждав за нас, належало принести очищення. Тому, Хто не пошкодував за нас власної крові, належало не пошкодувати двох пташок. І так Законодавець служить закону заради закону, і Той, Хто сповіщає свободу духа, підкорюється букві, не відкидає Мойсея, щоб з часом стати достойним віри свідком.

Святий Тимофій, єпископ Єрусалимський (VI ст.): Праведний Симеон, який забажав побачити Господа до Його воплочення, побачив Його втіленим і прийняв Його на руки, і забажав звільнитися від рабства тілесного, взиваючи до явленого Немовляти, Владики всього: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє» (Лк. 2, 29, 30). « Я бачив і буду відпущений, щоб не затримуватися тут: я буду відпущений з миром, щоб не перебувати в скорботі; я бачив славу Твою, хори ангелів, славослів’я архангелів, творіння, яке веселилося. Я нині отримую розрішення, щоб не бачити проти Тебе сміливості співродичів моїх - юдеїв, щоб не бачити раба, який б’є Тебе, списа, що торкається Тебе, затемненого сонця, зменшеного місяця, стихій природніх, що змінюються. Я не хочу бачити Тебе розіп’ятим на хресті, не хочу бачити розкиданого каміння, роздертої храмової завіси».

Святий Софроній, патріарх Єрусалимський: Браття, всі просвітімось, всі засяємо. Нехай ніхто із нас не буде таким, що не бере участі в цьому світлі, нехай ніхто не перебуває в обіймах темряви. Вийдемо всі у сяйві і, просвітлені, підемо на зустріч Йому і разом із старцем Симеоном приймемо це ясне і вічне світло. Радуючись духом, разом з цим Симеоном, з вдячністю заспіваємо піснеспів Отцю світла, Який послав істинне світло, розігнав темряву і осяяв всіх нас. Бо Богу належить спасіння, яке Він приготував перед лицем всіх народів (Лк. 2, 31) і явив для слави нас – нового Ізраїля, і ми через нього пізнали себе, тому що перебували в тому давньому і темному гріхові, немов у кайданах, але звільнились від нього, після того як Симеон побачив Христа. Прийнявши з вірою Христа, Який прийшов до нас із Вифлеєму, ми стали народом Божим, побачили Бога у плоті, стали новим Ізраїлем, і Його перебування серед нас прославляємо цим щорічним святом.

Святий Григорій Палама, архієпископ Фесалонікійський: Дух Святий для Цього чудесного Народженого і нині Принесеного в храм приготував інших голубів й інших пташенят голубиних. Яких це? Симеона і Анну, яких можна назвати пташенятами голубиними за досконале дитяче незнання гріха, або голубами за найвищу ступінь ціломудрості. Симеон, муж праведний і благочестивий, сповнений Духа Святого, нині прийшов в храм і зустрівши, прийняв на руки Небесне і Земне Немовля, принісши Йому, як Богу, пісню і молитву, просячи розрішити його від тіла з миром, - сповіщаючи, що Він є спасительним Світлом для всіх, і що Він лежить на падіння невіруючих в Нього і на підняття тих, хто увірує в Нього. Потім і Діві, Матері Немовляти, він сказав, що внаслідок скорботи серед хресних страждань Сина буде і Мати Цього Богомладенця. А пророчиця Анна, дочка Фануїлова, яка мала біля вісімдесяти чотирьох років, постом і молитвою служачи Богові і не відходячи від храму, в той час особливо будучи натхненною Духом Святим, славила Бога і благовістила про це Немовля всім, хто чекав визволення.

Святитель Димитрій, митрополит Ростовський: Будемо і ми, улюбленні, уподібнюватися тому великому угоднику Божому Симеону, хоча б частково, наскільки може немічна наша сила, уподібнюватися праведності його, - не будемо нікого ображати, не злословити, не обманювати, не помишляти лукавого. Будемо наслідувати його благочестя, шанувати Бога не тільки вірою істинною, але й добрими ділами; злих же і не богоугодних справ всіма силами будемо уникати. Будемо уподібнюватися йому і в твердій надії отримати майбутнє блаженство, покладаючи всю свою надію на Бога. Чистим життям поспішимо мати в собі Духа Святого: бо Святий Дух вселяється тільки в того, хто провадить життя чисте, ціломудренне, нескверне. Дух Святий перебуває там, де є любов один до одного, лагідність і мирне перебування з усіма. Ти ж, святий праведний Богоприїмче Симеоне, сам вчини з нами так, щоб ми були твоїми наслідниками і співжителями блаженства твого.

Джерело: http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/1239-pro-stritenna.html

  Розклад богослужінь