.jpg)
.jpg)
ПОЧАТОК РІЗДВЯНОГО ПОСТУ
Православна Церква підготовлює вірян до святкування Різдва Христового постом, який триватиме сорок днів, від 28 листопада до 6 січня.
Преподобний Симеон Фессалонікійський говорить, що піст різдвяної Чотиридесятниці – це символ говіння Мойсея, який постував сорок днів і ночей та отримав на кам’яних скрижалях Божі заповіді.
Мета посту полягає в тому, щоб ми до Христового Різдва очистили себе молитвою, таїнствами сповіді та причастя, добрими вчинками і могли благоговійно зустріти явленого у світ Сина Божого.
Загальні правила дотримання Різдвяного посту менш суворі, ніж Великого та Успенського. Зрозуміло, що під час посту заборонено м'ясні, молочні продукти, яйця. Крім того, у понеділок, середу і п'ятницю, за Уставом, не їмо риби та олії. У вівторок і четвер споживаємо їжу з олією. Риба під час Пилипівки дозволяється в суботу, неділю та великі свята.
Із 2 по 6 січня піст посилюється: навіть у суботу й неділю риба не благословляється. А на Святвечір, 6 січня, за благочестивим звичаєм, якщо дозволяє здоров’я, варто взагалі утриматися від поживи «до появи першої зірки». Наголошуємо, що ці настанови стосуються тих, хто може утримуватися від скоромного, не шкодячи своєму здоров’ю. Хворі, вагітні, знесилені, зайняті виснажливою працею мають постувати відповідно до тілесного стану за благословінням свого духівника.
Обмеженнями в харчах піст аж ніяк не вичерпується. Той, хто поститься, повинен більше уваги приділяти духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Святе Письмо, іншу християнську літературу, більше допомагати ближнім. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів, – необхідно примиритися, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють постувальника всіх плодів його труду. Піст – це добра нагода покинути погані звички.
Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки – може бути духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, впадає в гординю (гляньте, мовляв, я пісникую). Без молитви й покаяння, без духовних змін піст – це дієта, і до релігії відношення не має.
Тож нехай Господь допоможе нам достойно пройти Різдвяний піст, з чистим серцем у різдвяну ніч співати разом із небесним хором: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14).
Джерело: Рівненська єпархія
21 листопада Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних
Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Єгудиїла, Варахиїла та ЄремиїлаСвяткування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, який відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято в листопаді 9-му місяці від березня ( з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають « днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» ( Мф. 25,31).
Чини Ангельські розділяються на три ієрархії – вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію складають три чини.
У вищу ієрархію входять: Серафими, Херувими, Престоли. Найближче до Пресвятої Тройці знаходяться шестикрилі Серафими ( Полум’яні, Вогненні) ( Іс. 6, 2). Вони полум’яніють любов’ю до Бога і інших спонукають до неї.
Після Серафимів Господу предстоять многоокі Херувими ( Бут. 3, 24). Їхнє ім’я означає вилиття премудрості, просвіщення, бо через них, що сяють світлом Богопізнання і розуміння таїн Божих, посилається премудрість і просвіщення для істинного Богопізнання.
За Херувимами – предстоять Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, Престоли ( Кол. 1, 16), що таємничо і неосяжно носять Бога. Вони служать правосуддю Божому.
Середню Ангельську ієрархію складають три чини: Господства, Сили і Власті.
Господства ( Кол. 1,16) володіють над наступними чинами Ангелів. Вони настановляють поставлених від Бога земних володарів на мудре правління. Господства навчають володіти почуттями, приборкувати гріховні бажання, підкоряти плоть духу, панувати над своєю вольою, перемагати спокуси.
Сили (1 Пет. 3, 22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудо творення і прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, укріплюють в терпінні, дарують духовну кріп кість і мужність
Власті ( 1 Пет. 3, 22: Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони відбивають від людей бісівські спокуси, утверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.
Нижчу ієрархію складають також три чини: Начала, Архангели та Ангели.
Начала ( Кол. 1, 16) керують нижчими ангелами, направляючиїх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала настановляють людей віддавати кожному честь, яка належить його званню. Навчають керівників виконувати посадові обов’язки не заради особистої слави і вигоди, а заради честі Божої і користі ближнім.
Архангели ( 1Сол. 4, 16) благовістять про велике і преславне, відкривають тайни віри, пророцтва і розуміння волі Божої, укріплюють в людях святу віру, просвічуючи їхній розум світлом Святого Євангелія.
Ангели ( 1 Пет. 3.22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають наміри Божі, настановляють людей до чеснотного і святого життя. Вони охороняють віруючих, утримують від падіння, піднімають впалих, ніколи не покидають нас і завжди готові допомогти, якщо ми забажаємо.
Всі чини Небесних сил носять загальну назву Ангелів – за суттю свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, в свою чергу, просвічують решту.
