Перша Неділя Великого посту називається в церковному календарі Торжеством Православ’я. Провівши нас через першу седмицю Святої Чотиридесятниці, підживляючи читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, повчаючи псалмами та піснеспівами духовними, Матір Церква приводить нас до пристановища, яке є першим променем, що провіщає нам Пасхальну радість Світлого Христового Воскресіння. Цей Воскресний день є особливим святом, що відзначається християнами з сивої давнини. Приводом для встановлення такого Торжества стала перемога Православної Церкви над іконоборчою єрессю на VII Вселенському соборі в Нікеї у 787 р. і утвердження цієї істини на Константинопольскому соборі у 842 р. при імператриці Феодорі.

Чому ж радіємо ми сьогодні ? А радіємо ми перемозі добра над злом, істини над неправдою. Ми торжествуємо, бо Церква Христова у ті далекі часи зберегла неушкоджене вчення Господа Ісуса Христа, зберегла і утвердила його на віки.

На Великому повечір’ї в Понеділок, Вівторок, Середу та Четвер першої седмиці Великого посту співається й читається Великий покаянний канон Андрія Критського.
Великий канон складається з 250 тропарів, і великим іменується не тільки по незвичайно великій кількості віршів, але й по внутрішньому достоїнству, по висоті думок і силі їхнього вираження. У ньому ми споглядаємо події, описані Священним Писанням Старого й Нового Завіту, у духовному світлі. У тропарях канону, персонажі священної історії, то представляють нам високі зразки святого життя, то виявляються навпаки - прикладами свого глибокого падіння. Розум людини, що слухає цей канон, бачить у ньому високі духовні істини, здійснені в житті старозавітних патріархів, суддів, царів і пророків, повчається у євангельських притчах, а серце, що жадає спасіння, то дивується глибокою скорботою про гріхи, то захоплюється стійким сподіванням на Бога, завжди готового прийняти грішника.

Приготувавши віруючих до подвигів посту й покаяння, Церква вводить їх в сам подвиг. Богослужіння Великого посту, як і богослужіння підготовчих до нього тижнів, постійно спонукають до посту і покаяння, зображають стан душі, яка кається і плаче про свої гріхи. Цьому відповідає і зовнішній образ здійснення великопосних богослужінь: у седмичні дні Великого посту, виключаючи суботи і неділі, Церква не здійснює повної літургії, цього самого урочистого і святкового християнського богослужіння. Замість повної літургії по середах і п'ятницях служиться літургія Раніш освячених Дарів. Склад інших церковних служб змінюється згідно з часом. В седмичні дні майже припиняється спів, надається перевага читанню з старозавітних писань, особливо Псалтирі, в усі церковні служби вводиться молитва святого Єфрема Сиріна з великими (земними) поклонами, а третій, шостий і дев'ятий часи з'єднуються з вечірнею для вказівки часу, до якого повинен сягати денний піст.

Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся з делегацією журналістів, філософів, науковців та священиків для обговорення актуальних питань розвитку ПЦУ, сформованих у так званих 10 тезах для Православної Церкви України.

Під час зустрічі, що відбулася у приміщенні Київської православної богословської академії 8 березня 2019 р., Митрополит Епіфаній та представники громадянського суспільства обговорили чимало важливих питань життєдіяльності Церкви. Йшлося, в першу чергу, про виклики сьогодення, сформульовані у «10 тезах для Православної Церкви України», зокрема, про необхідність розвитку парафіяльного життя, залучення вірян до діяльності Церкви, створення Церковного історичного інституту, написання історії Православної Церкви України тощо. Обговорювалася також ідея створення постійної експертної ради при Предстоятелю задля налагодження ефективної взаємодії між Церквою та громадським сектором.