imageВеликим і незчисленним є Собор святих угодників і чудотворців землі Волинської. З впевненістю можна сказати, що нам відомі імена далеко не всіх святих, які своїми подвигами і чудесами освятили землю Волинську. Святкування Собору (тобто спільної пам’яті) всіх святих землі Волинської було започатковано у 1831 році і приурочено поверненю великої православної святині Свято-Успенської Почаївської Лаври до Православ’я, яка більше 100 років перебувала в підпорядкуванні уніатів.

До складу Собору Волинських святих входять:

Рівноапостольні Кирило і Мефодій, вчителі слов’янські; Рівноапостольна, велика княгиня Ольга; Рівноапостольний великий князь Володимир; Святитель, Петро, митрополит Київський, Святитель Феогност, митрополит Київський; Святитель Кипріан, митрополит Київський; Святитель Фотій, митрополит Київський; Святитель Інокентій, єпископ Іркутський; Святитель Нифонт, єпископ Новгородський; Преподобний Стефан, єпископ Володимир-Волинський; Преподобномученик Макарій, архимандрит Овруцький; Преподобномученик Афанасій Берестейський; Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобний Мефодій Почаївський; Преподобний Амфілохій Почаївський; Преподобний Кукша Одеський; Преподобний Варлаам, ігумен Печерський; Преподобний Микола Святоша, князь Луцький; Преподобний Нестор Літописець; Благовірний князь Олег Брянський; Праведна діва Юліанія, княжна Ольшанська-Дубровицька; Преподобний Феодор, князь Острозький; Благовірний Констянтин, князь Острозький; Благовірний Ярополк, князь Володимир-Волинський; Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський.

За нижче поданими посиланнями можна ознайомитися з житієм кожного святого  

Собор Волинських святих ( І частина)

Собор Волинських святих  ( ІІ частина)

Собор Волинських святих ( ІІІ частина)

Собор Волинських святих ( IV частина)

Собор Волинських святих ( V частини)

Собор Волинських святих ( VI частина)

Собор Волинських святих ( VII частина)

Собор Волинських святих ( VIII частина)

 

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


28 липня пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира, у святому хрещенні Василія

Небагато імен на скрижалях історії можуть порівнятися з ім'ям святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі, котрий на віки вперед визначив духовну долю нашої Церкви і нашого православного народу. Святий князь Володимир був сином Київського князя Святослава (1972). Вперше ім'я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабця, свята рівноапостольна княгиня Ольга (+969; пам'ять 11 липня), з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, були обложені в Києві степовими кочівниками. Вдруге ім'я князя Володимира зустрічається в літописах під 970 роком, коли князь Святослав незадовго до своєї смерті розділив Руську землю між трьома синами: старший син, Ярополк, одержав Київ, середній син, Олег, - землю Древлянську, а молодший син, Володимир, - Новгород.

Незабаром після смерті Святослава між братами почалися розбрати. У помсту за загибель свого воєводи, убитого князем Олегом під час полювання, князь Ярополк в 977 році виступив з військом на Древлянське князівство. Князь Олег загинув під час відступу поблизу міста Овруча. Звістка про його смерть досягла Новгорода, і князь Володимир, знаючи владолюбство брата, втік за море до варягів. Ярополк послав до Новгорода своїх посадників і став один правити на Русі. Але через три роки князь Володимир повернувся до Новгорода з дружиною варягів і вигнав київських посадників. Незабаром він завоював Полоцьк і одружився на полоцькій княжні Рогнеді, нареченій Ярополка. Потім він підкорив Київ, за його наказом Ярополк був убитий. Не дивлячись на те, що вдова Ярополка, родом грекиня, була вагітною, Володимир узяв її в наложниці. Похітливим язичником, що покладався на свою силу і військову дружину, - таким постає князь Володимир до свого навертання у християнство. За язичницьким поняттям, правда і справедливість на стороні сильного. Князь Володимир цілком слідував цьому як вищому мірилу життя. Далекі тоді ще були від його серця слова: "Не у силі Бог, а в правді".

Читати далі

Проповідь архієпископа Іларіона на шосту неділю після П’ятидесятниці

Сьогоднішня подія зцілення Христом розслабленого нерозривно пов'язує нас із минулим недільним євангельським читанням, коли Христос, перебуваючи у Гадаринській країні, не зустрів віри серед людей цієї місцевості, повертається до «свого міста». Святитель Іоан Золотоустий тлумачить це місце Священного Писання, вказуючи, що «своїм містом» називається тут Капернаум. І продовжуючи цю думку, він розповідає про три міста, які нерозривно пов'язані із Спасителем: бо Христос народився у Вифлеємі, зростав у Назареті, а повертався після кожної із своїх проповідей до Капернауму. 

Спаситель перебуваючи у цьому місті, де його зустрічають не десятки, а сотні людей, проповідував у маленькій домівці. Та силу проповіді, яку ніс Спаситель, не змогли стримати ані стіни, ані стеля, яку розібрали друзі розслабленого. Євангелист оповідає, що до Христа, який перебував у будинку, принесли розслабленого і, розібравши стелю, поклали його до ніг Спасителя. Ця людина вже багато років була паралізована і лежала прикутою до ліжка. Кожен з нас хоч раз у своєму житті бачив паралізовану людину, яка своїм тілом є немічною, проте говорить душею і показує це через свої очі, які  духовно «горять»,  хоча фізично згасають.  Христос побачивши «віру їхню» говорить: «дерзай, чадо, прощаються тобі гріхи твої» (Мф. 9.2). 

Читати далі

12 липня пам’ять славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла

Апостол Петро був братом «найближчого» нам – нащадкам русичів – апостола Андрія Первозванного. Андрій і привів брата до Христа, але тоді його ще звали Симоном. Ім'я Петро він отримав від Самого Ісуса, коли першим з апостолів назвав його Христом (тобто Месією). За твердість віри Господь і назвав його Петром, тобто каменем, на якому Він збудує Церкву Свою.

Так, в страсі Петро тричі відрікся від Господа. Але після Свого воскресіння Той знов відновив його в апостольській гідності, триразово, по числу зречень, доручивши йому пасти ягнят і овець Своїх. Можливо, на прикладі Петра нам було показано, що навіть Камінь Віри не може бути на цьому світі безгрішним. І якщо ним не був Петро – перший єпископ Риму, то як же такими можуть називатися його наступники, затверджуючи догмат про безгрішність Папи римського? За Переданням, апостол Петро кожен ранок при звуках співу півня згадував свою легкодухість і ридав кривавими сльозами.

Читати далі

Різдво святого пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя

Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він».

Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.

Як оповідає Євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з'явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в того сина. І ось у благочестивого подружжя, до старості позбавленого дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили в Бога.

Читати далі

Поточна сторінка: 5

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

24 жовтня 2020 р. - Субота.
17.00. Вечірня.  

25 жовтня 2020 р. - Неділя.
20-та неділя після П'ятдесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VII Вселенського собору.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 



Збір коштів