14 січня Обрізання Господнє. Святителя Василія Великого

52400 pНа восьмий день після Свого Народження Господь наш Ісус Христос, за старозавітнім законом, прийняв обрізання, встановлене для всіх младенців чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і його потомками ( Бут. 17, 10-14; Лев. 12,3). При звершенні цього обряду Божественному Младенцю було дане Ім’я Ісус, звіщене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії ( Лк. 1, 31-33; 2,21).

За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям належить неухильно виконувати Божественні постанови. Господь прийняв обрізання для того, щоб ніхто потім не міг засумніватися у тому, що Він був істинний Чоловік, а не носій прозорої плоті, як навчали деякі єретики ( докети). У Новому Завіті обряд обрізання уступив місце таїнству Хрещення, прообразом котрого він був ( Кол. 2, 11-12). Свідчення про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві відносяться до IV століття. Канон святу написаний преподобним Стефаном Саваїтом .Разом з обрізанням, прийнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав також Ім’я Ісус ( Спаситель) як печать Свого служіння справі спасіння світу ( Мф. 1,21; Діянь. 3,6, 16; Фил. 2, 9, 10). Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили у Новий Завіт з Богом і « обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим» ( Кол.2, 11). Саме ім’я християнина засвідчує про вступ людини у Новий Завіт з Богом.

Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської

1295522091 vasvelikii2Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської, « належить не тільки одній Кесарійській Церкві, і не в свій тільки час, не одним співвітчизникам своїм був корисний, але по всім країнам і містам вселенної, і всім людям приносив і приносить користь, і для християн завжди був і буде вчителем найспасительнішим», - так говорив сучасник святителя Василія, святий Амфілохій, єпископ Іконійський.

Святитель Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії. У сім'ї свт. Василія до лику святих зараховані мати Емілія (пам'ять 1 січня), сестра Макрина (пам'ять 19 липня), брат Григорій (пам'ять 10 січня). Батько був адвокат, під його керівництвом Василій здобув первинну освіту, потім він навчався у кращих вчителів Кесарії Каппадокийської, де познайомився зі святим Григорієм Богословом (пам'ять 25 січня), а пізніше перейшов до шкіл Константинополя. Для завершення навчання святитель Василій відправився до Афін - центру класичної освіти.

У Афінах Василій Великий здобув усі доступні знання. Про нього говорили, що «він так вивчив все, як інший не вивчає єдиного предмету, кожну науку він вивчив до такої досконалості, неначе не вчився нічому іншому. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, що мав глибокі пізнання в медицині, - це був як корабель, такий навантажений ученістю, наскільки це містке для людської природи».

У Афінах між Василієм Великим і Григорієм Богословом встановилася щонайтісніша дружба, що продовжувалася все життя. Близько 357 р. святий Василій повернувся в Кесарію, де незабаром вступив на шлях аскетичного життя. Василій, прийнявши Хрещення від єпископа Кесарійського Діанія, був поставлений читцем. Бажаючи знайти духовного керівника, він відвідав Єгипет, Сірію, Палестину. Наслідуючи наставникам, повернувся в Кесарію і поселився на березі ріки Ірис. Навколо нього зібралися ченці. Сюди ж Василь привернув свого друга Григорія Богослова. Вони трудилися в строгій стриманості; при важких фізичних навантаженнях вивчали творіння якнайдавніших тлумачів Священного Писання. Ними була складена збірка Добротолюбіє. У царювання Констанція (337-362) розповсюдилося псевдовчення Арія. Церква призвала до служіння Василя і Григорія.

Василій повернувся в Кесарію, де в 362 р. був рукопокладений в сан диякона, в 364 р. - в сан пресвітера. При імператорові Валенті (334-378), прихильнику аріан, у важкі часи для Православ'я до Василія перейшло управління Церковними справами. В цей час він склав чин Літургії, «Бесіди на Шестиднев», а також книги проти аріан. У 370 р. Василій був возведений на єпископа на Кесарійськую кафедру. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Священного Писання, великою ученістю, працями на благо Церковного світу і єдності. Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, утверджуючи їх віру, закликаючи до мужності і терпіння. Все це викликало ненависть до нього аріан. Всі свої особисті засоби він використовував на користь бідних: створював притулки, благодійній готелі, лікарні, влаштував два монастирі - чоловічий і жіночий.

Аріани усюди переслідували його. Святителю Василію погрожували розоренням, вигнанням, тортурами і смертю. Він же сказав: «Смерть для мене благодіяння. Вона скоріше приведе мене до Бога, для Якого живу і труджуся».