Над всіма дев’ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл ( ім’я його в перекладі з єврейської означає – « хто як Бог») – вірний служитель Божий, тому що він скинув з Неба гордовитого деницю з іншими павши ми духами. А до інших Ангельських Сил він викликнув: « Будьмо уважні! Станьмо добре перед Сотворителем нашим і не задумаймо неугодного Богові!». За Церковним переданням, що закарбоване в службі Архистратигу Михаїлу, він приймав участь у багатьох старозавітніх подіях. Під час виходу ізраїльтян з Єгипту він супроводжував їх у вигляді вогненного стовпа вночі і хмарного вдень. Через нього явився Сила Господня, що знищила єгиптян посланих фараоном наздогнати ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав Ізраїль у всіх бідах.
Він явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихону ( Нав. 5, 13-16). Сила великого Архистратига Божого явилась у знищенні 185 тисяч воїнів Асирійського царя Сеннахирима ( 4 Цар.19, 35), в поразці нечестивого Антіохового воєначальника Іліодора і в огородженні від вогню трьох святих отроків – Ананії, Азарії і Мисаїла, кинутих в піч на спалення за відмову поклонитися ідолу ( Дан. 3, 92-95)
З волі Божої, переніс пророка авакума з Юдеї до Вавилону, щоб дати їжу Даниїлу кинутому у рів з левами ( кондак акафіста, 8)
Архангел Михаїл заборонив дияволу явити іудеям тіло святого Мойсея для обожнення( Іуд. 1,9).
Святий Архангел Михаїл явив свою силу, коли він дивно спас отрока, кинутого грабіжниками в море з каменем на шиї біля берегів Афону ( Афонський Патерик).
Слід зазначити, що шанування святого Архистратига Михаїла почалося на наших землях ще з часів древньої Русі, про це свідчать чудеса явлені архангелом Божим і велика кількість храмів та монастирів побудованих нашими благочестивими предками на честь Начальника Небесних сил.
Найперше треба згадати, про Михайлівський Золотоверхий монастир, який обрав для себе за оселю Архистратиг Михаїл. Місто Київ, злотоглава столиця нашої держави і вся Україна мають собі за небесного покровителя Архангела Михаїла.
З Священного Писання і Священного Передання для нас відомі також такі Архангели:
Гавриїл – кріпость ( сила) Божа, провісник і служитель Божественної могутності ( Дан. 8, 16; Лк. 1, 26);
Рафаїл – лікування Боже, цілитель людських недугів ( Тов.3, 16; 12,15);
Уриїл – вогонь, чи світло Боже, просвітитель ( 3 Езд. 5, 20);
Селафиїл – молитвеник Божий, той що спонукає до молитви ( 3 Езд. 5, 16);
Єгудиїл- той що славить Бога, той що підкріплює працюючих для слави Господньої і молільник про відплату їм за подвиги;
Варахиїл – роздавач благословення Божого на добрі діла, той що просить для людей милості Божі;
Єремиїл – піднесення до Бога ( 3 Езд. 4, 36).
Ніде не вказується точна кількість святих Ангелів. Для нас це є не важливо. Церква Христова, здавна вшановує Горні Воїнства, Як служителів Божественної Слави, як наших небесних захисників і покровителів, керманичів всього нашого життя.
Архистратиг Михаїл
Архангел Гавриїл
Архангел Рафаїл
Архангел Уриїл
Архангел Селафиїл
Архангел Єгудиїл
Архангел Варахиїл
Архангел Єремиїл
Джерело:http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/334-21lustopada.html
Антипасха. Неділя про Фому
Перша неділя після Пасхи в церковному календарі носить назву Антипасхи, Фоминої неділі. Назва Антипасха означає «замість Пасхи»: не протиставлення, а повернення до минулого свята, повторення його. З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої Седмиці, святкується особливо, складаючи собою немов би заміну Пасхи.У цей недільний день Своїм новим явленням для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і оновив явлення, яке було у перший день по Воскресінню. Але оскільки оновлення явлення Спасителя було особливо заради апостола Фоми, то восьмий день після Пасхи називається неділею св. Ап. Фоми. Безпосередньо слідуючи за Пасхальною седмицею, вона завершує найбільш урочисту частину найбільшого свята. Тому іноді Фоминунеділю називають восьмим днем Пасхи. Святитель Григорій Богослов пише: «Древній і з доброю метою встановлений закон шанувати день оновлення, або краще сказати, з днем оновлення шанувати нові благодіяння. Але хіба не днем оновленням був і перший Недільний день, що слідував за священною і світлоносною ніччю? Для чого ж дається оце найменування нинішнього дня? То був день спасіння, а цей день спогаду проспасіння»(Слово 44-е в неділю Нову).
ЩО ТАКЕ АРТОС? НАВІЩО ВІН ПОТРІБЕН? ЯК ЙОГО ЗБЕРІГАТИ І ВЖИВАТИ?
