.jpg)
.jpg)
13 грудня святого апостола Андрія Первозваного
Святий апостол Андрій Первозваний був з роду єврейського, з Віфсаїди Галілейської, рибалка, брат Апостола Петра. Спочатку він був учнем Іоанна Хрестителя. Як тільки Предтеча, поглянувши на Ісуса, що проходив поблизу, сказав: «Ото Агнець Божий!», Андрій пішов за Ісусом і став Його першим учнем. Він тому і названий Первозванним. Коли Ісус проходив біля моря Галілейського, то Петро і Андрій ловили рибу. Господь їх покликав за Собою, сказавши: «Ідіть за Мною. Я зроблю вас ловцями людей» (Мф. 4, 18 - 19)
Апостол Андрій займає почесне місце серед 12 Апостолів. Христос дав апостолам владу над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, щоб оздоровлювали всяку недугу та неміч всяку (Мф. 10, 1). Поміж чотирьох Учнів Господа, Андрій удостоєний Його довіри слухати пророцтво про майбутню долю Церкви і світу (Мк. 13, 3 - 5).
Зіславши на апостолів Духа Святого, Ісус Христос разом з іншими апостолами дав Андрію владу прощати гріхи (Ін. 20, 23). Слово Боже Андрій проповідував у багатьох країнах Азії та Європи. Для проповіді Євангелія він здійснив три подорожі. Перша подорож була в Антіохію Сирійську, в Тіану,в Синоп. З Синопа Первозванний прибув у Амасію, що на березі Понта; відвідав також Трапезонт, звідти попрямував до Іверії, а далі в землю Парфян і повернувся до Єрусалима на свято Пасхи.
Після свята П'ятдесятниці Апостол Андрій вирушив у свою другу подорож для проповіді Євангелія і розбудови церков. З Єрусалима він знову прибув у Антіохію Сирійську, далі у Ефес, Лаодикію, Нікею, де Апостол Андрій пробув два роки і багатьох язичників навернув до віри Христової. Потім попрямував до Нікомідії, звідти відплив морем у віфанське місто Халкидон, відвідав Іраклію і Амстриду, в якій залишався тривалий час, просвіщаючи багатьох світлом Євангелія.
Із Амастриди прибув у місто Харакон. Далі поплив до Синопа. З великим успіхом проповідував віру Христову в Неокесарії, дістався міста Самосата у Вірменії, звідти повернувся в Єрусалим на Пасху. Із Єрусалима Андрій Первозванний вирушив у третю і останню свою подорож для навернення в Христову віру язичників та іудеїв. Прибув в Едес, відвідав Сванетію, дійшов до Осетії, звідки рушив до Абхазії і зупинився в місті Севасті (Сухумі), потім морем дістався землі Джієстов. Далі відвідав приморське місто Воспор (Керч). Прямуючи вздовж південного берега Тавриди, відвідав Феодосію, а далі рушив до Херсонеса.
Припускають, що Апостол Андрій поплив по Дніпру в Скіфію. З описів письменників III ст. Іполита і Оригена відомо, що Первозванний Апостол відвідав місця, де згодом виник Київ. Преподобний Нестор Літописець оповідає: «Бачите гори ці, - сказав Апостол своїм учням, - на цих горах засяє благодать Божа і буде велике місто і багато церков буде споруджено Господом». Від гір київських Апостол Андрій дійшов до озера Ільменя.
Повернувшись у Херсонес, святий Андрій знову відвідав Воспор, звідти переплив Понт і втретє побував у Синопі, де вже утвердилось християнство. Далі він відвідав Візантію. Там він рукоположив єпископа Стахія, одного з 70 учнів Христових. З Візантії Первозванний прибув у фракійське місто Іраклію і там багато язичників навернув до віри Христової. Потім Апостол Андрій утвердив віру християнську в Пелопоівесі і в місті Патрах. Тут начальник області злий язичник Егей, побачивши, що багато язичників стали вірити в Христа, в тому числі і його дружина, кинув Апостола Андрія до в'язниці. Та в'язниця для нього стала храмом, куди сходились християни послухати рятівне слово Андрія. Тоді Егей засудив Андрія Первозванного до страти розп'яттям на хресті.
Оскільки хрест, на якому він був розп'ятий, мав форму літери X, він називається хрестом Апостола Андрія. Два дні тривали страждання Андрія, він же до самої смерті продовжував навчати людей, що стояли біля хреста. 30 листопада 70 р. після Р. X. Апостол Андрій відійшов до Господа. Пресвітери і диякони ахайські поховали святе тіло Первозванного й описали історію його мук в невеликому посланні, яке збереглось до наших часів. Цар Константій, довідавшись від одного священика про мощі Апостолів Андрія і Луки, організував їх перенесення в храм святих Апостолів.
