Звернення архієпископа Іларіона від 28 травня 2022 року
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Зі Священного Писання ми знаємо, що два великих гріхи - вбивство і неправда - перебувають у тісній єдності між собою, адже начальником і натхненником обох є диявол. Тому всякий, хто віддається цим гріхам, за словами Спасителя, має батьком своїм диявола: «Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди» (Ін 8:44).
Вчора московський патріархат знову намагався відбілити себе в ситуації, коли він у повній мірі винен у кровопролитті українського народу. Однак це стало черговою брехнею і окозамилюванням, адже всі їхні заяви про повну самостійність і незалежність від москви яскраво виражені в їхніх діях. Не встигло, мабуть, і чорнило висохнути під так званими рішеннями собору, як їхні речники для російських ЗМІ заявили, що вони не розривали відносин з російською православною церквою, а лише «внесли поправки, які відповідають тим викликам, перед якими стоїть зараз українське суспільство». Очевидно, що дані поправки було внесено для того, щоб це релігійне об‘єднання формально не підпадало під дію закону «про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких розташований у країні-агресорі».
Прикладом їхнього небажання розривати зв’язки з РПЦ є й сьогоднішні богослужіння, зокрема у Києво-Печерській лаврі, за якими і надалі поминають «великого господина и отца кирилла». Тому ті, хто зараз всіляко і навіть з радістю вітає рішення цього зборища, який назвав себе собором, навмисно поширюють шаблонну новину, щоб і надалі свідомо вводити в оману український народ.
Дорогі брати і сестри, ми дуже довго йшли жертовним шляхом і великою Голгофою до незалежності та автокефалії. І саме утворення Православної Церкви України - це результат історичного процесу, який реалізований за Божим Промислом. Це вимога церковних канонів, історичної правди і законів суспільного буття. Тому у складний для України час наша Церква у суспільстві зараз як спасаючий корабель, який, долаючи бурхливі та підступні хвилі життєвого моря, єднає небесне й земне.
Саме тому велика кількість православних мирян нашої області бажають бути у Православній Церкві України, молитися рідною мовою, підтримувати свою державу та армію. Однак через такі зборища, які відбулися вчора у Києві, нас знову намагаються обдурити, нас знову намагаються розділити, нами знову намагаються маніпулювати. І все це відбувається з однією метою: щоб зупинити волевиявлення парафіян у переході до ПЦУ та знищити душу українського народу - справжню Українську Православну Церкву, яка має величне минуле, має багатий досвід, який базується на Священному Писанні, апостольському переданні та святоотцівській мудрості.
Однак як би зараз не старалися прибічники московського патріархату щось змінити, їм нічого вже не вдасться! І чим більше вони будуть маніпулювати душами простих православних українців, тим швидше наближатиметься момент краху всього російського в Україні, в тому числі і їхньої церкви. Адже можна лукавити і маніпулювати завжди, як це відбувається в російській церковній та державній історії, але Божа правда завжди перемагає, тому що там, де правда - там Бог, а де Бог - там перемога!
Іларіон,
архієпископ Рівненський і Острозький
28 травня 2022 року
Троїцька батьківська поминальна субота
Перед святкуванням Святої Тройці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька.
У Троїцьку суботу звершується поминальне богослужіння, а після Божественної літургії - вселенська панахида.
Свято Святої Тройці – це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином, вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.
Вознесіння Господнє
Назва свята відображає суть події - це Вознесіння на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Ця подія відзначається завжди в 40-й день після Великодня, у четвер 6-го тижня після Пасхи.
Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсея у 40-й день немовлята повинні були приноситися батьками в храм, до Господа. І тепер в сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти в небесний храм Свого Отця, як Спаситель людства.
Православна Церква згадує цього дня євангельські події пов'язані з останнім моментом перебування Христа на землі після Його світлого Воскресіння.
Неділя Сліпонародженого
У 6-ту Неділю після Воскресіння Христового Свята Православна Церква згадує подію зцілення сліпонародженого. Святе Євангеліє розповідає нам, що Господь Ісус Христос, проходячи з учнями коло храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка і серце Божественного Вчителя загорілося жалістю і любов’ю. Учні знали, що всяке нещастя, яке спіткало людину – це покарання Боже або за її гріхи, або за гріхи батьків. І тому запитали в Ісуса Христа: “Вчителю! Хто згрішив, він чи його батьки, чому він народився сліпим?”. І Господь, бачачи їх здивування, відповів, що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому, щоб на ньому явилися діла Божі. Потім він плюнув на землю, зробив болото і помазав ним очі сліпому, сказавши йому: “Піди і вмийся в Силоамській купелі”. Виконавши повеління Господнє, сліпий став зрячим.
Неділя Самарянки
Сьогодні ми чуємо в Євангелії про зустріч Христа і жінки-самарянки біля колодязя Якова на самарянській території біля міста Сихар. Там був тільки один колодязь глибиною 32 м, викопаний Яковом, прабатьком Ізраїля близько півтора тисячі років до Христа, який існує і до сьогодні. І тут, біля колодязя прабатька Ізраїля – Якова, відбулася зустріч двох осіб: Христа і самарянки. Ці дві постаті являли собою два різні світи – єврейський і самарянський, які взаємно ненавиділи себе, хоча їхні прадавні корені є спільними. Погани, захопивши цю територію в VII ст. до Р. Хр., поєдналися з корінними мешканцями - юдеями, і так утворилася народність самарян. Зі Святого Письма вони визнавали тільки П'ятикнижжя Мойсея – Закон і Тору.
Розклад богослужінь
28 травня 2022 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
29 травня 2022 р. - Неділя.
6-та неділя після Пасхи, про сліпого. Глас 5.
8.00. Літургія. Молебень. Панахида.