imageВеликим і незчисленним є Собор святих угодників і чудотворців землі Волинської. З впевненістю можна сказати, що нам відомі імена далеко не всіх святих, які своїми подвигами і чудесами освятили землю Волинську. Святкування Собору (тобто спільної пам’яті) всіх святих землі Волинської було започатковано у 1831 році і приурочено поверненю великої православної святині Свято-Успенської Почаївської Лаври до Православ’я, яка більше 100 років перебувала в підпорядкуванні уніатів.

До складу Собору Волинських святих входять:

Рівноапостольні Кирило і Мефодій, вчителі слов’янські; Рівноапостольна, велика княгиня Ольга; Рівноапостольний великий князь Володимир; Святитель, Петро, митрополит Київський, Святитель Феогност, митрополит Київський; Святитель Кипріан, митрополит Київський; Святитель Фотій, митрополит Київський; Святитель Інокентій, єпископ Іркутський; Святитель Нифонт, єпископ Новгородський; Преподобний Стефан, єпископ Володимир-Волинський; Преподобномученик Макарій, архимандрит Овруцький; Преподобномученик Афанасій Берестейський; Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобний Мефодій Почаївський; Преподобний Амфілохій Почаївський; Преподобний Кукша Одеський; Преподобний Варлаам, ігумен Печерський; Преподобний Микола Святоша, князь Луцький; Преподобний Нестор Літописець; Благовірний князь Олег Брянський; Праведна діва Юліанія, княжна Ольшанська-Дубровицька; Преподобний Феодор, князь Острозький; Благовірний Констянтин, князь Острозький; Благовірний Ярополк, князь Володимир-Волинський; Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський.

За нижче поданими посиланнями можна ознайомитися з житієм кожного святого  

Собор Волинських святих ( І частина)

Собор Волинських святих  ( ІІ частина)

Собор Волинських святих ( ІІІ частина)

Собор Волинських святих ( IV частина)

Собор Волинських святих ( V частини)

Собор Волинських святих ( VI частина)

Собор Волинських святих ( VII частина)

Собор Волинських святих ( VIII частина)

 

 

 

 

 








 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 


Різдво святого пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя

Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він».

Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.

Читати далі

Анонс: Рівненщину відвідає Блаженійший Митрополит Епіфаній

30 червня 2019 року, в день Всіх святих землі Української, у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах ( с. Пляшева Радивилівського району, Рівненської області) відбудуться церковні та державні урочистості по вшануванню пам'яті Українських козаків і селян – Героїв битви під Берестечком.

На запрошення Архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона богослужіння цього дня очолить Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

За богослужінням будуть піднесені молитви за спокій душ загиблих українських козаків і новітніх українських Героїв, які полягли за Незалежність України.

Читати далі

Зелена неділя (зішестя Святого Духа, Зелені свята, П'ятидесятниця)

Спаситель наш, Господь Iсус Христос, розлучаючись зi Своїми учениками перед голгофськими стражданнями, обiцяв послати iншого Утiшителя - Святого Духа. "Я ублагаю Отця, - сказав Вiн, - й iншого Утiшителя дасть вам, щоб був з вами повiк, Духа iстини" (Iн. 14, 16-17). I пiсля Свого Воскресiння, явившись апостолам, Христос велiв їм не вiдлучатися з Єрусалиму: чекати обiцяного Утiшителя. I ось настав день, коли Господь виконав Свою обiцянку. У п`ятдесятий день пiсля Свого Воскресiння Вiн посилає вiд Свого Отця Божественного Духа, Який зiйшов на апостолiв у виглядi вогненних язикiв i надiлив їх Божественними дарами. Своїм незвичайним явленням Святий Дух ясно вiдкрив Своє Божество i показав таїну Святої єдиносущної i нероздiльної Тройцi. Бог Отець послав у свiт Свого Сина, а Син Божий - Iсус Христос - послав вiд Отця Святого Духа. Ось чому св. Церква закликає нас сьогоднi на поклонiння Святiй Тройцi. "Прийдiть, люди, Триiпостасному Божеству поклонiмося", - спiває вона. Ось чому ми називаємо свято на п`ятдесятий день пiсля Пасхи днем Святої Тройцi.

Читати далі

Троїцька батьківська поминальна субота

Перед святкуванням Святої Тройці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька.

У Троїцьку суботу звершується поминальне богослужіння, а після Божественної літургії - вселенська панахида.

Свято Святої Тройці – це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином, вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.

Читати далі

Поточна сторінка: 28

[1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950]

                                     

 

 Розклад богослужінь

24 жовтня 2020 р. - Субота.
17.00. Вечірня.  

25 жовтня 2020 р. - Неділя.
20-та неділя після П'ятдесятниці. Глас 3. Пам'ять святих отців VII Вселенського собору.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.

 

  

 



Збір коштів