У 355 р. мощі Андрія Первозванного були перенесені в храм святих Апостолів і покладені між гробницями святого Євангеліста Луки і святого Тимофія - учня Апостола Петра. Від часу перенесення мощей святого Апостола Андрія Первозванного пам'ять про нього почали святкувати 30 листопада ще урочистіше. В IV ст. святі отці Григорій Богослов, Іоанн Золотоустий, Прокл та інші прославляли Первозванного в своїх проповідях. У V ст. свт. Анатолій Константинопольський, у VII – св. Андрій Єрусалимський, у VIII ст. прп. Іоанн Дамаскін, свт. Герман Константинопольський та інші написали багато хвалебних пісень на честь ап. Андрія Первозванного, які і нині співають в Православній Церкві.
13 грудня в Константинополі патріарх з 12 архієреями служить урочисту літургію, яка буває чотири рази на рік: на Пасху, Різдво Христове, на П'ятидесятницю і - на Андрія.
Пам’ять святого апостола Андрія Первозванного урочисто вшановується і в Україні, оскільки цей учень Христів вважається апостолом українським і Церква Православна вірить в те, що його святі ноги стояли на Київських горах і що він благословив нашу рідну землю. На місці де стояли стопи святого Апостола нині височіє прекрасна Андріївська церква окраса Золотоверхого Києва.
Глава св.ап. Андрія Первозванного (м. Патри)
Свято-Анріївський собор м. Київ
Святитель Фрументій, архієпископ Індійський ( Ефіопський)
Святитель Фрументій був уродженець міста Тира. За Божим промислом він ще дитиною потрапив до Абісінії . Вихований при царському дворі, він став другом і головним радником Абісінського царя, а потім вихователем його сина, який малолітнім посів престіл після несподіваної смерті батька. З дозволу нового царя святий Фрументій вирушив на батьківщину, а потім відвідав Александрію і її патріарха святителя Афанасія Великого ( 326-373 рр.). З благословення святителя Афанасія, Фрументій був висвячений на єпископа Абісінського і повернувся до країни, яка з дитячих років дала йому притулок. Під впливом проповіді святого, чудес, які творилися за його молитвою, цар і багато підданих прийняли християнство. Звершивши апостольський подвиг навернення народу Абісінії до Христа, святитель Фрументій багато років ревно і плідно керував дорученою йому від Бога Церквою і в глибокій старості з миром відійшов до Господа (біля 380 р).
Джерело: http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/409-13hrudna.html
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
Сьогодні Свята Православна церква відзначає одне із найбільших християнських свят – Стрітення Господнє.
У Свято-Миколаївській церкві м. Острога відбулася Божественна Літургія, яку очолив настоятель храму прот. Юрій Лукашик.
У своїй проповіді настоятель наголосив, що «сьогоднішнє свято переносить нас духом до Єрусалимського храму, де Пречиста Діва Марія разом із святим Йосифом принесла сорокаденного Ісуса до святині. Це приклад того, як Ісус Христос підкоряється законові, бо Він прийшов доповнити Закон і пророків.
Вшанування пам'яті жертв Голодомору
Вчора, 28 листопада 2015 року, український народ відзначив 82-у річницю трагічних подій штучного голоду в Україні в 1932-1933 роках. На центральній площі міста Острога ми разом молились до Бога за всіх померлих від голоду. Всі присутні запалили свічки і виклали лампадки у вигляді хреста. Повертаючись додому бачив, як горіли свічки у вікнах острожан, як знак солідарності з усіма вірними.
Сьогодні у Свято-Миколаївські церкві була відслужена панахида за спокій душ всіх невинно померлих під час голодів, репресій і Голодомору.
Архієпископ Іларіон очолив святкове богослужіння з нагоди 10-ліття студентсько-викладацького храму Національного університету «Острозька академія»
30 жовтня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон здійснив архіпастирський візит у своє друге кафедральне місто Острог, де на запрошення протоієрея Василія Жуковського очолив Божественну літургію у студентсько-викладацькому храмі на честь преподобного Федора Острозького.
Саме в цей день минуло 10-ліття з часу відновлення та освячення Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом студентсько-викладацького храму Національного університету «Острозька академія».
Духовенство та вірні Рівненської єпархії прийняли участь в святкуванні 1000-ліття упокоєння святого Рівноапостольного Великого князя Володимира у столиці
28 липня – день пам’яті святого Рівноапостольного Великого князя Володимира та річниця Хрещення Київської Руси-України. Цього року Україна відзначає два визначні ювілеї – 1000-ліття упокоєння святого Володимира та 1000-ліття мученицької кончини його синів благовірних князів страстотерпців Бориса й Гліба.
У переддень свята, 27 липня, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі Всенішне бдіння. Разом з сонмом єпископату та духовенства, які прибули до столиці нашої держави на ювілейні святкування, віруючий народ молився до Всевишнього Бога, щоб заступництвом святого Володимира Україна визволилася від нашестя чужинців.
Поточна сторінка: 31
[123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536]
Розклад богослужінь
Збір коштів 
