78544Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається 7 квітня (25 березня старий стиль). Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 7 січня (25 грудня), яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.

Вперше ця дата з'являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського як день Розп'яття Спасителя за римським календарем (ще в VI ст. Св. Мартін з Браги писав, що багато галльських єпископів вважали Пасху нерухомим святом). При цьому сщмч. Іполит на підставі зіставлення ряду біблійних віршів і буквального їх тлумачення стверджував, що Різдво Христове відбулося через 5500 років після створення світу. Переконання про 5500-літньому вік творіння до часу пришестя у світ Спасителя і про збіг дат створення світу і пришестя Христа у плоті перейшло в александрійську традицію, але тут вирішальною стала дата не Різдва Христового, а Благовіщення: свт. Афанасій Великий писав, що Христос втілився в утробі Діви на 25-й день березня, тому що в цей день спочатку Бог створив людину.

З V століття місце дати Розп'яття зайняла дата Воскресіння, а час земного служіння Спасителя від Втілення до Воскресіння стало вважатися кратним цілому числу років.

У візантійській традиції дата 25 березня має величезне значення - це день не тільки Благовіщення, а й створення світу, і Воскресіння Христового, від неї відраховуються дати інших свят: Різдва Христового, Зачаття та Різдва св. Іоанна Предтечі. День Благовіщення нерідко вважався днем початку церковного чи навіть цивільного року як на Сході, так і на Заході. Переконання про збіг історичної дати Воскресіння Христового з 25 березня привело до того, що цей день отримав назву "Киріопасхи" (Киріопасха - Господственна (тобто справжня, нормальна) Пасха, іноді зустрічається неправильна етимологія - Господня Пасха). Зараз Киріопасхою називають збіг свят Великодня і Благовіщення, що відбувається раз на кілька років.

В Україні в зв'язку з використанням Церквою юліанського календаря 25 березня випадає на 7 квітня. за григоріанським ("цивільним") календарем).

Встановлення
Зображення Благовіщення присутні вже серед розписів катакомб 2-ї половини II - 1-й пол. III століть, тим не менш, можна з великим ступенем ймовірності стверджувати, що встановлення особливого свята Благовіщення відбулося не раніше IV століття.

Відкриття св. рівноапостольної Оленою на початку IV ст. святих місць земного життя Господа Ісуса Христа і розпочате нею будівництво храмів на цих місцях (зокрема, в Назареті) викликали зростання інтересу до події Різдва Христового і таємниці Втілення, можливо, з цим пов'язано і встановлення Благовіщення як окремого свята. На початку VIII ст. вірменський автор Григор Ашаруні писав, що свято Благовіщення було встановлений свт. Кирилом Єрусалимським, тобто в 3-й чверті IV ст.

Оскільки відомості про константинопольське богослужіння V-VI ст. нечисленні, нічого певного про святкування Благовіщення в цей період в Константинополі стверджувати не можна, але вже до кінця VII ст. це одне з найбільш шанованих тут свят. Всі візантійські пам'ятки VIII і наступних століть називають Благовіщення серед найважливіших свят; богослужіння Благовіщення незмінно відбувається 25 березня.

На Заході відомості про свято Благовіщення сходять приблизно до того ж часу, що і на Сході. З творів західних отців Церкви і письменників відомі слова на Благовіщення, приписувані латинським авторам V ст. блаженному Августину, святим Петру Хрисологу і Льву I Великому. Однозначно про літургійне шанування дня Благовіщення говориться в Liber Pontificalis часів папи Сергія I (687-701), де Благовіщення входить в число 3 свят, присвячених Божій Матері, коли в Римі відбувалася урочиста процесія.

Назва свята в давнину не була постійною, сучасна грецька назва "євангелісмос" з'являється лише з VII ст. У творах стародавніх авторів зустрічаються назви: грец. "День вітання", "сповіщення" або "день / свято Благовіщення"; лат. "Annuntiatio angeli ad beatam Mariam Virginem" (Благовіщення ангела до блаженної Діви Марії), "Mariae salutatio" (вітання Марії) і ряд інших подібних за змістом назв. Благовіщення сприймалося і як Господське, і як Богородичне свято. На відміну від Православної Церкви, де Благовіщення вважається одним з найважливіших свят (повна назва - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії), в католицтві це свято другого класу (повна назва Annuntiatio beatae Mariae Virginis - Благовіщення Блаженної Діви Марії).

Джерело: Рівненська єпархія





 

 

 

 

 

 

 

 

 


Томос про автокефалію для Української Церкви та хто цьому заважає

Дивіться програму Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета «Діалоги з Патріархом» ( 30 вересня 2018 року). Тема "Томос про автокефалію для Української Церкви та хто цьому заважає." 

Читати далі

День пам’яті Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять Святих Мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Ці святі угодниці Божі жили і постраждали у ІІ столітті після Різдва Христового. Саме в цей час у Римі царював язичницький імператора Андріан. Свята Софія, народивши трьох доньок, дала їм імена, відповідні трьом християнським чеснотам - Віра, Надія та Любов.

Слухаючись своєї праведної матері, вони досягали успіху в духовному житті. Чутка про їхню премудрість і красу дійшла й до начальника області Антіоха. Він же, переконавшись, що вони християнки, повідомив про це імператора Адріана. Останній послав слуг за премудрими дівами. Помолившись Господу Богу, всі четверо, мати і доньки, пішли до царя. Імператор, побачивши їхні світлі та безстрашні обличчя, почав запитувати, якого вони роду, як їх звуть і яка їхня віра? Будучи премудрою, мати відповідала розсудливо, розповіла про своє життя, а також про те, що сповідує віру христову. Цар, побачивши її мудрість, покликав служницю на ім’я Палладія, яка мала переконати матір та дочок навернутись до ідолопоклонства, але їй це не вдалося.

Читати далі

ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Воздвиження Чесного Хреста Господнього – велике християнське двонадесяте свято, яке відзначається 27 вересня. Воно належить до дуже старовинних свят, але і історія знайдення св. Господнього Хреста, та історія встановлення свята покриті серпанком різноманітних легенд, а тому нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.

У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів–Андріан–віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гроб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі було збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера.

Читати далі

Проповідь настоятеля на свято Різдва Пресвятої Богородиці

Сьогодні, 21 вересня, ми звершуємо свято, яке входить до числа найбільших  дванадесятих у православному християнстві – Різдво Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії. Саме цей день розпочинає річне коло церковних свят, яке починається з відзначення приходу в світ Матері нашого Спасителя.

Як видно зі слів тропаря – це свято особливо радісне і важливе. Радісне, бо це день народження Божої Матері і Владичиці неба й землі. Важливе, бо доводить велику правду святої віри у богоматеринство Пречистої Діви Марії, з якої «засіяло Сонце Правди, Христос Бог наш».

В Євангелії від Луки ми чуємо слова, якими Матір Божа так повно і зрозуміло сама про себе сказала: «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі, моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби. Бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Всемогутній. Нехай прославляється святе ім’я Його.» 

Читати далі

Поточна сторінка: 34

[12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940414243444546]

                                     

 

  Розклад богослужінь

 
12 квітня 2020 р. - Неділя.
6-та неділя Великого посту, ваїй, цвітоносна, вербна. ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ.
9.00. Літургія.
Богослужіння звершується без присутності вірян.

Освячену вербу можна брати упродовж дня на подвір'ї храму у неділю, 12 квітня  (після 11.00 ). 

  

 

 

 





Збір коштів