ВЕЛИКИЙ ПІСТ
Великий піст має таку назву як через його духовну значущість, так і через його тривалість, адже він – найдовший з усіх багатоденних постів, встановлених Церквою. Великий піст триває сім тижнів, або 48 днів. Перші шість тижнів – це Свята Чотиридесятниця, а сьомий тиждень, останній перед Великоднем, зветься Страсним (Страсною седмицею).
Правила Великого посту, яких ми сьогодні дотримуємося, були встановлені в перших століттях, а закріплені й доповнені в монастирях Православної Церкви впродовж VI – XI століть. Ці правила призначені загалом для всіх православних християн, а не виключно для ченців. Тому важливо, щоби піст був не обтяженням, а нашим вибором, певною земною жертвою, яку ми добровільно робимо з нашої любові до Бога.
БОГОСЛУЖБОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
Молитви під час Великого посту вирізняються покаянним настроєм. Наприкінці кожного великопостового богослужіння з понеділка до п’ятниці, а також у перші три дні Страсного тижня – з доземними поклонами читається молитва святого Єфрема Сиріна, яка була укладена в IV столітті.
У перші чотири дні Великого посту на Повечір’ї читається покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ще раз повністю він читається ввечері середи п’ятого тижня посту.
Під час Чотиридесятниці у середу та п'ятницю, в четвер 5-го тижня, а також у понеділок та вівторок Страсного тижня звершується Літургія ранішосвячених дарів. Повні Божественні літургії звершуються лише у суботні та недільні дні, а також у великі свята.
Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя і четверта).
ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЇЖІ
Нагадаємо, що обмеження в їжі – одна з допоміжних, але не головна складова посту. Без сповідання власних гріхів та покаяння піст буде лише певною дієтою. Ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не у більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого, аби змістити фокус і вивільнити час для головного – духовного, внутрішнього – того, що має значення для вічності.
Під час Великого посту зазвичай утримуємося від споживання: м՚яса, молока, масла, яєць, риби (крім визначених днів), інших продуктів тваринного походження. Послаблення з благословення священників традиційно надаються: дітям до 7 років, людям похилого віку, хворим, вагітним і матерям, які годують, особам, які важко працюють і подорожують.
ПІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Враховуючи надзвичайні випробування, які зараз несе український народ через загарбницьку навалу, Православна Церква України закликає вірян виявити особливу розсудливість щодо міри тілесного посту. Піст не має завдавати шкоди здоров'ю! А оскільки під час війни ми не завжди вільні у виборі свого раціону та продуктів, які є під рукою, маємо виходити з наявних можливостей.
Предстоятель ПЦУ також наголошував на тому, що війна, у вогненному вирі якої ми зараз живемо, кардинально змінює форму посту, але не може змінити його сутність – самообмеження заради духовної досконалості. «Безперечно, що для тих, хто може і здатен постувати згідно з традицією, духовно корисним буде її дотримуватися. Але всі решта у тому, що стосується їжі, маєте діяти на власний розсуд, відповідно до обставин. Справи милосердя, моральна і матеріальна підтримка тих, хто поруч, надання розради, притулку, допомоги – все це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім», – зокрема зазначив Митрополит Епіфаній.
Нехай Господь благословить всіх нас на добрий шлях корисної духовної подорожі до найвеличнішого свята – Світлого Христового Воскресіння!
Джерело: pomisna.info
Прощена неділя
Дорогі брати і сестри! Наближається час Великого посту, а з ним – і потреба нам заглибитись у себе, змінитися, оновитися, набратися духовних сил та зміцнитись у вірі й надії, бо війна зі злом триває – як зовнішня, так і внутрішня.
Входячи в особливий період Великого посту ми маємо, найперше, примиритися зі своїми ближніми та здобути внутрішній мир, простити одне одному образи і провини. Немає безгрішних людей на землі, тож кожен з нас – свідомо чи ні – має провини перед Богом та ближніми, а тому потребує прощення. Не тримаймо образ на наших ближніх, гуртуймося, не сварімося. Бо лише разом, у згоді ми можемо перемогти ворога!
Знаємо, що прощення нами провин наших ближніх є умовою отримання і нами самими прощення від Бога. Тож вибачайте і просіть прощення, не затримуйте в душі образ, бо вони закривають вас і від людей, і від Бога, обтяжують, не дають рухатись далі. Моліться за своїх ближніх, просіть Господа дарувати їм і вам прощення.
МОЛИТВА у Прощену неділю на початок Великого посту:
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, прийми рабів Твоїх, що каються у своїх гріхах свідомих і несвідомих, вільних і невільних і в них бажають сповідатися за Твоїм повелінням, і прийми їх милостивою Твоєю силою і благодаттю; укріпи їх, щоб вони більше не поверталися до злих і неподобних вчинків і до гріхів, у які вони багаторазово впадали; але підніми і захисти їх від спокус диявольських і від тенет ворожих, щоб вони без перешкод послужили Тобі у праведності та чистоті в усі дні життя свого. Амінь.
Джерело: pomisna.info
Антипасха. Неділя про Фому
Перша неділя після Пасхи в церковному календарі носить назву Антипасхи, Фоминої неділі. Назва Антипасха означає «замість Пасхи»: не протиставлення, а повернення до минулого свята, повторення його. З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої Седмиці, святкується особливо, складаючи собою немов би заміну Пасхи.У цей недільний день Своїм новим явленням для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і оновив явлення, яке було у перший день по Воскресінню. Але оскільки оновлення явлення Спасителя було особливо заради апостола Фоми, то восьмий день після Пасхи називається неділею св. Ап. Фоми.
ХЛІБ ЖИТТЯ. НАВІЩО РОЗДАЮТЬ АРТОС?
Звідки пішла традиція вживати артос і як правильно це робити? ЩО ТАКЕ АРТОС ? Слово артос перекладається з грецької як «квасний хліб» - загальний для всіх членів Церкви освячений хліб, інакше - просфора всеціла. Артос в продовженні всієї Світлої седмиці займає в храмі саме видне місце, разом з іконою Воскресіння Господнього і, на закінчення великодніх урочистостей, роздається віруючим.
17 квітня Вхід Господній в Єрусалим
«Радій від радості дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і намолодому ослі сині підяремної»(Зах. 9. 9). Цими словами пророк Захарія за 500 років до Різдва Христового передрік торжественний вхід в Єрусалим Господа Ісуса Христа – подію, яка сьогодні вшановується нами.
Лазарева субота
Сьогоднішній день в церковному календарі називається Лазаревою суботою. Він є особливим, бо згадує нині Свята Церква про одне з найвеличніших чуд сотворених Господом під час Його земного служіння – дивне воскрешення Праведного Лазаря. Прослухавши сьогоднішнє Євангельське читання ми стаємо свідками цієї події, яка засвідчує видимо перемогу Христа над смертю.
Розклад богослужінь
18 - 21 березня 2024 р. - Понеділок-Четвер.
17.00. Велике повечір’я з читанням Покаянного канону
прп. Андрія Критського.
22 березня 2024 р. - П'ятниця.
17.00. Вечірня з чином Пасії.
23 березня 2024 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
24 березня 2024 р. - Неділя.
1-ша неділя Великого посту.Торжество Православ'я. Глас 1.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Цікаво та актуально