Розклад богослужінь

22 жовтня 2017 р. - Неділя.
Неділя 20-та після П'ятидесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VІІ Вселенського собору.
9.00. Літургія. Сповідь. Причастя. 

 

 

 

 

 

 

 

 




Збір коштів


14 жовтня – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

«Діва днесь предстоїть у церкві, і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками торжествують, бо ради нас молить Богородиця Предвічного Бога» – це дивне явлення Божої Матері сталося в середині X ст в Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалась риза Богоматері, Її головний покров (мафорій) і частина пояса, перенесені з Палестини в V ст.

У Воскресний день, 14 жовтня, під час всенічної відправи храм був переповнений богомольцями, святий Андрій, Христа ради юродивий, о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Богородицю, що йшла по повітрі. Матір Божа була осяяна небесним сяйвом в оточенні Ангелів і сонму святих. Святий Хреститель Господній Іоанн та святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Схиливши коліна, Пресвята Діва почала зі сльозами молитися за християн і довгий час перебувала на молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку Вона зняла зі Своєї голови покривало і розкрила його над тими, хто молився, захищаючи від Ворогів видимих і невидимих. Пресвята Владичиця сяяла Небесною славою. Святі Андрій та Єпіфаній, що удостоїлись бачити Богоматір, Яка молилася за людей довгий час, дивилися на це славне явлення Покрову Пречистої. У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивне заступництво Богоматері.

У 14 ст. руський паломник дяк Олександр бачив у церкві ікону Пресвтої Богородиці, що молиться за світ, написану так, як її бачив святий Андрій. Але Грецька Церква не знає цього свята. Та по-особливому свято Покрови Пресвятої Богородиці святкується на нашій рідній Українській землі, починаючи з найдавніших часів. Слід зазначити, що святий Андрій, який бачив це дивневидіння, був слов’янин, він у молодому віці потрапив у полон і був проданий у Костантинополі в рабство місцевому жителю Феогносту. В Україні велика кількість храмів освячена саме на честь Покрови Пресвятої Богородиці, що є доказом того, що наші благочестиві предки з найдавніших часів урочисто вшановували це свято. Треба згадати ще й те, що славні лицарі козаки-запорожці, які мужньо боронили православну віру, мали в себе на Січі церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці і вважали Пречисту своєю Небесною Заступницею і Покровителькою.

У свято Покрови Пресвтої Богородиці ми благаємо у Цариці Небесної захисту і Помочі: "Пом’яни нас у твоїх молитвах, Госпоже Діво Богородице, щоб не загинули через примноження гріхів наших, покрий нас від усякого зла і лютих напастей; на Тебе бо надіємось і, Твого Покрову свято шануючи, Тебе величаємо".

Джерело: http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/243-14govtna.html

 

 


 

 

3-я неділя Великого посту ХРЕСТОПОКЛОННА

Вдумаймося і збагнімо слова сьогоднішнього Богослужіння: «Покажи, Добросердний, колишні свої для нас милості, щоб направду зрозуміли ми, що ти - Бог наш!» Вислів «...щоб направду зрозуміли ми, що ти - Бог наш!» яскраво свідчить, що йдеться тут про зрозуміння Бога, який створив нас вільними, свободолюбними істотами, йдеться про Того, хто «виснажив самого себе аж до розп’яття», щоб визволити від пристрастей кожного з нас, котрі цього бажають.

Бог, хрест, людина - три істини, над якими Церква закликає нас задуматися.

Почнемо від людини. Вона обмежена, має різні проблеми: одні приходять ззовні, а інші кожен творить собі сам. Найбільше нас тривожать проблеми психологічного характеру, які, фактично, є проблемами душі. І ми хочемо їх позбутися, не почуваємося добре - не тільки проти інших, а й проти себе. Не можемо знайти собі відповідного місця в суспільстві, палаємо бажанням показати свою індивідуальність.

Читати далі

2-га неділя Великого посту. Григорія Палами. Неділя про розслабленого.

Сьогодні в Листі до євреїв чуємо такі слова апостола Павла: «...бо не зможемо утекти від справедливої заплати, коли занед­баємо таке велике діло» (Євр. 2,1-3). Що це за «велике діло»?

Щоб ми мали знання, яке допоможе нам оминути таку не­безпеку, Церква встановила Літургію Слова. Це той час, коли ми слухаємо Апостола, Євангеліє і проповідь, щоб зрозуміти, яке наше місце в цьому бурхливому світі. Церква також встано­вила Великий піст, щоб ми могли спеціально привернути свою увагу ось до чого: хто ми є і на якому боці стоїмо в цьому світі? Бо ми, люди, дивні створіння і часами можемо спокуситися до того, щоб жити так, неначе ми були б богами, ніби все залежить від нас. Так перед нами вчинили непослушні ангели, і за це були строго покарані. А жити так, неначе ми були б богами, і запере­чувати в практичному житті Бога можна дуже легко, наприклад, коли я образив Бога і не можу, відповідно, йти до святого при­частя, і до сповіді не приступаю, і не хочу відмити свого гріха. Таким чином, я живу без Божої благодаті, так що в разі смерті, яка може настати в будь-яку мить, я не піду до неба.

Читати далі

Чому особливе поминання покійних відбувається саме в суботу?

Бог благословив і освятив день сьомий, «бо в нім відпочив від усіх справ Своїх, які Бог був створив» (Бут.2: 3). У євреїв субота (шабат) була днем ​​святкового спокою. Воскресіння Христове поклало початок новому Ізраїлю – «рід вибраний, царське священство, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1Пет.2: 9). Сьомим святковим днем, який завершував седмицю, для християн став день воскресіння Спасителя світу. Неділя – день молитви в храмі за Божественною літургією та благочестивого відпочинку. Субота з дня земного спокою стала символом радісного спокою в Царстві Небесному: “Тому для народу Божого залишається суботство. Бо, хто увійшов до Його відпочинку, той і сам відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх»(Євр.4, 9-10). Звідси звичай, закріплений уставом Церкви, здійснювати спеціальні заупокійні служби в суботу.

Читати далі

ПРОПОВІДЬ СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА В НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ'Я

Сьогодні Православна Церква святкує Торжество Православ’я. У чому полягає суть цього свята? Торжество Православ’я - це не тільки перемога над іконоборцями. Бо перед цим йшла жорстока боротьба всередині Церкви: шанувати ікони чи ні, ідоли це чи образ Божий? У результаті цієї боротьби Церква перемогла єретиків іконоборців.

Торжество Православ’я означає перемогу Церкви над усіма єресями, які виникли з 1-го до 8-го століття. Якщо Церква перемогла всі єресі і називається Православною Церквою, тому що правильно славить Бога, то в чому суть православ’я, чим воно відрізніться від католицизму, від різних напрямків протестантів?

Читати далі

 

Сторінки.: 12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334353637383940