Проповідь архієпископа Іларіона в неділю про Блудного сина
В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри! Ось ми вже і зробили три впевнених кроки назустріч Великому посту, які відповідають трьом передпостовим, підготовчим неділям. Сьогодні Свята Церква пропонує нам у храмах почути благовіствування від святого апостола і євангеліста Луки - притчу про Блудного сина (Лк. 15. 11-32). Інколи цю притчу ще називають про Милосердного Батька. І це також вказує на особливу Божу Любов до всіх людей - як до праведників, так і до заблукалих, покинутих і відкинутих усім світом, але не Богом, грішників.
Вся п’ятнадцята глава Євангелія від Луки переповнена прикладами, які розповідають про загубленість і віднайдення, падіння і піднесення, гріх і покаяння. І все це проілюстровано у притчах про заблудлу вівцю (Лк 15. 3-7), загублену драхму (Лк. 15. 8-11) та блудного сина. Тому деколи цю главу називають Євангелієм в Євангелії.
Ідилія життя батька і двох синів була порушена бажанням молодшого відокремитись від батькового дому і забрати те, що йому належало по праву, але чим він міг володіти тільки в майбутньому. Нелицемірна та щира батьківська любов по-особливому сприйняла це рішення молодшого сина. Батько не боїться втратити майно. Він готовий пожертвувати матеріальним, але щоб його син у свій час прийшов до розуміння того, що у цьому світі є важливішим. Чому такий сміливий батько? Бо любить! А де є любов, там немає страху. І він впевнений, що поверненнянеодмінно буде.
Переконання блудного сина у тому, що коли він буде мати, у цьому і буде його щастя було хибним. Можливо і справді, спочатку було так, але в цьому світі все минає: «І ось, усе — суєта і томління духу!» (Еккл. 1. 14). Коли залишився на самоті і без нічого, збагнув вічну істину: без батька немає доброго життя, немає і сенсу самого життя і вирішив вернутися до джерела доброти і правдивої, нелицемірної любові.
До усвідомлення своєї гріховності блудний син прийшов через гріх самонадії та легковажності, які повернули його додому з відчуттям покаяння і самоосудження: «недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх» (Лк. 15. 19).
А що ж старший син? Він завжди фізично був зі своїм батьком, але далеким від нього у своїх думках і поглядах на життя. Заздрість і образа, з якою він зустрічає прихід молодшого брата, характеризує його працю у домі батька не як рідного, а як наймита. На наш людський розсуд, здавалося б, аргументи, які наводить старший син, є переконливими: «ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми» (Лк. 15. 29). Ці слова показують вірну людину, яка ніколи не залишаючи свого батька, загубила найголовніше - чуйне та сповнене любові братське серце. Бо проявляючи заздрість і осудження, старший брат перестав цінувати і свого батька, і його любов.
Дорогі брати і сестри! Два сини, зображені у цій притчі, показують кожного з нас і наш особистісний шлях до Бога. Він може бути сповнений надмірної впевненості у власних силах, власному інтелекті, досвіді й т.д., які будуть нас віддаляти від Бога, а може бути сповнений постійного служіння йому, але наше серце не буде пройняте відчуттям любові та радості. Бо лише той, хто перебуває в Любові, той перебуває в Богові!
І тому не варто осуджувати блудного сина, він пройшов через «терни», але дістався до «Світла Правди». Не осуджуймо і старшого брата, він у всьому вірний, тільки заплутався у тенетах суєти віку цього. Звертаймо краще увагу на любов батька, котрий символічно зображає Бога, Який постійно чекає на повернення. І вийде назустріч до кожного, щоб заспокоїти серце, яке усвідомило свою гріховність і кається, чи привести до усвідомлення помилковості тих, хто засумнівався.
Стихира, яка сьогодні читається за богослужінням, закликає: «Як блудний син, прийшов і я, Щедрий, життя своє проживши в розлуці і розтративши багатство, яке Ти дав мені, Отче. Прийми мене, що каюся, Боже, і помилуй мене». Амінь.
ІЛАРІОН,
архієпископ Рівненський і Острозький
Зелена неділя (зішестя Святого Духа, Зелені свята, П'ятидесятниця)
Спаситель наш, Господь Iсус Христос, розлучаючись зi Своїми учениками перед голгофськими стражданнями, обiцяв послати iншого Утiшителя - Святого Духа. "Я ублагаю Отця, - сказав Вiн, - й iншого Утiшителя дасть вам, щоб був з вами повiк, Духа iстини" (Iн. 14, 16-17). I пiсля Свого Воскресiння, явившись апостолам, Христос велiв їм не вiдлучатися з Єрусалиму: чекати обiцяного Утiшителя. I ось настав день, коли Господь виконав Свою обiцянку. У п`ятдесятий день пiсля Свого Воскресiння Вiн посилає вiд Свого Отця Божественного Духа, Який зiйшов на апостолiв у виглядi вогненних язикiв i надiлив їх Божественними дарами. Своїм незвичайним явленням Святий Дух ясно вiдкрив Своє Божество i показав таїну Святої єдиносущної i нероздiльної Тройцi. Бог Отець послав у свiт Свого Сина, а Син Божий - Iсус Христос - послав вiд Отця Святого Духа. Ось чому св. Церква закликає нас сьогоднi на поклонiння Святiй Тройцi. "Прийдiть, люди, Триiпостасному Божеству поклонiмося", - спiває вона. Ось чому ми називаємо свято на п`ятдесятий день пiсля Пасхи днем Святої Тройцi.
Троїцька батьківська поминальна субота
Перед святкуванням Святої Тройці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька.
У Троїцьку суботу звершується поминальне богослужіння, а після Божественної літургії - вселенська панахида.
Свято Святої Тройці – це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином, вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.
Вознесіння Господнє
Назва свята відображає суть події - це Вознесіння на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Ця подія відзначається завжди в 40-й день після Великодня, у четвер 6-го тижня після Пасхи.
Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсея у 40-й день немовлята повинні були приноситися батьками в храм, до Господа. І тепер в сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти в небесний храм Свого Отця, як Спаситель людства.
Православна Церква згадує цього дня євангельські події пов'язані з останнім моментом перебування Христа на землі після Його світлого Воскресіння.
Неділя Сліпонародженого
У 6-ту Неділю після Воскресіння Христового Свята Православна Церква згадує подію зцілення сліпонародженого. Святе Євангеліє розповідає нам, що Господь Ісус Христос, проходячи з учнями коло храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка і серце Божественного Вчителя загорілося жалістю і любов’ю. Учні знали, що всяке нещастя, яке спіткало людину – це покарання Боже або за її гріхи, або за гріхи батьків. І тому запитали в Ісуса Христа: “Вчителю! Хто згрішив, він чи його батьки, чому він народився сліпим?”. І Господь, бачачи їх здивування, відповів, що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому, щоб на ньому явилися діла Божі. Потім він плюнув на землю, зробив болото і помазав ним очі сліпому, сказавши йому: “Піди і вмийся в Силоамській купелі”. Виконавши повеління Господнє, сліпий став зрячим.
Поточна сторінка: 34
[678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546474849505152535455]
Розклад богослужінь
6 березня 2021 р. - Субота.
М'ясопусна поминальна субота.
9.00. Літургія. Панахида.
17.00. Вечірня.
7 березня 2021 р. - Неділя.
Неділя м'ясопусна, про Страшний суд. Глас 6.
9.00. Літургія. Молебень.
Поминання спочилих (ПАНАХИДА) не звершується.
Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)