5-a неділя Великого посту
МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ

Aп. Євр. 9,11-14
Христос же, з’явившись як архієрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, - тобто не земної будови, - і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, - увійшов раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.
Бо коли кров козлів і биків та попіл з телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
Єв.Мр. 10,32-45
Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадця­тьох, почав їм говорити, що має статися з ним: «Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засу­дять його на смерть, і видадуть його поганам; і посміхатимуться з ньо­го, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне».
Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: «Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросимо». Він же їм відповів: «Що хочете, щоб я зробив вам?» «Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі». Ісус же сказав їм:«Не знаєте, чого просите. Чи можете пити ча­шу, яку я п’ю, і хреститися хрещенням, яким я хрещусь?» Ті йому відповіли: «Можемо». Ісус сказав їм: «Чашу, яку я п’ю, питимете, і хре­щенням, яким я хрещуся, хреститиметесь. Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано».
Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. Тоді і Ісус прикликав їх і сказав їм: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили, лише, щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох».

ЧАША НАШОГО ЖИТТЯ


З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосують­ся до вірян, до нас, які начебто вже є християнами й теоре­тично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.

Апостол Павло дає нам дуже сильний поштовх, коли каже, що все ж є відмінність між кров’ю, пролитою Ісусом Христом, і кров’ю різних звірів, принесених у жертву за якусь мету. Це для нас є важливим нагадуванням для того, щоб, переосмислюючи що­денні наші дії, побачити, чи справді ми більше уповаємо на Бо­жу силу чи на людську у вирішенні буденних справ. Чи молитва від того терпить і стає для нас тягарем чи, натомість, вона є мо­тором наших зусиль для покращення нашого стану, стану на­ших близьких і цілого людства?

Для того, щоб увійти в цей радикалізм, у вибір між смертю і життям, що його нам приносить розп’ятий Ісус, Євангеліст Марко, як приклад, подає самого Христа, щоб ми, наслідуючи Його, ставали справжньою живою іконою. Для того нам пока­зано апостолів, які не завжди є ідеальними: сваряться за власні інтереси, які ставлять вище від громадських і церковних, і лише  згодом дозрівають у вірі, ідуть у світ проповідувати Євангеліє, витримують нелюдські знущання і майже всі гинуть як муче­ники Христа ради. Також Церква нам показує Марію Єгипет­ську - як досконалий образ співачки з Олександрії, грішниці, яка навернулася до Господа і задля Нього з любов’ю переносила і сорокалітнє покаянне життя в пустелі.

Апостоли і Марія Єгипетська мають для нас послужити і живими іконами Ісуса Христа, які, змінивши своє життя, зрозуміли Його і прирівнялися до Його ідеалу. Щоб уподібнитися до Нього, вони проходять через розп’яття і воскресіння, через відкуплення і причастя.

Щоб ми зрозуміли цю складну істину, Господь говорить нам про чашу. Чашу його крові, чашу наших гріхів, чашу спасіння, чашу, наповнену Святим Духом. Бо й справді Ісус, як досконала ікона Отця, має випити чашу наших гріхів, чашу гіркоти. Він має зазнати смерті для воскресіння людей. Випивши й обмив­ши цю чашу, Він наповнює її Святим Духом, який є нашою на­дією і силою для вічного життя в Бозі. Усе це відбувається на Голгофі, на хресті.

Христос вмирає на хресті, і ми є учасниками хреста. Оскіль­ки чаша наповнена Духом, то ми в таємничий спосіб прилуча­ємося до неї на Божественній Літургії під час Євхаристії, стаючи причасниками Тіла і Крові, тобто живого Бога.

Ісус вчить нас про це через терпеливе повчання, що його Він дає посвареним апостолам на тлі прохання Якова та Йоана, си­нів Заведея, які хотіли мати привілейовані місця в його земнім царстві. Наша чаша - наслідувати Христа у його відданості От­цеві для добра цілої людської спільноти. Людина може жити щасливо й розквітати душевно, тільки віддавши пріоритет сво­єму ближньому в молитві і на ділі. Це є нашою чашею. Це є нашою кров’ю. Це є хрещення, якого від нас вимагає Ісус. Він вимагає це від тих, які належать до числа Його учнів. Хрещення в Ісусі - це участь у його терпіннях та смерті, що також передба­чає воскресіння і наповнення Святим Духом та його благотворною енергією в день П’ятидесятниці.

Єдиний спосіб, щоб людині і спільноті стати на шлях, вказа­ний Господом, - це наслідувати самого Господа Бога. Ісус пред­ставляє нам правдиву ікону Отця. Так, як Він зумів поставити особу Отця в центрі свого життя і щоб Отець міг вповні діяти че­рез Нього, так само й нам треба вміти молитися, щоб ска­зати: не задля моїх заслуг, але Христа ради живу, працюю і сподіваюся. А щоб до того дійти, треба хотіти пити чашу і хреститися. Якщо ми захочемо бути добрими і справді співчувати й допо­магати іншим людям, Христос у цьому нам обов’язково допо­може. Тоді ми зможемо бути благословенням для інших людей.