Артос – це велика святиня, пов'язана з Воскресінням Христовим. Тому ставитися треба до неї дуже трепетно і обережно.
З часів найдавнішої апостольської Церкви хлібу надавали величезне символічне духовне і богослужбове значення. Він символізував собою Тіло Христове. Це встановлення Самого Господа і Спаса нашого Ісуса Христа. В Євангелії від Луки сказано: «І, взявши хліб і воздавши хвалу, розломив і подав їм, кажучи: це є Тіло Моє, що за вас віддається; це чиніть на спомин про Мене» (Лк. 22:19). Сама Євхаристія або Божественна літургія називалася в давнину «переломленням хліба».
Звершення заупокійних молитов на кладовищах переносимо на Троїцьку поминальну суботу (6 червня)
Цього року ми відзначали Великдень по-особливому, зустрівши його у своїх оселях в колі рідних, єднаючись у молитві на відстані. Карантин дещо змінює спосіб, у який ми відзначаємо свята та дні пам’яті, проте їхня сутність залишається незмінною. Вже за тиждень починаються поминальні дні, коли ми розділяємо радість Христового Воскресіння з рідними, що відійшли у життя вічне. Проте цьогоріч у зв’язку з карантином ми зможемо відвідати місця вічного спочинку наших рідних на кладовищі дещо пізніше – на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 року).
Велика субота
Знявши з хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосиф і Никодим поклали Пречисте тіло Господа в новому кам'яному гробі в саду Йосифовому, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей гробу привалили великий камінь. При похованні Ісуса Христа перебували Марія Магдалина й Марія, мати Якова та Іосії.
Первосвященики і фарисеї знали, що Ісус Христос пророкував про своє воскресіння, але не вірячи цьому пророцтву і побоюючись, щоб апостоли не викрали тіла Ісуса Христа і не сказали народові: воскрес із мертвих, - в Суботу випросили у Пілата військову варту, приставили до гробу і сам гріб запечатали (Мф. 27, 57-66; Ін. 19, 39-42) і тим надали істині нове підтвердження.
Останні слова Спасителя на Хресті
Господь Ісус Христос є не лише Спаситель і Викупитель людства, Він є також і наш Учитель. Кожне Його слово несе у собі печать вічності, оновлює, дає життя кожному, хто не залишається глухим по відношенню до нього. В цьому розумінні Голгофа стала тою найвищою учительною кафедрою, з якої Господь дає нам останій урок перед Своєю смертю і Воскресінням. Його слова, виголошені на Хресті, це свого роду останній заповіт для всіх, хто вважає себе послідовником Божественного Учителя. І перші слова, виголошені розіп’ятим Спасителем, були навіть не словами, а молитвою про прощення:«Отче, прости їм, бо не відають, що чинять»(Лк.23,34).
Ніколи до Христа в історії людства ще не звучали подібні слова. Навпаки, коли карали злочинців смертю, останні частіше всього молились до своїх богів із закликом про помсту. Спаситель же просить в Отця милості для Своїх розпинателів. Під час Свого земного життя Христос багато повчав і заповідав. Але із усіх Своїх повчань для виголошення на Хресті Він зупиняється саме на заповіді про прощення.
Про Страсну седмицю
Цей тиждень особливо шанується Церквою. «Всі дні, - йдеться в Синаксарі, - перевершує Свята і Велика Чотиридесятниця, але більше Святої Чотиридесятниці Свята і Велика седмиця (страсна), і більше самої Великої седмиці ця Велика і Свята субота. Називається ця седмиця великою не тому, що її дні або години більші (інших), але тому, що в цю седмицю здійснилися великі і надприродні чудеса і надзвичайні діла нашого Спасителя ... »
За свідченням святителя Іоанна Золотоустого перші християни, палаючи бажанням невідступно бути з Господом в останні дні Його життя, у Страсну седмицю підсилювали моління і збільшували звичайні подвиги посту. Вони, наслідуючи Господа, Який одного разу зазнав з любові до занепалого людства безприкладні страждання, намагалися бути добрими і поблажливими до немочі братій своїх і більше творити справи милосердя, вважаючи непристойним вимовляти засудження в дні нашого виправдання кров'ю Непорочного Агнця, припиняли в ці дні всі тяжби, суди, спори, покарання і навіть звільняли на цей час від ланцюгів в'язнів в темницях, винних не в кримінальних злочинах.
Розклад богослужінь
27 листопада 2021 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
Заговини на Різдвяний піст.
Поминання всіх, в Україні голодом заморених.
28 листопада 2021 р. - Неділя.
23-тя неділя після П'ятдесятниці. Глас 6.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.
Початок Різдвяного посту.
Оголошення!
Шановні парафіяни! Запрошуємо ваших діток до недільної школи! Детальніше на сторінці фейсбуку "Недільна школа Свято-Миколаївської церкви міста Острог" . Приєднуйтесь!
Збір коштів 