Святитель Василій майже щоденно звершував Богослужіння. Він особливо піклувався про суворе виконання канонів Церкви, уважно слідкуючи, щоб до числа кліру вступали лише достойні. Невтомно обходив він свої церкви, слідкуючи щоб ніде не була порушена церковна дисципліна. За прикладом ченців, клірики митрополії святителя, навіть диякони і пресвітери, жли у надзвичайній бідності, трудились і провадили життя чисте і чеснотне. Для кліру святий Василій добивався звільнення від податків.Святитель Василій Великий відомий також як один із творців чернечого уставу, та організаторів східного чернецтва зокрема відомі його « Великі і малі чернечі правила»

Хвороби з юнацтва, невтомні наукові праці, подвиги стриманості, турботи і скорботи пастирського служіння виснажили сили святителя, і 1 (14) січня 379 р. він помер перед Господом, маючи 49 років. Церква відразу стала святкувати його пам'ять.

 За матеріалами Рівненської єпархії

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

28 липня пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира, у святому хрещенні Василія

Небагато імен на скрижалях історії можуть порівнятися з ім'ям святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі, котрий на віки вперед визначив духовну долю нашої Церкви і нашого православного народу. Святий князь Володимир був сином Київського князя Святослава (1972). Вперше ім'я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабця, свята рівноапостольна княгиня Ольга (+969; пам'ять 11 липня), з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, були обложені в Києві степовими кочівниками. Вдруге ім'я князя Володимира зустрічається в літописах під 970 роком, коли князь Святослав незадовго до своєї смерті розділив Руську землю між трьома синами: старший син, Ярополк, одержав Київ, середній син, Олег, - землю Древлянську, а молодший син, Володимир, - Новгород.

Читати далі

24 липня пам'ять святої рівноапостольної княгині Ольги

Княгиня Ольга, яка після смерті свого чоловіка князя Ігоря, стала князювати (945-957) до повноліття її сина Святослава не відразу просвітилася світлом Христової віри. Ольга була родом із Пскова. Літописець (903) оповідає, що її привели до Ігоря. Князю вона сподобалася і стала його дружиною. Очевидно, Ольга була не тільки вродливою, а й розумною, інакше не керувала б такою великою державою, що сягала від Балтики до Чорного моря. Перебуваючи ще в язичництві, вона збагачувалася істинами нової віри — християнством, яке було вже поширене серед жителів Київської Русі. Княгиня розпитувала християн про їхнє вчення, хотіла зрозуміти святі істини євангельських заповідей. Ймовірно, спочатку вона була потайною християнкою, а згодом, коли її син прийняв управління державою, княгиня Ольга забажала охреститися.

Читати далі

Анонс: Запрошуємо в паломництво до столиці на відзначення Хрещення України-Руси

Дорогі брати і сестри! З ласки Божої цьогоріч 28 липня 2019 року ми відзначатимемо 1031-річчя Хрещення України-Руси у своїй незалежній об’єднаній Помісній Православній Церкві України.

З цієї нагоди у Святій Софії Київській відбудеться Божественна літургія яку очолить Предстоятель нашої Церкви - Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. 

По завершенні літургії відбудеться урочистий Український Хресний Хід до пам’ятника святого рівноапостольного князя Володимира Великого. 

Читати далі

Заява з нагоди виборів до Верховної Ради України

Враховуючи, що Українська Церква завжди через заяви і звернення реагувала на проведення в нашій країні виборів різного рівня, адже це є важлива подія для суспільства та держави, у зв’язку з наближенням часу голосування на дострокових виборах народних депутатів України, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Прес-служба Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) нагадує про наступне.

Церква закликає виборців усвідомлено використати час, який залишився, щоби у день голосування, 21 липня, помолившись у недільний день, прийти на виборчі дільниці та зробити відповідальний вибір.

Читати далі

Поточна сторінка: 31

[56789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354]

                                     

 

 Розклад богослужінь

13 січня 2021 р. - Середа.
17.00. Вечірня.

14 січня 2021 р. - Четвер. 
Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого. Свт. Петра Могили.
9.00. Літургія. Молебень. 

16 січня 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.

17 січня 2021 р. - Неділя.
32-га неділя після П'ятдесятниці, перед Богоявленням. Глас 7. Собор 70-х апостолів.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида. 

Оголошення! 
У зв'язку з карантинними обмеженнями повідомляємо, що під час Різдвяних свят церковні колядники не будуть відвідувати ваші оселі.  Пожертву Новонародженому Спасителю можна буде скласти під час святкових богослужінь у храмі. 

Настоятель Свято-Миколаївської церкви прот. Юрій Лукашик

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (від 01.07.2020)

  

 



Збір коштів