Розклад богослужінь

30 липня 2017 р. - Неділя.
Неділя 8-ма після П'ятидесятниці. Глас 7. Пам'ять свв. отців шістьох Вселенських соборів. Вмц. Марини (Маргарити).
9.00. Літургія. Сповідь. Причастя. 

 

 




Збір коштів


7-ма Неділя після П’ятидесятниці. Зцілення двох сліпих і німого

Істинною вірою є віра в те, що людина не може побачити. Нагородою за віру є можливість побачити те, у що людина вірила. Августин.

 Мф. 9:27-35

27 Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! 28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! 29 Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. 30 І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж,щоб ніхто не довідався. 31 Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій.

32 Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. 33 І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. 34 Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів.35 І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях.

***

Слова, які кричали сліпці: “помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів!” – перегукуються з рядками Книги Псалмів “Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих” (Пс. 122:3-4).

***

Сліпці тілесні знають, що вони не можуть бачити, натомість духовні сліпці навіть і не підозрюють своєї сліпоти.

***

Віра є зв’язком людини з Богом. Іноді вона буває слабкою, як тоненька нитка, але й великі мости починалися з тонкої нитки. У старі часи, коли хотіли збудувати міст над проваллям, прив’язували тоненьку ниточку до стріли. Коли стріла перелітала на інший бік, до нитки приєднували мотузку. Через деякий час натягали канат та потужний металевий ланцюг. Крокуючи готовим мостом, будівельники згадували, з якої тоненької ниточки усе починалося.

Можливо, і зараз чиясь віра є тоненькою і слабкою, але найслабша віра є достатньою для великого початку, бо, помножена на труди, швидко зміцнюється…

 ***

В Євангелії від Матвія титул “Син Давидів” відіграє значну роль і зустрічається десять раз. Це більше, ніж у всіх інших Євангеліях 
разом. Лука вживає його чотири рази (3:31; 18:38-39; 20:41). Марк – тричі (10:47-48; 12:35). Іоан – не вживає жодного разу. Зовсім не випадково Матвій називає Христа Сином Давидовим вже у першому вірші Євангелія.


Згідно з Матвієм, сліпці були першими, хто прилюдно назвав Ісуса Сином Давидовим. У цьому випадку тілесна сліпота не заважала їм бачити істину…

Віра не залежить від гостроти зору, бо приходить із глибини серця. Навіть, якщо очі ослабнуть і потребуватимуть окулярів або перестануть бачити зовсім, віра подолає слабий зір та неміч тілесну, бо Господь ніколи не полишить тих, хто вірує…

***

Ми живемо в час, коли прийнято хвалитися найменшими власними здобутками. Так діє людина, складаючи резюме, коли шукає роботу. Так само діють великі й малі компанії, конкуруючи одна з одною. Іноді ціна на продукт є значно меншою від суми, витраченої на його рекламу. Громадські діячі, політики, митці й артисти платять величезні гроші засобам масової інформації, підживлюючи інтерес суспільства до власної особи. Зірки естради і кіно спалахують і згасають, так і не встигнувши обігріти жодного своїм теплом, бо немає нічого настільки мінливого, як популярність. Тих, кого обожнювали вчора, завтра згадають лише одиниці.

На цьому фоні Християнство лишається єдиним острівцем стабільності, що пережив два тисячоліття мінливого світу. Це при тому, що Христос діяв всупереч усім технологіям сучасності. Замість того, щоби рекламувати Свою діяльність, Він творив чудеса і наказував людям зберігати їх в таємниці. При цьому, робив це постійно і свідомо. Але чому?

Відповідь на це питання є ключем до розуміння сьогоднішнього Євангельського читання. Справа в тому, що Христос не шукав відомості чи популярності у сучасному розумінні цього слова. Не домагався шанування сильних світу та аплодисментів юрби. Якби це було Його метою, то чудеса відбулися б в Єрусалимі, перед Іродом і Пилатом, у присутності тисячної юрби прихильників. Натомість, Спаситель шукав учнів і послідовників, головною рисою яких є не зачарованість особою, а послух і самопосвята.