Якщо будемо покутувати за наші гріхи й робити справи мило­сердя для ближнього, як вчив нас Господь, тоді будемо і виявля­ти віру в Бога Отця. Якщо будемо молитися і приходити до цер­кви, щоб брати участь у Божественній Літургії, тоді будемо учнями, яких Ісус збирає на Тайну вечерю, щоб дати їм своє Ті­ло і свою Кров. Якщо будемо робити все, що Він нам заповідав, будемо певні, що йдемо дорогою життя.

За матеріалами книги о. Михайла Димида "Роздуми над недільними читаннями Святого Письма: Від неділі Православ'я до П'ятидесятниці".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітаємо з Днем державного прапора України!

Прагнення до свободи, наша національна єдність, братнє плече поруч, невгамовний рух мегаполісу, безмежна небесна блакить та щебетання птахів, що дзвенить у тиші золотих нив, – усе це поєдналося у двох кольорах державного стяга. Він є символом нашої любові до Батьківщини і втіленої віковічної мрії нашого народу про незалежність.

Серце переповнюється радістю від усвідомлення, що наш прапор здіймається над рідною землею. Сьогодні ми підносимо свою молитву за Батьківщину і всі ті дари, якими наділив нас Господь. Просимо у Нього мудрості, а найперше – духовної сили для подолання усіх випробувань на шляху розбудови вільної, демократичної, європейської держави. Особливо молимося за наших братів і сестер, які перебувають у несправедливому полоні, дякуємо за їхню відвагу і гідність та віримо, що справедливість запанує і для них.

Читати далі

19 серпня Преображення Господнє

Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа одне з найбільших свят Православної Церки, яке встановлене в пам'ять Преображення Христа Ісуса перед учениками на горі Фавор. Про цю величну подію розповідають три синоптичні Євангелія: від Матфея (17:1-6), Марка (9:1-8), Луки (9:28-36).

В останній рік Свого суспільного служіння, перебуваючи в Кесарії Филиповій, Господь напередодні майбутніх страждань почав відкривати учням те, що «Він мусить йти до Єрусалиму, і постраждати від старійшин, і первосвящеників і книжників, і вбитим бути, і воскреснути третього дня» ( Мф. 16:21). Слова Вчителя сильно засмутили апостолів і особливо Петра, який став перечити Спасителю, кажучи: «Змилуйся, Господи! нехай не буде цього з Тобою! »(Мф. 16:22). Помітивши скорботу учнів і бажаючи полегшити її, Ісус Христос обіцяє деяким з них показати ту славу, в яку Він зодягнеться після свого відшестя: «Істинно кажу вам: є деякі з тих, які не зазнають смерти, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своїм »(Мф. 16:28).

Читати далі

Успенський Піст

Через місяць після посту Апостольського існує в Православній Церкві багатоденний піст Богородичний або Спасо-Богородичний, званий Успенським. Він встановлений перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Богоматері і продовжується два тижні, від 14 до 28 серпня. Церква прийняла і зберігає цей піст, скеровуючи нас до духовного благодатного перетворення і наслідування Божої Матері, Яка перед Своїм переселенням на небо невпинно перебувала в пості та молитві. Божа Матір хоч і завжди трудилася за нас і постила, не маючи потреби в пості, як чиста і Всенепорочна, одначе, передбачивши про Своє представлення, Вона, що перевищує і перевершує життям Ангелів, явила ангельську стриманість, часто молилась, щоб через Божественного Духа з'єднатися блаженною душею з Своїм Сином і стати нашою ходатайницею, і тоді особливо постила, коли наблизився для нея час кончини звідси, витончуючи Себе святою любов'ю до Сина. Тому і ми зобов'язані постити в цей час і оспівувати Її, наслідуючи Її життя і спонукаючи Її до заступництва за нас. Свідчимо справжню любов свою до пречистої Діви Богородиці святим Їй наслідуванням.

Читати далі

14 серпня винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Пам'ять семи мучеників Макавеїв

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії - Премудрості Божої). З цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста ".

В нас на Україні це свято з'єдналося зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. У "Сказанні дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році за наказом Патріарха Московського і всієї Русі Філарета, дається таке пояснення свята 14 серпня: "А на винесення в день Чесного Хреста буває хід заради освячення води і просвічення людського, по всім містам і селам ".

Звістка про день Хрещення Русі збереглася в хронографах ХVI століття: "Крестися князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1".(старий стиль)

Читати далі

 

Розклад богослужінь

1 квітня 2023 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

2 квітня 2023 р. - Неділя.
5-та неділя Великого посту. Глас 1. Прп. Марії Єгипетської.
8.30. Сповідь.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів