Восьмого червня в Рівненському єпархіальному управлінні під головуванням митрополита Рівненського і Острозького Іларіона відбулася розширена Єпархіальна рада, в якій взяли участь благочинні Рівненської єпархії.

На початку засідання митрополит Іларіон, з благословення Предстоятеля, відзначив благочинного Здолбунівського благочиння протоієрея Павла Джуру орденом святителя і чудотворця Миколая. Високу церковну нагороду отець Павло отримав за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та з нагоди 65-річчя.

Важливою темою, яка обговорювалася, була календарна реформа (перехід на новоюліанський календар, тобто новий стиль) і її прийняття на парафіях Рівненської єпархії. Одноголосним рішенням учасники Єпархіальної ради підтримали календарну реформу. Тому повнота Рівненської єпархії готова з 1 вересня 2023 року перейти на новоюліанський календар.

У зв’язку з трагічними наслідками вибуху, який вчинили російські окупанти на Каховській ГЕС, митрополит Іларіон запропонував у всіх парафіях Рівненської єпархії здійснити збір гуманітарної допомоги для мирних жителів. Ця інціатива була одноголосно підтримана. Тому архієрей благословив при Свято-Покровському кафедральному соборі відкрити пункт прийому гуманітарної допомоги, яка найближчим часом буде спрямована усім постраждалим від техногенної катастрофи.

Джерело:http://www.rivne-cerkva.rv.ua/news/5445-eparhialna-rada.html

ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ

«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Трійці поклоняємося. Вона бо спасла нас».

Величний день Пасхи продовжується й завершується не менш світлим і великим святом Святої П’ятдесятниці. Поруч із Різдвом Христовим і Воскресінням воно належить до найбільших свят нашого церковного року. Зішестя Святого Духа – це неначе вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його довершив Син Божий. У дні П’ятдесятниці Сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя, народжується і починає діяти Христова Церква. Дух її веде, просвічує й оберігає на дорозі правди. Зміст богослужінь сповнений радості і прославлення Святого Духа і Святої Трійці.

Про Святий Дух, Третю Особу Пресвятої Трійці, майже нічого не знали в Старому Завіті. Лише такі великі праведники, як Ной, Авраам, Ісаак, Яків, подібні псалмоспівцю Давиду, відчували в своїх серцях дихання Святого Духа. Також і великі пророки сприймали від Нього глибокі тайни своїх пророцтв і жили в близькому спілкуванні з Ним.

У Новому Завіті науку про Пресвяту Трійцю подано з можливою для людини повнотою, її розкрито богоосвіченими учителями церковними на підставі Слова Божого та зберігається вона в Церкві як головний і непорушний догмат християнської віри. Хто не вірить в Отця, Сина і Святого Духа, той не може називатися християнином.

При Хрещенні Господньому в Йордані вперше явив Себе світові Святий Дух в смиренному вигляді голуба, що сходив з небес на голову Ісуса Христа. А в сьогоднішнє свято Він явив Себе з великою могутністю у вигляді вогненних язиків над головами святих апостолів. Так явно і з такою могутньою силою ніколи не являв Себе Святий Дух, Третя Особа Трійці, ще ніколи так явно не було відкрито світові троїчність в Особах Єдиного Бога. Тому свято Зішестя Духа на Апостолів називаємо також ще днем Святої Трійці.

Ці вогненні язики спалили в душах і серцях апостолів усе нечисте, всякий страх і побоювання, повністю переродили їх. Дух Святий нагадав їм усе, що вони коли-небудь чули від Господа Ісуса Христа, і дав їм нечувану світу мудрість і чудесний дар промовляти мовами різних народів. Для нас саме цей факт, зовнішній вияв дії Святого Духа, має велике значення. Проповідь українською мовою, як і богослужіння, має Божественне підґрунтя. Кожний народ має право молитися і проповідувати рідною мовою. Хто це заперечує, той іде проти Духа Святого.

Будемо ж, брати і сестри, з повною вірою, без усяких сумнівів і хитань, зберігати і завжди сповідувати устами й серцем передану нам від Самого Бога науку про Святу Трійцю.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця разом зі Святим Духом нехай буде з усіма нами.

Амінь!

http://www.archangel.kiev.ua/

ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Дорогі брати і сестри, ми входимо у період Великого посту, у час нашого духовного підготування до найвеличнішого свята – світлого Христового Воскресіння. Цьогоріч піст триватиме з 15 березня по 1 травня. Загалом, він складається з двох частин: Чотиридесятниці і Страсної седмиці, під час якої ми згадуємо страждання Сина Божого заради спасіння людства.

Перший тиждень Чотиридесятниці вводить нас у піст, зокрема, і Великим покаянним каноном преподобного Андрія Критського, який лунатиме у храмах від цього понеділка до четверга. Це унікальне великопісне богослужіння проводить людську душу стежкою каяття через біблійні образи від Старого до Нового Завіту.

Читати далі

М'ясопусна поминальна субота

Присвячуючи неділю М'ясопусну нагадуванню про останній Страшний суд Христів, Церква, маючи на увазі цей суд, встановила клопотати не тільки за живих членів своїх, але і за всіх, від віку спочилих, що у благочесті пожили, всіх родів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю, і молить Господа про помилування їх. Урочисте всецерковне поминання покійних в цю суботу (а також в Троїцьку суботу) приносить велику користь і допомогу спочилим батькам і братам нашим і разом з тим служить виразом повноти церковного життя, якою ми живемо. Бо порятунок можливий тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті що живуть, але і всі спочилі у вірі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності в Церкві Христовій.

Читати далі

Проповідь архієпископа Іларіона в неділю про Блудного сина

Вся п’ятнадцята глава Євангелія від Луки переповнена прикладами, які розповідають про загубленість і віднайдення, падіння і піднесення, гріх і покаяння. І все це проілюстровано у притчах про заблудлу вівцю (Лк 15. 3-7), загублену драхму (Лк. 15. 8-11) та блудного сина. Тому деколи цю главу називають Євангелієм в Євангелії.

Ідилія життя батька і двох синів була порушена бажанням молодшого відокремитись від батькового дому і забрати те, що йому належало по праву, але чим він міг володіти тільки в майбутньому. Нелицемірна та щира батьківська любов по-особливому сприйняла це рішення молодшого сина. Батько не боїться втратити майно. Він готовий пожертвувати матеріальним, але щоб його син у свій час прийшов до розуміння того, що у цьому світі є важливішим. Чому такий сміливий батько? Бо любить! А де є любов, там немає страху. І він впевнений, що поверненнянеодмінно буде.

Читати далі

12 лютого – Собор Трьох Святителів

Собор Трьох Святителів Вселенської Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого належить до найшанованіших свят Православної Церкви. Згідно із Святим Переданням, поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка у другій половині XI ст., в час правління Візантійського імператора Олексія I Комніна про те, хто з цих трьох Святителів є більш цінний для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, другі святого Григорія Богослова, а ще інші – святого Іоана Золотоустого. Через це між багатьма виник розбрат: одні називалися василіанами, другі –григоріанами, а треті – іоанітами.

Читати далі