У сьогоднішньому уривку поєднано два чуда: зцілення сліпців та вигнання біса з німого чоловіка. На перший погляд, чудеса цілком різні та не пов’язані між собою. Сліпота – наслідок природної хвороби, а німота – результат втручання злої сили. Сліпці просять про милість і проголошують свою віру, а німий мовчить. Сліпці називають Христа Сином Давидовим, натомість після зцілення німого, самого Спасителя звинувачують у зв’язках із “князем бісівським”.

Єдине, що є спільного у цих чудесах, – це їх негативні наслідки. Сліпцям Христос сказав: “суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався”, але вони не послухали й розголосили про чудо по всій землі. Сліпі мали віру, але не мали послуху. Шукаючи для себе чуда, вони навіть не намагалися жити за словом Спасителя.

У випадку з німим Христа взагалі звинуватили у зв’язках із князем бісівським. Книжники та вчителі закону бачили чудеса, знали пророцтва, не могли їх заперечувати, але й не хотіли визнавати. Бо визнання Христа Богом тягне за собою повну зміну людського життя.

Два різних чуда, але обидва викликали непослух і спротив. Не дивно, що Христос наказував нікому не розголошувати про чудеса.

Минули тисячоліття, але і сьогодні частина людей шукає чуда, не бажаючи жити за Словом Божим. Інші, чуючи про чудеса,  шукають причини, щоби не визнати Христа Богом і не змінювати власного життя…

Джерело: http://4ernetki.com

 

Богослужіння в четвер першої седмиці Великого Посту з читанням 4-ї частини Великого покаянного канону св. Андрія Критського

Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Самим читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Матір-Церква відкриває нам ворота Святої Чотиридесятниці.

У перші чотири дні Великого Посту цей канон ділиться на частини і читається на Великому повечір’ї, а на Утрені в четвер п’ятої седмиці читається повністю. Більше ніж 1300 років Свята Церква завдяки цьому твору відкриває нам глибину покаяння. Цей канон можна описати як покаянний плач, що розкриває нам всю безодню гріха. Проникливі слова збентежують душу християнина і пробуджують спрагле серце людини від гріховного сну. Преподобний Андрій майстерно зображає нам великі образи – Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Обітовану Землю і особливо Христа і Церкву.

Читати далі

Звернення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона

Наш побожний український народ протягом багатьох століть боровся за свою Незалежність. Багато наших прадідів жертвували своїм життям заради того, щоб ми, та всі подальші покоління мали можливість жити у вільній, справедливій і заможній Державі.
У 1991 році, без збройного конфлікту, без насилля та пролиття крові, Господь дарував нам вільну Країну, про яку так мріяли наші предки. Але, нажаль, через більш як 20 років нашої Незалежності, сьогодні пролилась та проливається людська кров, брат іде війною на брата.

Читати далі

Молитви за Україну

22 січня 2014 року, у зв'язку з поглибленням суспільно-політичної кризи та протистоянням, Священний Синод благословив у всіх храмах звершувати посилені молитви за мир в Україні.

Прохання на потрійній ектенії

Ще молимось, щоби Господь наш Ісус Христос захистив Україну від видимих і невидимих ворогів, щоби зберіг неподільною, свобідною і незалежною Українську державу, щоби припинив ворожнечу між владою і народом та зупинив міжусобну боротьбу, щоби напоумив владу не застосовувати зброю проти народу, який обрав її, щоби викорінив в нас ненависть і гнів та всі інші пристрасті, що руйнують братолюбність, і вселив в серця наші любов до своєї Батьківщини, щоби послав мир і злагоду народу нашому і простив нам усі провини вільні і невільні, благаємо Тебе, Чоловіколюбний Господи, вислухай і скоро помилуй.

Читати далі

Богоявлення. Хрещення Господнє.

19 січня Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне із найдревніших свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва свята - „теофанія”, що означає Богоявлення.
Слово „хрещу” по-грецьки означає „погружаю у воду”. Не можливо зрозуміти сенс і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все символічного значення води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з води, беруть свій початок всі живі істоти. Де немає води, там пустеля.

Читати далі

Сторінки.: 1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738